Тема 2. Організаційно-методологічні основи формування та функціонування системи контролінгу на підприємстві



       Варто звернути увагу, що система контролінгу на підприємстві включає не тільки аналітичні показники і висновки. У системі контролінгу присутня сильна організаційна складова — люди, які займаються контролінгом, потоки інформації між підрозділами підприємства і від підлеглих — до керівників. Для ефективної роботи і чіткого визначення відповідальності контролерів на підприємстві необхідно створити спеціальний структурний підрозділ — службу контролінгу.

       Для чіткого уявлення про службу контролінгу слід приділити увагу організаційно-методологічним аспектам створення системи контролінгу на підприємстві. Служба контролінгу входить разом з бухгалтерією, фінансовим відділом, планово-економічним відділом до складу фінансово-економічних служб підприємства. Оскільки основна функція контролінгу на підприємстві — аналіз і управління витратами і прибутком, служба контролінгу повинна мати нагоду одержувати всю необхідну їй інформацію і втілювати її в рекомендації для ухвалення управлінських рішень вищими керівниками підприємства. Служба контролінгу займає привілейоване місце в організаційній схемі підприємства, оскільки отримує всю необхідну інформацію з усіх підрозділів підприємства та готує рекомендації керівництву.

       Потрібно зрозуміти послідовність впровадження системи контролінгу на сучасному підприємстві. У службі контролінгу, що складається з 3—4 співробітників (контролерів), у кожного є свої посадові обов'язки, і в той же час повинен дотримуватися командний принцип роботи, коли якесь крупне аналітичне завдання співробітники служби контролінгу виконують всі разом, допомагаючи один одному. Досвід впровадження контролінгу на крупних російських підприємствах показує, що раціональним є наступний склад служби контрлінгу: керівник служби контролінгу; контролер-куратор цехів; контролер-фахівець з управлінського обліку; контролер-фахівець з інформаційних систем.

       Інформаційні потоки— це фізичне переміщення інформації від одного співробітника підприємства до іншого або від одного підрозділу до іншого. Тому ми не розглядаємо перетворення інформації (наприклад, бухгалтерську проводку) як інформаційні потоки в системі контролінгу.

       Система інформаційних потоків— сукупність фізичних переміщень інформації, яка дає можливість здійснити будь-який процес, реалізувати будь-яке рішення. Найзагальніша система інформаційних потоків — це сума потоків інформації, яка дозволяє підприємству вести фінансово-господарську діяльність. Мета роботи з інформаційними потоками — оптимізація роботи підприємства.

 

 

Тема 3. Класифікація та характеристика об'єктів контролінгу.

Необхідно пам’ятати, що сутність контролінгу заключається в наданні інформації певного обсягу, необхідної менеджерам у процесі управління підприємницькою діяльністю. Отже, з одного боку є суб’єкт, тобто орган, який доцільно використовує інформацію контролінгу, з іншого боку – об’єкти, за якими спостерігають і дізнаються суб’єкти за допомогою контролінгу.

       Слід звернути увгу, що предмет контролінгу – це сукупність об’єктів, які мають місце в усьому циклі управління виробництвом (розподіл витрат) і підприємства в цілому. Змістовність предмету розкривають його чисельні об’єкти, які можна систематизувати за двома основними групами (табл.1). До них відносяться виробничі ресурси, господарські процеси і їх результати, а також їх кругообіг в процесі господарської діяльності підприємства.

       Потрібно зрозуміти, що початковим елементом діяльності будь-якого підприємства є витрати, які вже здійснені або тільки плануються. Менеджери різних рівнів управління (центри відповідальності) несуть відповідальність за розміри витрат на підприємстві. Отже, основними об’єктами контролінгу є витрати і центри відповідальності.

Таблиця 1

Характеристика об’єктів контролінгу.

Об’єкти управлінського обліку Характеристика об’єктів
Виробничі ресурси, які забезпечують працю людей в процесі господарської діяльності підприємства - Основні фонди – це засоби праці ( машини, обладнання, виробничі споруди та ін.):їх рух, стан і використання; - Нематеріальні активи – об’єкти довгострокового вкладення (право користування землею, комп’ютерні програми, ліцензії та ін.): їх рух, стан і використання; - Матеріальні ресурси – предмети праці, які оброблюються за допомогою засобів праці
Господарські процеси та їх результати, які відображають єдність витрат і результатів в ході здійснення виробничої діяльності підприємства - Організаційний процес: участь у формуванні організаційної структури підприємства; організація руху інформаційних потоків між відділами і службами підприємства з прямим і зворотним зв’язком, що забезпечує дію всіх функцій управління. - Процес оснащення: забезпечення виробництва сировинними ресурсами, допоміжними матеріалами, запасними частинами, їх зберігання, а також пов’язана з цим маркетингова діяльність. - Процес виробництва: процеси, обумовлені технологією виробництва продукції, операції щодо удосконалення продукції і розробки нових видів товарів. - Процес збуту: операції збуту, засновані на результатах маркетингових досліджень щодо формування збуту продукції, контроль якості продукції, що випускається.

 

       Варто зернути увгу, що одна з найважливіших задач контролінгу — управління прибутком підприємства, тому у фокусі уваги контролінгу знаходяться витрати: їх види, місця виникнення і принципи управління ними. За розміри витрат на підприємстві відповідають керівники різних служб і підрозділів («центрів відповідальності»). Тому найважливішими об'єктами контролінгу є "витрати " і "центри відповідальності ". В межахсистеми контролінгу інформація акумулюється і аналізується не по підприємству в цілому, а по центрах відповідальності.

       Потрібно зрозуміти, що центр відповідальності –сегмент (структурний підрозділ) підприємства, в межах якого встановлюється персональна відповідальність менеджера за показниками діяльності, які він повинен контролювати. Залежно від контрольних показників відповідальними особами виділяють відповідні центри відповідальності (рис.2).

 

Рис.2. Класифікація центрів відповідальності

Необхідно звернути увагу на витрати підприємства, які є одним із основних показників, що визначає розмір прибутку і залежить від діяльності підприємства. Отже, витрати є найважливішим об’єктом контролінгу та відповідно, управлінського обліку. Велике значення для організації обліку витрат у системі контролінгу має класифікація витрат, тобто поділ їх на види на підставі певних ознак об’єктів та закономірних зв’язків між ними (Табл.2). Класифікація витрат — засіб для вирішення задач управління: ухвалюючи рішення, керівник повинен чітко уявляти собі всі його наслідки. Щоб ухвалити правильне рішення, керівнику важливо знати, які витрати і вигоди воно за собою спричинить. Релевантними(істотно-значущими) можна вважати тільки такі майбутні витрати, які зміняться в результаті схваленого рішення. При визначенні релевантних витрат потрібно врахувати безповоротні і зараховані витрати: безповоротні витрати (тобто витрати минулих періодів, не є істотними для ухвалення управлінських рішень); зараховані витрати (альтернативні витрати, упущена вигода) релевантні для ухвалення рішень. Мета класифікації витрат - виділити із загальної маси релевантну частину (частина, на яку можна вплинути в даний момент).

Таблиця 2


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 446; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!