Тема 9. Контролінг у системі прийняття управлінських рішень. Одним із важливих аспектів роботи будь-якого підприємства є прийняття управлінських рішень, а тому важливою задачею системи контролінгу є підтримка
Одним із важливих аспектів роботи будь-якого підприємства є прийняття управлінських рішень, а тому важливою задачею системи контролінгу є підтримка прийняття управлінських рішень.
Для чіткого уявлення про контролінг у системі прийняття управлінських рішень слід приділити увагу класифікації рішень та підходам до цього питання. У системі контролінгу рішення класифікуються:
1. За ступенем стандартизації:
а) запрограмовані рішення – приймаються в стандартних ситуаціях у відповідно до готових процедур, традицій, звичок. Система контролінгу в таких рішеннях орієнтується на стандартизацію, уніфікацію вихідної інформації і критеріїв прийняття запрограмованих рішень.
б) незапрограмовані рішення - приймаються в нестандартних, малоструктурованих ситуаціях для вирішення нових, незвичайних задач. Для них не існує і не може існувати готового алгоритму. Тому система контролінгу тут має дослідницький, творчий характер і орієнтована на специфіку конкретної задачі.
в) прості - приймаються відразу і не потребують великої кількості вхідної інформації.
г) складні - потребують ретельного попереднього опрацювання і великого масиву вхідної інформації.
2. За ступенем визначеності в навколишньому середовищі:
а) рішення в умовах визначеності– керівник точно знає всі можливі варіанти дій і результати виконання кожного варіанту.
|
|
|
б) рішення в умовах ризику- керівник не знає точного результату, але знає ймовірність кожного результату.
в)рішення в умовах невизначеності- керівник не має точної інформації про результати і не може оцінити ймовірності можливих результатів.
Процес прийняття рішень з позиції класичного підходу включає етапи:
1) виявлення проблеми;
2) визначення цілі і вибір критеріїв; встановлення значимості (ваги) критеріїв;
3) знаходження можливих альтернатив;
4) оцінка альтернатив за вибраним критерієм;
5) вибір найкращої альтернативи.
Слід зазначити, що роль контролінгу при раціональному підході полягає в представлені максимально повної і точної кількості інформації, в розрахунку показників, знаходженні оптимальності.
Потрібно зрозуміти процес прийняття рішень згідно з принципом обмеженої раціональності, який полягає у виконанні етапів:
1) виявлення потреби;
2) визначення цілей і формування набору критеріїв, характеризуючи мінімально прийнятний варіант;
3) пошук альтернатив;
4) вибір варіанта, що забезпечує прийнятний результат.
Згідно з цим принципом основна задача контролінгу - раціоналізація процесу прийняття управлінського рішення на основі використання методів прийняття рішень в умовах невизначеності. Головна відмінність цього підходу від попереднього полягає в концентрації контролінгу не стільки на оптимізації, скільки на встановленні обмежень, котрі характеризують допустимі варіанти.
|
|
|
Варто зрозуміти, що постулати принципу ефективності управління за Пітерсом та Уотерменом засновані на тому, що надлишкова раціональність стримує інновації, призводить до переоцінки значимості фінансів, не враховує неекономічні цілі підприємства, тому керівник мусить:
— виявляти гнучкість,
— діяти відразу,
— експериментувати,
— діяти швидко,
— використовувати слабко формалізовані системи.
У цьому підході контролінг здебільшого використовує здебільшого моделі прийняття рішень в умовах невизначеності, тому підвищується роль моніторингу, попереднього контролю, тоді як задача оптимізації відходить на другий план.
Соціологічний підхід заснований на впливі свідомості людини і суспільних відносин на процес прийняття рішень. Соціологи вивчають процес прийняття рішень як процес групової взаємодії. В рамках соціологічного підходу існує три основні групи теорій, які описують прийняття управлінських рішень.
|
|
|
1. Теорія політичної взаємодіївивчає процес прийняття управлінських рішень з точки зору балансу сил та інтересів різних груп в межах колективу підприємств і в зовнішньому середовищі. У рамках цієї теорії основне завдання контролінгу - забезпечення руху підприємства в напрямку поставлених цілей.
2. Теорія колективного навчанняпідкреслює,що динамічний характер зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства в співставленні з недостатністю інформації і досвіду перетворюють процес неперервного навчання для керівника і всього колективу.
3. Теорія корпоративної культуризаснована на тому, що в прийнятті управлінських рішень виявляється поведінка колективу співробітників як єдиного цілого.
Необхідно звернути увагу на вибір моделі прийняття управлінських рішень, який залежить від конкретної ситуації і визначається певною сукупністю факторів.
1) Фактори зовнішнього середовища (об'єктивні): економічні, демографічні, науково-технічні, юридичні, суб'єктивні, культурні традиції країни (епохи), вплив референтних груп (конкуренти, акціонери).
2) Фактори, що пов'язані з особливостями вирішуваної управлінської задачі: складність; часовий горизонт; кількість учасників, їх цілі та інтереси; значимість витрат і результатів для учасників; ризикованість і новизна; наявність альтернатив; взаємозв'язок з іншими аспектами діяльності підприємства; терміновість прийняття рішення.
|
|
|
3) Фактори, що пов'язані з особливостями підприємства та керівника: цілі та стратегія підприємства; розмір підприємства; складність структури підприємства, ступінь централізації та структура повноважень; складність та новизна технології та продукції; ступінь диверсифікації; кваліфікація персоналу; кваліфікація керівництва; корпоративна культура; характер мислення та склад особистості керівників, стиль управління.
Плани семінарських, практичних занять та методичні вказівки до їх виконання
Заняття 1
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 465; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!