Загальні принципи орг.-ції наук діяльності



Наука як сфера діяльності суспільства

Наука-це сфера сусп. діял яка спрямована на виробл нових знань про природу, сусп.-во і мислення. На сьогодні наука забезп більш ефективне функ-ня всіх ін сфер сусп. діял. Ф-ції 1.пізнавальна –2. культурно-виховна 3.практично-діюча –  Всі ці ф-ції у комплексі спрямовані на розвиток с-ми знань які сприяють ств раціон відносин і викор продуктивних сил всіх членів сусп.-ва. Завдання науки:збір і узагал фактів (констатація); пояснення зовн взаємозв явищ (інтерпретація); пояснення сутності фіз. явищ, їх внутр. взаємозв і протиріч (побудова моделей); прогн-ня процесів і явищ; встан можливих форм і напрямків викор одержаних знань. Наук знання – це перевірений практикою результат пізнання дійсності, її адекватне відображення у свідомості людини. Нові знання людина одержує в процесі пізнанняНаук знання являєю собою наук досл яке х-ся своїми завданнями, цілями. Фактичний матеріал для розвитку науки забезп практика. Теоретичне знання є основою для розуміння сутності явища, об’єктивної дійсності. Ознаки науки:наявність систем знань;  наявність наук проблеми. Об’єкта і предмета досл; практ значущість як явища або процесу який вивч так і знань про нього.

Форми предст результатів НД

- наук досл – цілеспрямоване пізнання. Результати якого виступають як с-ма понять, законів і теорій. Форми НД фундаментальні і прикладні

- НД здійсн з метою одержання наук результату. Наук результат – нове знання. Здобуття в процесі фундамент або прикладн НД та зафіксоване на носіях у формі наук звіту, праці чи доповіді

Основні поняття науки

До осн понять науки відносять:Наук ідеяявляє собою інтуїтивне поясненняявища без усвідомлення всієї сукупностізв на основі яких робиться висновок. Вона знаходить своє втілення в гіпотезі –наук припущення висунуте для пояснення подій, фактів або причин даного явища. Вона є вихідним пунктом наук пізнання. Якщо гіпотеза узгоджується з наук фактами, то наз законом. Закон –вн суттєвий зв явищ що обумовлює їх необх закономірний розвиток. Закон необх довести, з цією умовою викор судження. Судження –думка в якій за допомого. Зв понять стверджується або заперечується будь-що. Його можна одержати опосередковано шляхом умовиводу –розумова операція за допом якоїз певної к-сті заданих суджень виводиться ін судження яке певним чином зв’язане з вихідним. Наука існує як сукупність теорій. Теорія –вчення, сукупність ідей, концепцій що спрямовані на тлумачення певного явища. Концепція –с-ма поглядів, теор положень, осн думок щодо об’єкта досл які об’єднані гол ідеєю. Принцип –являє собою правило яке виникло в результаті об’єктивно осмисленого досліду. Поняття –це думка яка відобр в узагал формі. Сукупність осн понять якими оперують в досл наз понятійним апаратом. Визн певного поняття наз дефініцією. Наук факт –подія або явище яке є основою для висновку. Будь-яке НД базується на викор певної методології і методики. Методологія –теор база НД, вчення про принципи, форми наук дослідної діял. Метод –спосіб застос старого знання для одержання нового.

Науково-дослідницька діяльність студентів у вузах

НДД студентів має такий аспект сам наук досл які реалізуються студ під керівництвом викладачів. Зміст і форми НДДС відповідає осн напрямам наук роботи вузу, факультету і випускаючої кафедри. Крім того зміст НДДс визн тематикою досл, що здійсн кафедрами у співпраці з усіма профільними для вузу орг.-ми, наявністю бази досл, можливістю одержання потрібних д-тів. НД робота студентів може бути ел-м навч процесу і входити до навс планів, а також може здійсн поза навч процесом в межах студ товариства, студіях. Системат у вузах проводять наук орган. заходи: конференції, олімпіади


Значення розвитку науки у сучасних умовах

Розвиток науки в сучасному суспільстві спричиняє “вертикальну” інтеграцію науки – тенденцію до все більшого зближення науки з практикою, а в зв”язку з цим – до зближення між фундаментальними і прикладними науками. Відбуваються суттєві зміни в науці як у системі знання, поглиблюються процеси диференціації та інтеграції наукового знання.

Результатом диференціації є поява окремих теоретичних систем і виділення їх у самостійні галузі науки із своїм предметом, мовою і методом. Диференціація наукового знання супроводжується його інтеграцією, що являє собою не просто об”єднання існуючих систем у щось єдине, не суму знань, досягнутих різними науками, а прагнення в процесі взаємозв”язку запозичити один у одного і методи, і мову,щоб застосувати їх для вивчення свого об”єкта. Інтеграція шляхом перенесення методів і мови науки є одним із показників глибокої єдності сучасного наукового знання.

Для сучасної науки характерним є посилення взаємозв”язків міжвеликою кількістю різноманітних галузей, інтегративних тенденцій у розвитку кожної із них.

Інтеграція охопляє чітко відокремлені одна від одної науки і означає процес, пов”язаний з підпорядкуванням окремих наук, що виділяються, цілісній структурі концептуального каркасу висхідного знаня. В той же час інтеграція виявляється результатом зближення раніше незалежних наук і сприяє міжнауковим взаємодіям, формуванню інтегративних наук (наприклад: кібернетики, біохімії, молекулярної біології).

Центральною проблемою інтеграції наук і синтезу знання є проблема співвідношення наук. Інтеграція передбачає встановлення і посилення взаємозв”язків між науками.

Саме діалектичний синтез становить зміст зростаючого взаємозв”язоку наук, а інтеграція виступає як форма цієї взаємодії.

Загальні принципи орг.-ції наук діяльності

Ефект наук праці залежить від її правильної і чіткої орг.-ції. Існують аг принципи орг.-ції НД до яких належать: творчий підхід –полягає у прагненінауковця до пояснення фактів. Одним з осн ел-тів НДР є мислення. Науковець повинен привчити себе думати про предмет досл, аналізувати будь-яку І з теми досл. Плануваннядозв зменшити витрати часу і засобів. В ході НЛ розробл різні перспективні і роб плани, графіки роботи, календарні плани. Колективністьяк принцип НР полягає в тому що дослідник може звертатися за консультативною допомогою до працівників кафедри на базі якої реалізується досл, рівень наук роботи і рекомендації для її захисту. Самоорг-ціядо неї відносять наступне: додержання дисципліни праці; орг.-ція роб місця із забезп оптимал умов; послідовність накопичення знань впродовж досл; систематичн в дотримані даної методики і техніки при виконані одноразової роботи. Принцип економії і самообмеженняв ході будь-якого досл необх обмежити себе як за широтою охоплення теми, так і за глибиною розробки. Самообмеження важливе на етапі виявлення І з теми дсл. Принцип самокритичностіполягає в адекватності оцінки науковцем результатів своїх досл. Кожен науковець повинен виховувати в собі критичні ставлення до результатів своєї роботи, так і до сприйнятя чужих думок. Частина зазначених принципів обумовлена зовн середовищем, а частина залежить від особистості хто здійсн наук досл

10.Ділове спілкуваня в процесі НД

Існує 2 види ділового спілк-ня: 1.інформ-спрямоване на одерж діл І; 2. дискусійне

спілк-ня може бути безпосереднє чи опосередковане (по телефону, листування). До діл спілк-ня не слід підготув заздалегідь. Готуючись до дискусійного спілк-ня потрібно правильно вибрати аргументи для відстоюваня власної думки. Важливо преді можливі заперечення. Розмова по телефону повина бути лаконічною, інформативною. Не слід телефонувати на поч. і вкінці роб дня


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 313; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!