Глава 24. Реалізація, застосування і тлумачення права
Поняття і форми реалізації права
Будь-яка правова норма створюється з метою її реалізації суб'єктами суспільних відносин. Інакше правотворчий процес позбавлений свого смислу. У юридичній науці присутні різні підходи до розуміння реалізації права. На думку відомого російського вченого С.С.Алексєєва, реалізація права - це втілення права в життя, тобто реальне втілення змісту юридичних норм у фактичну поведінку суб4'єктів.
Інший російський вчений Піголкін А.С. формулює поняття правореалізації дещо по-іншому - "це така поведінка суб'єктів права, в якій втілюються приписи правових норм (правомірна поведінка), практична діяльність людей щодо здійснення прав і виконання юридичних обов'язків". Схоже визначають право реалізації й інші вчені. Більшість із них справедливо пов'язують реалізацію права з правомірною поведінкою.
Реалізація права є однією з ключових категорій в юриспруденції ще й тому,
що ця остання стадія механізму правового регулювання засвідчує, наскільки впро
ваджена воля правотворця, тобто є основним критерієм ефективності права як со
ціального інституту. 9
Основним критерієм для класифікації форм правореалізації виступає видова різноманітність тих чи інших правових норм, які підлягають реалізації. За цією підставою виділяють три форми реалізації права: використання, виконання і дотримання.
|
|
|
Використання суб Активного права - це така форма реалізації права, за якої суб'єкт використовує можливості, надані йому уповноважуючою юридичною нормою, тобто такою, диспозиція якої містить суб'єктивне право. Наприклад, Президент України, використовуючи право, надане йому ч.9 ст. 106 Конституції України, призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України. Інший приклад - ви стали студентами саме через використання свого права, передбаченого ст.53 Конституції України.
Виконання зобов'язуючих норм - це така форма реалізації, що полягає у вчиненні суб'єктом активної поведінки на виконання тих зобов'язуючих норм, диспозиції яких передбачають активне правило поведінки. Наприклад, Президент України підписує та офіційно оприлюднює протягом десяти днів закони, які під час повторного розгляду були знову прийняті Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, виконуючи вимоги ч. 4 ст. 94 Конституції України.
| 208 |
Дотримання правових норм - це форма реалізації охоронних норм і таких норм, які встановлюють прямі заборони. Заборонні норми це такі, що прямо формулюють необхідність утриматися від певних дій. Так, ч.2 ст. 2 Закону України
|
|
|
Загальна теорія держави і права
"Про адвокатуру" встановлює: "Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, національної безпеки, державного управління". Для дотримання цієї заборони вимагається пасивна поведінка: утримання від роботи адвоката у вказаних установах. Охоронні норми також містять заборону, яка, хоча й не прямо формулюється, логічно випливає зі смислу правової норми. Якщо за певне діяння у санкції норми встановлена юридична відповідальність, то очевидно, що такі діяння є забороненими. Такі заборони, наприклад, встановлені нормами Особливої частини Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З точки зору рівня (глибини) реалізації правових норм, зафіксованих у нормативних актах, в юридичній літературі виділяють:
1) реалізацію загальних установок, які містяться в преамбулах законів, у статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права і правової діяльності;
2) реалізацію (поза правовідносинами) загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію;
3) реалізацію в конкретних правовідносинах конкретних правових норм.
Залежно від настання юридичних наслідків від дій, спрямованих на реаліза
цію правових норм остання класифікується ще на дві форми:
|
|
|
а) правореалізація, котра не пов'язана з динамікою правовідносин, наприклад,
утримання від правопорушень чи участь у демонстрації;
б) реалізація права, котра пов'язана з виникненням, зміною чи припиненням
конкретних правовідносин.
За суб^єктом реалізації права можна виділити дві його форми: індивідуальну і колективну. Справа в тому, що деякі вимоги права не можна здійснити інакше як об'єднуючись з іншими. Наприклад, право громадян на об'єднання в громадські організації та політичні партії неможливо реалізувати на індивідуальному рівні.
Слід також мати на увазі, що виходячи з видів правомірної поведінки, реалізація права практично може виражатися у таких двох формах як правові акти, котрі видаються компетентними державними органами та поступки людей. До прикладу, Верховна Рада України, приймаючи нову Конституцію України в червні 1996 р. вчинила ніщо інше, як реалізувала природне право українського народу на установчу владу. Можна продовжувати: закони реалізують норми Конституції, підза-конні акти - закони тощо.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 181; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!