Заходи попередження та припинення порушень міграційного законодавства

 

Серед заходів адміністративного примусу завдяки своїй профілактичній спрямованості (а саме з цього починається процес право охорони), заходи адміністративного попередження (запобігання) порушенням міграційного законодавства, посідають чи не найважливіше місце.

Адміністративно-запобіжні заходи передбачають у встановлених законом випадках застосування обмежень до громадян та організацій і в цьому виявляється їх примусовий характер, хоча правопорушення при цьому відсутні. Тобто, ці заходи мають чітку профілактичну спрямованість, орієнтовані на захист інтересів громадської безпеки, на недопущення вчинення правопорушень.

Зазвичай, заходи адміністративного попередження (адміністративно-запобіжні), або профілактики визначають, як комплекс заходів впливу морального, фізичного, організаційного та іншого характеру, які дають змогу виявити і не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок і громадську безпеку за різних надзвичайних обставин.

Що ж стосується заходів адміністративного припинення, які застосовуються у механізмі протидії нелегальній міграції, то головне призначення цих заходів полягає в тому, щоб вчасно відреагувати на ті чи інші антигромадські діяння, припинити, перервати протиправну поведінку і тим самим не допустити настання її шкідливих наслідків. Тобто, застосування заходів адміністративного припинення спричиняється реальною протиправною (в тому числі об’єктивно протиправною) ситуацією і починається в момент, коли вона досягла певного розвитку, тобто коли використання запобіжних заходів вже стає неефективним або зовсім марним. У таких випадках відповідні державні органи та посадові особи, змушені вживати різноманітні заходи припинення, що застосовуються не тільки з метою переривання адміністративно-протиправних дій, але в окремих випадках і діянь кримінально-правового характеру.

На відміну від заходів адміністративного попередження, заходи адміністративного припинення не відвертають, а безпосередньо припиняють наявні правопорушення або об’єктивно протиправні діяння, створюють умови для встановлення особи порушника, з’ясування обставин справи і реальної можливості для подальшого застосування до порушника заходів адміністративного або іншого впливу.

Таким чином, заходи адміністративного припинення у протидії незаконній міграції застосовуються з метою, по-перше, припинення порушень правових норм (адміністративних проступків, кримінальних правопорушень і об’єктивно протиправних діянь), по-друге, створення умов для подальшого притягнення винних до відповідальності, по-третє, усунення шкідливих наслідків правопорушення, по-четверте, запобігання вчиненню нових правопорушень і, по-п’яте, відновлення попереднього, правомірного стану.

Заходи адміністративного припинення у протидії порушенням міграційного законодавства – це комплекс заснованих на законі примусових заходів, які спрямовані на припинення діянь, які протирічать нормам міграційного законодавства, і мають за мету недопущення шкідливих наслідків протиправної поведінки, забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення і притягнення винних до юридичної відповідальності.

Заходи адміністративного попередження тісно пов’язані із заходами адміністративного припинення, у правозастосовній практиці нерідко відбувається, що за допомогою запобіжних заходів виявляються порушення міграційного законодавства, що викликає необхідність застосування заходів адміністративного припинення, з метою переривання протиправної поведінки. Крім того, деякі заходи примусу можуть виступати і у якості як заходів адміністративного запобігання так і заходів адміністративного припинення в залежності від мети та способу їх застосування.

Враховуючи той факт, що суспільні відносини, які складаються у сфері державного управління врегульовані величезною кількістю нормативно-правових актів, чіткий перелік заходів адміністративного попередження та заходів адміністративного припинення, які застосовуються для підтримання встановленого порядку здійснення міграційних переміщень у законодавстві не визначений. Але, аналіз діючого законодавства дає змогу визначити, що до основних заходів адміністративного попередження та припинення, які можуть застосовуватися з метою попередження, припинення (переривання) порушень міграційного законодавства, створення умов для подальшого притягнення винних до відповідальності, усунення шкідливих наслідків правопорушення та відновлення правомірного стану можна віднести наступні:

• перевірка документів;
• вилучення документів;
• огляд та особистий огляд;
• закриття ділянок державного кордону;
• скасування візи;
• скасування дозволу на імміграцію;
• контроль і наглядові перевірки;
• скорочення терміну перебування в Україні;
• добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства;
• затримання і тримання у спеціальних установах;
• примусове повернення іноземців та осіб без громадянства;
• заборона подальшого в'їзду в Україну терміном до трьох років;
• примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Крім зазначених заходів, які можуть застосовуватися з метою попередження та припинення протиправних дії у сфері встановленого порядку здійснення міграційних переміщень, законодавчими актами можуть бути передбачені й інші заходи.

Розглянемо сутність зазначених заходів більш детально.

Перевірка документів. Застосування цього примусового заходу, регламентовано положеннями Законів України «Про прикордонний контроль» та «Про державну прикордонну службу». Так, відповідно до положень зазначених нормативних актів, паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.

Крім того, відповідно до положень ст.ст. 10 та 11 Закону України «Про міліцію», у рамках здійснення функцій щодо контролю за додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України іноземних громадян та осіб без громадянства, співробітники органів внутрішніх справ мають право перевіряти документи, необхідні для з'ясування питань щодо додержання зазначених правил.

Перевірка документів здійснюється й дипломатичними представництвами та консульськими установами за кордоном під час оформлення документів на право в’їзду на територію України.

Також, перевірка документів здійснюється під час оформлення документів, які надають право на виїзд за межі України. Та в деяких інших випадках передбачених законодавством.

Вилучення документів може бути застосоване відповідно до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення. Так, у разі наявності підстав які обмежують право на виїзд з території України, раніше виданий паспорт для виїзду за кордон або проїзний документ дитини може бути тимчасово затримано або вилучено. Зазначені документи тимчасово можуть бути вилучені також у разі їх підробки, використання для вчинення кримінального правопорушення на території України чи за кордоном або припинення громадянства України.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» обов’язково вилучаються паспортний документ іноземця та особи без громадянства, якщо він підроблений, фальсифікований або оформлений для іншої особи, а також коли іноземця та особу без громадянства засуджено за вчинення кримінального правопорушення – до відбування покарання або звільнення від покарання.

Вилученню підлягає й посвідка на постійне проживання, у разі прийняття стосовно особи рішення про скасування дозволу на імміграцію, відповідно до положень Закону України «Про імміграцію», з метою забезпечення належного виконання такого рішення.

Вилучення паспортних документів іноземців та осіб без громадянства здійснюється посадовими особами судів, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та митних органів на підставі відповідного рішення.

У іноземців та осіб без громадянства у відношенні яких прийнято рішення про повернення, також вилучаються документи на право перебування в Україні.

Особистий огляд та огляд речей можездійснюватися відповідно до положень Закону України «Про прикордонний контроль», посадовими особами прикордонної служби України осіб, які перетинають державний кордон.

Особистий оглядпосадовими особами Державної прикордонної служби здійснюється також щодоосіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які затримані за спробу чи незаконний перетин державного кордону України, на підставі Закону України «Про державну прикордонну службу».

Крім того, посадові особи державної прикордонної служби мають правоздійснювати огляд транспортних засобів, які переміщуються через державний кордон, та українських або іноземних невійськових суден, що порушили правила заходження у води України, плавання і перебування в них. Огляд судна включає перевірку документів членів екіпажу і пасажирів, а в необхідних випадках – і суднових приміщень.

Співробітники органів внутрішніх справ також мають право проводити особистий огляд осіб, які затримані за скоєння або підозрюються у скоєнні правопорушення, у тому числі порушення міграційного законодавства.

Такий примусовий захід, як закриття ділянок державного кордону, як вже зазначалося застосовується відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про державний кордон України», у разі загрози поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб на території України або іноземної держави. У таких випадках сполучення через державний кордон України на загрожуючих ділянках, за рішенням Кабінету Міністрів України, може бути тимчасово обмежено чи припинено, або встановлено карантин.

Дозвіл на імміграцію може бути скасовано, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про імміграцію» органом, який його видав, тобто органами Державної міграційної служби, з метою відвернення негативних наслідків, якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, або якщо це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України. А також у разі, якщо з'ясується, що дозвіл на імміграцію надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність, або якщо іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили, або якщо іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства чи в інших випадках, передбачених законами України.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Скасування візи. Такий примусовий захід застосовується, відповідно до Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 567.

Так, віза може бути скасована уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби під час проходження іноземцем чи особою без громадянства прикордонного контролю у разі наявності рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну іноземця чи особи без громадянства, або у разі наявності обґрунтованих підстав вважати візу такою, що отримана у незаконний спосіб, а також якщо іноземець або особа без громадянства порушує порядок перетинання державного кордону, митні правила, санітарні норми або не виконує законних вимог посадових осіб, які здійснюють відповідний контроль у пункті пропуску через державний кордон.

Крім того, віза може бути скасована під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України, у разі виявлення факту подання такою особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа, завідомо неправдивих відомостей або інших підроблених документів.

Також віза скасовується у разі прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі території України

Відповідно до положень ст.ст. 10 та 11 Закону України «Про міліцію», на органи внутрішніх справ покладаються функцій щодо контролю за додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.

Підрозділи органів внутрішніх справ здійснюють контроль у зазначеній сфері під час повсякденної службово-оперативної діяльності, а також під час проведення спільних цільових операцій спрямованих на виявлення осіб, які незаконно перебувають в Україні.

Крім органів внутрішніх справ завдання щодо здійснення державного контролю за дотримання міграційного законодавства, відповідно до положень Закону України «Про прикордонний контроль» покладається на органи прикордонної служби, які під час несення служби здійснюють заходи спрямовані на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів у межах прикордонного контролю.

Даний вид контролю є комплексом примусових заходів та включає в себе:

· перевірку документів;

· огляд осіб, транспортних засобів, вантажів;

· виконання доручень правоохоронних органів України;

· перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України;

· реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;

· перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.

Комплексний характер прикордонного контролю забезпечується шляхом: 1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням; 2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин; 3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних;4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження; 5) здійснення адміністративно-правових, кримінально-процесуальних, а також оперативно-розшукових заходів; 6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням; 7) координації дій контрольних органів і служб. Види практичних заходів та тактичних прийомів посадових та службових осіб Державної прикордонної служби України з протидії протиправній діяльності під час перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів та порядок їх здійснення визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії. Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства для перевірки виконання іноземцем або особою без громадянства вимог щодо строку перебування на території України. Процедура здійснення контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, та передбачає:1) встановлення місць відправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разі необхідності перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди; 2) з'ясування наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України. Процедура здійснення контролю другої лінії може проводитися в окремому приміщенні пункту пропуску через державний кордон.Іноземцям та особам без громадянства, щодо яких проводиться процедура здійснення контролю другої лінії, надається інформація про мету такої перевірки українською та англійською мовами або мовою держави, що межує з Україною, із зазначенням права іноземця або особи без громадянства звертатися з проханням назвати прізвища або службові особисті номери уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які проводять додаткові перевірки, назву пункту пропуску через державний кордон і дату перетинання державного кордону.

Скорочення терміну перебування в Україні.Такий захід застосовується відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", якщо в іноземця або особи без громадянства немає підстав для тимчасового проживання або тимчасового перебування на території України, відповідно до мети прибуття (тобто працевлаштування, участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності, участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, роботи у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, роботи у філіях або представництвах іноземних банків, провадження культурної, наукової, освітньої діяльності, роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, навчання).

Процедури прийняття відповідного рішення визначені "Порядком продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України", який затверджено постановою КМ України № 150 від 15 лютого 2012 р.

Рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС України чи його заступником або керівником органу СБУ, в разі відсутності підстав для тимчасового перебування, або за наявності заяви приймаючої сторони, органу внутрішніх справ чи органу охорони державного кордону.

У рішенні про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України зазначається строк, протягом якого особа зобов’язана виїхати з України. Такий строк не може бути більш як десять діб з дня прийняття рішення.

Копія зазначеного рішення видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку.

У паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, ставиться відмітка “Строк тимчасового перебування скорочено до ____ ___________ 20__ року”.

Добровільне повернення, застосовується відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", до іноземців або осіб без громадянства, які отримали повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або які втратили або позбавлені статусу біженця або додаткового захисту і не використали права на оскарження таких рішень, а також щодо осіб, які отримали повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використали права на його оскарження до суду, та щодо осіб, які отримали рішення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Ці особи повинні добровільно повернутися в країну походження або третю країну в установлений строк, якщо вони не мають інших законних підстав для перебування в Україні.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства приймається територіальним органом міграційної служби за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземцю або особі без громадянства видається довідка про особу, яка добровільно повертається. Зазначена довідка є підставою для тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України на строк до 60 днів. У разі завершення процедури добровільного повернення така довідка вилучається або визнається недійсною. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2012 р. № 179. Відповідно до положень зазначеного акту, іноземець та особа без громадянства, яка має намір добровільно повернутися, або її законний представник особисто подає територіальному органу ДМС України письмову заяву.

Посадова особа територіального органу ДМС України реєструє цю заяву, проводить опитування іноземця або особи без громадянства, з’ясовує обставини перебування в Україні, здійснює дактилоскопію та фотографування, та оформлює анкету встановленого зразка. У разі необхідності посадова особа територіального органу ДМС України забезпечує надання заявнику послуг перекладача.

Територіальний орган ДМС України протягом десяти робочих днів з моменту надходження заяви розглядає її та приймає обґрунтоване рішення про добровільне повернення або про відмову в добровільному поверненні іноземця та особи без громадянства.

Рішення про відмову в добровільному поверненні може бути прийнято у випадках:

- якщо щодо іноземця або особи без громадянства відповідно до закону прийнято рішення щодо заборони виїзду за межі України;

- якщо іноземця або особу без громадянства засуджено за вчинення кримінального правопорушення, - до закінчення строку відбування покарання або звільнення від покарання;

- якщо виїзд іноземця або особи без громадянства за межі України суперечить інтересам забезпечення національної безпеки, - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду;

- якщо виїзд іноземця або особи без громадянства за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ними майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземця або особи без громадянства територіальний орган ДМС України разом з міжнародними та/або громадськими організаціями визначає протягом двох робочих днів міжнародну та/або громадську організацію, яка сприятиме їх добровільному поверненню.

Під час підготовки добровільного повернення іноземець та особа без громадянства зобов’язані раз на тиждень з’являтися до територіального органу ДМС України та повідомляти про місце свого перебування. У разі неможливості у визначений строк прибути до територіального органу ДМС України, особи зобов’язані протягом двох робочих днів повідомити про це.

З метою забезпечення добровільного повернення іноземця або особи без громадянства, за зверненням територіального органу ДМС України, органи охорони державного кордону сприяють організації виїзду іноземця або особи без громадянства за межі України під час перетинання такою особою державного кордону. Територіальний орган ДМС України надсилає за три робочих дні до дати виїзду іноземця або особи без громадянства органу охорони державного кордону письмове повідомлення про здійснення добровільного повернення іноземця або особи без громадянства, її особисті дані та відомості про маршрут руху. Орган охорони державного кордону надсилає територіальному органу ДМС України письмове повідомлення про виїзд іноземця з території України, який добровільно повертається до країни походження або третьої країни.

Порядок примусового повернення іноземців та осіб без громадянства визначений у ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Підставами застосування зазначеного заходу впливу виступають випадки, коли дії іноземця або особи без громадянства порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Відповідне рішення приймають: органи Державної міграційної служби України, органи Служби безпеки України, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. Зазначене може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. 

У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове повернення службові особи Державної прикордонної служби або Державної міграційної служби можуть супроводжувати такого іноземця або особу без громадянства по території України.

У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні.

 Примусове видворення іноземців та осіб без громадянства. Порядок та підстави застосування зазначеного заходу визначені у ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Так, підставою для примусового видворення іноземця або особи без громадянства виступає рішення окружного адміністративного суду, що приймається на підставі подання органів міграційної або прикордонної служби, СБУ якщо іноземець або особа без громадянства не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання такого рішення.

Рішення суду про примусове видворення виконується територіальним органом Державної міграційної служби чи Державної прикордонної служби (стосовно затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України). З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи зазначених вище органів здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.

Затримання і тримання у спеціальних установах.Заходом адміністративного припинення спеціального призначення, чи як його інакше називають – заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення виступає адміністративне затримання. Зазначений захід застосовується не лише до іноземців та осіб без громадянства, але його застосування до вказаних категорій осіб має певні особливості.

Відповідно до положень ст. 260 КУпАП, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення (якщо складення протоколу є обов’язковим), забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи.

Адміністративне затримання осіб, які порушують норми міграційного законодавства (у тому числі іноземців та осіб без громадянства) відповідно до положень ст. 262 КУпАП вправі здійснювати службові особи органів внутрішніх справ та органів охорони державного кордону. Так, посадові особи органів внутрішніх справ та Державної міграційної служби здійснюють затримання осіб, які порушили правила перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України. А органи прикордонної служби – у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України.

Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до 3-х годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення – до 3-х діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом 24-х годин з моменту затримання.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", у разі прийняття рішення судом про примусове видворення іноземця або особи без громадянства, посадові особи органів Державної міграційної служба або Державної прикордонної служби на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщують таку особу на строк до 12 місяців у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до "Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні", затвердженого постановою КМ України від 8 лютого 2012 р. № 70, крім зазначеної категорії іноземців у ньому розміщуються також іноземці, що прибули на територію України відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, або не мають законних підстав для перебування на території України і підлягають примусовому видворенню за її межі.

---

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 415; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!