Методика підготовки наук. публікацій
Суттєвою підмогою в підготовці публікацій стане володіння дослідником певною сумою методичних прийомів викладу наукового матеріалу.
Використовують такі методичні прийоми викладу наукового матеріалу:
1. послідовний;
2.цілісний (з наступною обробкою кожної частини, розділу);
3. вибірковий (розділи пишуться окремо).
Послідовний виклад матеріалу логічно зумовлює схему підготовки публікації: ідея (задум), план, відбір матеріалу; групування, його систематизація, редагування.
Цілісний спосіб - це написання всієї праці в чорновому варіанті, а потім обробка її в частинах і деталях, внесення доповнень, виправлень. Тут економиться час, але є небезпека порушення послідовності викладу матеріалу.
Вибірковий виклад матеріалу часто використовуются дослідниками так, як їм зручно. При цьому важливим є доведення кожного розділу до кінцевого результату, щоб при об'єднанні розділів в цілому матеріал був готовий до видання.
У процесі написання наукової праці умовно виділяють декілька етапів: формування задуму і складання попереднього плану; відбір і підготовка матеріалів, групування їх та опрацювання рукопису.
На першому етапі задуму формулюється мета даної роботи, на яке коло читачів вона розрахована, які матеріали в ній подавати; передбачається повнота і ґрунтовність викладу; теоретичне та практичне спрямування; які ілюстративні матеріали необхідні для розкриття її змісту. Визначається попередня назва праці, яку потім можна корегувати.
|
|
|
Бажано зразу ж скласти план роботи або план-про-спект, який вимагають видавництва.
План-проспект відбиває задум праці і відтворює структуру майбутньої публікації.
Відбір і підготовка матеріалів пов'язані з ретельним добром вихідного матеріалу в будь-якій послідовності, окремими частинами, тобто все те, що знадобиться на наступних етапах роботи над рукописом.
Наступний етап передбачає групування матеріалів за попереднім планом-проспектом і паралельно визначається рубрикація праці, тобто поділ її на логічно підпорядковані елементи-частини, розділи, підрозділи, пункти, інакше створення чорнового макета праці.
При опрацюванні рукопису уточнюються його зміст, оцінюються висновки, логічність і послідовність викладу матеріалу, відповідність назв роботи та її розділів змісту, викладеному в них, перевіряється аргу-ментованість основних положень, новизна теоретична і практична значущість роботи.
Після написання тексту автор практично і принципово його оцінює: кожний висновок, формули, таблиці, окремі речення перечитуються, перевіряються висновки, аргументи, факти, теоретична і практична значущість матеріалу публікації;
|
|
|
Аналізується правильність оформлення рукопису: літературні джерела, цитати.
Осн етапи соціол. дослідження.
Соціологічне дослідж. скл. з 4 основних етапів:
· підготовчого (розробка програми дослідження),
· основного (проведення емпірич. дослідження). Емпіричні досл. — спостереж. і дослідж. конкретних явищ, експеримент, а також узагал., класифік. та опис результатів дослідж. і експерименту, впровадж. їх у практ. д-ть людей. Емпіричний цикл: Спостереження: збір та групування емпіричних фактів, формув. гіпотези. Індукція: розробка гіпотез. Дедукція: дедукція (виведення) послідовності гіпотез, які перевіряються прогнозуванням. Перевірка: перевірка гіпотези з нового емпірич. матеріалу. Оцінка: оцінка результатів перевірки.
· завершального (обробка й аналіз даних, формування висновків і рекомендацій)
· впровадження одержаних результатів в практику
Науково-дослідн. діяльність студентів у вузах
Науково-дослідна робота студентів (НДРС) — це своєрідний творчий процес, який потребує наявності цілої низки здібностей, умінь і навичок, а саме: творчого мислення, глибокого проникнення в суть фактів і явищ з використанням законів мислення.
|
|
|
Головною метою організації і розвитку системи НДРС є підвищення рівня наукової підготовки спеціалістів з вищою професійною освітою і виявлення талановитої молоді для подальшого навчання і поповнення педагогічних і наукових кадрів вищих навчальних закладів, науково-дослідних організацій і установ.
Завданнями науково-дослідної роботи є:
• навчання студентів методиці й засобами самостійного вирішення наукових завдань, навичкам роботи в наукових колективах;
• ознайомлення з методами організації творчої роботи;
• сприяння успішному розв’язанню актуальних проблем науки та соціал. розвитку суспільства.
Науково-дослідна робота студентів є комплексною системою, що має забезпечити безперервну участь студентів у науковій роботі протягом всього періоду навчання.
Форми організації й проведення НДРС в університеті різні й передбачають:
• роботу студентів у наукових гуртках, що організовуються загальнонауковими і спеціальними кафедрами;
• участь студентів групами або в індивідуальному порядку в науково-дослідних темах професорсько-викладацького складу факультету;
• роботу у студентських наукових бюро, творчих студіях, майстернях;
|
|
|
• лекторську роботу з розповсюдження знань у галузі науки та культури;
• роботу на громадських засадах як викладачів різних проф. шкіл, що ств. при факультеті;
• участь студентів у наукових організаційно-масових і змагальних заходах різного рівня
10. Ділове спілкуваня в процесі НД
Ділове спілкув. умовно поділяють на два види. Перший із них має інф. характер, його мета
— отримання інформації. Спілкування може бути одностороннім, коли в отриманні інформації зацікавлена одна сторона, і дво-стороннім, коли в ньому зацікавлені обидва співбесідники.
Другий вид спілкування — дискусійний, під час якого кожна із сторін наполягає на своїй думці. Найефективн. є безпосередні контакти.
Поділ ділового спілкування на два види має практичне значення, визначає особливості їх підготовки і проведення.
Запорукою успішного спілкування є компетентність і тактовність працівника, володіння прийомами ведення бесіди, прагнення оперативно й ефективно вирішити чи обговорити питання. Попередня підготовка передбачає передусім визнаення мети спілкування, терміну його проведення (не більше 40—45 хвилин).
При підготовці до інформаційного спілкування попередньо формулюють основні запитання, які необхідно поставити співбесіднику, складають детальний перелік фактів (даних), що підлягають уточненню та ін. При підготовці до дискусійного спілкування бажано правильно дібрати аргументи, необхідні для захисту своєї думки, викласти їх у логічній послідовності.
Слід пам'ятати, що будь-яка дискусія — це діалог, де виклад співбесідником власних доказів має змінюватись увагою до доказів опонента. Уміння слухати, терпіння, неупереджене ставлення, делікатність забезп. ефектив. спілкув.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 429; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!