Способи формулювання правової норми в нормативних

Актах

Як уже було сказано, окремі частини правової норми не завжди сформульо­вані у відповідних складових нормативно-правового акту - розділі, главі, статті, параграфі, пункті. їх співвідношення залежить від багатьох факторів: фактичних суспільних відносин, рівня розвитку правової системи загалом і ступеня доскона­лості юридичної техніки.

Розглянемо три основні варіанти співвідношення норми права і статті нор­мативного акту:

а) норма права і стаття закону співпадають. Це природно і до цього законода­
вець має прагнути. У такому разі усі наявні структурні елементи правової норми -
три, але частіше два або навіть один - можемо виявити в статті закону, а інші від­
найти логічним шляхом. Таке нерідко зустрічається в конституційно-правових ак­
тах;

б) в одній статті закону містяться кілька правових норм. Кожна така норма
займає, як правило, один пункт або одну частину (абзац) відповідної статті закону;

в) одна норма права сформульована в кількох статтях одного нормативного
акту або в різних нормативних актах.

Далі розглянемо шіосдби §цкладу_правової норми в статті нормативного акту: 1) прямий спосіб викладу має місце тоді, кошГнорма безпосередньо (тексту­ально) викладається в статті нормативного акта. В свою чергу цей спосіб може бу­ти застосований у кількох варіантах: а) правова норма формулюється через при-пис-гіпотезу; б) через припис-диспозицію; в) через припис-санкцію;

195

Глава 22. Норма права

2) відсильний спосіб викладу норми права має місце тоді, коли сформульо­вана правова норма називає правило поведінки, але не описує його, не встановлює його ознаки, а відсилає до конкретної іншої правової норми,

3) бланкетний спосіб викладу має місце тоді, коли норма права також лише називає правило поведінки, але при цьому не описує його, а відсилає за таким описом до законодавства взагалі (часом закон, до якого відсилає, наприклад, Кон­ституція України, ще й не прийнятий),

4) виклад змісту правової норми у вигляді норми-принципу Наприклад, ст З Конституції України формулює "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, не­доторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю"

5) виклад норми права у вигляді припису-дефінщи Наприклад, ст 1 Консти­туції України визначає, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава,

6) виклад норми через оперативний припис, в якому містить вказівка а) про строк набуття чинності даного нормативного акту, б) про припинення іншого но­рмативного акту, в) про внесення змін до інших нормативних актів у зв'язку з на­буттям чинності даним нормативним актом

7) виклад норми через диспозитивний припис, який дозволяє учасникам конкретних правовідносин самостійно визначати свою поведінку (права і обов'язки) і тільки в тому разі, якщо не обумовлять особливість своєї поведінки, вони користуються вимогами законодавства,

9) виклад норми через імперативний припис, котрий містить категоричне правило поведінки, обов'язкове до виконання суб'єктами правовідносин і яке не може бути ними змінене

За ступенем абстрактності можливі три методи викладу норми права в статті нормативного акта

а) абстрактний виклад, що полягає у використанні абстрактних понять, які
узагальнюють явища дійсності,

б) казуальний виклад - це виклад норми шляхом переліку однорідних факти­
чних випадків,

в) змішаний виклад поєднує в собі абстрактні формулювання і конкретні фак­
ти

Чинність норми права в часі, просторі і за колом осіб

Коли говорять про дію правової норми в часі, то мають на увазі три обстави­ни момент набуття нею чинності, момент припинення чинності і застосування но­рми до правовідносин, які виникли до набуття нею чинності ("зворотна сила")

Правова норма набуває чинності одним із таких способів

а) внаслідок встановлення в тексті джерела права календарної дати, з якої це джерело вступає в законну силу

б) внаслідок встановлення в тексті джерела права інших обставин, з якими
пов язується вступ у законну силу джерела права ("з моменту підписання", "з мо­
менту обнародування", "з моменту прийняття спеціального закону" тощо),____________

196

Загальна теорія держави і права

в) внаслідок застосування загальних правил Статі я 94 Конституції Укра­їни встановила, що закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування

Відзначимо, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 7 липня 1998 р вирішив, що перебіг строків треба обчислювати в календарних днях, почи­наючи з дня наступного після того дня, з якого починається строк

В Україні, наприклад, за таким загальним правилом закони вступають в силу через 10 днів після публікації, якщо самим законом не встановлено іншого, але не раніше дня його публікації До речі, офіційна публікація нормативних актів як умова їх чинності бере початок з 1793 р у Франції, де почали видавати Бюлетень законів Республіки

Припинення чинності правової норми проводиться одним із таких способів

а) закінчення терміну, на який була введена в дію правова норма,

б) скасування діючої норми спеціальним рішенням правомочного органу,

в) видання уповноваженим органом нової правової норми рівної або більшої
юридичної сили з того ж предмету правового регулювання,

г) визнання даної правової норми такою, що суперечить нормам конституції,

д) у зв язку із зникненням предмету п правового регулювання, із-за якого во­
на й набула чинності

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі 3 цього приводу Конституційний суд України чітко сформулював свою позицію Принцип незворотної дії закону закріплений у ч 1 ст 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі тре­ба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце Конституція України, закріпивши ч 1 ст 58 положення щодо неприпусти­мості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасо­вують юридичну відповідальність особи Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії норматив­но-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч 1 ст 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідаль­ність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб

Дія норми права в просторі обмежується територією, на яку поширюється су­веренітет даної держави, і територіальною компетенцією правотворчого органу Наприклад, голова обласної державної адміністрації вправі врегулювати своїми розпорядженнями суспільні відносини, обмежені адміністративними межами да­ної області

Дія норми права за колом осіб означає за загальним правилом поширення но
рмативних приписів на всіх адресатів в рамках територіальної сфери дії того чи
Глава 22 Норма права                                                                                                               197

іншого нормативного акту. Це означає, наприклад, що закони України діють на всіх осіб, які перебувають на території нашої держави. Але із цього правила є два винятки:

а) міжнародно-правовими документами визначено осіб (глави держав і уря­
дів, дипломатичні працівники), які наділені дипломатичним імунітетом, тобто до
них не можуть бути застосовані міри юридичної відповідальності;

б) проживаючі на території держави іноземці та особи без громадянства ко­
ристуються усією повнотою прав і свобод, за винятком обмежень, передбачених
для них законом.

Література

1. Власенко Н. А. Коллизионньїе нормьі в советском праве. - Иркутск, 1984.

2. Вопленко Н. Н. Официальное толкование норм права. - М., 1976.

3. Деготь Б. А. Классификация норм советского социалистического права по их структуре. - Саратов, 1977

4. Кулапов В.Л. Рекомендательньїе нормьі советского права. - Саратов, 1987.

5. Насьірова Т. А. Телеологическое (целевое) толкование советского закона. - Ка­зань, 1988.

6. Нерсесянц В.С. Право и закон. - М., 1983.

7. Рьібушкин Н.Н. Запрещающие нормьі в советском праве. - Казань, 1990.

8. Сенякин И.Н. Специальньїе нормьі советского права. - Саратов, 1987.

9. Спасов Б. Закон и его толкование. - М., 1986.

10. Тихомиров Ю.А. Теория закона. - М., 1982.

---

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!