Розкряжування стовбурів на лісосіці.

 Організація сортиментного вивезення в районах з обмеженим лісокористуванням і розвиненою мережею доріг, а також у гірських умовах лісоексплуатації обумовлена такими факторами:

1.На автомобільний транспорт переключені нераціональні для залізничного транспорту коротко дистанційні (до З0 км) пере­везення, які здійснюються за такими схемами:

а) автомобільний транспорт - залізниця - автомобільний транспорт;

б) під'їзні залізничні шляхи - залізниця - автомобільний транспорт;

в)автомобільний транспорт - залізниця - під'їзні залізничні шляхи.

2. Сортиментний спосіб заготівлі деревини продуктивніший при експлуатації хвойних насаджень малого і середнього об'ємів і при виконанні робіт за допомогою машин. Він дає змогу майже наполовину скоротити обсяги вантажно-розвантажувальних опе­рацій.

3. У районах з розвиненою мережею доріг ефективним є пряме постачання лісоматеріалів споживачам. Воно може здійснюва­тись у стовбурах чи сортиментами. Сортиментна технологія ефек­тивніша від стовбурової (за комплексним показником), якщо від­стань вивезення не перевищує 50...70 км.

Кряжування стовбурів - процес поперечного розпилюван­ня стовбурів на частини для одержання лісоматеріалів (сор­тиментів), які відповідають вимогам ДСТ.Залежно від типу технологічного процесу кряжування стовбурів на сортименти проводять на лісосіці, верхньому чи нижньому скла­ді. Доцільно виконувати кряжування на нижньому складі, оскільки при цьому можлива повна механізація та автоматизація процесу. Стовбури на сортименти кряжують на лісосіці в гірських умовах при трелюванні лісу підвісними канатними установками. Кряжування здійснюють частіше біля пня. При сортиментному способі заготівлі круглі лісоматеріали постачають безпосередньо в двір споживача у випадку експлуатації дрібних розкиданих лісосік і близького роз­ташування отримувачів деревини. На верхніх складах кряжування стовбурів на сортименти виконують на лісозаготівельних підпри­ємствах, де недоцільно створювати механізовані нижні склади, а також при вивезенні лісу по дорогах з малими радіусами кривих чи з крутими підйомами та спусками. Кряжують стовбури частіше на спрощених дерев'яних естакадах опуклої форми, які сприяють уник­ненню затискання пиляльного апарата в пропилі. При кряжуванні стовбурів на верхньому складі внаслідок скорочення переходів мо­тористів і виконання операцій на спеціально підготовлених май­данчиках підвищується продуктивність праці і

21

раціональніше ви­користовується деревина.Для кряжування стовбурів на сортименти на лісосіці та верхніх складах застосовують, в основному, ті ж бензиномоторні пилки, які використовують на звалюванні дерев.

Методи і способи кряжування стовбурів

Кряжування стовбурів переносними бензиновими моторними пилками здійснюють починаючи від відземка з врахуванням не тіль­ки зовнішніх прикмет якості деревини, але і внутрішніх вад, ви­явлених у процесі розпилювання.

Крім того, перед кряжуванням стовбури добре оглядають для виявлення їхніх особливостей (порода, кривизна, збіжність стов­бура) і вад деревини. Розмічування починають з найбільш цінної, відземкової частини. Для зменшення втрат деревини довжину сор­тиментів встановлюють відповідно до передбачених стандартом припусків, оскільки при її заниженні лісоматеріали відносять до групи короткомірних сортиментів, а при завищенні - надлишки не враховують. Раціональне розмічування стовбурів дозволяє отри­мати найбільший вихід високоякісних ділових сортиментів.

Зменшити дію вад на втрату деревини можна застосуванням різних способів кряжування на сортименти. Так, при кряжуванні здорових стовбурів з відземкової частини отримують довгомірні високоякісні сортименти, які мають незначну кількість поверхневих сучків. Верхівкову, (більш сучкувату частину стовбура) розкряжо­вують так, щоб вплив сучків на якість випилюваних сортиментів був мінімальним.

Збіжність і кривизна стовбура визначає довжину сортиментів. Стовбури можуть бути дуже збіжні (більше 10 мм на 1 м довжини), середньої збіжності (10...8 мм) і малої збіжності (7 мм і менше). Щоб не занижувати об'єми випиляних колод, малозбіжні ділянки стовбура кряжують на довгомірні сортименти, середньозбіжні - на сортименти середньої довжини, а сильно збіжні - на короткомірні сортименти. Для орієнтовного вибору довжин колод можна вико­ристовувати дані табл. 6.1.

Викривлені стовбури кряжують на короткомірні сортименти, ос­кільки на їх сортність кривизна впливає менше. Стовбури з різ-носторонньою кривизною розрізають у місцях різких перегинів. Як­що відземкова частина стовбура має велику кривизну, з неї ви­пилюють однометровий кряж, який використовується надалі для отримання тріски та іншої продукції. Основна сортовизначальна вада деревини - гнилизна. В окремих випадках сорт лісоматеріалів зумовлюється кількістю і розмірами сучків на поверхні колоди. Най­більш цінною деревиною є відземкова частина стовбура, в якій сучки відмерли ще в ранньому віці дерева і встигли зарости або розміщені глибоко в його серцевинній зоні.

Тому при кряжуванні здорових стовбурів з відземкової частини стараються отримати сортименти вищих сортів і максимальної дов­жини. Більш сучкувату верхівкову частину стовбура розробляють так, щоб вплив сучків на сортименти був мінімальним. При наяв­ності інших вад з цієї частини стовбура заготовляють лісоматеріали низьких сортів, проте з високим ціновим коефіцієнтом. Ділянки з великим скупченням сучків вирізають.

Стовбури, уражені гнилизною, кряжують декількома способами залежно від характеру і місця її розташування. При відземковій гнилизні кряжування виконують починаючи від нижнього краю від­земка з отриманням короткомірних сортиментів до місця, де гни­лизна має припустимі розміри для ділових довгомірних сортимен­тів. Якщо гнилизна розповсюдилась на невеликі відстані, спочатку відрізають кряж довжиною 1 м, потім випилюють довгу колоду. Як­що гнилизна знаходиться посередині стовбура, необхідно відділити уражену частину деревини від здорової; розмітку стовбура необ­хідно проводити так, щоб отримати ціле число сортиментів. На- приклад, в осики для видалення ураженої частини стовбура роз­пилювання необхідно починати від нижнього „тютюнового" сучка на відстані приблизно 1,5 м від верхнього - 1 м.

22

При виявленні гнилизни в периферійній частині стовбура кря-жування починають від середини. Спочатку визначають розмір гни­лизни в найбільш ураженому місці, потім - на відстані 0,5...1 м від кінців ураженої зони. Верхівкову і відземкову частини стовбура кря-жують залежно від наявності в них інших вад. Стовбури з гнилиз­ною у верхівковій частині кряжують, починаючи з верхівки, відрі­заючи метрові кряжі до місця, де гнилизна має припустимі розміри для ділових сортиментів. Залишену частину стовбура кряжують на сортименти з врахуванням інших вад.

Прийоми кряжування стовбурів бензиномоторними пилками

При кряжуванні стовбурів пропил стараються здійснювати пер­пендикулярно поздовжній осі отриманих сортиментів. Залежно від діаметра і розміщення пропилу, місця кряжування (лісосіка, верхній склад) застосовують різні прийоми кряжування. Вільно лежачі стов­бури, діаметр яких менший від довжини пиляльної шини, кряжують подачею пиляльного апарата зверху до низу (рис. 6.1, а, б). Якщо діаметр стовбура дещо більший (до 1,3 раза) від довжини пиляльної шини, то його (стовбур) кряжують послідовно, що показано на рис. 6.1, в; при незначних діаметрах - за схемою, наведеною на рис. 6.1, г.

 

Під час кряжування стовбурів, середина яких дещо провисає, а діаметр його (стовбура) не перебільшує довжини пиляльного лан­цюга, провислу частину кряжують у два прийоми з послідовністю,наведеною на рис. 6.1. 6.2.

Якщо діаметр стовбура перевищує довжину пиляльної шини, то його кряжують в декілька прийомів (рис. 6.1, є). Вільно провисаючу консоль стовбура кряжують за схемою, наведеною на рис. 6.1, ж, якщо діаметр в місці різа не перевищує довжину пиляльної шини. У тому випадку, якщо діаметр стовбура більший від довжини пи­ляльної шини, то його кряжують у декілька прийомів з послідов­ністю їх виконання, наведеною на рис. 6.1, з.

Наведені прийоми кряжування застосовують у випадках, коли звалене дерево після очищення його від гілля лежить на не дуже пагорбистій основі.

Коли стовбур знаходиться на сильно горбистій основі, в ньому виникають високі й надвисокі напруження. В таких випадках кря­жування необхідно розпочинати виключно в смузі розтягу волокон деревини . При незначних стискаючих напруженнях у верхній частині гру­бих стовбурів кряжування доцільно здійснювати в такій послідов­ності. Після заглиблення пиляльної шини на

23

потрійну ширину пи­ляльної шини, відразу ж необхідно вбивати у пропил дерев'яні кли­ни, які б унеможливлювали заклинювання шини. У випадку наяв­ності у стовбурі значних напружень, які здатні призвести до його (стовбура) розщеплення, кряжування здійснюють двояко (рис. 6.2):

 -при незначних напруженнях різання розпочинають з боку стис­неної смуги (зони) деревини до відчуття початку затискування пиляльної шини; закінчують кряжування з боку розтягнених во­локон;

 -при очікуванні значних напружень кряжування розпочинають вельми активно (із чималою швидкістю насування), залишаючи на границі стиску і розтягу вузький прошарок волокон деревини, які б унеможливили розщеплення стовбура; потім витягують з пропилу пиляльний ланцюг, і пилкою перетинають спочатку роз­тягнені, а опісля - й стиснені волокна.

 

---

Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 179; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!