Організація робочого місця науковця



Одна з головних умов підвищення працездатності— правильно організоване робоче місце. Робоче місце науковця — це сукупність усього того, що використовується в роботі, тоб-то меблі, комп'ютер, інші технічні засоби. Поліпшення робочого місця передбачає оснащення його всім необхідним відповідно до характеру роботи.

Однією з основних умов ефективної наукової діяльності є порядок на робочому столі. Як відомо, порядок звільнює думку. Ідеально, коли на столі лежать лише документи, необхідні в даний момент. Нагромадження паперів не лише зменшує робочу площу стола, а й відволікає від вирішення питання.

Працюючи з комп'ютером, важливо розмістити його так, щоб з ним було легко і зручно працювати. В процесі роботи поза має бути такою, щоб не втомлюватись і щоб усе необхідне для роботи було під рукою. Монітор має знаходитися на рівні очей, відстань між монітором і обличчям має бути не меншою 40 см. Можна обладнати свій монітор додатковим пристосуванням — тримачем для документів Сигііз Сіір, за допомогою якого можна закріпити документ на одному рівні з монітором.

Не менший вплив на емоційний стан науковця справляють кольори. Для письмової роботи найкраща ама бежевого і зеленого кольорів.

Важливою умовою комфортної роботи, за даними вчених, є відчуття свого "власного" простору, тобто наявність свого"кут-ка", де науковець проводить більшу частину часу. Недоцільно захаращувати робочий стіл сувенірами, іграшками, фотогра- фіями та ін. Вони лише відвертають увагу від справи.

Впливає на працездатн. і запах. Дослідж. свідчать, що запах лимона переважно знижує продуктивн. праці вченого, а запах троянди — підвищує.

Технічні засоби наукової діяльності

Технічними засобами, якими найчастіше користується науковець, є персональний комп'ютер, телефон, телефакс і копіювальний апарат.

Сучасного науковця неможливо уявити без персонально-го комп'ютера (ПК). ПК викор. за двома основними напрямами:

• документування;

• організація роботи з документами.

При документуванні, тобто створенні (складанні) документів, ПК виступає в ролі "розумної" друкарської машинки. Є багато програм для створення і редагування наукових документів. Такі програми називають текстовими редактора- ми або текстовими процесорами. При використанні цих програм для створення документів (дисертації, автореферату, статті, тез доповіді та ін.)

Один із популярних редакторів тексту — Microsoff Office, призначений для виконання процесів обробки тексту: від набору і верстки до перевірки орфографії, вставки в текст графіки, роздрукування тексту.

Бажано, щоб ПК був підключений до міжнародної мережі Іпіегпеі, що дасть змогу отримати додаткову інформацію за темою дослідження.

Доцільними в дослідницькій роботі є телефон, магнітофон, диктофон, широкий асортимент канцелярських приладів: ручок, олівців, гумок. Невеличкі канцелярські приладдя слід зберігати в ложементах — відкритих коробках з відділеннями для кожного з них.

Спостереження як метод досл

Спостереження — це спосіб пізнання об'єктивного світу на основі без посеред.сприйняття предметів і явищ за доп. чуттєвості. Спостереж. ведеться за планом і підпорядковується певній тактиці. Це найелементар. метод, який е, як правило, складовою інших емпіричних методів.

Щоб стати основою наступ. теорем. і практ. дій, спостереж. має відповід. таким вимогам:

•задуманості заздалегідь (спостереження провод. для певного, чітко поставленого завдання);

•планомірності (викон. за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);

•цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі виклик. інтерес при дослідж.);

•активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);

•систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).

Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати первинну інф. про об'єкт дослідж. у вигляді суку.і емпіричних тверджень.

Експеримент як метод досл.

Найбільш ефективним джерелом емпіричних знань є науковий експеримент.

Експеримент – це комплексний метод дослідження, при якому відбувається активний вплив на досліджуване явище шляхом створення спеціальних умов (введення експериментальних факторів), що відповідають меті дослідника. Основною метою експерименту є перевірка теоретичних положень (підтвердження робочої гіпотези), а також більш широкого і глибокого вивчення теми наукового дослідження.

Більше 2/3 всіх наукових працівників зайняті експериментальною роботою. Проведення експерименту базується на знаннях про об’єкт які дають змогу структурно визн ті чи ін фактори, передб висунення і доведення гіпотез досл. Експерименти повині служити обгрунтуваню та уточненю теорем положень експеримент потрібно проводити на основі теорії. Експериментальне вивчення об'єктів порівняно зі спостереженням має такі переваги:

•у процесі експерименту можна вивчати явища у "чистому вигляді", звільнившись від побіч. факторів, які затінюють осн. процес;

•в експеримент. умовах можна дослідити властивості об'єктів;

•експеримент можна повторювати, тобто є можливість проводити дослід стільки разів, скільки це необхідно.

Експеримент проводять на заключному етапі дослідження і він є критерієм істини теорії та гіпотез. Експеримент також у багатьох випадках є джерелом нових теоретичних даних, які розвиваються на базі результ. проведеного досліду або законів, що виходять з нього.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 460; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!