Класифікація тракторів для трелювання лісу.

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 50Следующая ⇒

Трелювальні трактори принципово відрізняються від звичайних. Вони оснащені спеціальним технологічним обладнанням. Кабіна трелювального трактора зазвичай винесена до переду, що необхідно для розміщення на тракторі технологічного обладнання і розташування відземкового (верхівкового) кінця пачки, що трелюється.

Основні вимоги до трелювальних тракторів - їх висока прохідність, що забезпечує роботу практично на будь-яких лісових ґрунтах з подоланням перешкод, звичайних для умов лісосіки. Тому ходова частина трелювальних тракторів повинна мати підвищену міцність.

У даний час на лісозаготівельні підприємства надходять гусеничні трактори ТТ-4 (ТТ-4М) та виготовлені на їхній базі трактори для безчокерного трелювання ТБ-1 (ТБ-1М), ЛП-18А і ЛТ-154, а також колісні трактори ЛТ-157 і ЛТ-171.Трактори ТТ-4 і ТТ-4М (клас тяги 4т) рекомендують застосовувати в лісозаготівельних районах, де середній об'єм стовбура становить 0,4 м³ і більше. При середньому об'ємі стовбура до 0,4 м³ застосовують трактори ТДТ-55А (клас тяги Зт). В останні роки намітилась тенденція до оснащення тракторами ТТ-4 (ТТ-4М) та модифікаціями, створеними на їх базі, також і тих регіонів, де деревостани відносно маломірні. Колісні трактори

ЛТ-157 і ЛТ-171 (клас тяги Зт) пропонується використовувати в першу чергу на підприємствах, для лісфонду яких характерні сухі, добре дреновані грунти.

Рис. 4.2. Трелювальні трактори (машини, агрегати):

а - гусеничний трелювальний трактор: 1 - лебідка; 2 - відкидний навантажувальний щит; б і в - трелювальні трактори з гідроманіпулятором ТБ-1 (ТБ- 1М і ЛП-18А): 1 - поворотна колона; 2 - стріла; 3 - руків'я; 4 - кліщовий за хоплювач; 5 - коник; 6 - гідроциліндри; 7 - бульдозерний відвал; 8 - ланцюгова передача; г - колісний трактор з кліщовим захоплювачем ЛТ-157: 1 - рама; 2 - лебідка; 3 - стріла (арка); 4 - кліщовий захоплювач; 5 - гідроциліндр; 6 - підпірний щит

На трелювальних тракторах встановлюють навісне технологічне обладнання, що дає. змогу ефективно при повному виключенні ручної праці виконувати прийоми, пов'язані з підтягуванням, підніманням, переміщенням і розвантажуванням багатотонних лісових вантажів. Технологічне обладнання для трелювання тракторами вдосконалювалось впродовж декількох десятиліть. У початковий період застосування на трелюванні тракторів таким обладнанням служили ланцюги, гаки, конуси, гусеничні та колісні аркові причепи.У даний час застосовують декілька різновидів технологічного обладнання, що включає дві принципово різні групи: для безчокерного, тобто повністю механізованого трелювання і для чокерного, при якому неможливо обійтись без застосування ручної праці. Технологічне обладнання для безчокерного трелювання поділяють, у свою чергу, на дві підгрупи: для поштучного формування пачки (гідроманіпулятори, затискуючі коники, канатні затискувачі, навантажувальні важелі, платформи) і для трелювання заздалегідь підготовленої пачки (пачкові захоплювачі).

Технологічне обладнання чокерних тракторів.

Обладнанням для чокерного трелювання оснащені гусеничні трактори ТТ-4 (ТТ-4М) і ТДТ-55А і частина колісних тракторів Т-157 . До цього обладнання відносять: лебідки, навантажувальний пристрій (щит) з гідравлічним приводом, тяговий канат і чокери.На трелювальних тракторах встановлюють однобарабанні реверсивні лебідки, які слугують для збирання пачки, тобто для підтягування зачокерованих стовбурів (дерев) до трактора, затягування кінця сформованої пачки на щит, утримання її під час транспортування і звільнення пачки при скиданні її зі щита. Лебідку використовують також для подолання важко прохідних ділянок волока (коли спостерігається пробуксовування трактора) способом підтягування скинутої з трактора пачки, для навантаження деревинної сировини і виконання інших робіт (монтаж обладнання, ліквідація аварій тощо). Навантажувальний пристрій призначений для вкладання на трактор кінця пачки, що трелюється (верхівок чи відземків), і транспортування її в півнавантаженому стані. Навантажувальний пристрій використовують також для вирівнювання відземків. При збиранні пачки лебідкою він служить підпорою для трактора. Для підтягування пачки щит гідроприводом скидається назад і опирається у ґрунт чи сніг. При навантаженні кінця пачки щит під дією тяглового зусилля

лебідки піднімається, пересуваючись по вальцях. Після проходження крайнього верхнього положення щит опускається на опору. В транспортному положенні щит передньою частиною лежить на гумових буферах, а задньою - на вальцях.Ширина щита у трактора ТТ-4 (ТТ-4М) - 2,2 м, у тракторів ТДТ-55А - 1,7 м. На тракторах ТДТ-55А встановлено штовхач. Він призначений для вирівнювання відземків, штабелювання лісоматеріалів, розчищення волоків, прибирання гілок з майданчика тощо Привід штовхача гідравлічний. Наявний у трелювального трактора штовхач робить його більш універсальним і значно полегшує виконання робіт. На тракторах ЛТ-157, що працюють з чокерними захоплювачами, як навантажувальний пристрій використовують ту ж арку, що і в тракторах, оснащених кліщовими захоплювачами. але без пачкового захоплювача і верхнього кремпеля, на який він навішується. На трелюванні деревинної сировини застосовують лише один вид сталевих канатів - подвійного звивання. Тяговий канат тракторів експлуатується в дуже важких умовах. Він навивається в декілька шарів на гладкий барабан незначного діаметра з відношенням D / d< 15 (де D - діаметр барабана; d -діаметр каната) і зазнає багаторазових перегинів при збиранні кожної пачки. В ньому виникають надзвичайно великі контактні напруження і сили тертя при взаємодії з кільцями чокерів, блоком і ґрунтом. Чокерні канати, як і тяговий, працюють у вельми несприятливих умовах - у болоті, в снігу тощо.Тому вимоги до якості канатів для трелювання деревинної сировини відповідно високі. Він повинен бути достатньо гнучким, не розкручуватись на пасма і дроти при експлуатації і його перерізуванні, бути стійким проти стирання зовнішніх дротів, добре переносити навивання на барабан малого діаметра, протистояти корозійній дії навколишнього середовища.Нормальна і довговічна робота канатів можлива лише при належній експлуатації і догляді за ними. Через кожні 20...25 годин роботи канати необхідно змащувати та один-два рази на місяць просочувати мастилом. Канати зберігають і перевозять на дерев'яних котушках або зав'язаними в бухти. При намотуванні і змотуванні канатів не можна допускати перекручувань, перегинів, зминання, перехльостування.За допомогою чокерів стовбури (дерева) чіпляють до тягового каната або гака трактора.

Стандартні чокери, згідно з галузевим стандартом 13-20-73 "Чокери трелювальні", виготовляють штамповано-звареними з клиновим укріпленням каната (рис. 4.3). Випускають чокери трьох типів

Чокери І-го типу застосовують при трелюванні тракторами ТДТ-55А в насадженнях з об'ємом

Рис. 4.3 Чокер трелювальний: а – чокер в зборі, б – гак, в – кільце, 1 – гак, 2 – кільце, 3 – канат, 4 – вкладний елемент.

дерев до 0,5 м³, ІІ-го типу - при трелюванні тракторами ТТ-4 (ТТ-4М) у насадженнях з об'ємом дерев до 1 м³, та ІІІ-го - з об'ємом дерев більше 1 м³. Діаметри стовбурів, що трелюються, можна змінювати в межах 8... 100 см. Очевидно, мати окремі чокери для кожного діаметра не потрібно, тому необхідно керуватися таким.Під час трелювання за верхівки можливе застосування чокерів однієї і тієї ж довжини для всіх дерев, оскільки діаметри стовбурів при цьому майже не мають значення. Верхівки обрубують на діаметрі 8 см. Викривлені, здвоєні, сколоті верхівки можна обрубати на діаметрі' 12...16 см. Нарешті, можливий злам верхівок при звалюванні. Враховуючи вищенаведене, розрахунковий діаметр дерева (стовбура) при трелюванні за верхівки приймають за 16 см, тобто довжина петлі l _п =0,75 м. Такою може бути довжина петлі при трелюванні за відземки деревинної сировини з середнім об'ємом стовбура до 0,3 м³ (діаметри дерев до 24 см). Якщо середній об'єм стовбура становить 0,3...1 м³, то середній діаметр дерева приймається 20...40 см. За розрахунковий можна прийняти діаметр (з врахуванням збереження стовбурної деревини) d_p - 36 см, для якого l _п = 1,15 м. Проводити розрахунки на крупніші дерева не слід, оскільки довжина чокерів вийде неприпустимо великою (наприклад, для дерева діаметром 100 см потрібна петля більше 3 м). Для таких дерев необхідно мати окремо в резерві один-два довгі чокери з

канатом діаметром 15..19 мм. Чокер довжиною l _п (відстань від кільця до місця зачеплення гака) повинен мати вільний кінець для чокерування стовбурів (дерев), які знаходяться збоку. Це дає змогу збільшити ширину пасічної стрічки, з якої формується пачка. Довжина / - резервна, за її рахунок можна чокерувати дерева, діаметр яких значно перевищує розрахунковий. Наприклад, чокер довжиною 1,5 м, розрахований на діаметр 16 см, за рахунок вільної довжини можна використовувати для чокерування дерев діаметром до 40 см.Защемлений у гаку і в кільці відрізок каната входить у довжину чокерного каната, але не в довжину самого чокера. Довжина защемлення при з'єднанні клиновим вкладником у стандартних чоке-рів становить 0,06...0,08 м. Довжина чокерів не повинна бути більшою, оскільки це збільшує витрати каната і ускладнює роботу чокерувальників - чокери плутаються, маса їх зростає.

Для того, щоб вибрати оптимальну позицію для формування пачки, трактор після розвертання на лісосіці під'їжджає на відстань 2...4 м до першого стовбура. Тяговий канат трактора повинен пересуватися вздовж його поздовжньої осі. Відхилення каната небажане через можливість поломки навантажувального обладнання, а також зменшення поперечної стійкості трактора при збиранні пачки.

Правильне розташування трактора при формуванні пачки дає змогу уникнути зайвих переходів при чокеруванні, запобігти значних перегинів каната і повніше використовувати його тяглові властивості. Після закінчення маневрування і зупинки трактора опускається щит, який служить підпорою при підтягуванні пачки, і вмикається гальмо лебідки. Необхідні переїзди трактора при формуванні пачки виконують із піднятим щитом.

Пачку з чокерним обладнанням формують у три прийоми: відтягування каната, чокерування деревинної сировини і збір пачки лебідкою.

Для відтягування каната необхідні великі фізичні зусилля (до 800...1000 Н), причому вони зростають у міру збільшення відстані відтягування. Тому ця відстань не повинна перевищувати 15...25 м. Якщо відстань збирання пачки більше 25 м, пачку необхідно набирати в два прийоми з заїздом трактора на пасіку чи в глибину волока.

Стовбури чокерують за верхівки на відстані 0,7...1,2 м від зрізу. Для запобігання зісковзуванню чокерів на верхівках стовбурів (пів-стовбурів) при зрізуванні гілок залишають збивачки з двох-трьох гілок довжиною 2...З см на відстані 0,2...0,4 м від верхнього зрізу. Гладкі і тонкі верхівки зачіпають подвійною петлею.

При трелюванні дерев відземками вперед їх чокерують на від стані 0,5...0,7 м від відземкового торця. Збирати пачку лебідкою,коли напрям тяглового зусилля і поздовжня вісь дерева збігаються, тобто тягнути дерево вперед неможливо: відземок впирається у пні, коріння, заривається в землю або сніг. Тому дерево підтягують до трактора, повертаючи його навкруги поздовжньої осі. Прямолінійно дерева за відземки можна тягнути тоді, коли вони знаходяться близько від трактора, і починає діяти вертикальна складова тяглового зусилля. Чокер зачіпають так, щоб отвір гака був повернений зовні від стовбура, в протилежному випадку утруднюється його відчеплення. Канат в отвір гака потрібно вкладати так, щоб унеможливити самовільне розчеплення.

Під час трелювання за відземки для відведення стовбура від наявного пня гак чокера чіпають до стовбура зі зворотного рухові боку, що забезпечує розвертання його при натягуванні каната. Лежачі поряд стовбури (дерева), особливо малі, можна зачіпати одним чокером.

Для запобігання підвищеного зношування тягового каната необхідно уникати різких перегинів, тому розбіжність торців верхівок (відземків), тобто відстань між ними не повинна перевищувати 6...8 м. При трелюванні за верхівки це досягається способом звалювання дерев верхівками на волок, завдяки чому розбіг верхівок не перевищуватиме вказаної величини, хоча ширина напів-пасіки, з якої звалюють дерева в один захід, становить 12...15 м (рис. 4.4, а).

У випадку трелювання за відземки ширина стрічки, з якої звалюють дерева в один захід, не повинна перевищувати можливого розбігу відземків, тобто 6...8 м (рис. 4.4, б).

При формуванні пачки лебідкою трактора необхідно слідкувати за тим, щоби не відбулося саморозщеплення чокерів, заклинювання стовбурів між пнями або впирання відземків у пні. При необхідності потрібно негайно вимкнути лебідку і усунути перешкоди. Чокерувальник при цьому повинен знаходитися в такому місці, щоб бачити всі зачокеровані стовбури (але на відстані не менше 5 м від крайнього стовбура), а його, в свою чергу, повинен бачити тракторист, який вмикає і вимикає

лебідку за сигналом чокерувальника.Коли верхівки (відземки) починають затягуватись на навантажувальний щит, тракторист ставить ручку гідророзподільника в плаваючий стан, і щит з вантажем піднімається не гідроприводом (що правилами експлуатації трактора заборонено), а лебідкою. Пачку на щиті укладають так, щоб верхівки чи відземки дерев лежали на конику (перегині) навантажувального щита. В іншому випадку утруднюється повертання трактора з вантажем, а на важких ділянках волока можливе відривання передньої частини гусениць трактора від землі. Після укладання пачки деревинної сировини на щит лебідку загальмовують.

Пів пасіка

Пївпасіка

Волок

Рис. 4.4. Ширина стрічки збирання пачки: а - при трелюванні за верхівки; б - при трелюванні за відземки

Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 272; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 111213 14 15 16 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!