Karpylenko Valeriya. Notions of frame and framing in news texts of the Ukrainian mass media. 6 страница
фактор / В. Д. Бу ряк // Вісн. Луган. нац. пед. ун-
ту ім. Т. Шев чен ка. Сер. Філологічні науки. —
2008. — № 1 — С. 8—16.
7. Літературознавчий словник-довідник /
Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К. : ВЦ
«Академія», 1997. — 752 с. — (Nota bene).
8. Тертычный А. А. Жанры периодической печати
[Електронний ресурс] / А. А. Тертычный. — Режим
доступу : http://evartist.narod.ru/ text2/01.htm.
9. Акопов А. И. Аналитические жанры публицис -
тики. Письмо. Корреспонденция. Статья : учеб.-ме -
тод. по соб. для студ.-журналистов / А. И. Ако пов. —
Ростов н/Д. : Изд-во Ин ститута массовых коммуни-
каций, 1996. — 90 с.
10. Туманов Д. Духовная публицистика как тип
твор чества [Електронний ресурс] / Д. Туманов. —
Режим доступу : www.dmtumanov.narod.ru.
11. Казакова Т. Специфіка журналістикознав -
чого вивчення середньовічної проповіді: постановка
проб леми [Електронний ресурс] / Т. Казакова //
Наукові записки Інстиутуту журналістики. — Вип.
23. — Режим доступу : www. journlib.univ.kiev.ua.
12. Хоменко Т. М. Трансформація жанру проповіді у
сучасній україномовній публіцистиці (Є. Сверстюк,
М. Маринович, І. Ортинський) : автореф. дис. ... канд.
філол. наук: 10.01.08 / Тетяна Миколаївна Хоменко. —
К., 2001. — 18 с.
13. Сверстюк Є. На святі надій / Євген Свер -
стюк. — К. : Либідь, 1999. — 298 с.
14. Прохоров Е. Искусство публицистики: раз-
мышления и разборы / Е. П. Прохоров. — М. :
Советский писатель, 1984. — 360 с.
15. Лаврентий, епископ Шабацко-Валевский. Преди -
сло вие // Святитель Николай Сербский. Мысли о добре
|
|
|
и зле. — М. : Изд-во. Московского подворья Свято-
Троицкой Сергиевой лавры, 2001. — С. 3—4.
16. Николай Сербский. Миссионерские _______письма /
Свя ти тель Николай Сербский. — М. : Изд-во Мос -
ков ского под ворья Свято-Троицкой Сергиевой лав -
ры, 2007. — 487 с.
Лебедєва Л. О. Стильові особливості замітки // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ред. В. В. Різуна ; КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2010 . – Т. 4 2 . – Липень–вересень. – 242 с. – С. 107
Замітка є одним із найпопулярніших жур-
налістських жанрів в українських ЗМІ.
Тому постає необхідність дослідити сучасний
спосіб написання текстів у цьому жанрі та
сформувати рекомендації щодо професійного
створення заміток.
Темі присвячені дослідження таких журналі-
стикознавців, як В. Пельт, Д. Прилюк, В. Рі -
зун, В. Здоровега, М. Василенко, О. Тертичний,
В. Михайлов, М. Кім та ін. У цих працях наве-
дено різноманітні класифікації заміток. Об’єд -
навши їх усі, нарахуємо майже тридцять видів.
У більшості досліджень вказуються хронікаль-
на, розширена, критична, полемічна, сатирична
замітки. Науковець О. Тертичний додає подієві,
анонсні, анотації, міні-рецензії, бліцпортрети,
міні-огляди, міні-історії та міні-поради [1, 53].
|
|
|
Метою дослідження є виокремлення вдало
використаних синтаксичних, лексичних та ком-
позиційних засобів у замітках, а також наголо-
шення на відповідних негативних прикладах з
метою зменшення кількості непрофесійно напи-
саних заміток в українських ЗМІ.
Дослідження здійснювалося на основі трьох
заміток, опублікованих у випусках журналів
«Главред» і «Український тиждень» та інтернет-
виданні «Українська правда» в грудні 2010 р.
Таким чином, здійснено аспектний ог ляд сучас-
них друкованих та електронних ви дань.
У роботі використано індуктивний метод (за
допомогою віднайдення позитивних та негатив-
них прикладів написання заміток сформульова-
но відповідні рекомендації). А за допомогою
контент-аналізу досліджено кількісні та якісні
показники застосування конкретних синтаксич-
них, лексичних та композиційних прийомів у
журналістських текстах.
Замітка — найпростіший і найоперативніший
інформаційний жанр, у якому повідомляється
про конкретні факти, події, явища життя [2, 24].
В основі замітки лежить факт, що має соці-
альну значущість. Саме це зумовлює специфіку
таких екстралінгвістичних стилеутворювальних
ознак цього жанру, як факт, його новизна, соці-
|
|
|
альна значущість, оперативність. Ці жанрові
особ ливості формують мовну модель тексту
інформаційної замітки [3, 1].
У першу чергу, розглянемо замітку як жанр
інформаційної журналістики.
«Замітка як інформаційний жанр, попри всі
зміни, залишається в друкованих виданнях тра-
диційною першоосновою, цеглиною, з якої зго-
дом зводиться будівля розширеніших інформа-
ційних та аналітичних жанрів, що прагнуть до
узагальнення, зіставлень, відповідних висновків
і рекомендацій» [1, 53]. Це лаконічний жанр із
«стилістично стриманим» викладом [1, 53].
Зазвичай в інформаційній журналістиці
автор не має права на власний коментар. Але
іноді в замітках журналісти дозволяють собі
вміщувати суб’єктивне бачення описуваної події
чи явища. Це більш виправдано в розширеній
замітці, яка за формою наближається до корес-
понденції (у хронікальній, наприклад, доцільно
лише стисло розповісти про основне). «Часом
редакції, нехтуючи усталеними традиціями,
розміщують після замітки короткий коментар у
вигляді окремої інформаційно забарвленої
фрази зі знаком оклику чи знаком питання» [1,
53]. У будь-якому разі в інформаційній замітці
немає місця розлогому коментарю. Тобто, звер-
|
|
|
таючись за коментарем до фахівця, в такому ра -
зі не публікують його відповідь на запитання
«яким чином?». Натомість у текст уводять ок -
ремо взяту думку щодо окремого факту.
У замітці припустимі легка іронія та скеп-
сис. Але журналістська оцінка має бути зведена
до мінімуму, оскільки все ж таки це інформа-
ційний жанр.
А ось у художньо-публіцистичних замітках
автор є більш вільним у творчості. Тут журна-
ліст уже не зобов’язаний чітко передати фак -
ти. Натомість він творчо опрацьовує зібраний
матеріал, відходить від прямої констатації
фак ту, на перший план може висувати незнач-
ні подробиці; у сатиричній замітці вдається до
пародії, критики з метою усунення негативно-
го суспільного явища.
Щодо композиції замітки, то ще з радянських
часів в українській пресі найпопулярнішим зали-
шився початок замітки — узагальнений вступ.
«Маючи суто інформативний характер, він макси-
мально звужено інформує про ос новну подію» [1,
53]. Далі журналіст має стисло дати відповіді на
ключові запитання: що? де? коли?
Часто в замітках (здебільшого інформаційних)
практикується так званий лід: перша фра за виді-
ляється, як правило, напівжирним шриф том, в
якій передається основна суть матеріалу.
Оскільки осягнення особливостей написання
всіх видів заміток в одній публікації буде ма ло -
ефективним, ми зупинилися на аналізі інформа-
ційних текстів цього жанру, а саме: на подієвих
замітках, які є найпопулярнішим видом.
Головним для подієвих заміток є фактологіч-
ний опис. Предметом відображення є події чи
стан справ у певній сфері діяльності. Автор
замітки може розповідати як про минулі, так і
про майбутні події [4, 183].
У цій роботі проаналізуємо три замітки.
Отже, перша — «Тігіпко готує закриття кіпр -
ських офшорів через тиждень» [5] з інтернет-
версії журналу «Главред» (див. Дод. 1).
Використано прості, проте досить розлогі ін -
формативні речення. Трапляються два дієприк -
метникові та один дієприслівниковий звороти,
дві вставні конструкції, які сповіщають про
дже рело інформації. Двічі використано пряму
мову. І лише в ній знаходимо складні речення.
У цьому різниця між стилями журналіста та
мовця. Так автор підсвідомо відокремлюється
від цитованої постаті.
Також використовуються однорідні присудки.
Друга аналізована замітка «Судді Верховного
Суду передумали йти» [6] взята з сайта «Укра -
їнської правди» (див. Дод. 2). У цьому жур на -
лістському тво рі використано «надпрості» речен-
ня — практично без ускладнень (єдине ускладнен-
ня — у першому реченні однорідні підмети). До
того ж кожне з них починається з абзацу. Це є
відносно виправданим для інтернет-ЗМІ — для
кращої концентрації уваги читача. А в пресових
текстах редакторам та верстальникам слід об’єд -
нувати такі ре чення в більші абзаци.
В аналізованій публікації є лише одне склад-
не речення, але воно написано доступно, і тому
підсвідомо сприймається за просте.
Ця замітка дуже лаконічна. Вона дає міні-
мум інформації.
Третій проаналізований журналістський
твір — «Швеція має намір надавати Україні до
2013 року щорічно 25 млн. доларів технічної
допомоги для проведення реформ» [7] — з сайта
«Українського тижня» (див. Дод. 3). Шкода, що
вже в назві містяться помилки: тавтологія («до
2013 року щорічно»); змістова помилка (що
автор мав на увазі, кажучи «25 млн. доларів
технічної допомоги»? Потрібно конкретизувати
формулювання); занадто довга назва. Опти маль -
на кількість слів для заголовка — 7. Тут — 17.
Напевно, команда цього видання женеться за
оперативністю. Тому не приділяє достатньо ува -
ги грамотності викладу. А це ж впливає на
репутацію видання!
Повідомлення написано недоступно. Багато
складних речень, сполучень слів із абстрак-
тним значенням на зразок «двостороннє спів-
робітництво, активізація політичного діалогу й
співробітництво двох країн у рамках міжна-
родних організацій». Ця замітка опублікована
в мережі інтернет — динамічному просторі. Як -
що пересічний читач натрапить на таке слово -
скупчення, то він або перечитуватиме його в
по шуках розуміння, або клікне на яскравий
ба нер навпроти абзацу.
При прочитанні цієї замітки може виникну-
ти враження ознайомлення з офіційним доку-
ментом, а не журналістським матеріалом. Звіс -
но, кореспондент не може вносити зміни в те,
що було сказано постатями міжнародного рівня.
Проте автор має вибирати найцікавіше з усієї
зібраної інформації, щоб донести до читача не
просто певні дані, а корисне повідомлення.
Таким чином, цей текст містить велику кіль-
кість помилок. Дотримано хіба що евфонічні
нор ми. А щодо читабельності — кожне речення
по чинається з абзацу. З одного боку, це робить
виклад думки доступнішим, простішим. Але ре -
чення настільки різні за довжиною, що співвід-
ношення абзаців за обсягом є непропорційним.
Отже, ми проаналізували три замітки та вио-
кремили позитивні та негативні моменти. По -
зитивні: прості інформативні речення, набрані з
нового рядка; доступність формулювання; мало
будь-яких ускладнень; евфонія. Негативні:
складні речення; скупчення слів з абстрактним
значенням; непропорційність абзаців; повтор;
задовгий заголовок; змістова помилка.
Таким чином, рекомендуємо враховувати
результати цього дослідження при написанні
журналістами заміток.
1. Тертычный А. А. Жанры периодической печа-
ти : учеб. пособ. / А. А. Тертичный. — М. : Аспект
Пресс, 2000. — 312 с.
2. Навчально-методичні матеріали із загальної
стилістики для студентів ІІІ курсу гуманітарного
факультету спеціальності 6.030301 Журналістика /
укл. А. О. Євграфова. – Суми : Вид-во СумДУ,
2009. — 37 с.
3. Герман І. С. Жанрово-стилістичні особливості
інформаційної замітки [Електронний ресурс] // Вісник
Запорізького державного університету. — 1999. — № 2. —
Режим доступу : http://web.znu.edu. ua/herald/issues/
archive/articles/1437.pdf (06.12.2010).
4. Дрозд Н. С. Замітка як провідний жанр новинної
журналістики / Н. С. Дрозд // Наукові записки Інсти -
туту журналістики. — К., 2009. — Т. 35. С. 182—188.
5. Тігіпко готує закриття кіпрських офшорів через
тиждень [Електронний ресурс] // Главред — 2010. —
Режим доступу : http://ua.glavred.info/archive/
2010/12/06/202810-4.html (06.12.2010).
6. Судді Верховного Суду передумали йти
[Електронний ресурс] // Українська правда — 2010. —
Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/news/
2010/12/6/5648933/ (06.12.2010).
7. Швеція має намір надавати Україні до 2013 року
щорічно 25 млн. доларів технічної допомоги для
проведення реформ [Елек тронний ресурс] // Укра -
їнський тиждень. — 2010. — Режим доступу: http://
www.ut.net.ua/news/155/0/8820/ (06.12.2010).
ДОДАТКИ
ТЕКСТИ АНАЛІЗОВАНИХ ЗАМІТОК
Додаток 1. Тігіпко готує закриття кіпрських офшорів через тиждень (журнал «Главред»).
Віце-прем'єр Сергій Тігіпко дав доручення в тижневий термін підготувати документи, необхідні для денонса-
ції угоди з Кіпром.
Про це він повідомив у ході наради за участю представників міністерств і відомств, скликаному з цього питан-
ня, передає «Українська правда».
Тігіпко зазначив, що переговори про скасування цієї угоди або зміну її умов ідуть вже багато років і затягують-
ся кіпрською стороною.
«Кіпр давно перетворився на найвагомішого інвестора української економіки: з цієї країни інвестовано понад
8,5 мільярдів доларів. А з України в Кіпр, за даними офіційної статис тики, тільки прямих інвестицій — 6,3 мільяр-
да доларів», — розповів віце-прем'єр.
«Усім зрозуміло, що ці інвестиції — кошти українських підприємств, які уникають оподаткування. Саме тому
ми повинні перекрити канали втрат бюджету через офшори», — додав він.
Як відомо, в п'ятницю, відповідаючи на пи тання депутатів у Верховній Раді, Тігіпко підкреслив: «Ми вже бага-
то років ведемо переговори про підписання конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Я думаю, що пора
поставити крапку в цьому процесі і підписати відповідну угоду».
Додаток 2. Судді Верховного Суду передумали йти («Українська правда»).
Судді Верховного Суду Леонід Глос і Марина Клименко відкликали свої заяви про відставку.
Про це на засіданні Вищої ради юстиції заявив глава ради Володимир Колесніченко, повідомляє Обком з
посиланням на «Українські но вини».
Раніше ці судді подали до ради юстиції заяви про відставку за власним бажанням.
Також раніше суддя Верховного Суду Юрій Сєнін відкликав свою заяву про відставку.
Додаток 3. Швеція має намір надавати Україні до 2013 року щорічно 25 млн доларів технічної
допомоги для проведення реформ («Укра їн ський тиждень»).
Про це сказано в повідомленні прес-служби Міністерства закордонних справ.
Відповідну угоду між Кабінетом Міністрів України й урядом Швеції про співробітництво в сфері розвитку під-
писали міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко й міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.
Угода була підписана в ході візиту Грищенка у Швецію.
У ході зустрічі Грищенко й Більдт обгово ри ли двостороннє співробітництво, активізацію політичного діалогу й
співробітництво двох країн у рамках міжнародних організацій.
Сторони також вказали на важливість по глиблення двостороннього співробітництва в сфе рі енергетики.
Як повідомлялось, у жовтні Швеція висловила готовність співпрацювати з Україною в проведенні необхідних
країні реформ.
Пирогова К. М. Жанрові різновиди інтерв’ю в запорізькій газеті «Остров Свободы» // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ред. В. В. Різуна ; КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2010 . – Т. 4 2 . – Липень–вересень. – 242 с. – С. 22
У статті простежено еволюцію жанру інтерв’ю, представлено класифікації жанру, проаналізовано
жанрові різновиди інтерв’ю за комунікативним завданням та характером обговорюваного питання в
запорізькій газеті «Остров Свободы».
Ключові слова: еволюція, жанр, жанрові різновиди, інтерв’ю, рубрика.
Особливо активного розвитку в сучасній жур-
налістиці набуває переосмислення жанрової
своєрідності матеріалів, унікальності зображення
подій, явищ, постатей, політичної та духовної
сфери суспільства. Науковці все частіше звер-
тають увагу на взаємозв’язок та типологічні озна-
ки таких творів.
Еволюція жанрів була вже об’єктом вивчення
в наукових працях Е. Ахмадуліна [1], В. Во -
рошилова [2], В. Здоровеги [3], М. Кіма [4],
Л. Кройчик [5], В. Лизанчука [6], І. Михайлина
[7], А. Москаленка [8], що висвітлюють різні
класифікації журналістських творів. На сьогод-
ні це вагомі дослідження інформаційних, аналі-
тичних та художньо-публіцистичних жанрів, їх
особливостей в інформаційному просторі. З тео-
рії жанру інтерв’ю заслуговують на увагу науко-
ві праці В. Бажай [9], Н. Кодоли [10], М. Лу -
кіної [11], С. Слободян [12]. Найґрун тов ніші
судження щодо структурних та жанрово-стильо-
вих особливостей інтерв’ю містяться в працях
Г. Апалат [13], В. Миронченко [14], М. Лу кіної
[11]. Проте недостатньо вивченими залишаються
жанрові різновиди інтерв’ю.
Оскільки цей жанр є одним з найоперативні-
ших і найпродуктивніших виявів свідомості спів-
розмовника й подолання комунікативного за стою,
вважаємо доцільним дослідити його. Науко ва
актуальність дослідження зумовлена необхідністю
ліквідувати прогалини у висвітленні особливостей
жанру інтерв’ю в запорізькій пресі, об’єктивно
оцінити структурно-функціональні риси жанро-
вих різновидів.
Тривалий час була прийнята єдина класифіка-
ція жанру інтерв’ю. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст.
з’явилися дослідження сучасних науковців, які
запропонували класифікації інтерв’ю та включи-
ли різновиди, що найточніше передають належ-
ність цього жанру. Так, В. Миронченко поділяє
інтерв’ю на такі різновиди: класичне інтерв’ю
(одержати авторитетні роз’яснення з питань вну-
трішнього і міжнародного життя від компетен-
тних осіб — політичних, громадських, наукових,
культурних діячів, відповідальних господарських
працівників, зарубіжних гостей тощо); інтерв’ю-
анкета (опитування) — з’ясовування думок гро-
мадськості про певну проблему, подію чи окрему
особу, якщо вони становлять предмет загального
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 79; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!