Очистка лісосіки від порубочних рештків. Способи очистки, механізми.

Спосіб очистки місця рубки вказується у технологічній карті розробки лісосіки.  Очистка місць рубок проводиться з метою:

-ліквідації захаращеності лісу, яка підвищує пожежну небезпеку та погіршує санітраний стан лісових насаджень;

-забезпечення нормальної роботи механізмів і машин на лісозаготівлях і при поновленні лісу на зрубах;

-покращення умов для забезпечення успішного природного поновлення;

-збереження грунтозахисних та водоохоронних функцій лісу, підвищення продуктитвності лісів.

Практика виробила багато способів очистки лісосік, які об’єднують у три групи: вогневі, безвогневі та комбіновані. До першої групи відноситься збирання залишків у купи та їх спалювання. Друга група включає такі способи: укладання залишків на трелювальні волоки і ущільнення їх тракторами в грунт, розкидання подрібнених залишків по площі лісосіки, збирання залишків у вали ( у гірських умовах). Комбінована очистка поєднує різні способи першої і другої груп.

Способи очистки лісосік встановлюють в залежності від лісорослинних умов із врахуванням технології лісозаготівлі та лісовідновлення. Вони вказані у технологічній карті.

 У гірських умовах очистка лісосік повинна допомагати збереженню грунтозахисних і водоохоронних функцій лісу, гальмувати хід ерозійних процесів.

 

               Розміщення порубкових залишків:

                  а – у купах, б- у валах (відстань в м)

 

Мал.34                                              Мал.35

Розміщення порубкових залишків у гірських умовах на крутих схилах

 

 

Трелювання лісу. Механізми для трелювання лісу.

Трелювання - переміщення дерев, стовбурів або сортимен­тів від місця звалювання до верхнього складу чи відвантажувального пункту. Необхідність цієї операції при концентрованихрубаннях очевидна: лісовозними автомобілями і, тим більше, вузькоколійним транспортом неможливо забирати деревинну си­ровину безпосередньо від місць звалювання дерев - її поперед­ньо потрібно зібрати. Мета трелювання - збір дерев, стовбурів чи сортиментів із відносно великої площі на спеціально підготовлені відвантажувальні майданчики або верхні склади біля лісовозних доріг.

Оскільки трелювальні засоби пересуваються по великій тери­торії і працюють на одній лісосіці порівняно короткий відрізок часу, тут не влаштовують дороги і трелювання проводять у виключно

24

важких умовах - при повному бездоріжжі, на будь-яких грунтах, влітку або по сніговій цілині взимку, долаючи багато перешкод у вигляді пнів, хмизу, наметів тощо.

Трелювання - особлива операція в технологічному процесі лі­созаготівлі. На цю операцію припадає 25...30 % працезатрат з лісо­січних робіт і 10...12 % всіх працезатрат по комплексу лісозаготі­вельного виробництва. Трелювання належить до первинного транс­портування деревинної сировини і разюче відрізняється від інших операцій. Машини, які застосовують на трелюванні, мають великі тягові зусилля, високу прохідність і характеризуються порівняно незначними швидкостями руху.

Існують різні засоби і способи трелювання. Засто­сування тих чи інших трелювальних засобів обумовлюється, в пер­шу чергу, натурально-природними умовами: рельєфом місцевості, несучою здатністю ґрунтів, запасом деревини на 1 га, середнім об'ємом стовбурів, загальним запасом деревини на лісосіці, наяв­ністю підросту, а також забезпеченістю трелювальними засобами, вартістю трелювання тощо.

В даний час тракторами виконують понад 80 % основного об­сягу робіт з трелювання. Канатні установки, рідше гелікоптери, аеро­стати та гвинтостати застосовують для транспортування деревин­ної сировини з лісосік, розташованих у важкодоступній гірській міс­цевості. Але на сьогодні такі способи трелювання (окрім канатних установок) знаходяться на стадії наукових досліджень і конструкторських напрацювань. У важкодоступних гірських умовах на тре­люванні застосовують лісоспуски, лотки і кінну (гужову) тягу. Трелювання класифікують за такими ознаками:

- за видом вантажу, що переміщається - трелювання дерев, стовбурів, сортиментів;

- за способом трелювання - за відземки, за верхівки;

- за положенням вантажу, що переміщається, відносно землі - волоком, у півнавантаженому, півпідвішеному, підвішеному і в навантаженому стані;

- за конструкцією засобів для формування пачки - за допомогою
чокерів, маніпуляторів чи кліщових захоплювачів.

Найбільше поширення одержало трелювання дерев і стовбурів у півнавантаженому стані (півволоком), коли один кінець пачки, що трелюється, навантажений на трелювальну машину, а інший - во­лочиться по землі або снігу. В міру впровадження нових машин на звалюванні і трелюванні деревинної сировини основним способом буде, очевидно, трелювання дерев за відземки, оскільки робота всіх лісозаготівельних машин буде основана на цьому способі. Сортименти (півстовбури) трелюють у невеликих об'ємах - переважно в горах і в регіонах з густою мережею доріг загального при­значення, при заготівлі спецсортиментів і при доглядових рубаннях.

Переміщення заготовленої деревинної сировини в повністю на­вантаженому стані можливе при використанні для трелювання ко­лісних тракторів з причіпами або потужних тракторів, що перемі­щають пачки дерев або стовбурів "на собі".

Усі наявні трелювальні трактори з гідроманіпуляторами, пач­ковими захоплювачами і навантажувальними важелями здійснюють безчокерне трелювання дерев чи стовбурів за відземки в півнавантаженому стані. Весь комплекс безчокерного трелювання ви­конує один робітник - тракторист-оператор.

---

Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 439; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!