Адміністративна відповідальність за порушення міграційного законодавства
Заходи відповідальності за порушення адміністративно-правових установлень становлять третю групу примусових заходів впливу (поряд із заходами адміністративного попередження та припинення), які містяться в адміністративно-правових санкціях і застосовуються за порушення адміністративно-правових установлень, зокрема у галузі порушення правил здійснення міграційних переміщень. Їх головною особливістю є те, що вони застосовуються виключно як заходи відповідальності та містяться в адміністративно-правових санкціях.
Заходи адміністративної відповідальності за порушення норм міграційного законодавства є одним з найважливіших чинників підтримання правопорядку у зазначеній сфері та протидії нелегальній міграції.
Адміністративна відповідальність за порушення міграційного законодавства – це застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки, що посягають на встановлений порядок здійснення міграційних переміщень, адміністративних стягнень, що накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і в порядку, передбачених нормами адміністративного права.
Порушниками міграційного законодавства можуть виступати громадяни України, посадові особи підприємств, установ, організацій різних форм власності, юридичні особи, але одними з основних суб’єктів адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства є іноземці та особи без громадянства.
|
|
|
Відповідно до положень статті 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Застосування заходів адміністративної відповідальності для правопорушника тягне обтяжливі наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру, яких він повинен зазнати і фактично зазнає.
Заходи адміністративної відповідальності, як різновиду юридичної відповідальності можуть бути застосовані лише у порядку та у випадках передбачених у нормативних актах.
Основи адміністративної відповідальності в Україні, у тому числі за порушення міграційного законодавства, визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення. Крім цього, деякі питання адміністративної відповідальності у цій сфері визначені й у Законах України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та "Про імміграцію". Однак, слід відзначити, що у останніх актах визначені лише основні засади відповідальності у цій сфері, без вказівок на конкретні протиправні діяння, та санкції за їх вчинення. Тому, фактично, Кодекс України про адміністративні правопорушення є основним нормативно-правовим актом, що містить норми, якими встановлено адміністративну відповідальність фізичних осіб за порушення міграційного законодавства.
|
|
|
Зважаючи, на те, що, однією з особливостей адміністративної відповідальності є можливість притягнення до відповідальності не лише фізичних, а й юридичних осіб, слід звернути увагу й на нормативні підстави останньої. Так, відповідальність юридичних осіб за порушення норм міграційного законодавства регламентується положеннями Закону України «Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в'їзду в Україну» від 10 січня 2002 року та Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів, які визначають відповідальність за порушення міграційного законодавства є нормативною підставою адміністративної відповідальності за порушення норм міграційного законодавства.
|
|
|
Фактичною підставою адміністративної відповідальності виступає наявність у діях особи ознак правопорушення. Тобто, реально вчинені дії, які відповідають ознакам юридичного складу правопорушення, закріпленому у відповідному нормативному акті.
Відповідальність фізичних осіб за порушення міграційного законодавства закріплено у ст.ст. 202-207 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Роглянемо їх детальніше.
Так, положеннями ст. 202КУпАП встановлено відповідальність за порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.
Заходи адміністративної відповідальності за порушення прикордонного режиму застосовуються у разі:
· відсутності у особи, яка перебуває на території прикордонної смуги чи контрольованого прикордонного району, документів, що посвідчують її особу;
· відсутності у іноземців та осіб без громадянства, яка перебувають на території прикордонної смуги чи контрольованого прикордонного району, документів, що підтверджують законність перебування на території України, або перебування таких осіб на вказаній території за недійсними документами;
|
|
|
· відсутності у особи, яка перебуває в місцевості між державним кордоном і лінією прикордонних інженерних споруджень спеціального дозволу Державної прикордонної служби України (якщо такі дії правопорушника не були повязані із наміром незаконного перетину державного кордону України);
Крім того, деякі порушення прикордонного режиму можуть бути вчинені лише спеціальними субєктами, якими виступають капітани морських і річкових суден, власники маломірних плавзасобів, командири повітряних суден, начальники поїздів і провідники вагонів, водії транспортних засобів. До цих осіб застосовуються заходи адміністративної відповідальності передбачені санкцією ст 202 КУпАП у разі:
· відсутності у пасажирів транспортного засобу (незалежно від його виду), який рухається територією прикордонної смуги чи контрольованого прикордонного району, вїзжає, виїзжає з неї документів, що посвідчують особу;
· зберігання на пристанях, причалах, і в пунктах базування, плавання та пересування у прикордонній смузі або контрольованому прикордонному районі, самохідних та несамохідних суден, плавзасобів, засобів для пересування по льоду, а також апаратів, що використовуються для підводного плавання, незареєстрованих в установленому порядку (протягом 24-х годин з часу прибуття у прикордонну смугу або контрольований прикордонний район) в підрозділах Державної прикордонної служби;
· здійснення посадки та висадки пасажирів, навантаження і розвантаження самохідних і несамохідних суден, інших плавзасобів поза пристанями, причалами і пунктами базування (за винятком випадків, повязаних зі стихійним лихом, аварією, катастрофою, або з дозволу підрозділу Державної прикордонної служби України);
· підходу самохідних суден, інших плавзасобів під час їх перебування у територіальному морі та внутрішніх водах до іноземних та українських суден закордонного прямування, якщо такі дії не санкціоновані відповідним підрозділом Державної прикордонної служби України.
Порушення режиму у пунктах пропуску через державний кордон передбачає фактично здійснені фізичною особою дії, які порушують правила, що регламентують порядок допуску, перебування і пересування осіб і транспортних засобів в межах території пункту пропуску, (які визначаються органами Держаної прикордонної служби) відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
До винних у вчиненні зазначених діянь може бути застосовано попередження або штраф – на громадян до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 203 КУпАП передбачено відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, тобто:
- проживання без документів на право проживання в Україні;
- проживання за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився;
- працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України;
- недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання;
- ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування;
- неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк;
- порушення правил транзитного проїзду через територію України;
- недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації (у разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України);
- порушення встановленого терміну перебування в Україні (у разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України).
Чинність цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром набути статус біженця незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткого або тимчасового захисту".
Наслідком вчинення вказаних правопорушень може стати застосування стягнення у вигляді накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наступними адміністративними проступками відповідальність за які передбачена у ст. 204 КУпАП є порушення порядку:
- працевлаштування;
- прийняття на навчання;
- надання житла;
- реєстрації іноземців та осіб без громадянства;
- оформлення документів для іноземців та осіб без громадянства;
- та інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання.
Заходи відповідальності за порушення зазначених правил санкцією норми, що розглядається, застосовуються лише у випадках скоєння зазначених діянь посадовими особи підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб’єктів господарської діяльності, що діють на території України. За вчинення зазначеного правопорушення до таких осіб може бути застосований штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного проступку, відповідальність за який передбачена ст. 204-1КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України» з об’єктивної сторони характеризується активною дією правопорушника, яка знаходить своє вираження в діях спрямованих на незаконне перетинання, або спробу незаконного перетинання Державного кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску через державний кордон без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
У разі скоєння діянь спрямованих на незаконний перетин державного кордону, на винних осіб накладається штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або застосовується адміністративний арешт на строк до 15 діб.
Чинність статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з метою отримання притулку або набуття статусу біженця, якщо вони в установлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади щодо надання їм притулку чи статусу біженця.
На відміну від незаконного перетинання державного кордону України, вчинення наступного правопорушення, відповідальність за яке передбачено положеннями ст. 205КУпАП, є можливим лише шляхом протиправної бездіяльності, у випадку невжиття громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації. Такі діяння передбачають відповідальність у вигляді застосування попередження або штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об’єктивна сторона проступку відповідальність за який передбачена ст. 206 КУпАП «Порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг», знаходить своє вираження у вчиненні громадянами України протиправних дій, які виражаються у:
· наданні іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів;
· сприянні незаконній реєстрації іноземців та осіб без громадянства;
· сприянні оформленню документів на проживання чи навчання іноземців та осіб без громаднянства;
· прийняті на роботу іноземців та осіб без громаднянства;
· надання інших послуг, якщо такі дії є порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України (якщо ці дії безпосередньо не пов’язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України).
У разі вчинення зазначених діянь на правопорушниників накладається штраф у розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 206-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевезення водіями іноземців та осіб без громадянства на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов’язані із незаконним перетинанням осіб через державний кордон України, - у вигляді накладення штрафу на власників транспортних засобів від 100 до 500, а на посадових осіб підприємств – від 120 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, ч. 2 зазначеної норми передбачено відповідальність за обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів, - у вигляді накладення штрафу на власників транспортних засобів або посадових осіб підприємств, установ, організацій, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, - від ста двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу чи без такої і на водіїв - від ста двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 207 КУпАП передбачено відповідальність капітана іноземного судна (крім військового) за неповернення на контрольно-пропускний пункт перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу і перебування їх на території порту і портового міста під час стоянки судна в порту України. Виняток складає неподання перепустки внаслідок самовільної неявки особи суднового екіпажу.
Зазначені дії тягнуть за собою накладення штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За фактами вчинення наведених правопорушень складається протокол про адміністративне правопорушення відповідно до положень статей 222-1, 254-256 КУпАП. Протоколи про адміністративні правопорушення складають:
1) у разі скоєння порушень міграційного законодавства адміністративна відповідальність за які передбачена ст. 202, ч. 2 ст. 203, ст. 204, 204-1, 205, 206, 206-1, 207 КУпАП - службові особи Державної прикордонної служби України;
2) у разі скоєння правопорушень, які кваліфікуються за ознаками ст. 204-1, 206-1, КУпАП - службові особи органів внутрішніх справ;
3) у разі скоєння правопорушень передбачених ч. 1 ст. 203, ст. 204, 205, 206 КУпАП - уповноважені посадові особи Державної міграційної служби України.
4) члени громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону наділені повноваженнями щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідальність за які передбачена ст. 202 КУпАП.
Правом розгляду та вирішення адміністративних справ про порушення норм міграційного законодавства, відповідно до положень статей 221 та 222-1 КУпАП, наділені:
1) начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники, а також керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України - за статтею 202, частиною 2 статті 203, статтею 207 КУпАП.
2) уповноважені посадові особи Державної міграційної служби України – ч. 1 ст. 203, ст. 204, 205, 206 КУпАП.
2) суд - статтями 204-1, 206-1.
Справи про порушення норма міграційного законодавства розглядаються за місцем вчинення правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення відповідальність за які передбачена ст. 202, 207 КУпАП розглядаються протягом 15 діб з моменту отримання протоколу та інших матеріалів справи, а справи про правопорушення відповідальність за якими передбачена ст. 203 – 206-1 КУпАП розглядаються протягом доби.
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення. Якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, строк накладення адміністративного стягення може становити – три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Що стосується відповідальності юридичних осіб, то відповідно до положень Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Перевізник звільняється від відповідальності, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
Посадовою особою відповідного органу Державної прикордонної служби, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол.
Від імені Державної прикордонної служби розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів Державної прикордонної служби України та їх заступники.
За наказом уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби перевізник зобов'язаний вивезти пасажира, якому через відсутність необхідних документів відмовлено у в'їзді в Україну, до держави, з якої пасажира було привезено, або до держави, яка видала йому паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення такого пасажира за межі території України.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про зайнятість населення" у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця:
- на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
- на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Штрафи накладаються уповноваженим органом з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в судовому порядку.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 798; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!