Історія розвитку вчення про годівлю с ільськогосподарських тварин
Історія розвитку вчення про годівлю сільськогосподарських тварин бере свій початок з глибини віків, коли людина приручала диких тварин. Але датована історія (з хронологічною послідовністю фактів і подій) нараховує близько двох століть.
У 1748 р. М.В. Ломоносов (1711-1765) уперше сформулював закон збереження матерії (речовини) і руху, поклав початок новому етапу розвитку хімії життєвих процесів — сучасній біохімії.
Одним з головних напрямів у вивченні живлення було визначення фізіологічної ролі корму. Це питання залишилося актуальним і на даний час.
Розвиток вчення про поживність кормів і нормовану годівлю сільськогосподарських тварин започатковано працями А. Теєра (1772-1828), який у 1810 р. опублікував таблиці взаємозаміни кормів відносно сіна і запропонував перші норми годівлі великої рогатої худоби, засновані на сінних еквівалентах (на початку XIX ст. із розвитком капіталізму у сільському господарстві виробництво кормів для худоби почали переводити з пасовища на нові корми — конюшину, люцерну, картоплю, кормові буряки, брукву, моркву, капусту та зерно).
Е. Вольф (1818-1896) простежив у фізіологічних дослідах на дійних коровах перетравність поживних речовин та вади системи визначення поживності кормів і нормування їх годівлі, розроблені А.Теєром. Е. Вольф провів численні досліди по вивченню перетравності поживних речовин різних кормів. В 1874 році він запропонував новий метод порівняльної оцінки поживності кормів за сумою перетравних поживних речовин (СППР).
|
|
|
Але перетравні поживні речовини не повністю використовуються організмом і рівень їх використання з різних кормів не одинаковий. Тож виникала необхідність більш надійної оцінки поживності кормів. Наступним кроком була оцінка кормів за їх продуктивною дією, яка може бути встановлена за результатами балансових дослідів, зокрема за балансом азоту і вуглецю, або за балансом енергії.
Генрі Армсбі (1853-1921) в Сполучених Штатах збудував біокалометр і помістивши в нього дорослого вола, вивчав баланс енергії і вираховував скільки енергії відкладається в організмі вола, якому згодували різні корми.
Одночасно з Г. Армсбі в Німеччині балансові досліди з дорослим волом проводив німецький професор Оскар Кельнер (1851-1911). За одиницю поживності О. Кельнер запропонував прийняти продуктивну дію 1 кг перетравного крохмалю і назвав одиницю «крохмальним еквівалентом».
Радянська кормова одиниця була розрахована через продуктивну дію 1 кг вівса в «крохмальних еквівалентах». змінюватись під впливом ряду факторів, не залежних від корму. В більшості розвинених країн та вже кілька десятиліть в вітчизняному птахівництві оцінюють поживність кормів в так званій обмінній енергії.
|
|
|
Одним із фундаторів вчення про годівлю сільськогосподарських тварин був М.П. Чирвінський (1848-1920). Він вивчав жироутворення у організмі тварин, їх ріст і розвиток залежно від умов годівлі.
У розвиток вчення про годівлю сільськогосподарських тварин зробили значний внесок такі вчені : М.І. Придорогін (1862-1923), М.Ф.Іванов (1871-1935), Ю.Ф. Ліскун (1873-1958), М.І. Дьяков (1878-1952), І.С. Попов (1888-1964), О.П.Дмитроченко (1900-1981), П.Д. Пшеничний (1903-1985), професори нашої кафедри - І.В.Бельговський, Т.В.Горб, Г.О.Богданов, Максаков В.Я. В.М.Кандиба та ін.
І.В.Бельговський П.Д.Пшеничний Т.В.Горб Г.О.Богданов
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!