Karpylenko Valeriya. Notions of frame and framing in news texts of the Ukrainian mass media. 8 страница
рати банк, в якому бажає отримувати пенсію.
Цей вибір обов’язково буде вдалим, якщо підій-
ти до обрання усвідомлено і заздалегідь ознай-
омитися з банком, і з тими умовами, які він про-
понує» [15]. Журналіст заздалегідь вибудовує
свої запитання, судження про банк, можливі
аспекти зацікавлення пенсіонерів, варіанти їх
реакції на запитання. Для створення позитивної
реакції автор застосовує фактичний матеріал,
власні спостереження, статистику.
Рубрика «Политикум» у запорізькій газеті дає
можливість ознайомитися з протокольним інтер -
в’ю. В газеті від 3 лютого 2010 р. у публікації під
назвою «Пароль — “паспорт”, явка — 99 процен-
тов» висвітлюються питання щодо передвиборних
перегонів. Ігор Іванченко провів інтерв’ю з керів-
ником міського комітету виборців Романом
П’ятигорцем з метою роз’яснення аспектів вну-
трішньої і зовнішньої політики виборів Пре -
зидента України. Подібна мета і передбачає відне-
сення такого інтерв’ю до протокольного. По -
ставлені запитання стандартизовані й заздалегідь
відомі для респондента: «Що робити виборцям,
які в першому турі не знайшли себе в списках?»
або «Хто і як складав держреєстр з такими
помилками?» [15].
Журналіст протягом інтерв’ю не доповнює, не
перепитує, не визначає власну позицію, а ставить
лише ті запитання, які висвітлюють події першо-
го туру виборів. Співрозмовник Ігоря Іванченка
зацікавлений у тому, щоб розкрити аудиторії
|
|
|
найширшу картину політичної ситуації. Так, від-
повіді керівника містять статистичні дані щодо
фальсифікацій реєстру виборців тощо. Журналіст
на свої запитання отримує не короткі однозначні
відповіді, а розгорнутий, досить обґрунтований
коментар, що й робить інтерв’ю протокольною
аналітичною публікацією.
З метою глибшого вивчення певної події або
проблеми, проводять інтерв’ю-розслідування.
Такий різновид жанру презентує руб рика
«Открытая трибуна» в № 6 від 17 лютого 2010 р.
Пред мет дослідження «Будівництво століття, або
Чи бути запорізьким мостам?» складний та
дискусійний.
Автор приділяє належну увагу меті та попе-
редній роботі з матеріалами. У ліді журналіст ста-
вить запитання: «Коли в нашому місті з’явиться
довгоочікувана переправа через Дніпро, й де тре -
ба поставити кому в реченні «Будувати не можна
консервувати?», «Куди зникли 144 мільйона,
виділених на мости?» [15]. Також для інтерв’ю-
розслідування необхідно ретельно вивчити офі-
ційні джерела та усні свідчення щодо зазначеної
проблеми. Автор не ухиляється від цієї жанрової
особливості й на запитання: «Чому влада прихо-
вує від городян, хто будує мости і за якою варті-
|
|
|
стю?» подає матеріали розслідувань, цитує депу-
тата Євгена Черняка та заступника голови облра-
ди Анатолія Светлицького щодо крадіжки гро-
шей, виділених на будівництво мостів.
Однією з найважливіших характеристик тако-
го інтерв’ю є залучення кількох осіб із різними
соціальними ролями та темпераментами. Так,
жур наліст репрезентує думки власкора «Дзер -
кала тижня» Володимира Піскового, голови комі-
сії з питань соціального й економічного розвитку,
бюджету і фінансів міськради Віктора Великого,
заступника голови Запорізької облдержадмініс -
трації Геннадія Фукси.
Отже, інтерв’юер добре обізнаний з темою,
оскільки зміг відібрати думки посадових осіб і
викласти їх у формі «допиту» співрозмовників,
які готові відповідати на запитання. Вони пере-
важно уточнювальні («Чому влада приховує від
городян, хто будує мости і за якою вартістю?»)
або провокаційні («За мости платити городя-
нам?»), які становлять один із основних параме-
трів для інтерв’ю-розслідування.
Центром уваги в інтерв’ю можуть стати харак-
теристики внутрішнього світу особи, у такому ра -
зі йдеться про портретне інтерв’ю. Соці аль но-пси-
хологічна, емоційна характеристика співрозмов-
|
|
|
ника репрезентована в матеріалі «Борис Петров:
“Я — антикризисный руково ди тель”» (від 24 бе -
рез ня 2010 р. № 11), в якому героя інтерв’ю жур-
налістка Аліна Городецька змальовує через став-
лення до людей Запорізької області. Поставивши
кіль ка запитань до респондента, наприклад:
«Яким ви бачите еконо міч ний розвиток Запо різь -
кої області?», авторка прагне почути його пози-
цію щодо проблем буття. Ця тактика є досить
вдалою, і моральні принципи, висловлені у відпо-
віді, привертають увагу читача. Утвердження
принципів анти кризового керівника щодо сіль -
ського госпо дарства: «Пер шо чергова моя ме та —
вивчити си туацію у сіль ському господарстві ре -
ґіону і зробити все можливе для його розвитку»
забезпечує йому роль «господарника». Не уникає
Аліна Горо децька запитань, які формують ціліс-
не уявлення про систему цінностей реґіонала. Він
планує підтримати культурний розвиток суспіль-
ства, відродити національні й культурні святині —
запо від ники «Хортиця», «Ка м’яна могила», а
також «Са ди ба Попова», оскільки це його
батьківщина, її роз витку він зобов’язаний приді-
ляти належну увагу.
Центром уваги людина, якою цікавиться
публіка: «Багато хто пов’язує ваше призна чен -
|
|
|
ня з ре зультатами виборів у області. Будете ви
надалі очо лювати обласну організацію реґіона-
лів?» [15]. Особливе навантаження формує мов-
лення керівника, що передано читачеві, зазви-
чай, воно виважене, позбавлене емоцій, особли-
вих рис характеру голови облдержадміністрації.
У цьому прикладі своєї мети журналіст досягає
за допомогою уточнювальних запитань до люди-
ни, яка розповідає про свої плани в найближчі
10 років правління, завдяки чому і формується
цілісний образ керівника.
У газеті «Остров Свободы» презентовано ши -
рокий діапазон жанрових різновидів інтер в’ю:
бліц-інтерв’ю, інтерв’ю-монолог, інформацій-
не, аналітичне опитування, інтерв’ю-анкети,
інформаційне, аналітичне, протокольне, порт-
ретне інтерв’ю, інтерв’ю-розслідування. Отже,
інтер в’ю в запорізькій пресі — один із найпо-
ширеніших жанрів, в основі якого лежить
намагання правдоподібно, із достовірних дже-
рел, з перших уст повідомити найважливішу
інформацію, всебічно, з посиланням на спів-
розмовника висвітлити будь-який факт, суттє-
ву подію, відобразити суспільну думку з важ-
ливих питань соціального життя.
1. Ахмадулин Е. В. Краткий курс теории журнали-
стики / Е. В. Ахмадулин. — М. : Март, 2006. — 272 с.
2. Ворошилов В. В. Журналистика. Базовый курс :
учебник / В. В. Ворошилов. — С.Пб. : Изд-во Михай ло -
ва В. А., 2006. — 640 с.
3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської
творчості : підручник / В. Й. Здоровега. — [2-ге вид.,
перероб. і доп.]. — Львів : ПАІС, 2004. — 268 с.
4. Ким М. Н. Жанры современной журналисти-
ки / М. Н. Ким. — С.Пб. : Изд-во Михайлова В. А.,
2004. — 336 с.
5. Кройчик Л. Е. Система журналистских жанров.
Основы творческой деятельности журналиста /
Л. Е. Кройчик. — С.Пб. : Питер, 2000. — 289 с.
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналистики : під -
ручник / В. В. Лизанчук. — К. : Знання, 2006. — 628 с.
7. Михайлин І. Л. Основи журналістики : підруч-
ник / І. Л. Михайлин. — [3-тє вид., доп. і поліпш.]. —
К. : ЦУЛ, 2002. — 284 с.
8. Москаленко А. З. Теорія журналістики: навч.
посіб. / А. З. Москаленко. — К. : Експрес-об’ява,
2002. — 333 с.
9. Бажай В. Інтерв’ю. Репортаж. Коментар / В. Ба -
жай // Телерадіокур’єр. — 2005. — № 1. — С. 91—93.
10. Кодола Н. В. Интервью. Методика обучения.
Практические советы : учеб. пособ. для студ. вузов /
Н. В. Кодола. — М. : Аспект Пресс, 2008. — 174 с.
11. Лукина М. Технология интервью : учеб. пособ.
для вузов / М. Лукина. — [2-е изд., доп.]. — М. : Аспект
Пресс, 2005. — 192 с.
12. Слободян С. Інтерв’ю як об’єкт авторського
права / С. Слободян // Інтелектуальна власність. —
2006. — № 3. — С. 15—18.
13. Апалат Г. П. Структура, семантика і прагма-
тика текстів-інтерв’ю (на матеріалі сучасної англо-
мовної преси) : автореф. дис. ... канд. філол. наук:
10.02.04. / Г. П. Апалат. — К., 2003. — 20 с.
14. Миронченко В. Я. Основи інформаційного
радіомовлення / В. Я. Миронченко. — К. : ІЗМН. —
1996. — 440 с.
15. Остров Свободы. — 2010. — № 1—10.
Віщук О. Ю. Жанри й тематика сучасної шкільної преси // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ред. В. В. Різуна ; КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2010 . – Т. 4 1 . – Липень–вересень. – 242 с. – С. 134
У статті здійснено спробу дослідження жанрів і тематики шкільних видань. Визначено психологічне
підґрунтя вибору дітьми різного віку жанрів і тематики журналістських матеріалів; співвідношення
використаних жанрів та обраних тем. З'ясовано жанрові та тематичні вади шкільних газет і розроблено
рекомендації з їх усунення для редакторів.
Ключові слова: шкільна преса, дитяча журналістика, автори-діти, редагування дитячих текстів.
Дитяча шкільна преса — яви -
ще не нове, проте як матеріал для дослід-
жень воно рідко привертає увагу науковців-
журналістів. Серед видань, повністю присвяче-
них дитячій журналістиці, можемо зазначити
навчальний посібник А. Гостомислова «Ди тяча
журналістика: госпрозрахункові газета і жур-
нал у школі» [1] та збірник порад для представ-
ників шкільної преси «Путівник в медіа-просто-
рі шкільної преси» (укладач Ю. Ско робогач) [2].
Натомість у педагогіці функціонуванню шкіль-
них видань присвячено не одну наукову роботу:
зокрема дитячу журналістику розглядають як
фактор соціального виховання підлітків
(А. Школьник) [3] та як засіб самоактуалізації
підлітків (С. Єжова) [4]. Але вивчення дитячої
шкільної преси не може бути однобічним (педа-
гогікою чи журналістикою), — оскільки ця
сфера дитячої творчості вимагає комплексного
підходу журналіста, педагога та психолога.
Найбільшу перешкоду у вивченні дитячої
шкільної преси становить те, що переважна
більшість подібних видань виходить надзвичай-
но малими тиражами (від 10 примірників) і не
є офіційно зареєстрованими ЗМІ. Тож, на відмі-
ну від «дорослих» видань, шкільна преса не
доступна для науковців ні в бібліотеках, ні в
архівах навчальних закладів. А те, що склад уч -
нівської редакції шкільної газети постійно змі-
нюється через щорічний випуск старшокласни-
ків, призводить до того, що підшивок номерів
немає навіть у редакції видання. Таким чином,
єдиним джерелом вивчення шкільної преси за -
лишаються матеріали різноманітних фестивалів
дитячої журналістики та центри координування
шкільної преси при управліннях освіти.
Газети та журнали, створені дітьми (або та -
кі, в яких більшість матеріалів пишуть ді ти),
окрім загальновідомих функцій, властивих
усім ЗМІ, виконують ще одне надзвичайно
важ ливе завдання: вони готують нову зміну
фахівців-журналістів і виступають стартовим
майданчиком для майбутніх письменників та
суспільних діячів. На сьогодні лише в Києві
по над 328 шкіл мають власні видання та прес-
центри [5], деякі престижні навчальні заклади
навіть випускають якісні повноколірні газети.
На жаль, при створенні подібних видань орга-
нізатори та редакційні колегії (якщо такі є)
рідко враховують загальноприйняті вимоги до
друкованих видань і теоретичну базу сучасної
журналістики. З од ного боку, це пояснює низь-
ку професійну якість дитячої преси, з іншого —
дозволяє спостерігати самобутнє дитяче уяв-
лення про журналістику.
Жанрове та тематичне розмаїття шкільних
ви дань досі залишалося поза увагою дослідни-
ків, хоча воно суттєво відрізняється від анало-
гічних аспектів дорослих видань і, вірогідно,
по в’язане не лише з роботою окремих редакцій
шкільних газет, а й із загальними тенденціями
розвитку та функціонування шкільної преси.
Об’єкт дослідження: дитячі видання окре-
мих навчальних закладів м. Києва за 2006—2007
рр., подані редакціями до центру координування
шкільної преси при Інфор маційно-творчому
агентстві «Юн-прес» Київ ського Палацу дітей та
юнацтва.
Предмет дослідження: жанри та тематика
ди тячих матеріалів.
Мета дослідження: визначити найуживаніші
в шкільній пресі жанри, окреслити тематику ди -
тячих матеріалів, з’ясувати передумови їхнього
вибору, створити рекомендації щодо вибору
жанрів та тем для редакторів шкільних ви дань.
Вибір жанрів і тематики журналістських ма -
теріалів значною мірою залежить від віку юних
авторів, і, відповідно, від психологічних особли-
востей, властивих цьому періоду дитинства.
Практичною журналістикою діти починають
цікавитися у віці 9—12 років, у той пе ріод, коли
в них виникає потреба мати, а головне, висло-
влювати, свої погляди з будь-якого при воду [6].
Утім їхня творчість, з огляду на на буті протягом
шкільного навчання навички на писання творів-
роздумів, ближча до художнього, ніж до публі-
цистичного стилю. У цей період захоплення пуб-
ліцистикою є поверховим і значною мірою зале-
жить від реакції оточення на на писані дитиною
матеріали. Як результат, перші журналістські
спроби обмежуються найпростішими інформа-
тивними матеріалами та опитуваннями. Обрана
тематика пов’язана з най ближ чим колом оточен-
ня та висвітлює шкільне й позашкільне життя,
стосунки в родині та з друзями.
Серйозніший підхід до журналістської твор-
чості спостерігаємо в підлітків 13—16 років. У
цьому віці для дітей критичною є потреба в са -
мореалізації та визнанні, тож випуск газети
стає ідеальною можливістю виявити свій та -
лант. Значну роль у зацікавленні учнів серед -
ньої та старшої школи публіцистикою відігра -
ють питання майбутньої профорієнтації. Старші
підлітки становлять основу редакцій шкільних
видань і до сфери їхніх інтересів потрапляють
теоретичні засади журналістської майстерності,
організаційні проблеми та питання технічного
характеру, як-от: верстка та розробка дизайну
видання. У цей період дитина вже здатна врахо-
вувати при написанні матеріалу жанрову специ-
фіку, вона активніше цікавиться професійними
ЗМІ. Окремі підлітки можуть створювати пов -
ноцінні та якісні публіцистичні тексти. Зва жа -
ючи на більш активне залучення старших шко-
лярів до суспільного життя, тематика їхніх ма -
теріалів стає ширшою і виходить за межі
шкіль них подій. Підлітки роблять спроби напи-
сання окремих аналітичних матеріалів, нама-
гаються висвітлити критичні для молоді про-
блеми й питання. У цілому ж, вибір жанрів у
цьому віці залежить від наявності теоретичних
знань з основ журналістики, які можуть надава-
ти різноманітні гуртки та майстер-класи, або
від особливостей видань чи окремих авторів,
обраних дитиною як приклад для наслідування.
Жанрове розмаїття дитячих газет є значно
вужчим, порівняно з професійними виданнями.
Зумовлено це тематичною обмеженістю, необіз-
наністю з основами поділу матеріалів на жанри
в журналістиці, незнанням особливостей підго-
товки кожного з жанрів. Проте навіть поверхо-
ве ознайомлення юних журналістів із сучасною
публіцистикою й інтуїтивний вибір способу по -
дання інформації забезпечують появу на сторін-
ках дитячої газети окремих жанрово витрима-
них матеріалів. Водночас у непрофесійних ви -
даннях значно підсилена загальножурналіст -
ська тенденція до змішування жанрів.
Крім журналістських жанрів, у шкільній
пре сі часто трапляються літературні — вірші та
маленькі оповідання. На сторінках дитячих ви -
дань редакції часто розміщують також психоло-
гічні тести, анекдоти, вітання іменинникам і
переможцям різноманітних олімпіад і конкур-
сів, оголошення від шкільної адміністрації.
Аналіз жанрового розмаїття 40 шкільних ви -
дань Києва, виданих у 2005—2007 рр. (добірка
са ме за цей період доступна в архіві агентства
«Юн-прес» КПДЮ), дозволяє зробити висновок,
що в дитячих виданнях надають перевагу ін -
формаційним жанрам (за класифікацією А. Тер -
тичного [7]), серед яких найуживанішими вия-
вилися замітка, бліц-опитування, репортаж, ін -
формаційний звіт, інформаційне ін тер в’ю. По -
пулярним у журналістів-підлітків є ху дожньо-
публіцистичний жанр есе, не зазначений у пода-
ній класифікації. Таким чином, без ува ги дитя-
чі редакції залишають більш складні жанри —
ті, що потребують глибшого аналізу ін формації
та досвідченого використання основних журна-
лістських умінь.
Тематика дитячих шкільних газет теж вида-
ється обмеженою, у порівнянні з будь-яким про-
фесійним виданням, — це висвітлення подій, по -
в’язаних з функціонуванням навчального зак -
ладу, який ініціював видання, а також тих сфер
суспільного життя, які мають безпосереднє від-
ношення до життя дітей, як-от: освіта, розваги,
окремі соціальні проблеми тощо [5, 26]. Така
тематична бідність пов’язана, з одного боку, з
низьким рівнем залучення школярів до суспіль-
ного життя, з іншого — з прагненням керівниц-
тва навчального закладу висвітлювати у виданні
виключно шкільні та пов’язані зі школою події.
Для того, щоб звертатися в шкільній газеті до
більш складних й актуальних тем, юні кореспо-
нденти потребують досвідченого в журналістиці
наставника, який міг би не лише обирати цікаві
для школярів інформаційні приводи, а й допо-
магав би їм правильно будувати ма теріал, обира-
ти жанр, здобувати необхідну ін формацію.
Для підтвердження викладеного, пропонуємо
детальний аналіз жанрів та тематики журна-
лістських матеріалів 10 з розглянутих шкільних
газет. Вибір саме цих видань зумовлений наявні-
стю в архіві щонайменше двох номерів, тобто
свідченням періодичності їх виходу, і, відповідно,
наявності шкільної редакції газети. Аналіз пока-
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 93; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!