Використання прогностичних методик в документознавчих дослідженнях
Метод прогнозування - сукупність способів і прийомів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) даних.
Прогноз є різновидом наукового передбачення, яке враховує наявні причинно-наслідкові зв’язки між прогнозованими та іншими явищами,об’єктами, показниками. Науково обґрунтоване судження щодо можливогостану товару в майбутньому та альтернативних напрямів і термінів його розвитку здебільшого є головним методом генерування ідей продуктових інновацій. Методи прогностики підрозділяються на фактографічні та експертні До фактографічних (формалізованих) методів належать:
статистичні методи (прогнозна екстраполяція, регресійний аналіз);
методи аналогій (математичних, історичних);
випереджальні методи (аналіз динаміки науково-технічної інформації,метод прогнозування рівня техніки).
Ці методи базуються на використанні кількісної або якісної інформації про події, що мали місце в минулому. Фактографічна інформація має бути зафіксована на будь-яких носіях.
Характеристика методу Делфі
Метод Делфі або метод експертних оцінок використовується для отримання змінних емпіричних даних. Проводиться опитування спеціальної групи експертів (5-7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, які необхідні для оцінки досліджуваного питання. Експерти підбираються за ознакою їх формального професійного статусу – посади, наукового ступеня,стажу роботи.
|
|
|
На другому етапі дослідження, методи, що використовують, мають інше цільове призначення – обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних і якісних показників аналізу, інтерпретацію їх змісту. Вибір і послідовність методів, визначаються послідовністю обробки даних.На даному етапі широко використовуються методи статистичного аналізу.
Характеристика методів сценаріотехніки
Сценарний метод ( метод складання сценаріїв, метод сценаріотехніки ) – створення описової картини розвитку подій і їх майбутнього стану.
Етапи:
· підготовка сценарію - виявлення найсуттєвіших рис описуваного явища ( створення системної моделі описуваного об’єкта );
· написання сценарію – послідовний, поетапний опис того, що може відбутись, з максимальним врахуванням всіх чинників.
Методика застосування моделі Байєра як вид прогностичних методик.
Метод прогнозування - сукупність способів і прийомів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) даних, а також їх змін у розглянутому періоді часу вивести судження певної вірогідності відносно майбутнього розвитку об'єкта.
|
|
|
Дослідницька модель за Байером:
1. Визначення проблеми.
1.1. Усвідомлення існування проблеми.
1.2. Усвідомлення її значення.
1.3. Приведення проблеми у такий вигляд, в якому можна її розв'язати.
2. Вироблення ймовірних відповідей.
2.1. Вивчення і класифікація доступних даних.
2.2. Пошук взаємозв'язків і побудова логічних умовиводів.
2.3. Висунення гіпотез.
3. Перевірка передбачуваної відповіді.
3.1. Збирання даних.
3.2. Організація даних.
3.3. Аналіз даних.
3.4. Вироблення заключного висновку.
3.5. Застосування висновку.
Поняття та функції наукових публікацій.
Наукова публікація (в перекладі з латинського -publicato - оголошую всенародно, оприлюднюю) - це доведення інф. до громадськості за допомогою преси, радіомовлення, телебачення; розміщення в різних виданнях (газетах, книгах, підручниках).
Головні функції публікацій:
- Оприлюднення результатів наукової роботи;
- Сприяння встановленню пріоритету автора при аналогічних за змістом наукових статтях;
- Свідчення про особистий внесок дослідника в розробку наукової проблеми;
- Підтвердження достовірності основних результатів і висновків наукової роботи, її новизни та наукового рівня, оскільки після виходу в світ публікація стає об´єктом вивчення й оцінки широкою науковою громадськістю;
|
|
|
- Підтвердження факту апробації та впровадження результатів і висновків дисертації;
- Відображення основного змісту, наукового рівня та новизни дослідження;
- Забезп. первинною науковою інф. суспільства, повідомл. про появу нового наук. знання, передача його у загальне користування.
Види наукових публікацій.
1.науково-дослідні;
2.джерелознавчі.
До науково-дослідних належать :
- монографія (наукова праця, присвячена дослідженню однієї теми);
- науковий реферат (автореферат) - коротке викладення автором змісту наукового дослідження, дисертаційної роботи перед поданням її до захисту;
- інформативний реферат - коротке письмове викладення однієї наукової праці, що стисло висвітлює її зміст. Він акцентує увагу на нових повідомленнях;
- тези доповідей, а також матеріали наукової конференції (неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, рекомендацій та рішень);
- збірники наукових праць (збірники матеріалів досліджень наукових статей, виконаних у наукових установах, навчальних закладах).
До джерелознавчих або наукові документальних належать, які містять пам´ятки культури та історичні документи, що пройшли текстологічне опрацювання, мають коментарі, вступи, статті, допоміжні покажчики тощо.
Серед наукових неперіодичних видань можна виділити:
- книги (книжкове видання обсягом понад 48 сторінок);
- брошури (книжкове видання обсягом від 4 до 48 сторінок).
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 365; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!