Методи визначення норм годівлі.



Існує два методи визначення норм годівлі.  

Емпіричний метод, або метод проб і помилок, передбачає зміну рівня годівлі піддослідних груп тварин для досягнення найвищої продуктивності при збереженні в задовільному стані здоров’я та вгодованості. Такі досліди потребують тривалого часу, впродовж якого можливі зміни фізіологічного стану, поживності кормів, сезонних змін, складу раціонів. Тому результати цього методу некоректні, підлягають сумніву, а досліди потребують багато часу та великих затрат праці, інструментарію, рактивів і т.п..

Факторіальний метод - більш точний, надійний та дешевий і застосовується досить широко як у нас, так і за кордоном. Він полягає в тому, що потреба в енергії, поживних та біологічно-активних речовинах визначається на окремі фактори - підтримання життя, ріст та відгодівля, лактація, спермопродукція, вагітність. Потреба за окремими факторами складається в загальну норму та перевіряється в науково-господарських дослідах.

З урахуванням набутого досвіду та фактичних затрат енергії потреба за більшістю факторів може бути розрахована з використанням відповідних коефіцієнтів та стандартів.

Першим, найбільш важливим фактором нормування годівлі є фактор підтримки життя, під яким слід розуміти потребу в енергії на основний обмін в організмі, тобто забезпечення роботи серцево-судинної та дихальної систем, стато-динамічних м’язів та підтримання температури тіла. Норму підтримуючої годівлі можна встановити при визначенні балансу енергії в досліді з голодаючою твариною. Але існує універсальна формула визначення підтримуючої норми для теплокровних тварин за їх обмінною масою:

 

       Нп = М 0,75 х 0,035 к.од. (0,4 мДж ОЕ) х 1,33, де:

 

Нп - норма підтримуючої годівлі в к.од., або в обмінній енергії,

М 0,75 - обмінна маса (М-абсолютна жива маса тварини)

1,33 - коефіцієнт підвищення норми із врахуванням витрат енергії на засвоєння підтримуючого раціону. 

      

Другий фактор - продуктивний. Але продукція тваринництва різна - молоко, приріст маси, приріст вагітності. Потреба в енергії для синтезу молока значною мірою залежить від вмісту жиру. Норму на надій у корів можна розрахувати за формулою:

 

Нлакт. = ДН х Ж : 4 х 0,5 к.од. (5,7 мДжОЕ), де:

 

Дн - добовий надій, Ж - % жиру.

Для лактуючих самиць других видів слід враховувати середні затрати енергії на 1 кг молока:

    у свиноматки - 0,85 к.од. (9,7 мДж);

          у вівцематки - 0,70 к.од. (8,0 мДж);

          у кобил - 0,35 к од.(4,0 мДж).

На приріст 1 кг живої маси тварини затрачують від 2,5 к.од. (28 мДж) після народження, та до 10-12 к.од.(114-137 мДж) на заключному періоді відгодівлі. В середньому затрати на 1 кг приросту молодих ростучих тварин приймають 3 к.од. (35 мДж).

Подібним чином можливо розрахувати потребу в протеїні, цукрі та інших компонентах годівлі.

Для спрощення розрахунків іноді можливо використати середні показники в розрахунку на 1 кормову одиницю: СР - 700-1100 г, п/п - 100 г, ( для свиней – лізіну –6 г, метіонін + цистін – 3,6 г ), цукрів - 100 г, крохмалю - 150 г, клітковини - 300 г (50-70 для свиней), жир - 30 г, сіль кухонна - 7 г, К - 7 г, Са - 7 г, Р - 5 г, Мg - 2 г, S - 3 г, Fe -100 мг, Сu - 10 мг, Zn - 50 мг, Co - 1 мг, Mn - 50 мг, J - 1 мг, каротин - 45 мг, вітаміни: Д - 1 тис. МО, Е - 40 мг, для свиней - В1 - 3 мг, В2 - 5 мг, В3 - 25 мг, В5 -= 75 мг, В12 - 25 мкг.

Таким чином, користуючись факторіальним методом можна визначити задовільну деталізовану норму годівлі для будь-якої теплокровної тварини, включаючи і сільськогосподарських. Для більшої певності розраховану норму слід перевірити та відкоригувати в науково-господарському досліді.

Норма годівлі є кількісною характеристикою потреби, оскільки вона показує кількість поживних речовин і енергії, що задовольняє потреби тварин залежно від фізіологічного стану й використання у конкретних господарських умовах (запланована продуктивність, рівень ефективності використання кормів тощо).

Кількісно норма годівлі залежить від виду тварин, їх віку, живої маси, фізіологічного стану, напряму та рівня продуктивності. Звичайно зазначений поділ потреб є достатньо умовним, оскільки обмін речовин і фізіологічні функції та взагалі всі процеси життєдіяльності організму тварини тісно взаємозв'язані.

 Годівля, яка відповідає нормам, називається нормованою. Рівень годівлі визначається за співвідношенням між продуктивним і підтримуючим кормом.

Фізіологічні функції тварин перебувають у тісному зв'язку з живленням, з його якістю. Застосування раціону, складеного неправильно, навіть за якимось окремим елементом живлення,  може бути причиною розладу функцій, захворювань і навіть смерті тварин.

Нормуванням годівлі передбачаються такі умови, як вимоги до якості кормів, типів та режимів годівлі, обмеження щодо взаємозалежності окремих потреб. Наприклад, нестача протеїну розглядається як така, що серйозно впливає не лише на протеїнове живлення, а й на потреби в енергії, мінеральних речовинах та вітамінах.

Існуючі норми годівлі містять перелік і кількість потреб, серед яких обов'язковими слід вважати: енергетичну, протеїнову, кальцієву, фосфорну і каротинову.

Нині вченими розроблено і застосовують на практиці деталізовані норми годівлі, які передбачають контроль годівлі тварин за багатьма показниками. Так, норми годівлі для великої рогатої худоби визначають за 24 показниками, свиней -27, овець - 18, коней - 29, птиці - 46.

Суттєвим моментом у застосуванні роздільного нормування годівлі тварин є необхідність врахування того, факту, що одну й ту ж кількість енергії, поживних і біологічно активних речовин можна забезпечити різною кількістю, набором кормів різного походження та поживності.

Наприклад, підтримувати життя нелактуючої корови можна за рахунок певної кількості соломи та соковитих кормів, що не відповідає потребам високопродуктивної дійної корови з такою ж самою живою масою. Адже підтримання життя не є відокремленим процесом , а тісно пов'язаним із загальними умовами фізіологічних процесів в організмі. Тому підтримувати життя високопродуктивної тварини тими ж засобами, що й непродуктивної, неможливо.

Для високопродуктивної корови потрібні цінніші корми і, наприклад, солома як корм для годівлі таких тварин вважається непридатною.

Нормується годівля з метою одержання з розрахунку на одиницю витраченого корму найбільшої кількості високоякісної тваринницької продукції, а також збереження здоров'я і відтворної здатності тварин.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 31; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!