Karpylenko Valeriya. Notions of frame and framing in news texts of the Ukrainian mass media. 7 страница
інтересу; інтерв’ю-портрет (розкрити особу опиту-
ваного); досягається двома шляхами — опитуван-
ням самого героя інтерв’ю та опитуванням людей,
що близько знають героя і можуть дати йому
характеристику [14].
В. Здоровега поділяє інтерв’ю на три групи:
оперативно-інформаційні, цікаво-розважальні,
пізнавально-аналітичні. Головне в оперативно-
інформаційному інтерв’ю — оперативність, точ-
ність; у цікаво-розважальному — незвичність,
інтригуюче-розважальне начало; у пізнавально-
аналітичному — оригінальність, глибина і значу-
щість суджень. Зрозуміло, що тут маємо справу з
умовністю і відносністю поділу, бо глибинно-
пошукові за змістом розмови теж можуть бути
інтригуюче цікавими. Інтерв’ю, яке належить до
інформаційних жанрів, стрімко наближається до
сфери журналістської аналітики, навіть худож-
ньо-публіцистичного мислення [3].
Залежно від мети, змісту матеріалу, методу
його освоєння і викладу В. Лизанчук виділяє
такі різновиди інтерв’ю (безперечно, з певною
умовністю): офіційні (протокольні), суто інфор-
маційні, портретні (інтерв’ю-зарисовка), про-
блемні (публіцистичний діалог), інтерв’ю-анке-
та, прес-конференція, інтерв’ю-полілог (бесіда
за «круглим столом») [6].
Узагальнила та систематизувала різновиди
інтерв’ю Н. Кодола. Дослідниця класифікувала
інтерв’ю за характером ЗМІ (інтерв’ю для друку,
радіоінтерв’ю, телевізійне інтерв’ю, інтерв’ю для
|
|
|
інтернет-видань), за характером спілкування (без-
посереднє спілкування: віч-на-віч, через інтернет;
опосередковане спілкування: по телефону), за
формою організації (прес-конференція, вихід до
преси, «круглий стіл», за допомогою служб інтер-
нету, ток-шоу, бесіда), за формою реалізації кому-
нікативного завдання (інтерв’ю-монолог, інфор-
маційне опитування, аналітичне опитування,
бліц-інтерв’ю, інтерв’ю-замальовка, інтерв’ю-
анкета), за характером обговорюваного питання
(інформаційне інтерв’ю, аналітичне інтерв’ю,
протокольне інтерв’ю, інтерв’ю-розслідування,
портретне інтерв’ю, сатиричне інтерв’ю, гумори-
стичне інтерв’ю) [10].
Спираючись на класифікації інтерв’ю, наведе-
мо приклади функціонування його різновидів у
запорізький газеті «Остров Свободы». Журна -
лісти в газеті, використовуючи основну особли-
вість інтерв’ю — діалогічність, презентують у
виданні розмаїтість ситуацій, обізнаність та емо-
ційну реакцію інтерв’юерів. Майже кожна сторін-
ка висвітлює позицію громадян, між автором і
читачем виникає полеміка.
Відповідно, при створенні інтерв’ю вибудову-
ється комунікативно-мовленнєва стратегія залеж-
но від комунікативної мети. За її формою вио-
|
|
|
кремлюємо наявність таких різновидів інтерв’ю в
запорізькій газеті: інтерв’ю-монолог, інформацій-
не опитування, бліц-інтерв’ю та анкета.
Комунікативна мета варіюється залежно від
ситуації. Наприклад, у кожному номері «Острова
Свободы» на другій шпальті є рубрика «Вопрос
недели», де журналіст лаконічно й конкретно
уводить читача в проблему інтерв’ю, зазначає
позицію учасників. У газеті від 13 січня 2010 р.
уміщено яскравий приклад бліц-інтерв’ю. Автор
успішно поставив питання до аудиторії: «Кого з
відомих особистостей минулого ви обрали б Пре -
зидентом України?» [15], тому й отримував точні
й лаконічні відповіді, а чотири найцікавіші опуб-
лікував у номері. Так, респондент Валерія обрала
би Богдана Хмельницького, оскільки «він зміг
об’єднати населення України загальною метою»;
Олег — Наполеона, бо «зміг примусити весь світ
поважати свою країну, коли та була, здавалось,
розгромлена та принижена»; Андрій — Петра І,
оскільки «він провів реформи, які вивели країну
в лідери Європи»; Світлана — Микиту Хрущова,
бо «при ньому Україна, нарешті, зажила без голо-
ду та війн, отримала нові території, а люди відчу-
ли стабільність».
Нерідко цей різновид помилково плутають із
|
|
|
соціологічним опитуванням, оскільки в ньому
наявний елемент методу соціологічних дослід-
жень: фіксоване питання для великого кола рес-
пондентів. Однак у ньому немає головної вимоги
до соціологічних досліджень — репрезентативно-
сті, тобто наявності різних соціальних груп.
Журналіст у наведеному прикладі дотримується
всіх вимог до такого різновиду інтерв’ю, зазначає
лише імена респондентів, не вказуючи на їх соці-
альну належність. Відповідно, ознайомившись із
поданою інформацією в бліц-інтерв’ю, неможливо
робити серйозних висновків, що претендують на
наукову точність.
Яскраво презентований в «Острове Свободы»
жанр інтерв’ю-монолог, який вміщується в газеті
на 4 сторінці в рубриці «Свобода слова» та являє
собою повідомлення або звернення визначеної
особи на запропоноване кореспондентом запитан-
ня. В № 4 від 3 лютого 2010 р. надруковано моно-
лог Анатолія Сидоренка, керівника Запорізької
незалежної профспілки працівників «швидкої до -
помоги». Журналіст запропонував запитання що -
до головного вибору в житті, на яке респондент
відповів чітко і лаконічно: «вибір перший: ким
стати?; другий — служити мені в армії чи профі-
|
|
|
лонити; третій — навчання в медінституті; четвер-
тий — одруження; п’ятий — інтернатура; шостий —
вирішення робочих проблем» [15]. Зміст розмови
подано у вигляді цілісного тексту.
Єдність змісту тексту досягається завдяки
якісній обробці отриманого протягом бесіди мате-
ріалу. Не полишає автор розмовного стилю («про-
филонить», «настоящему мужику», «вкусить тя -
готы солдатской жизни»). Жвавості інтерв’ю-мо -
нологу додає подана журналістом історія про
одру ження Анатолія. З гумором співрозмовник
зазначає, що майбутня дружина вища за нього на
голову, але не зважив він та одружився. Тепер
виховують вони 12-річну донечку. Такі прийоми
подання монологічного мовлення дозволяють від-
бутися комунікативній меті, яка є провідною для
подібного різновиду. Журналіст також виконав
завдання — репрезентував запорізькому суспіль-
ству нову цікаву особу.
Особливу увагу слід звернути на інтерв’ю, в
якому журналіст орієнтується і на широку ауди-
торію, і на інтерв’юера, оскільки він повинен
вибудувати концепцію інтерв’ю, враховуючи
характер адресата. Дослідивши технологію мов-
леннєвої взаємодії, виокремимо різновид інтер -
в’ю — інформаційне опитування. На відміну від
інтерв’ю-анкети, мета якого — отримання відпові-
дей на кілька різних за своїм характером запи-
тань від однієї особи, протягом опитування жур-
наліст намагається отримати відповідь на одне
запитання від багатьох людей. Юліана Вишнев -
ська в № 8 від 3 березня 2010 р. у рубриці
«Открытая трибуна» репрезентує читачам такий
різновид інтерв’ю. Ця публікація порушує питан-
ня простору інтернету, зокрема сайтів «Одно клас -
сники», «В контакте», «Мой мир» і, як зазначає
авторка, «Остров» з’ясував у деяких ВІПів моти-
ви їх реєстрації на соціальних порталах. Оскіль -
ки інтерв’ю є фіксацією ходу опитування, тому і
віднесемо його до самостійного жанру. Журна -
лістка подає лише окремі дослівні висловлюван-
ня респондентів із цього питання, а всю розмову
презентує стисло. Наприклад, відповідь заслуже-
ного артиста України Олега Григор’єва авторка
викладає так: «Заслужений артист України в
глобальну мережу входить майже кожного дня.
Незнайомці йому пишуть рідко. Якщо хтось
пропонує дружити, то Олег продивляється його
сторінку, і якщо знайомий, то додає» [15].
Після такої стислої промови подається вислов-
лення актора: « — Іноді важко пізнати людину,
але в процесі листування згадуєш життєві
ситуації, продовжуєш спілкуватися, і стає зро-
зуміло, хто це…» [15].
Н. Кодола зараховує до різновидів інтерв’ю за
комунікативною метою аналітичне опитування і
зазначає, що воно має деякі подібності до інфор-
маційного. Ця подібність простежується в джере-
лі публікацій, які належать до цих жанрових різ-
новидів, а саме відповіді на запитання журналі-
стів. Проте в обох структура тексту виникає про-
тягом викладу отриманих журналістом відпові-
дей респондентів [10, 41].
Однак на відміну від публікацій, які належать
до різновиду інформаційного опитування, в аналі-
тичному вони набувають рис розгорнутого комен-
тарю, який зазвичай зараховують до аналітичних
жанрів. Яскравий приклад аналітичного опиту-
вання наявний у № 8 від 3 березня 2010 р. у руб-
риці «Факт». Автор ставить гостре соціальне за -
пи тання перед аудиторією: «Як вилікувати «боль-
ную» медицину?». Поєднавши ґрунтовні відпові-
ді на одне запитання посадових осіб — заступника
губернатора М. Фролова, головного лікаря поло-
гового будинку №1 І. Денщикової, головного лі -
каря клініки «Мотор Січ» Л. Завгородньої та ін.,
реципієнт отримує не просто коментарі, але й
аналітичне опитування. Журналісти під час роз-
мови змогли отримати точні дані щодо реформ
медицини, наприклад: «На охорону здоров’я в
Запорізькій області виділено мільярд 117 мільйо-
нів гривень: 70 відсотків від цієї суми «съест»
заробітна плата персоналу, по десять відсотків —
оплата за енергоносії і медикаменти. Середня
заробітна плата лікаря по області — 1270 грн.»
[15]. Аналітичне опитування передбачає запитан-
ня журналіста ніби до самого себе. Такий метод
не притаманний іншим різновидам інтерв’ю.
Подібна особливість є в аналізованому тексті.
Автор ставить запитання: «Як досягти таких
умов?», чим примушує одночасно замислитися
се бе, реципієнта і респондентів над проблемою.
Обравши відповідь головного лікаря клініки «Мо -
тор Січ» Л. Завгородньої, журналіст завершує
цілісне аналітичне опитування.
У журналістиці поряд із такими жанровими
різновидами інтерв’ю, що стосуються збирання
інформації, як бліц-інтерв’ю, аналітичне та
інформаційне опитування, застосовується анкету-
вання. Цей метод прийшов у журналістику із
соціології для отримання даних із зазначених
питань від широкого загалу респондентів. Назва
цього жанру залежить від методу отримання ін -
формації, але за зразком інтерв’ю. Мета інтерв’ю-
анкети — з’ясування думки різних людей на одна-
кове запитання. В результаті обробки даних анке-
тування, як вважає Н. Кодола, створюються пуб-
лікації, які володіють своєрідними рисами, що
дозволяють об’єднати їх у самостійну жанрову
групу [10, 42].
Інтерв’ю-анкета передбачає експрес-опиту -
ван ня на вулицях міста, в залах засідань.
Зазвичай, це стандартна серія, коли всім спів-
розмовникам ставиться одне й те ж запитання.
Так, у № 10 газети «Остров Свободы» від 17
березня 2010 р. Юліаною Вишневською опублі-
ковані інтерв’ю-анкети, в яких респонденти
висловлюють суспільну думку.
Інтерв’ю-анкета репрезентативна одним запи-
танням: «Як впливає весна на людей?». Помітно,
що журналістка чітко уявляла «модель» сукупно-
сті опитуваних осіб, загалом це думка представ-
ників медицини. Вона запропонувала досить
актуальну й типову тему для тогочасної пори
року. Сценарна підготовка вдало поєднана з
імпровізацією під час розмови. Свідченням цього
є поданий авторкою лід: «Існують поширені суд-
ження про прекрасну пору року — весну. “Ос -
тров…” вирішив перевірити з допомогою фахів-
ців, наскільки правдоподібними є ці міфи» [15].
Ознайомившись з опублікованими відповідями,
з’ясовуємо, що вони містять не тільки думку
фахівців, а й якісні поради. Наприклад, провізор
Світлана Ярославцева пропонує поповнити вітамі-
ни за допомогою бобових, м’яса та круп, ордина-
тор кафедри терапії і гастроентерології Євген
Івщенко радить вживати сезонні продукти,
оскільки вітаміни та мікроелементи з них засвою-
ються повністю.
Журналісти «Острова…» не залишили без
ува ги і думку пересічних громадян. Розмаїття
поглядів про початок весни презентоване в окре-
мій рубриці «Вопрос недели». Пенсіонерка
Лариса Андреєва почуває себе добре, спеціаліст
з ІТ-технологій Вадим поїде до Криму як тільки
розквітнуть бруньки та ін. Подана інформація
змодельована як сукупність поглядів та думок
різних посадових осіб. Публікація має складну
та своєрідну структуру. Вона складається з
логічних уривків, кожен з яких має висловлю-
вання респондента. Юліана Вишневська добирає
заголовок до кожного висловлювання спеціалі-
ста, а по завершенню робить висновок, чим ство-
рює ефект індивідуалізації. І відповіді, і умови-
води єдині, а саме в тому, що вони є судження-
ми самого журналіста.
Систематизувавши отриману інформацію від
фахівців та пересічних громадян, авторам ціл-
ком вдалося створити оригінальний за змістом
та структурою журналістській твір. А зведений
та оцінний аналіз дозволяє віднести публікацію
до інтерв’ю-анкети.
За характером обговорюваного питання найпо-
ширенішою формою діалогу, яка не передбачає
ґрунтовного аналізу проблем, причин, явищ, роз-
криття суперечностей, є інформаційне інтерв’ю.
Головне завдання такого інтерв’ю, як вважає
Н. Ко дола, є з’ясування, перевірка, уточнення
фак тів та виконання двох взаємопоєднаних зав-
дань: отримання суспільно значущої інформації
плюс з’ясування деяких особливостей носія цих
думок [10, 44]. На інформаційних шпальтах запо-
різької газети «Остров Свободы» висвітлюються
зустрічі журналістів з їх співрозмовниками з
метою отримання конкретних свідчень про люди-
ну або їх уточнення. Наприклад, у № 2 газети від
20 січня 2010 р. журналістка Ірина Черед ни -
ченко провела інтерв’ю із запорізьким художни-
ком Сергієм Дишлевим, який нещодавно повер -
нувся з Ні меч чини. Авторка в першому запитан-
ні: «Сергій, як ви, отримавши класичну освіту
скульптора, змінили звичні інструменти на бензо-
різ?» [15] виявляє деякі особливості життя респо-
ндента, оскільки інформація про освіту вже
відома. За питання інформаційного інтерв’ю роз-
раховане саме на цього скульптора, з яким в
цьому випадку спілкувалася Ірина Черед ни чен -
ко: «Що робили на фестивалі в Москві?» або «Що
в планах на майбутнє?». Журналістка поставила
ці запитання з метою розширення інформації про
події з життя респондента. Зазвичай професіонал
знає, що почує у відповідь, і цілеспрямовано, про-
думано веде бесіду. Про це свідчить таке запитан-
ня: «Завдяки вам фестивалі дерев’яної скульпту-
ри пройшли й у Запоріжжі…». Ірина Черед ни -
ченко ставить головне завдання — повідомити
аудиторії інформацію про запорізького скульпто-
ра Сергія, ніяк не намагаючись її коментувати.
Створений матеріал цілком відповідає інформа-
ційному інтерв’ю, оскільки у відповідях співроз-
мовника наголошено на: хто? (запорізький
скульптор Сер гій Дишлевий), де? (в Запоріжжі,
Росії, Ні меччині), коли? (2001—2010 рр.).
Протилежним за структурою та належністю є
аналітичне інтерв’ю, спрямоване на обговорення
проблеми, з’ясування думок співрозмовника про
способи її подолання. Н. Кодола, М. Лукіна
стверджують, що якщо в інших різновидах
інтер в’ю журналіст є здобувачем різноманітних
свідчень, то в аналітичних він нерідко заявляє
про свою точку зору. Позиція журналіста в цьо -
му разі слугує актуалізуючим початком спільно-
го пошуку істини, застосовуваного в інтересах
суспільства [10; 11].
Аналітичне інтерв’ю містить кардинально про-
тилежні запитання, які передбачають розкриття
змісту й аналізу фактів. Наприклад, аналітичне
інтерв’ю Єгора Єременка «Отримання пенсії через
“Індустріалбанк”» (17 лютого 2010 р. № 6) репре-
зентує аналіз факту, а саме зручність і пріоритет-
ність отримання пенсії через картки. Своїми за -
питаннями до заступника голови правління АКБ
«Індустріалбанк» Маргарити Ладиженської жур-
наліст спрямовує бесіду в аналітичне річище. З
цією метою запитання сформульовано так, щоб
висвітлити ключові моменти цього різновиду пос -
луг. Аргументом є перше поставлене автором за -
питання: «Маргарито Володимирівно, розкажіть,
які необхідно документи для отримання пенсії у
банку і як відбувається процедура оформлення?»
[15]. Подібні запитання на початку бесіди під-
штовхнуть співрозмовника висловлювати свої
знання, уявлення про предмет майбутньої публі-
кації. З метою з’ясувати причиново-наслідкові
зв’язки обговорюваної теми, Єгор Єременко ста-
вить таке запитання: «Наскільки зручно і вигід-
но це для пенсіонерів?» [15]. Відповідь цілком
формулює пріоритети отримання пенсії через
банк та висвітлює необхідні аргументи на користь
висловлюваної позиції. Зміст тексту інтерв’ю на -
сичується елементами аналізу дійсності, що ро -
бить його аналітичною публікацією: «Зокрема у
нас діють програми для пенсіонерів — наприклад,
депозит «Пенсійний», який дозволяє отримати до
22 % річних у гривнях з можливістю поповнення
внеску в період дії» [15]. З деяких запитань про-
стежується зацікавленість журналіста у висвіт-
люваній темі, зокрема: «Я знаю, що в банку існує
система, яка дозволяє за допомогою комп’ютеру й
доступу до інтернету здійснити комунальні спла-
ти, вона доступна всім?» [15]. Цей випадок за -
свідчує, що інтерв’юер здійснив аналіз події за -
здалегідь до бесіди. Ретельно опрацював Єгор Єре -
менко матеріали щодо «Індустріалбанку», пов’я -
зані безпосередньо з темою, оскільки ставить таке
запитання: «Я знаю, що в “Індустріалбанку” існу -
ють депозитні програми для пенсіонерів. Роз -
кажіть про це детальніше» [15]. Завершує аналі-
тичну бесіду подана автором наприкінці публіка-
ції довідка. Вона висвітлює статистику власного
капіталу банку, обсяг залучених коштів фізичних
осіб, дані про наявність ліцензії, кількість філі-
альних мереж.
Аналітичне інтерв’ю посприяло формуванню
позитивної суспільної думки щодо отримання
пенсії через «Індустріалбанк», виявленню різно-
манітних аспектів. Воно закликає до практичних
дій: «Кожен пенсіонер має право самостійно оби-
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 77; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!