Тема 25. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянину
Незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,
Прокуратури і суду
ПЛАН
Вступ.
1. Загальні умови (підстави) відповідальності за заподіяння шкоди.
2. Підстави відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
3. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Висновки.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
В першому питанні насамперед слід дати визначення деліктних зобов’язань, а далі перерахувати загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди та дати їм цивільно-правову характеристику. Необхідно підкреслити про відсутність в даному виді відшкодування зобов’язальний відносин між потерпілим і заподіювачем. Дати визначення поняттю «деліктне зобов'язання».
Розглядаючи друге питання курсової роботи студент повинен відмітити особливість даного виду відшкодування і вказати підстави такого відшкодування — шкода, заподіяна незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду; незаконні дії та причинний зв'язок між незаконними діями та шкодою. Наявність вини не вимагається відповідно до ст. 1176 ЦК України. Слід охарактеризувати кожну підставу. Крім того, рекомендується зазначити, хто саме має право на відшкодування шкоди і в якому обсязі, у яких випадках шкода не відшкодовується.
|
|
|
У слідуючому пункті плану необхідно визначити порядок відшкодування майнової або немайнової (моральної) шкоди. Зазначити, в яких органах і в які терміни громадянин може вимагати захисту своїх порушених прав.
Література:
1. Конституція України //Відомості Верховної Ради. — 1996. — №30. —Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12.03.2003 р.; № 47—48 від 13.03.2003 р.
3. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року //Голос України. — 1995. — 17 січня. — №9.
4. Кінаш Я. Відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним притягенням до адміністративної відповідальності //Право України. — 2002. — № 5. — С 34—37.
5. Ніжинська Ірина. Причини виникнення відносин з відшкодування громадянину майнової шкоди, заподіяної посадовими особами органів дізнання і досудового слідства в системі органів внутрішніх справ Украни //Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 1. — С 55—58.
6. Прокудина Л. А. Возмещение ущерба, причинённого незаконными действиями правоохранительных органов: научно-практический комментарий. — Москва: Городец. — 131с.
|
|
|
7. Рогатюк І. Вішкодування шкоди, заподіяної внаслідок необгрунтованої реалізації функції обвинувачення //Право України. — 2003. —№ 5. — С 89—94.
8. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С Кузнєцової. — Київ: Юрінком Інтер, 2000. — 784 с — С. 633—641.
Тема 26. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом
Підвищеної небезпеки
ПЛАН
Вступ.
1. Поняття правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
2. Поняття джерела підвищеної небезпеки.
3. Суб'єкта відповідальності за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.
4. Підстави зменшення та звільнення від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Висновки.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У вступній частині варто стисло викласти актуальність даної проблема тики в практичному і теоретичному плані, дати характеристику і систему норм, які регулюють досліджувані правовідносини, стан розробки питання в юридичній літературі.
Розглядаючи перше питання курсової роботи, слід описати правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Воно є охоронним, оскільки направлено на реалізацію заходів відповідальності та захисту суб'єктивних прав, зобов'язальним та майновим.
|
|
|
Питання друге рекомендується присвятити розкриттю поняття джерела підвищеної небезпеки, з'ясуванню дискусій у науці цивільного права з цього питання, а також необхідно висловити своє бачення даної проблеми. При класифікації джерел підвищеної небезпеки доцільно звернути увагу на особливість прояву їх згубних властивостей.
При розгляді питання щодо суб'єктів даних зобов'язань, варто звернути увагу на визначення потерпілої і зобов'язаної особи, власника джерела підвищеної небезпеки, особливості взаємовідносин при наявності провини третіх осіб. Підлягає також з'ясуванню особливість суб'єктного складу аналізованих зобов'язань при правомірному вибутті джерела підвищеної небезпеки з володіння власника.
Заключне питання не рекомендується обмежувати тільки освітленням обставин, передбачених у чинному законодавстві, а по можливості слід зупинитися і на загальних підставах звільнення від відповідальності таких як форсмажорні обставини, казус.
Література:
1. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12,01.2003 р.; № 47—48 від 13.03.2003 р.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р.
|
|
|
3. Болдинов В. М. Ответственность за причинение вреда источником повышенной опасности. — СПб: Юрид. центр Пресс, 2002. — 370 с.
4. Назаренко Я. Особливості джерел підвищеної небезпеки в екологічній сфері: питання теорії і практики //Право України. — 2002. — № 4. - С. 121—124.
5. Русу С Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки //Право України. — 2002. — №4. — С 128—131.
6. Терещенко Н Поняття джерела підвищеної небезпеки //Право України. — 2000. — № 11. — С 115—118.
7. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С Кузнєцової. — Київ: Юрінком Інтер, 2000. — 784 с — С. 641—653.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 897; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!