Пристрої для направленого повалу лісу.



Звалювальна лопаткаявляє собою важіль, при безпосередній дії на який звалювальникзштовхує дерево в потрібному напрямку. Застосовувати звалювальнулопатку рекомендується тільки з пилками, які не мають привода дляпідключення гідроклина.Лопатка являє собою єдину стальну конструкцію, виковану з цілогопрута або ж зварену з двох-трьох частин. Вона складається з робочоїчастини, стержня і рукоятки.Розміри звалювальних лопаток

 Робочу частину лопатки заглиблюють в пропил стовбура дерева, а нарукоятку звалювальник прикладає силу.Стержень лопатки повинен мати двотавровий перетин, а сам робочийорган повинен бути у вигляді клина для кращого поглиблення впропил. Ручка лопатки повинна бути покрита рифленою оболонкою згуми або Іншого подібного матеріалу для того, щоб не зісковзувалируки.Звичайна звалювальна лопатка дає виграш у силі в 10 раз.Застосовують різні схеми встановлення лопатки в пропил і напрямкусилової ДІЇ на неї.Схема встановлення звалювальної лопатки і напрямки силової діїна неї

Звалювальна вилка-це жердина, на кінці якої насаджений сталевий двозубий гострий наконечник. Оптимальні розміри двозуба такі: загальна довжина 250 мм, довжина зубів 70 мм товщина зубів 7-16 мм, а вага - до 0,7 кг. Для запобігання зісковзування вилки встановлюють третій зуб посередині двох, але меншого розміру по довжині. Жердину виготовляють з сухої, як правило, ялинової деревини довжиною 4 - 5,5 м. Оптимальна довжина вилки 5 м.

 Клини.Останнім часом широкого застосування набули клини для звалювання дерев і розколювання дров. Вони можуть виготовлятись з деревини твердих порід (дуб, ясен, акація), алюмінію, пластмаси (протиударний поліамід). Оптимальні розміри клинів: довжина від 19 до 25 см, товщина 3-5 см, ширина 4 см.

Звалювально-пакетуючі машини.

 Машини, які виконують звалювання дерев, є основними в будь-якій системі машин для лісосічних робіт; Найпоширенішою є група звалювально-пакетувальних машин (ЗПМ). Звалювально-пакетувальні машини розрізняють за парамет­рами та за кінематичними і конструктивними ознаками. Вони ха рактеризуються такими параметрами: база машини, поворотна час­тина, кабіна, формуючий і різальний пристрій, вантажопідіймальна "сила, площа робочої зони, об'єми сформованих пачок, маса ма­шини та ін.

Базою ЗПМ можуть служити екскаватори, трактори і спеціальні шасі. Для переобладнання під ЗПМ використовують в основному гусеничні екскаватори, а двоосьові колісні трактори - для легких маневрових ЗПМ.

ЗПМ за типом поворотної частини поділяють на такі дві групи: повноповоротні і неповноповоротні. У повноповоротних ЗПМ кабіна машиніста розміщена на поворотній платформі і повертається ра­зом з маніпулятором. У неповноповоротних машин кабіна вста­новлена на рамі, а маніпулятор повертається незалежно від кабіни.

 

11

На звалювально-пакетувальних машинах використовують два типи різальних пристроїв: ланцюгові пилки і ножі (силові ножиці), інші типи різальних пристроїв поки що не вийшли зі стадії експе­риментів.

Основним параметром звалювально-пакетувальної машини, який визначає клас машини (область використання, маса, вартість, про­дуктивність) - вантажопідіймальна сила, оскільки в технологічний цикл входять прийоми, пов'язані з підійманням відокремленого від кореневої системи дерева, переміщенням його у вертикальному положенні на заданий кут і керованим укладанням у пакет. Ван­тажопідіймальна сила сучасних ЗПМ знаходиться в межах 12...32 кН.

Вантажопідіймальною силою ЗПМ визначається маса розра­хункового дерева, яке машина може відділити від кореневої час­тини і вкласти на землю, працюючи в нормальному технологічному режимі, але у межах своїх технічних можливостей. Поняття ван­тажопідіймальної сили ЗПМ і розмірів граничного (розрахункового) дерева необхідні для визначення категорій дерев у конкретному лісосічному фонді , які для машини заданого типу є граничними, а також для здійснення підбору вантажопідіймальної сили машин за сукупністю розмірних рядів дерев.

У лісозаготівельній практиці дерева характеризуються двома розмірами: діаметром і об'ємом, тоді як для роботи ЗПМ дерева оцінюють і за масою. Масу дерева, визначену за його об'ємом і щільністю стовбурової свіжозрубаної деревини (для сосни 800 кг/ м3, смереки 710, модрини 1000, осики 760, берези 930 кг/м3), збіль­шують на 15...25 % (маса крони).

Якщо звалювально-пакетувальна машина, працюючи в нор­мальному технологічному режимі, не може зрізати і укласти визначені дерева в пачку, можливі три варіанти обробляння дерев: а) машина зрізує і вкладає в пачку крупні дерева на неповному ви­льоті; б) машина працює на неповному технологічному циклі (після зрізання дерево не піднімається, а зіштовхується); в) дерева, що залишилися після проходження машиною пасіки (стрічки), звалю­ють бензиномоторними пилками.

Наступна важлива технологічна і технічна характеристика - виліт маніпулятора, який зумовлений такими факторами: площею робочої зони, об'ємами пачок, масою машини, тривалістю циклу і ін. Робочий виліт, тобто різниця між максимальним і мінімальним вильотами, визначається співвідношенням довжин стріли (або дер­жака) і точки кріплення стріли до базової частини машини. Прак­тичне значення має не лише максимальний, але й мінімальний виліт маніпулятора, який не повинен перевищувати габарити хо­дової частини захоплювально-різального пристрою.

З вильотом маніпулятора безпосередньо пов'язані об'єми па­чок, які формуються звалювально-пакетувальною машиною. Най­більш доцільними вважаються об'єми пачок, які відповідають рей­совим навантаженням трактора і його тягово-експлуатаційній ха­рактеристиці. Це особливо важливо при використанні для трелю­вання тракторів з пачковими захоплювачами. Середній об'єм пачки при заданих максимальному і мінімальному вильотах маніпулятора залежить від запасу деревини на 1 га.

Машина в лісі працює у ґрунтових умовах, які постійно змі­нюються, причому разом з рівними поверхнями наявні схили різної крутизни, а також мікронерівності. Відповідно, виліт маніпулятора повинен задовольняти вимоги стійкості ЗПМ в умовах, які істотно відрізняються від тих, в яких працюють екскаватори.

Машина ЛП-19 змонтована на базі гідравлічного екскаватора ЕО-4121 і гусеничного трелювального трактора ТТ-4 (рис. 3.20, а). На поворотній платформі встановлені дизельний двигун потужністю 95,6 кВт, кабіна оператора і шарнірно закріплена стріла із захоп-люючо-різальним пристроєм. Захоплювач, шарнірно прикріплений до стріли, призначений для утримання дерев у момент спилюван­ня, перенесення і вкладання їх у пачки. Він складається із стояка і двох затискачів, що приводяться в рух гідроциліндрами. Механізм різання змонтований на нижньому затискачі захоплювача і скла­дається із гідродвигуна та пиляльного апарата (пиляльної шини, зірочок і пиляльного ланцюга ПЦУ-30). Машина ЛП-19 формує пач­ку дерев на землі збоку або позад себе.

Машина ЛП-19А вдосконалена таким чином: а) конструктивно підсилені стріла і держак, кріплення кронштейна, переднього ба­лансиру, піддонів рами, ходової системи і поворотної платформи; б) поліпшені зовнішнє освітлення, розводи трубопроводів, конструк­ція рами і гаків захоплюючо-різального пристрою, підігріву кабіни та її вібро-і звукоізоляції, тепловий режим двигуна при роботі в літній період; в) передбачені пристрій захисту трубопроводів і гідромотора пиляльного механізму, автономний паливний бак для передпус­кового підігріву, подавач і сигналізатор рівня робочої рідини, дискові гальма на механізмах пересування. В машині ЛП-19А

12

передбачено аварійний вихід машиніста, а керування пиляльним механізмом перенесено, на педаль.

Машина ВПМ-35 призначена для звалювання і пакетування дерев під час доглядових рубань (проріджувань і прохідних рубань) в рівнинній місцевості. Вона виконана на базі звалювально-паке-тувальної машини ЛП-2, має одну кабіну і пакетоформуючий при­стрій із двох секцій для підсортовування дерев за діаметром у про­цесі звалювання. Конструкція захоплювально-різального пристрою дає змогу нагромаджувати спиляні дерева. Машину ВПМ-35 можна використовувати при звалюванні і пакетуванні дерев під час су­цільних рубаннях у тонкомірних насадженнях.

Машину МТП-13 використовують при звалюванні і пакетуванні дрібного лісу (кущова рослинність) на площах, відведених під ви­добування торфу, будівництво та ін. її можна також використову­вати в тонкомірних насадженнях і під час реконструкції молодняків. Машина МТП-13 виконана на базі екскаватора МТП-71. Навісне технологічне обладнання включає стрілу, захоплювально-різальний пристрій, пакетувальний пристрій, гідросистему і огородження ка­біни. Механізм зрізання являє собою дискову фрезу із вставними різальними зубами. Пакетувальний пристрій виконаний у вигляді зубчастого важеля, оснащеного скидувачем. Машини ЛП-19 і ЛП-19А доцільно використовувати на великих лісосіках (як правило, не менше 50 га), для концентрації на них трьох-шести звалювально-пакетувальних машин, необхідної кіль­кості трелювальних засобів, двох-трьох самохідних гілкозрізувальних машин, засобів технічного обслуговування персоналу, зайня­того на лісосіці, організації радіозв'язку. Розробляння ділянки починають з розрубування смуги шири­ною ЗО...50 м вздовж лісовозного вуса. Смугу розрубують ходами звалювально-пакетувальної машини паралельно вуса. Після від'їз­ду машини пачки зі смуги повинні бути зразу ж відтрельовані і укла­дені в запас або відвантажені. Вищезгадана смуга необхідна для маневрування машин, покращення оглядовості, встановлення гіл-козрізувальної машини і розміщення штабелів. У місці розставлен­ня гілкозрізувальної машини ширину смуги збільшують до 70 м. Після розрубування смуги вздовж лісовозного вуса звалюваль-но-пакетувальна машина починає розроблення основної частини ділянки. Як правило, її ведуть зразу на всю глибину ділянки - від вуса до віддаленої її межі. Можливі два варіанти початку розроб­ляння ділянки: за напрямком - від вуса і за напрямком - до вуса. Якщо першу стрічку розробляють з ближнього кінця (від вуса), то машина насувається на стіну лісу і зрізані на стрічці дерева укладає в пачки перед собою під кутом ЗО...45° до напрямку ходу, проштовхуючи їх між стоячими деревами. Для розрубування першої стрічки з віддаленого кінця машина заходить в кінець ділянки, рухаючись напрямом до вуса, зрізуючи дерева і вкладаючи їх в пачки за собою. В дальній кінець ділянки машина заходить, маневруючи між стоячими деревами. Машиніст повинен завчасно вибрати маршрут проходу. Дерева, які заважають проходу, машина зрізує і укладає відземками в напрямку трелю­вання. Розробляти лісосіки з використанням звалювально-пакетуваль­них машин рекомендується за однією з таких схем.

Прямолінійними ходами по стрічках, що перпендикулярні ву­су. Машина розрубує пасічні стрічки, позмінно віддаляючись і на­ближаючись до вуса. В кінці стрічок машина розвертається і змі­щується на відстань, яка дорівнює ширині стрічки. Пачки трелюють вздовж пасічних стрічок у слід звалювально-пакетувальної машини. По колу - машина починає розробці ділянки, переміщаючись по стрічках на її межах, і вкладає пачки під кутом за собою або - перед собою залежно від напрямку майбутнього трелювання. При розробленні ділянки за цією схемою завдяки більшому фронту ро­біт можна за рахунок маневрування трелювального трактора за­безпечити постійний безпечний розрив між машиною і трактором. При цьому зменшується кількість розворотів.

У випадку суворого дотримання ширини і паралельності стрічок та вкладання пачок позаду по осі волока машина ЛП-19 (ЛП-19А) може працювати з частковим збереженням підросту. Тоді всі стрічки розробляють ходами машини тільки за напрямком трелювання. При добрих ґрунтових умовах, які дають змогу будувати густу мережу вусів, роботу машини можна організувати з трелюванням пачок на два вуси без холостих переходів. Протяжність вусів при цьому збіль­шується вдвічі.

На слабких ґрунтах, які ускладнюють будівництво вусів, роз­роблення пасічних стрічок з частковим збереженням підросту ве­дуть тільки в напрямку трелювання до вуса. Холості заходи в від­далений кінець ділянки машина робить по одній із вільних пасічних стрічок.

Машина ЛП-19 (ЛП-19А) може вкладати пачки під будь-яким кутом щодо напрямку свого руху. Для трелювання найзручніші кути вкладання пачок в межах 20...30° щодо поздовжньої осі

13

трелю­вального трактора (для тракторів з гідроманіпуляторами - з лівої сторони). Для зниження напруженості роботи машиніста найбільш зручним кутом вкладання пачок вважається 90°, для кращого збе­реження підросту - 180°.

Об'єми пачок, що формують машиною ЛП-19 (ЛП-19А), визна­чаються запасами деревини на 1 га і крупномірністю дерев. При використанні на трелюванні лісу пачкопідбирачів, об'єм пачки обу­мовлюється їх технічними можливостями.

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 254; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!