Тема 25. Захист права власності



ПЛАН

Вступ.

1. Поняття цивільно-правового захисту права власності.

2. Речово-правовий захист права власності.

3. Зобов'язально-правовий захист права власності.

4. Інші засоби захисту права власності за цивільним законодавством України.

Висновки.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Розглядаючи перше питання, студент повинен дати поняття цивільно-правовому захисту права власності та форми захисту права власності. Варто охарактеризувати форми захисту права власності — юрисдикційну та неюрисдикційну. Підлягає також освітленню питання системи засобів судового захисту права власності та їх види.

В наступному питанні перш за все слід дати загальну характеристику речово-правовому захисту права власності. Далі слід дати класифікацію речово-правових позовів захисту права власності. Особливу увагу слід приділити негаторному та віндикаційному позовам. Розкриваючи їх юридичну природу, студент повинен вказати підстави, предмет та умови цих позовів.

При розгляді третього питання щодо зобов'язально-правового захисту права власності необхідно охарактеризувати даний вид системи способів судового захисту. Після цього треба вказати, які саме позови об'єднуються у групу зобов'язально-правових засобів захисту права власності.

В заключному питанні рекомендується висвітлити питання захисту майнових прав власника, визнаного у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошення його померлим у випадку його появи, захисту майнових прав сторін у випадку визнання правочину недійсним.  

Окремо бажано зупинитися на захисті інтересів власника при припиненні права власності на підставах, передбачених законом. До таких підстав можна віднести, зокрема, націоналізацію. Окремо в даному питанні слід описати позов про виключення майна з опису.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Конституція України //Відомості Верховної Ради. — 1996. — №30. —Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12.03.2003 р.; № 47—48 від 13.03.2003 р.
  3. Скловский К. И. Собственность в гражданском праве. — Москва: Дело, 2002. —511с.
  4. Фурса С. Фурса Є. Щодо охорони права спільної власності в нотаріальному процесі //Право України. — 1999. — № 3. — С. 80—85.
  5. Чабан Соломія. Арешт майна боржника //Підприємництво, господарство і право. — 2001. — №11. — С 28—31.
  6. Захист власності фізичних та юридичних осіб в Європейському суді з прав людини / В. Рум'янцева // Право України. — 2004. — N 5. — С. 38-40.
  7. Проблеми гарантій охорони права власності на землю в Україні / О. Вівчаренко // Право України. — 2003. — N 12. — С. 88-93.
  8. Особливості цивільно-правової охорони та захисту прав на житло / М. Галянтич // Право України. — 2007. — N 7. — С. 98-102.
  9. Щодо охорони права спільної власності в нотаріальному процесі / С. Фурса, Є. Фурса // Право України. — 1999. — N 3. — С. 80-84.
  10. Присяжнюк Т., Мірошник О. Захист права власності у Європейському правовому просторі // Право України. – 2001. - № 8. – С.68.
  11. Панченко М. Форми самозахисту приватної власності у цивільному праві України // Підприємництво господарство і право. - 2007. - № 1
  12. Болокан І. Засоби захисту права власності підприємців у недоговірних зобов’язаннях // Підприємництво господарство і право. - 2006. - № 12

Тема 26. Речові права на чуже майно за законодавством України

ПЛАН

Вступ.

1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно.

2. Володіння.

3. Сервітут.

4. Емфітевзис.

5. Суперфіцій.

6. Захист прав на чуже майно.

Висновки.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

       Викладаючи перше питання плану курсової роботи, насамперед необхідно дати визначення речових прав та охарактеризувати їх ознаки, а далі перерахувати суб'єкти та об'єкти речових прав на чуже майно та назвати види цих прав.

В другому питанні рекомендується перш за все висвітлити поняття володіння та назвати його види. Далі варто назвати та описати підстави виникнення та припинення володіння чужим майном. Студент повинен показати відмінність володіння як речового права від володіння як одного із повноважень права власності.

Викладення наступного питання рекомендується почати з характеристики сервітуту та вказати підстави його встановлення. Окремо бажано розкрити значення сервітуту та зміст сервітутних прав. Далі варто зупинитися на видах сервітуту та його змісті. Розглядаючи особистий сервітут, рекомендується розглянути його види — узус та узуфрукт. Після цього слід назвати та описати підстави припинення сервітуту.

В четвертому питанні необхідно вказати підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та розкрити такі його особливості як можливість відчуження та передачі у спадщину. Окремо варто зупинитися на правах та обов'язках власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб та землекористувача. Висвітлення даного питання рекомендується закінчити припиненням права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Питання курсової роботи щодо право користування чужою земельною ділянкою для забудови бажано розпочати з підстав виникнення цього права та його особливостей. Далі рекомендується зупинитися на правах та обов'язках власника земельної ділянки, наданої для забудови та землекористувача. Підлягають також з'ясуванню у курсовій роботі підстави припинення права користування земельною ділянкою для забудови та правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою.

Розглядаючи останнє питання курсової роботи, варто сказати про  загальний порядок захисту права власності, але разом з тим потрібно вказати особливості застосування цього порядку щодо захисту прав на чуже майно.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12.03.2003 р.; № 47-48 від 13.03.2003 р.
  2. Коновалов А. В. Владение и владельческая защита в гражданском праве. — СПб: Юридический центр Пресс, 2002. — 337 с.
  3. Мельник М. Володіння за новим ЦК України //Право України. — 2004.—№ 1. —С. 91—95.
  4. Михайленко О. Інститут володіння: постановка проблеми //Право України. — 2002. — № 9. — С. 124—129.
  5. Підопригора О. Речові права на чуже майно за новим ЦК України //Вісник Академії правових наук України. — 2003. — № 4 (35). — С. 149—157.
  6. Підопригора О. А. Захист володіння за римським правом //Право України. — 1999. — № 8.
  7. Право володіння чужим майном в системі цивільного права / Г. Харченко // Право України. — 2006. — N 3. — С. 43-46.
  8. Обмеження прав осіб щодо володіння, користування, розпорядження майном / Є. Мічурін // Право України. — 2006. — N 12. — С. 103-108.
  9. Підходи до обмежень майнових прав осіб у радянський період: теоретико-правовий аналіз / Є. Мічурін // Право України. — 2007. — N 2. — С. 141-146.
  10. Володіння за новим Цивільним кодексом України / М. Мельник // Право України. — 2004. — N 1. — С. 91-94.
  11. Михайленко О. Інститут володіння: постановка проблеми // Право України. — 2002. — N 9. — С.124.
  12. Мічурін Є. Обмеження майнових прав фізичних осіб у Давньому Римі // Підприємництво господарство і право. - 2007. - № 2
  13. Мічурін Є. Співвідношення обмежень майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб // Підприємництво господарство і право. - 2007. - № 10

 

Тема №27 Поняття права інтелектуальної власності
ПЛАН.

Вступ

1.Історичний розвиток поняття «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності»

2. Поняття та сутність права інтелектуальної власності.

3.Співвідношення понять «право власності»та «право інтелектуальної власності».

Висновки.      

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Аналіз першого питання передбачає висвітлення історичного становлення інтелектуальної власності в Україні та за її межами, визначення її сутності та співвідношення власності та інтелектуальної власності.

При розкритті даного питання необхідно в якості відповідного висновку вказати на роль інтелектуальної.

Досліджуючи друге питання, необхідно розкрити саме поняття права інтелектуальної власності, даючи дефініцію з суб'єктивної та об'єктивної точки зору, висвітлити її сутність, погляди вчених щодо даної проблеми, також необхідно вказати на види права інтелектуальної власності. Підсумовуючи розкриття змісту даного питання, необхідно визначитися в значенні інституту права інтелектуальної власності для України.

Висвітлення третього питання передбачає розкриття поняття результатів творчої діяльності як об'єктів правовідносин та їх взаємозв'язок з іншими правовідносинами, розкриття його філософського та правового аспектів.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12.03.2003 р.; № 47-48 від 13.03.2003 р.
  2. Шишка Р.Б. Пропрієтарна теорія інтелектуальної власності // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2001., № 16. С. – 311-315.
  3. Мельник О.М. Деякі проблемні питання щодо припинення суб’єктивних прав на об’єкти інтелектуальної власності // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2002., № 19. С. – 210-216.
  4. Мельник О.М. Інтелектуальна власність як прояв інтелектуальної культури// Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2004., № 27. С. – 322-331.
  5. Кириченко Т.С. Історія становлення судового захисту прав винахідників // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2004., № 28. С. – 287-291.
  6. Інтелектуальна правова освіта - вимога часу / О. Мельник // Право України. — 2003. — N 7. — С. 101-104.
  7. Виникнення суб'єктивних прав на об'єкти інтелектуальної власності / О. Мельник // Право України. — 2002. — N 3. — С. 96-97.
  8. Тенденції розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності / М. Паладій // Право України. — 2002. — N 2. — С. 98-102.
  9. Роль спеціальних знань у проведенні судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності / О. Дорошенко // Право України. — 2006. — N 5. — С. 67-71.
  10. Судова експертиза в інтелектуальній власності: яким шляхом йти? / О. Дорошенко // Право України. — 2002. — N 2. — С. 103-106.
  11. Охорона та захист інтелектуальної власності в нотаріальному процесі / С. Фурса // Право України. — 2002. — N 3. — С. 90-95.
  12. Організаційно-правові засади діяльності спеціалізованих колегій по захисту інтелектуальної власності / Д. Притика // Право України. — 2002. — N 6. — С. 62-64.
  13. Захист об'єктів інтелектуальної власності в господарських судах України / О. Бачун // Право України. — 2002. — N 7. — С. 44-47.
  14. Дьомін Ю. Захист прав інтелектуальної власності при переміщенні об’єктів через митний кордон України // Право України. — 2002. — N 11. — С.75.
  15. Кириченко І. Експертний висновок як джерело доказів у судових справах про порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності // Право України. — 2002. — N 11. — С.78.
  16. Бачун О. Черкашин В. Захист права інтелектуальної власності в Україні // Право України. – 1997.- № 1.–С.61.
  17. Полешко А. Захист інтелектуальної власності в умовах ринкової економіки // Право України. – 1997.- № 5.–С.77.
  18. Святоцький О., Федченко Л. Нематеріальні активи як складова майна підприємств, установ, організацій // Право України. – 1998.- № 6.–С.81.
  19. Святоцький О., Федченко Л. Інтелектуальна власність – найважливіша складова нематеріальних активів // Право України. – 1998.- № 7.–С.33.
  20. Крайнєв П., Святоцький О., Федченко Л. Законодавче регулювання питань, що стосуються оцінки вартості нематеріальних активів // Право України. – 1998.- № 8.–С.50.
  21. Мельник О. Особисті немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності: деякі питання // Право України. – 2001. - № 7. – С.83.
  22. Фомченков Д. Господарські суди на захисті інтелектуальної власності // Право України. – 2001. - №10. – С.92.
  23. Петров В. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні // Право України. – 1998.- № 11.–С.74.
  24. Шишка Р. Право інтелектуальної власності: погляд на проблему// Право України. – 1999.- № 1.–С.57.
  25. Литвин В. Поняття безстрокової амортизації як фактор порушення прав інтелектуальної власності // Право України. – 1999.- № 2.–С.48.
  26. Святоцький О., Жаров В. Удосконалення національного законодавства в сфері захисту прав інтелектуальної власності // Право України. – 1999.- № 2.–С.51.
  27. Жаров В. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: удосконалення правового регулювання // Право України. – 1999.- № 3.–С.42.
  28. Галянтич М. Оцінка нематеріальних активів об’єктів приватизації // Право України. – 1999.- № 4.–С.68.
  29. Жаров В. Адміністративний порядок захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні // Право України. – 1999.- № 5.–С.47.
  30. Герасименко В., Луб’яна Е., Соло щук М., Федченко Л. Договірні правовідносини при створенні та використанні об’єктів інтелектуальної власності // Право України. – 1999.- № 7.–С.77.
  31. Дроб’язко Р. Щодо відповідності законодавства України положенням ст.. 18. Бернської конвенції // Право України. – 2000.- № 9.–С.84.
  32. Паламарчук В. Інтелектуальна власність у правовому вимірі // Право України. – 2000.- № 10.–С.61.

Тема №28 Авторське право
ПЛАН

Вступ.

1. Поняття авторського права та сфери його дії.

2. Об’єкти авторського права.

3. Суб’єкти авторського права.

4. Зміст авторського права

Висновки.      

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Ця тема має оглядовий характер й переслідує мету ознайомити з ши­роким колом важливих інститутів авторського права.

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно насамперед визначи­тися в Понятті і видах результатів творчості, що охороняються авторсь­ким правом, встановити визначення авторського права в об'єктивному та суб'єктивному розумінні, яке його завдання, якими нормативними ак­тами представлені джерела авторського права. Щодо джерел авторського права, то вони, перш за все, представлені конституційними законо­давчими актами, зокрема Конституцією України. Особливу групу джерел сучасного авторського права становлять міжнародні договори: підписа­на 14 липня 1967 року в Стокгольмі Конвенція, що створює Всесвітню Організацію інтелектуальної власності (ВОІВ); Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886); Всесвітня (Женевська) конвенція про авторські права (1952 р.); Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (1971р;) та інші. Далі необхідно розкрити суть законів України, які певним чином вказують на авторське право.

Висвітлюючи друге питання, потрібно встановити, що є об'єктом авторського права та їх перелік, виходячи із положень статті 5 Закону України «Про авторське право та суміжні права». В цьому питанні необхідно вказати на ті ознаки, за якими твір є саме об'єктом авторського права, а також перелічити категорії творів, які згідно із законодавством не визнаються об'єктами авторського права. Характеристику третього питання необхідно розпочати з визначення, хто саме є суб'єктом авторського права, дати законодавче визначення поняття автора, які критерії його захисту згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні орава». При розкритті змісту даного, питання потрібно чітко визначитися в розмежуванні первісного і похідного авторського права. Досить актуальною проблемою зараз згадається інститут співавторства в авторському праві, тому необхідно також висвітлити і вказати його місце в цивільно-правовій теорії, розділяючи поняття «співавторство» та «співробітництво».     

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12.03.2003 р.; № 47-48 від 13.03.2003 р.
  2. Селиванов М.В. Право на копіювання і розповсюдження комп’ютерних програм // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2001., № 16. С. – 319-325.
  3. Корчевний Г.В. Об’єкт та предмет порушення авторських та суміжних прав // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2002., № 20. С. – 286-290.
  4. Корчевний Г.В. Розвиток законодавства про адміністративну охорону авторського права і суміжних прав в Україні // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2003., № 22. С. – 333-340.
  5. Бернадський О. Поняття системи міжнародної охорони авторських прав // Право України. – 2001. - №11. – С.65.
  6. Голембо Я. Окремі питання авторського права // Право України. – 1997.- № 2.–С.45.
  7. Гончарова І. Захист авторського права в Україні // Право України. – 1998.- № 11.–С.80.
  8. Дроб’язко Р. Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та про виконання і фонограми // Право України. – 1998.- № 12.–С.78.
  9. Підопригора О. Кодифікація законодавства України про авторське право і суміжні права (проблемні моменти) // Право України. – 1999.- № 3.–С.39.
  10. Дроб’язко Р. Угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності і законодавство України про авторське права і суміжні права // Право України. – 1999.- № 8.–С.68.
  11. Бершадський О. Поняття та ознаки твору в авторському праві // Право України. – 2000.- № 4.–С.81.
  12. Завальная Ж. Авторський договір та його види: окремі питання // Право України. – 2000.- № 8.–С.117.
  13. Піратство як злочин у галузі авторського права та суміжних прав: погляд на проблему / М. Мельников // Право України. — 2003. — N 4. — С. 72-75. —
  14. Форма і зміст твору в авторському праві / М. Мельников // Право України. — 2004. — N 12. — С. 64-66.
  15. До питання про авторські права на фотографії / К. Омельчук // Право України. — 2003. — N 4. — С. 75-79.
  16. Правові аспекти визначення кола товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, у митному законодавстві / О. Тропіна // Право України. — 2003. — N 1. — С. 86-89.

Тема №29 Суміжні права
План

Вступ.

1. Поняття та сутність суміжних прав.

2. Суб’єктивні суміжні права, їх зміст та межі.

3. Правила розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм.

Висновки.      

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Досліджуючи перше питання, потрібно вказати на поняття суміжного права як права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, пов'язаних з використанням творів літератури і мистецтва, авторського права, яке належать іншим особам. При розкритті даного питання необхідно вказати на об'єкти та суб'єкти суміжних прав.

 Важливим моментом є розкриття також суті законодав­ства України, що регулює правовідносини у сфері суміжних прав.

При висвітленні другого питання необхідно звернути увагу на суб’єктивні суміжні права, зокрема права, які належать виконавцям, виробни­кам фонограм та організаціям мовлення, та їх тлумачення.

Повноцінне дослідження третього питання передбачає вивчення положень Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуаль­них творів та фонограм» тощо.  

ЛІТЕРАТУРА:

1. Цивільний кодекс України //Голос України. — № 45—46 від 12.03.2003 р.; № 47-48 від 13.03.2003 р.

2. Селиванов М.В. Право на копіювання і розповсюдження комп’ютерних програм // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2001., № 16. С. – 319-325.

3. Корчевний Г.В. Об’єкт та предмет порушення авторських та суміжних прав // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2002., № 20. С. – 286-290.

4. Корчевний Г.В. Розвиток законодавства про адміністративну охорону авторського права і суміжних прав в Україні // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Х., 2003., № 22. С. – 333-340.

5. Закон щодо лазерних дисків у питаннях та відповідях / В. Чеботарьов, Т. Давиденко // Право України. — 2002. — N 7. — С. 66-73.

6. Адаптація законодавства України про охорону "нових" суміжних прав до законодавства ЄС / Л. Комзюк // Право України. — 2007. — N 5. — С. 82-85.

7. Дроб’язко Р. Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та про виконання і фонограми // Право України. – 1998.- № 12.–С.78.

8. Підопригора О. Кодифікація законодавства України про авторське право і суміжні права (проблемні моменти) // Право України. – 1999.- № 3.–С.39.

9. Кузнєцов В. Комп’ютерна інформація як предмет крадіжки // Право України. – 1999.- № 7.–С.85.

10. Дроб’язко Р. Угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності і законодавство України про авторське права і суміжні права // Право України. – 1999.- № 8.–С.68.

11. Правовий захист комп'ютерних програм / С. Петренко // Право України. — 2003. — N 3. — С. 108-111.

12. Правовий захист програмного забезпечення в Україні / С. Петренко // Право України. — 2003. — N 6. — С. 62-65.

13. Піратство як злочин у галузі авторського права та суміжних прав: погляд на проблему / М. Мельников // Право України. — 2003. — N 4. — С. 72-75.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 172; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ