Д) Відходи технічних виробництв
Відходи переробки сільськогосподарської сировини рослинного походження група, яка об'єднує різноманітні за складом, поживністю й фізичними властивостями корми, що являють собою відходи переробки рослинної сировини на харчові продукти:
відходи борошномельного виробництва - висівки, млинний пил,
зернова січка;
відходи олійного виробництва — макуха, шрот;
відходи цукровобурякового виробництва - жом, меляса (патока);
відходи крохмального виробництва — м'язга;
відходи бродильних виробництв — барда, солодові паростки, пивні дробина і дріжджі.
До залишків борошномельного та круп’яного виробництва відносять висівки, мучку, борошняний пил, зародки зерна, лузгу. В залежності від виду переробляємого зерна на борошно та крупу висівки можуть бути пшеничними, житніми і т.ін. Висівки містять більше клітковини, фосфору, вітамінів В3 і В4 ніж зерно. У кормовому відношенні найбільш цінними є пше-ничні та житні висівки, які містять 85% сухої речовини та 0,75 корм.од., 97 г перетравного протеїну і 0,71 корм.од, 112 г перетравного протеїну відповідно.
Висівки - добрий корм для усіх сільськогосподарських тварин. Вони впливають послабляюче на травлення при згодовуванні як у вигляді пійла, так і у сухому вигляді.
Дійним коровам мажна давати 4-6 кг висівок на голову за добу; відразу після отелення корові дають тепле пійло - 1 кг пшеничних висівок на 10 л води. В раціонах коней та дорослих овець висівки становлять до 40%, дорослих свиней - 30%, молодняка свиней на відгодівлі - 20% від частки концентратів. Найбільш раціонально використовувати висівки у складі комбікормів.
|
|
|
Кормові мучки - це залишок при виробленні круп. Вони містять 85% сухої речовини і мають високу поживну цінність, яка коливається від 0,72 корм.од. і 55 г/кг перетравного протеїну у рисової і до 1,13 корм.од. і 155 г/кг перетравного протеїну у пшеничної мучки.
Борошняний пил - в залежності від забрудненості частками грунту колір його може змінюватись від сірого до чорного. Поживність його коливається у широких межах (0,29 корм.од. у чорного до 0,74 корм.од. у білого). Борошняний пил використовується переважно для приготування комбікормів (до10%).
До залишків олійно-екстракційного виробництва відносять макуху, шрот і фосфатидно-білковий концентрат. В залежності від виду сировини макуха або шрот носять назву соняшникових, соєвих і т.ін. при здобуванні олії з насіння за допомогою преса залишається макуха; при одержанні олії з подрібненного насіння за допомогою розчинників залишається шрот. Макухи містять від 4 до 10% жиру, а шроти - 1-3%, енергетична поживність останніх буде нижча ніж макух при однаковому вмісті сухої речовини - 90%. Протеїн макух та шротів - добре джерело незамінимих амінокислот, особливо багаті лізином соєві макуха та шрот (26,3 і 27,7 г/кг корму). За мінеральним складом макухи і шроти містять відносно багато калію (до17г/кг) і фосфору (до13 г/кг), вміст кальцію незначний (до 6 г/кг). Ці корми багаті вітамінами Е і групи В (крім вітаміну В12).
|
|
|
Найбільш цінними в енергетичному та протеїновому відно-шенні є соєві макуха та шрот (відповідно 1,35 і 1,21 корм.од та 393 і 400 г п/п), але малий об’єм виробництва зерна сої не дозволяє достатньо забезпечити тваринництво цими кормами.
У нашій країні найбільш поширені соняшникові макухи та шрот (1,08 і 1,03 корм од. та 324 і 386 г/кг пп відповідно).
Окремі види макух та шротів містять отруйні речовини (бавовникові - госипол, лляні - ліноморин, який перетворюється у синильну кислоту при розмочуванні у теплій воді). Забороняється згодовувати такі види макух молодняку та вагітним тваринам.У комбікорми для молочних корів бавовникові макуха та шрот з вмістом 0,1% госиполу вводять до 20%, а для свиней на м”ясній відгодівлі до 7% за загальною поживністю.
Соняшникових, соєвих макух і шротів можна давати дійним коровам 2,5-4 кг, коням - 2-3 кг, молодняку великої рогатої худоби - 1,5 кг, свиням у першу половину відгодівлі - 0,5-1 кг. У складі комбікормів макухи та шроти становлять для свиней 10-15%, птиці - до 20% (в залежності від вмісту клітковини).
|
|
|
Фосфатидний концентрат - це побічний продукт при переробці насіння олійних культур. До його складу входять лецитини, кефаліни і найбільш цінна речовина серед ліпідів - холін. У годівлі використовують тільки сояшникові та соєві фосфатиди; вони містять 39-42% жиру та 56-58% фосфоліпідів. У виробничих умовах фосфатиди змішують із шротом у співвідношенні від 1 до 2 або 1 до 5 і одержують фосфатидно-білковий концентрат, який вводять до складу комбікормів для птиці (2-5%), відлучених поросят (3-6%), телят-молочників (4-9%).
Залишок крохмального виробництва – м'язгу одержують при переробці картоплі, зерна кукурудзи і деяких інших зернових. Разом з жомом, бардою, пивною дробиною м’язга належить до водянистих кормів. Картопляна м'язга містить 9,5% сухої речовини; поживність її невелика - 0,11 корм.од. і 2 г пп/кг. Свіжа м'язга швидко псується, тому її треба згодовувати у день виробництва, або висушити чи засилосувати. Тварин до м'язги привчають поступово, починаючи з невеликих дач. Молочним коровам дають до 20кг м'язги, свиням - до 10 кг, дорослій худобі на відгодівлі - до 40 кг/гол. за добу. Суха картопляна м'язга належить до концентратів, 1 кг її містить 0,95 корм.од і 40 г пп.
|
|
|
Кукурудзяна м'язга у свіжому вигляді використовується рідко із-за швидкого накопичення оцтової кослоти. Цей корм у сухому вигляді містить 87 % сухої речовини, 1 корм.од./кг і 125 г/кг пп. Крім м'язги, при переобці зерна кукурудзи на крохмаль, одержують глютен та кукурудзяний екстракт. 1 кг сухого глютену містить 1,25 корм.од., 450 г п/п. До залишків бродильних виробництв відносять барду, пивну дробину, солодові ростки, пивні дріжджі.
Барда - залишок при виробництві спирту із різних видів зерна, картоплі, цукрового буряку і меляси. Свіжа барда містить 88-95% води, тому цей корм швидко псується, її згодовують у день виробництва. Свіжа зернова барда містиить 0,07-0,12 корм.од. і 10-21 г пп/кг; картопляна барда має нижчу поживність - 0,04 корм.од/кг і 8 г п/п. У барді міститься 0,4-0,5% вільних молочної та оцтової кислот (рН 4,2-4,4), тому для нейтралізації цих кислот у раціон вводять крейду.
За добу згодовують молочним коровам по 25-35 л, дорослій худобі на відгодівлі - по 70-80, дорослим вівцям - по 8-10 г, коням - по 10-15 л. Барду, як і інші водянисті корми, не треба згодовувати коровам, нетелям і кобилам за 2-3 місяця, а вівцям - за місяць до поліг.
У зв'язку з наявністю у складі барди дріжджеподібних гри-бів у тварин може з'явитись захворювання - бардяний мокрець, тому згодовувати цей корм можна недовше як 100 днів.
При приготуванні пива залишаються пивна дробина, пивні дріжджі і солодові ростки, які використовуються як корми. Свіжа пивна дробина містить 75-80% води, 0,21 корм.од/кг і 42 г/кг пп і її треба згодовувати у день приготування. Лактуючим коровам її згодовують по 10-15 кг/гол за добу, нетелям та молодняку великої рогатої худоби - 8-12 кг/гол, свиноматкам і кнурам - 4-5 кг/гол, худобі на відгодівлі - по 15-20 кг/гол. Висушену пивну дробину використовують у приготуванні комбікормів.
Пивні дріжджі містять 20-22% сухої речовини, 0,25 корм.од. і 85 г/кг пп. Вони є добрим джерелом вітамінів групи В, ферментів і гормоноподібних речовин. Свіжі пивні дріжджі є не стійким продуктом, тому їх висушують і згодовують коровам до 1 кг/гол, телятам - 0,1-0,2 кг/гол, коням - 0,5-1 кг/гол, дорослим свиням - 0,25-0,6 і вівцям - 0,05-0,1 кг/гол. При опроміненні ультрофіолетовими промінями в 1 г дріжджів створюється 4 тис. МО вітаміну Д2.
Солодові ростки містять 11% води, 0,7-0,8 корм.од/кг і 170-190 г/кг пп, гігроскопічні, мають гіркий смак. Згодовують їх лактуючим коровам до 3 кг/гол, свиням і вівцям - по 0,3-0,5 кг/гол. Забороняється їх вводити до раціонів вагітним та підсисним маткам. Вони є хорошим джерелом вітамінів Е та групи В для самців-плідників.
Жом та меляса - це залишки цукробурякового виробництва. Свіжий жом містить 89-93% води, 0,12-0,08 корм.од/кг і 6 г/кг пп, 1,5 г/кг кальцію і 0,14 г/кг фосфору і на повітрі швидко псується. Цей корм бідний на протеїн, у жомі відсутній каротин та жиророзчинні вітаміни, дуже мало фосфору і є багато кальцію. Найчастіше використовують силосований або кислий жом, який перед згодовуванням бажано розкислювати аміачною водою або газоподібним аміаком, який пропускають крізь корм. Кислий жом споживається тваринами не гірше ніж свіжий. Добова даванка свіжого або кислого жому для великої рогатої худоби на відгодівлі 40-60 кг, молодняка великої рогатоїх худоби -30-40 кг, овець на відгодівлі - 5-7 кг. В раціон тварин вводять білкові корми або САР, фосфорні підкормки, вітамінні препарати.
Сухий жом дуже набухає, тому щоб запобігти порушенню травлення його розмочують (на 1 частину жому - 3-4 частини води). Його вводять у комбікорми і раціони для худоби і овець до 10%.
Меляса містить 80% сухої речовини, 0.,76 корм.од/кг, 60 г/кг пп і 543 г цукру, у її складі відсутні клітковина, жир, крохмаль, каротин. За класифікацією належить вона до концентрованих кормів. Використовують мелясу як джерело цукру в раціонах худоби і у комбікормовій промисловості. При згодовуванні у великих кількостях (більше 2 кг/гол) вона порушує функцію шлунково кишкового тракту за рахунок подразнюючої дії надлишку лужних солей, нітратів та легкорозчинного цукру. Мелясу застосовують для здобрення переважно грубих кормів. Перед згодовуванням її розводять у 3-4 рази водою. Добова даванка меляси молочній худобі - 1,5-2 кг, вівцям і свиням - до 0,5 кг.
Корми тваринного походження є набагато ціннішими порівняно з рослинними кормами завдяки через високому рівню у їхньому складі біологічно повноцінного білка, наявності багатьох вітаміни мінеральних речовин.
До кормів цієї групи належать молоко і молочні відходи (збиране молоко, сироватка, маслянка (сколотини), відходи м'ясо-птахокомбінатів (м'ясне, м'ясо-кісткове, кісткове, кров'яне борошно)' відходи переробки риби (рибне борошно).
Кормові добавки - це небілкові азотисті добавки (сечовина, моно- та діамонійфосфат, синтетичні амінокислоти), мінеральні добавки (крейда, кормові фосфати, солі мікроелементів).
Вітамінні препарати - застосовують для запобігання захворюань, викликаних нестачею в кормах (раціонах), вітамінів.
Препарати антибіотиків — використовуються як стимулятори росту тварин (тетрацикліни, гризин, бацитрацини, вітаміцин А).
Тр анквілізатори - заспокійливі речовини, що застосовуються для запобігання і усунення стресових явищ, викликаних транспортуванням, перегрупуванням тварин тощо.
Ферментні препарати - біологічні каталізатори, які прискорюють хімічні реакції в організмі. Використовуються для підвищення ефективності використання кормів, передусім при ранньому відлученні, вирощуванні та відгодівлі тварин.
Гормональні препарати. Гормони - біологічно активні речовини, що утворюються залозами внутрішньої секреції, їх препарати застосовують для спрямованої зміни обміну речовин і стимулювання статевих функцій тварин.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 35; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!