Сутність і зміст конституційного права як галузі права та її основні завдання і функції у найзагальнішому вигляді відображають принципи конституційного права.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
№ 6491 від 28.08.2015 р.
О.Б. Ковальчук
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів Інституту права та психології
Затверджено
на засіданні кафедри конституційного
та міжнародного права
Протокол № 1 від 28 серпня 2015 р.
Львів - 2015
Ковальчук О.Б. Конституційне право України: Конспект лекцій для студентів Інституту права та психології. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2015. – 481 с.
На основі чинного конституційного законодавства України розглянуті основні питання теорії конституційного права, висвітлено інститути конституційного права України, питання регулювання суспільних відносин нормами конституційного права, правовий статус суб’єктів конституційно-правових відносин, особливості конституційно-правової відповідальності.
Конспект лекцій розрахований на студентів вищих навчальних закладів, широке коло читачів, які цікавляться проблемами конституційного права України.
Відповідальний за випуск: Ковальчук О.Б., к.ю.н., доц.
Рецензент: Ковальчук В.Б., д.ю.н., проф.
ЗМІСТ
Тема 1: Конституційне право України як галузь права, наука і
|
|
|
навчальна дисципліна………………………………………………………………………..4
Тема 2: Система конституційного права України…………………………………….….20
Тема 3: Джерела конституційного права України……………………………………….35
Тема 4: Конституція України як Основний Закон суспільства і держави…………….48
Тема 5: Конституційно-правові відносини………………………………………………...66
Тема 6: Конституційно-правова відповідальність……………………………………….80
Тема 7: Основи конституційного ладу України…………………………………………..92
Тема 8: Громадянство України…………………………………………………………....120
Тема 9: Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні ………..139
Тема 10: Конституційні основи виборів в Україні…………………………………...….167
Тема 11: Конституційні основи референдумів в Україні………………………………184
Тема 12: Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої
влади в Україні……………………………………………………………………………….197
Тема 13: Законодавчий процес в Україні…………………………………………..……229
Тема 14: Конституційно-правовий статус народного депутата України,
Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини…...246
Тема 15: Президент України – глава держави………………………………………....267
|
|
|
Тема 16: Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів
виконавчої влади України……………………………………………………………..…...308
Тема 17: Центральні органи виконавчої влади України………………………..…….341
Тема 18: Місцеві державні адміністрації………………………………………………...361
Тема 19: Конституційний Суд України……………………………………………….......384
Тема 20: Суди загальної юрисдикції в Україні. Вища рада юстиції ………………...408
Тема 21: Прокуратура та адвокатура України……………………………………........428
Тема 22: Територіальний устрій України………………………………………………..443
Тема 23: Місцеве самоврядування в Україні…………………………………………...458
Тема 1: Конституційне право України як галузь права, наука і
навчальна дисципліна
ПЛАН
1. Поняття конституційного права України.
2. Предмет конституційного права України.
3. Метод конституційного права України.
4. Принципи конституційного права України.
5. Конституційне право України як наука.
6. Конституційне право України як навчальна дисципліна.
1. Поняття конституційного права України.
В науці конституційного права існують різні, нерідко суперечливі визначення конституційного права як галузі права, що сформувалися історично в кожній окремо взятій країні світу.
|
|
|
Конституційне право як галузь права вважається провідною та пріоритетною галуззю в Україні та всіх правових системах різних держав світу.
Поряд із поняттям «конституційне право» поширене поняття «державне право», а в деяких країнах ці терміни ототожнюють або вживають паралельно.
Поняття «конституційне право» і «державне право» почали вживатися правознавцями у Великій Британії, США, Франції, Німеччині та ряді інших країн Європи й Північної Америки фактично одночасно, у XIX ст.
Щодо дискусій про співвідношення термінів «конституційне право» та «державне право», то їх застосування в юридичній теорії та практиці кожної конкретно взятої країни обумовлюється:
1. предметом правового регулювання цієї галузі права - поняття «конституційне право» вживається в державах, де утвердився конституціоналізм і сформувався конституційний лад, представлений системою різних конституційних режимів, і ця галузь права регулює найважливіші суспільні відносини у всіх сферах суспільного і державного ладу;
2. методом правового регулювання цієї галузі права - для державного права характерним є застосування виключно імперативного, субординаційного методу, тоді як у конституційному праві імперативний метод використовується в органічному поєднанні з диспозитивним, координаційним методом;
|
|
|
3. правовими традиціями застосування того чи іншого терміна в юридичній науці конкретних країн (на сьогодні термін «державне право» традиційно використовують у країнах, де здавна існує розвинений конституційний лад - Австрії, Португалії, Німеччині, Швейцарії та ін.).
Застосування терміна «конституційне право» в національній правовій системі є цілком об'єктивним і закономірним, оскільки конституційне право України регулює найважливіші суспільні відносини як у державі, так і в суспільстві, а Конституція України визнається однією з найвищих цінностей суспільства і держави.
Вітчизняні вчені-конституціоналісти (Ю.Г. Барабаш, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, О.Л. Копиленко, О.В. Марцеляк, В.Ф. Мелащенко, В. Ф. Погорілко, О.В. Скрипнюк, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, Л.П. Юзьков та ін.) розуміють під поняттям конституційного права України провідну галузь національного права, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну та функціональну єдність суспільства як цілісної соціальної системи, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади та місцевого самоврядування, сукупність юридичних норм, які регулюють державно-політичні відносини володарювання та ін.
Конституційне право України - це провідна галузь національного права, норми якої визначають і регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соціальній, культурні (духовній) та інших сферах життя і діяльності суспільства і держави.
Конституційному праву України властивізагальні ознаки, притаманні для всієї національної системи права та спеціальні ознаки.
До загальних слід відносити:
1. нормативність;
2. формальну визначеність;
3. спрямованість на досягнення певного правового результату;
4. можливість захисту правових приписів засобами державного впливу;
5. конституційне право знаходить своє продовження і логічне завершення у відповідній галузевій юридичній науці та освіті.
Спеціальні ознаки характеризують особливості та специфіку галузі права:
1. конституційне право України належить до публічних галузей права, оскільки предмет правового регулювання пов'язаний з публічним здійсненням влади народу, держави та територіальної громади.
2. конституційне право має предметом правового регулювання найважливіші суспільні відносини у політичній та інших сферах суспільного і державного ладу. Ці відносини пов'язані з основами суспільного і державного ладу; правовим статусом людини; формами безпосередньої демократії; організацією і діяльністю органів державної влади; основами місцевого самоврядування; правовою охороною Конституції України; національною безпекою та обороною України тощо.
3. конституційне право має свій метод правового регулювання, тобто систему прийомів і способів юридичного впливу на суспільні відносини, які є предметом цієї галузі права. Сучасному конституційному праву України властиві як імперативні, так і диспозитивні методи правового впливу на найважливіші політичні, економічні, соціальні та культурні (духовні) суспільні відносини.
4. конституційне право має досить розгалужену систему. Ця система представлена такими елементами, як природне і позитивне право; матеріальне і процесуальне право; загальна й особлива частина, національне і міжнародне право тощо. Традиційними елементами системи конституційного права залишаються передусім інститути і норми конституційного права. При цьому окремі основні інститути конституційного права на сьогодні набули властивостей підгалузей права - виборче право, парламентське право, конституційне процесуальне право тощо.
5. для конституційного права характерна особлива система галузевих джерел права. Основне джерело конституційного права України - Конституція України 1996 року є одночасно головним джерелом усієї системи національного права, першоосновою системи чинного законодавства і виступає пріоритетною цінністю правової системи України в цілому.
6. функції конституційного права України, тобто основні напрями і види його впливу на суспільні відносини поширюються на всі або більшість сфер суспільного та державного життя України - політичну, економічну, соціальну, культурну (духовну, ідеологічну), екологічну, інформаційну, зовнішньополітичну тощо, тісно пов'язані з ними сфери.
7. для конституційного права характерне широке коло суб'єктів відповідних галузевих правовідносин. Фактично учасниками конституційно-правових відносин є майже всі суб'єкти національного права. Але найголовнішим, пріоритетним суб'єктом конституційного права є народ України, що врешті й визначає сутність цієї галузі права: конституційне право України - це передусім право Українського народу. Поряд із народом України свою політичну волю та законні інтереси в межах конституційного права здійснюють такі важливі суб'єкти публічної влади, як Українська держава, територіальні громади і Автономна Республіка Крим. Але не менш важливими суб'єктами конституційного права є людина, громадянське суспільство та його інститути. Жодній іншій галузі національного права не властива така багатоманітність суб'єктів.
8. конституційне право передбачає особливий вид суспільних відносин, пов'язаних із юридичною відповідальністю за порушення конституційно-правових норм. Окрім галузевої конституційно-правової відповідальності, порушення норм конституційного права України має своїм наслідком настання інших видів публічно-правової відповідальності - кримінальної, адміністративної та дисциплінарної.
9. конституційне право має винятково велике значення для національної системи права і правової системи України в цілому. Ця галузь права виступає стрижнем національної системи права, а оскільки система права є головним елементом правової системи, то конституційне право одночасно є й найважливішою складовою правової системи України.
10. конституційне право відіграє виключно важливу роль у суспільстві та державі, виступаючи одночасно як загальновизнаною соціальною цінністю (благом), так і засобом пізнання дійсності.
Конституційне право України - це провідна галузь національного публічного права, норми якої встановлюють конституційно-правовий статус людини і громадянина, Українського народу, держави, територіальних громад, Автономної Республіки Крим, інститутів громадянського суспільства, а також регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соціальній, культурні (духовній) та інших сферах життя і діяльності суспільства і держави.
2. Предмет конституційного права України.
Для конституційного права України властиве особливе коло суспільних відносин, що є предметом конституційно-правового регулювання.
Одним із перших у незалежній Україні дослідив питання предмета конституційного права В.Ф. Мелащенко запропонувавши розуміти під цією категорією «... суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу України». Ці відносини він поділяє на чотири групи:
1. відносини, які складають основоположні засади народовладдя, народний суверенітет;
2. відносини, які розкривають побудову, устрій держави як організації влади народу і для народу;
3. відносини, які визначають основоположні засади функціонування держави;
4. відносини, що визначають характер зв'язків між державою і конкретною особою.
На думку Ю.М. Тодики, предметом конституційного права України є передусім суспільні відносини: встановлення, передача, реалізація державної влади, її розділення і розподіл між органами влади й іншими політичними структурами; встановлення меж державної влади, гарантії прав і свобод громадян.
Специфіка предмета конституційного права полягає в тому, що його норми регламентують суспільні відносини, які складаються у всіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній.
Узагальнюючи погляди вчених-конституціоналістів щодо предмета конституційного права, можна стверджувати, що предметом конституційного права України є політичні та інші найважливіші суспільні відносини в Україні, зміст яких полягає в утвердженні та реалізації конституційних прав і свобод людини, реалізації публічної влади Українським народом, Українською державою, територіальними громадами і спільнотою Автономної Республіки Крим, а також забезпеченні взаємодії громадянського суспільства з державою.
Суспільні відносини, які є предметом конституційного права, виокремлюються в певні групи. Насамперед це суспільні відносини, пов'язані з:
1. основами конституційного ладу України;
2. конституційно-правовим статусом людини і громадянина;
3. формами безпосередньої демократії;
4. організацією та діяльністю органів державної влади, їх посадових осіб;
5. адміністративно-територіальним устроєм України;
6. місцевим самоврядуванням;
7. правовим захистом України;
8. національною безпекою та обороною України та ін.
Предметом конституційного права України є лише ті суспільні відносини політичного характеру, що пов'язані зі здійсненням політичного влади основними суб'єктами володарювання - народом України, Українською державою, територіальними громадами і Автономною Республікою Крим.
Конституційні процесуальні відносини, що не пов'язані безпосередньо зі здійсненням влади у суспільстві та державі та не визначені положеннями чинної Конституції України, не може бути віднесено до предмета національного конституційного права.
Водночас конституційне право України регулює значне коло суспільних відносин неполітичного характеру. Це найважливіші суспільні відносини економічного, суспільного, культурного (духовного, ідеологічного), екологічного характеру. Предметом конституційного права, зокрема, виступають суспільні відносини, пов'язані з економічними, соціальними, культурними та екологічними правами і свободами людини і громадянина, формами власності, національними відносинами, відносинами в галузі освіти, науки та культури, екологічними відносинами тощо.
Суспільні відносини, що є предметом конституційного права, можна виділити з-поміж інших суспільних відносин за певними ознаками. Вони характеризуються:
1. наявністю горизонтальних чи вертикальних відносин між суб'єктами конституційного права;
2. характерним колом суб'єктів суспільних відносин, що дозволяє ідентифікувати такі відносини як конституційно-правові;
3. об'єктами відносин, що є конституційними цінностями (благами);
4. способами та засобами здійснення цих відносин і, найголовніше, важливістю цих відносин для суспільства і держави.
Предмет конституційного права - це складне правове явище, представлене системою політичних, економічних, соціальних, культурних (духовних), екологічних й інших тісно пов'язаних із ними найважливіших суспільних відносин.
Предмет конституційного права ототожнюють з предметом конституційно-правового регулювання, оскільки предметом правового регулювання норм конституційного права, з яких складається відповідна галузь, і предмет, на який впливає механізм конституційно-правового регулювання, - здебільшого одні й ті самі суспільні відносини.
3. Метод конституційного права України.
Метод конституційного права зумовлюється предметом конституційно-правових відносин, в основі яких лежать владні суспільні відносини політичного характеру.
Метод конституційного права, або метод конституційно-правового регулювання - це система способів, прийомів цілеспрямованого юридичного впливу норм конституційного права на суспільні відносини, що є предметом конституційно-правового регулювання.
Метод конституційно-правового регулювання є похідним від методу правового регулювання як способу впливу юридичних норм на суспільні відносини. Методу конституційного права властиві ті самі загальні ознаки, що й методу правового регулювання в цілому:
1. він стосується тільки юридичних норм;
2. забезпечує єдність правового регулювання;
3. гарантується у необхідних випадках засобами державного примусу;
4. є одним з основних критеріїв поділу норм права на галузі.
Методу конституційного права властиві також спеціальні ознаки, що дозволяють розмежовувати цю галузь національного права з іншими, виявляють її особливості, специфічні якості, а саме:
1.регулює найважливіші політичні, економічні, соціальні, культурні (духовні) й інші тісно пов'язані з ними суспільні відносини;
2. обумовлений функціями конституційного права;
3. має здебільшого імперативний характер;
4. сприяє реалізації інтегративної функції конституційного права щодо інших галузей національного права;
5. представлений сукупністю різноманітних способів (методів) спеціального впливу на конституційно-правові відносини тощо.
Для конституційного права традиційно характерним методом правового регулювання є метод субординації, або імперативний метод, що передбачає регулювання суспільних відносин зверху - донизу на власно-імперативних засадах. Зокрема, імперативний метод застосовується в конституційному праві під час визначення основних принципів організації та діяльності органів виконавчої влади.
Для сучасного конституційного права властиве органічне поєднання двох основних методів правового регулювання - субординаційного і координаційного, з домінуванням імперативного методу.
Загальними методами здійснення юридичного впливу права на суспільні відносини, що активно застосовуються і в конституційному праві, є метод позитивного зобов'язання, метод дозволу та метод заборони.
Метод конституційного зобов'язання виявляється в спонукальному щодо суб'єктів конституційного права характері конституційних приписів. Наприклад, ст. 66 Конституції України визначає: «Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки».
Метод конституційного дозволу знаходить своє нормативне вираження в положеннях чинного конституційного законодавства України про міру можливої правової поведінки суб'єктів конституційного права. Так, ч. 1 ст. 41 Конституції України закріплює: «Кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності».
Значно рідше в конституційному праві застосовують метод заборони. Як правило, цей метод передбачає юридичне обмеження правосуб'єктності учасників конституційно-правових відносин, що має на меті упередження конституційного делікту. Наприклад, ст. 74 Конституції України забороняє проведення всеукраїнського референдуму з питань податків, бюджету та амністії.
Окрім загальних методів правового регулювання в конституційному праві застосовують спеціальні методи конституційно-правового регулювання, що властиві винятково або переважно саме цій галузі національного права.
До таких методів конституційного права можна віднести насамперед метод конституційного установлення, зміст якого полягає в нормативному установленні, визначенні основ суспільного і державного ладу, безпосередньої демократії, правового статусу людини, організації та функціонуванні органів державної влади, загальних засад місцевого самоврядування тощо. Цей метод, зокрема, об'єктивується в конституційних нормах-принципах і нормах-дефініціях. Прикладом застосування в Україні установлювального методу є ст. 1 Конституції України: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».
Метод конституційного нормування є характерним для закріплення правового статусу особи (за винятком політичних прав) у межах та обсязі конституційного закріплення без конкретизації цього інституту. Не виключається можливість виявлення й інших методів конституційно-правового регулювання.
Загальні та спеціальні методи регулювання найважливіших суспільних відносин, що є предметом конституційного права перебувають у стійких структурно-функціональних зв'язках і утворюють систему методів конституційно-правового регулювання.
4. Принципи конституційного права України.
Сутність і зміст конституційного права як галузі права та її основні завдання і функції у найзагальнішому вигляді відображають принципи конституційного права.
Відомий український правознавець П.О. Недбайло зазначав, що принципи права, з одного боку, відображують його об'єктивні властивості, обумовлені закономірностями розвитку цього суспільства, всією гамою історично властивих йому інтересів, потреб, протиріч і компромісів різноманітних класів, груп і прошарків населення. З другого боку, в принципах права втілюється його суб'єктивне сприйняття членами суспільства: їхні моральні та правові погляди, почуття, вимоги, виражені в різних ученнях, теоріях, напрямах праворозуміння. Тому принципи права мають розглядатися з урахуванням як єдності, так і особливостей обох із зазначених сторін, з позицій сформованого в юридичній і філософській науках загального уявлення про об'єктивне і суб'єктивне у праві.
Принципи конституційного права України - це засадничі ідеї та ідеали, які визначають сутність, зміст, спрямованість і форми конституційно - правового регулювання.
Принципи конституційного права Україні мають низку юридичних ознак, що дозволяють зрозуміти їх юридичні властивості, а саме:
1. принципи конституційного права України є узагальненим і концентрованим вираженням конституційних ідеалів, тобто найвищих духовних (ідеологічних) цінностей, досягнення яких є основним стратегічним завданням конституційно-правового регулювання;
2. принципи конституційного права України втілюють найважливіші ідеї конституційно-правової думки, виражені в теоріях, доктринах і вченнях видатних мислителів давнини і сучасності (Т. Джеферсона, С. Дністрянського, Дж. Лока, Ж.-Ж. Руссо та ін.);
3. принципи конституційного права України визначають сутність і зміст, спрямованість і форми конституційно-правового регулювання, тобто ці принципи є основними соціальними орієнтирами конституційно-правового регулювання.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 180; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!