Тема 18 . Представництво та його види за законодавством України



ПЛАН

Вступ.

1. Поняття та значення представництва в цивільному праві.

2. Підстави виникнення представництва.

3. Законне представництво.

4. Добровільне представництво.

 Висновки.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

В першому питанні студент повинен дати визначення поняттю «представництва» за Цивільним кодексом України та звернути особливу увагу на значення інституту представництва в цивільному праві. Вказати, якщо через фізичну або юридичну неможливість учасники цивільних правовідносин не можуть самостійно набувати для себе цивільні права і виконувати обов'язки, то вони їх здійснюють через представника. Інститут представництва широко використовується на практиці. В цьому ж питанні рекомендується вказати на ті відносини, в яких інститут представництва не допускається. Слід назвати мету представництва.

При розгляді питання підстави представництва, необхідно дати цивільно-правову характеристику представництву на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи. Варто навести приклади кожного з підстав представництва.

В наступному питанні слід вказати в яких випадках має місце законне представництво і які особливості притаманні йому. Рекомендується охарактеризувати не тільки Цивільний кодекс України з цього питання, а й інші нормативні акти, зокрема Сімейний кодекс України.

В останньому питанні курсової роботи необхідно зупинитися на добровільному представництві. Варто розглянути таку особливість даного виду представництва як добровільність особи, яку представляють. В світі Цивільного кодексу України, доцільно розглянути такий вид представництва як комерційне представництво, встановлене ст. 243 ЦК. Охарактеризувати договір, що укладається при даному виді представництва.

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12.03.2003 р.; № 47—48 від 13.03.2003 р.
  2. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі: окремі питання //Право України. — 2004. — № 1. — С. 139—143.
  3. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві //Право України. — 2002. — № 8. — С 104—109.
  4. Крупко П. Наслідки неналежного здійснення добровільного представництва //Право України. — 2002 — № 10. — С. 108—115.
  5. Майданник Р. Представницька діяльність довірчих товариств (цивільно-правова характеристика) //Право України. — 2002. — № 4. — С. 36—40.
  6. Михеева Л. Ю. Опека и попечительство: Правовое регулирование: Учебно-практическое пособие. — Москва: Палеотип, 2002. — 248 с.
  7. Селіванов А. Представник і представництво у конституційному та цивільному судочинстві //Право України. — 2004. — № 3. — С. 3—8.
  8. Сіленіна К. Користь та шкода генерального доручення //Право України. — 2001. — №3. — С. 103—104.
  9. Тихомиров М, Ю. Доверенности (Образцы правовых документов). — Москва, 2000. — 29 с.
  10. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України. — 2002. — N 9. — С.104.
  11. Довіреність та інститут представництва в цивільному законодавстві, нотаріальному і цивільному процесах України / С. Фурса // Право України. — 1999. — N 4. — С. 94-97.
  12. Наслідки неналежного здійснення добровільного представництва / П. Крупко // Право України. — 2002. — N 10. — С. 108-114.
  13. Суб'єкти добровільного представництва за цивільним правом / П. Крупко // Право України. — 2002. — N 5. — С. 105-110.
  14. Сіленіна К. Користь і шкода генерального доручення // Право України. – 2001. - №3. – С.103.
  15. Полтавський О. Зміст представницьких відносин у цивільному праві // Підприємництво господарство і право. - 2007. - № 10
  16. Трояновский А. Вопросы ответственности из отношений коммерческого посредничества (представительства) в римском праве // Підприємництво господарство і право. - 2007. - № Трояновський О. Уніфікація норм про комерційне посередництво у міжнародному приватному праві // Підприємництво господарство і право. - 2007. - № 12
  17. Таш’ян Р. // Підприємництво господарство і право. - 2007. - Поняття односторонніх розпорядчих правочинів № 4
  18. Клименко С. Структура добровільного представництва фізичної особи // Підприємництво господарство і право. - 2006. - № 12

 

Тема № 19. Довіреність у цивільному праві

ПЛАН

 Вступ.

1. Довіреність: поняття, значення та реквізити.

2. Види, форма та строк довіреності.

3. Припинення довіреності.

Висновки.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

В межах даної теми має бути розкрита юридична природа довіреності та її значення й місце в цивільному праві.

Розкриваючи перше питання плану, слід звернути увагу на легальне визначення довіреності, яке дано безпосередньо в законі. Варто окреслити двояке значення довіреності: як документа і як правочину. Звертаючись до підручників з курсу «Цивільне право України» необхідно визначити зміст довіреності, окреслити основні реквізити довіреності. Враховуючи вивчений матеріал, студенти повинні звернути увагу на функції довіреності (уповноважуючи, верифікаційну, обмежуючу та інші).

Відповідь на друге питання плану має містити відомості щодо видів довіреності. Адже поділ довіреностей на види має практичне і теоретичне значення. В юридичній літературі майже одностайно виділяють одні й ті ж види довіреності. Потрібно чітко зазначити види (разова, спеціальна, генеральна та ін.) та окреслити їх основний зміст. Кожен з наведених видів має бути повно, але лаконічно розкритий. Потрібно зазначити, що довіреність - це перш за все документ, що повинен відповідати встановленим для документа вимогам. І тому велике значення має форма документа. Студенти повинні окреслити види форм довіреності (проста письмова та нотаріально посвідчена) та охарактеризувати їх. Потрібно пам’ятати, що окремо законом врегульована форма довіреності юридичної особи. Особливу увагу потрібно звернути на строк довіреності. Адже новий ЦК України встановив ряд новел щодо строку довіреності. Бажано проаналізувати їх.

Розкриваючи третє питання плану, слід мати на увазі, що припинення довіреності призводить до певних правових наслідків, і перш за все, припинення повноваження представника. При цьому слід мати на увазі, що представництво за довіреністю припиняється у випадках передбачених ЦК України. При розкритті питання щодо скасування доручення потрібно зазначити наслідки скасування доручення.

Завершальним етапом роботи є формування висновку, який повинний ґрунтуватися на детальному та виваженому вивченні теми, ознайомленні з додатковою рекомендованою літературою.

 

ЛІТЕРАТУРА:


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 263; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ