Основні напрямки аналізу грошових потоків
У структурі методики аналізу грошових потоків можна виділити такі складові елементи :
· мета та завдання аналізу грошових потоків;
· методи кількісної оцінки грошових потоків;
· критерії прийняття управлінських рішень;
· форми управління грошовими потоками.
Мета аналізу – оцінити здатність підприємства генерувати грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення планових витрат, сприяти ефективному управлінню грошовими потоками підприємства, що дозволить:
· забезпечити фінансову незалежність підприємства;
· підвищити ритмічність операційної діяльності;
· забезпечити прискорення оборотності капіталу;
· зменшити потребу в позиченому капіталі;
· знизити ризик неплатоспроможності.
Основними завданнями аналітичного дослідження грошових потоків підприємства є:
· виявленя причини, джерел та факторів формування грошового потоку;
· оцінка впливу грошового потоку на майно підприємства;
· оцінка повноти та своєчасності покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
· підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквідності, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;
· збільшення вхідних грошових потоків як основного джерела фінансування підприємства та їх оптимізації у розрізі видів;
· скорочення циклу обороту грошових коштів;
|
|
|
· підтримання адекватного балансу між формуванням резерву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями;
· забезпечення ефективності використання грошових коштів підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі;
· скорочення накладних витрат підприємства, пов'язаних із генеруванням його грошових потоків, насамперед із надходженням вхідних грошових потоків.
Визначення мети та конкретизація сукупності поточних завдань аналізу грошових потоків здійснюється за певними напрямками.
Починається вивчення грошових потоків із оцінки обсягу і динаміки позитивного грошового потоку в цілому по підприємству, в розрізі окремих видів діяльності і окремих джерел формування; оцінки співвідношення грошових засобів залучених із внутрішніх і зовнішніх джерел.
Коли зовнішнім джерелом є позичений капітал, то зменшується фінансова стійкість господарюючого суб’єкта Адже він повинен забезпечити формування у майбутньому необхідної величини операційного грошового потоку для обслуговування зобов’язань – виплати процентів і погашення основної частини боргу.
В процесі аналізу оцінюється роль і місце прибутку підприємства у формуванні його позитивного грошового потоку. Ріст позитивного грошового потоку за рахунок збільшення прибутку від основної діяльності, як в цілому за рахунок внутрішніх джерел, оцінюється позитивно, бо свідчить про підвищення його якості.
|
|
|
В процесі аналітичного дослідження зіставляються темпи приросту активів, обсягу виробництва і реалізації з темпами приросту позитивного грошового потоку. Перевищення темпів приросту останнього є ознакою підвищення рентабельності грошового потоку.
Однією із ключових характеристик ефективно функціонуючого підприємства є наявність протягом тривалого періоду позитивного операційного грошового потоку із відносно стабільною абсолютною величиною. Даний факт оцінюється як позитивне явище.
Наступним напрямком аналізу грошових потоків є вивчення обсягу і динаміки формування негативного грошового потоку в цілому по підприємству, за видами діяльності, а також структура цього потоку за напрямками витрачання грошових коштів.
В процесі аналізу здійснюється оцінка напрямків використання грошових коштів залучених із зовнішніх джерел; вивчається своєчасність погашення боргу по залучених раніше кредитах і займах.
|
|
|
Важливим напрямком аналізу є вивчення збалансованості обсягів позитивного і негативного грошових потоків підприємства в цілому та синхронність їх формування в розрізі окремих інтервалів звітного періоду.
В процесі аналітичного дослідження збалансованості формування різних видів грошових потоків розглядається динаміка коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів аналізованого періоду.
Розрахунок цього показника здійснюється за формулою [10]:
Клік = ПГП : НГП,
де: Клік - коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в аналізованому періоді;
ВПГП – обсяг позитивного грошового потоку;
ВНГП – обсяг негативного грошового потоку.
Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку значення цього коефіцієнта повинно перевищувати одиницю. Це означатиме ріст залишку грошових коштів на кінець аналізованого періоду, тобто сприятиме підвищеню коефіцієнта абсолютної ліквідності.
В процесі аналізу вивчається обсяг і динаміка показника чистого грошового потоку як важливого показника діяльності підприємства і індикатора рівня збалансованості його грошових потоків в цілому.
Чистий грошовий потік по підприємству в цілому – це сума чистий грошових потоків по операційній, інвестиційній і фінансовій діяльностях.
|
|
|
Методика аналізу грошових потоків передбачає вивчення динаміки залишків грошових коштів підприємства, які відображають рівень цієї синхронності і забезпечують його абсолютну платоспроможність. Ріст негативного грошового потоку веде до зниження обсягу залишків грошових коштів.
В процесі аналітичного дослідження вивчається система показників ефективності грошових потоків підприємства [11 ]:
· рентабельність грошового потоку (Ргп)
де: ПГП – позитивний грошовий потік;
ПК – позичений капітал;
ВК – власний капітал;
ОР – обсяг реалізації;
А – величина активів підприємства.
Цей показник дає уявлення про можливість виконання підприємством своїх зобов’язань перед кредиторами, акціонерами, вказує на рівень грошових засобів, що припадає на одну гривню реалізованої продукції, активів
(авансованого капіталу) підприємства.
· коефіцієнт достатності грошового потоку як відношення суми позитивного грошового потоку до планової потреби підприємства у витрачанні грошових засобів.
Цей коефіцієнт дозволяє оцінити грошовий потік за рівнем достатності обсягу, тобто зробити висновок про його надлишковість чи дефіцитність. Не завжди позитивна величина чистого грошового потоку є свідченням його надлишковості.
Недостатність надходжень грошових засобів для покриття планової потреби в них робить грошовий потік дефіцитним.
В процесі аналізу розробляються заходи по збалансуванню обсягів, синхронізації позитивного і негативного грошових потоків підприємства в часі, росту чистого грошового потоку.
На діяльності підприємства негативно впливає як надлишковий, так і дефіцитний характер чистого грошового потоку.
Дефіцитний грошовий потік веде до зниження рівня платоспроможності підприємства, несвоєчасності погашення ним кредиторської заборгованості постачальникам за отримані матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, бюджету і позабюджетним фондам за всіма видами податків і обов’язкових платежів, спричиняє затримки у виплаті заробітної плати з відповідним зниженням продуктивності праці, сплату штрафних санкцій за недотримання строків оплати і т.п.
Ріст грошових засобів при надлишковому грошовому потоці загрожує їх знеціненню через вплив інфляційних факторів, свідчить про небажання або невміння здійснювати короткострокові фінансові вкладення.
Дамо оцінку динаміки і структури грошового потоку господарюючого суб’єкта основі даних фінансової звітності ( таб. 2.91).
Таблиця 2.91
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!