Адміністративно-правовий механізм протидії нелегальній міграції
Механізм адміністративно-правової протидії нелегальній міграції є досить містким і багатогранним і представляє собою цілісну систему правових засобів, за допомогою яких спеціально уповноважені державні органи здійснюють правовий вплив на суспільні відносини у сфері міграції, спрямований на попередження, припинення та притягнення винних до відповідальності.
Механізм протидії нелегальній міграції передбачає наявність системи нормативно-правових актів, якими закріплюються основні напрями протидії цьому негативному явищу, визначається система та повноваження органів державної влади, на які покладаються завдання щодо протидії цьому явищу та визначаються форми та методи їх діяльності.
Правовою основою механізму адміністративно-правової протидії нелегальній міграції є Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про державний кордон», «Про прикордонний контроль», «Про імміграцію», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про державну прикордонну службу», «Про міліцію», «Про службу безпеки України» та численні підзаконні акти.
Відповідно до положень зазначених нормативно-правових актів завдання щодо безпосередньої реалізації заходів спрямованих на протидію нелегальній міграції в Україні покладається на правоохоронні органи. Такі функції виконують органи Служби безпеки України, які у межах своєї компетенції виявляють потоки нелегальних мігрантів, які набувають ознак організованої злочинності; органи та підрозділи Державної прикордонної служби України, посадові та службові особи яких перешкоджають незаконному перетинанню державного кордону. Але основний тягар з протидії нелегальної міграції лягає на органи внутрішніх справ, на які покладаються функції контролю за процесами перебування іноземців та осіб без громадянства на території України та виявлення порушників міграційного законодавства.
|
|
|
Необхідною передумовою успішної протидії нелегальній міграції є організація якісної системи взаємодії зазначених правоохоронних органів з метою узгодження їх дій (організаційних і практичних заходів) та налагодження обміну інформацією на всіх стадіях протидії нелегальній міграції.
Нині координаційна функція у механізмі адміністративно-правової протидії нелегальній міграції реалізується на внутрішньовідомчому і міжвідомчому рівнях. Так, внутрішньовідомчій рівень забезпечує організацію спільних заходів різних служб та підрозділів органів внутрішніх справ спрямованих на виявлення осіб, які порушують порядок в’їзду, виїзду, транзитного проїзду та перебування на території України.
|
|
|
Так, функції щодо протидії нелегальній міграції здійснюється підрозділами кримінальної міліції (карного розшуку, БНОН, БЕЗ, кримінальної міліції у справах неповнолітніх) державної автомобільної інспекції, транспортної міліції, міліції громадської безпеки й іншими підрозділами та службами у межах виконання покладених на них завдань. Ці підрозділи беруть участь у проведенні спеціальних цільових операцій правоохоронної спрямованості. Такими спеціальними цільовими операціями правоохоронної спрямованості, що проводяться з метою контролю за дотриманням законодавства про порядок перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, виявлення і попередження фактів незаконної міграції виступають наприклад, операція "Мігрант" - адміністративної спрямованості у який беруть участь підрозділи Міграційної служби, структурні підрозділи міліції громадської безпеки, відповідно до затвердженого плану проведення; або операція "Іноземець" - оперативної спрямованості – у якій беруть участь оперативні підрозділи відповідно до затвердженого плану проведення тощо.
|
|
|
Більш великі можливості здійснення ефективних заходів спрямованих на організацію протидії нелегальній міграції відкриває міжвідомча організація взаємодії суб’єктів протидії нелегальній міграції. Так, з метою координації зусиль органів внутрішніх справ та державної прикордонної служби Адміністрацією Державної прикордонної служби та МВС України наказом від 18 грудня 2003 року № 380/1556 було затверджено Інструкцію про порядок взаємодії дільничних інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних інспекторів міліції.
Відповідно до положень інструкції формами взаємодії зазначених суб’єктів виступають:1) обмін інформацією про стан оперативної обстановки, інформування щодо виявлення або отримання інформації про здійснення правопорушень на ділянках (у секторах) відповідальності та адміністративних дільницях обслуговування;2) спільний контроль за дотриманням громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями та особами, яким надано притулок в Україні, вимог законодавства України з прикордонних питань і про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;3) проведення спільних заходів на ймовірних напрямках або в місцях появи потенційних порушників законодавства України з прикордонних питань і про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;4) проведення спільних заходів з правового виховання місцевого населення та профілактики порушень законодавства України про державний кордон;5) проведення спільних навчань з питань виявлення та затримання порушників законодавства України з прикордонних питань і про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;6) проведення спільних нарад дільничних інспекторів прикордонної служби і дільничних інспекторів міліції з питань протидії протиправній діяльності на державному кордоні в межах ділянок (секторів) відповідальності та адміністративних дільниць обслуговування;7) спільна координація діяльності громадських формувань у населених пунктах, розташованих у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, організація їх залучення до охорони громадського порядку і державного кордону; 8) надання пропозицій органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування щодо відновлення роботи або створення нових громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та їх належного матеріально-технічного забезпечення.Під час взаємообміну інформацією між органами внутрішніх справ та підрозділами Державної прикордонної служби надаються дані про:1) порушення та спроби незаконного перетинання державного кордону інші правопорушення, віднесені до компетенції Державної прикордонної служби України;2) виявлення (затримання) нелегальних мігрантів у контрольованих прикордонних районах;3) тактику дій порушників законодавства України з прикордонних питань і про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, їх характерні ознаки, місця (пункти) їх первинної появи та укриття, імовірні маршрути руху.Інструкцією покладається обов’язок на ці органи про необхідність взаємного інформування про факти та події, які мають значення для організації належної протидії незаконній міграцій. Так, дільничні інспектори прикордонної служби повинні негайно інформувати дільничних інспекторів міліції про виявлення або отримання даних про:1) звернення громадян з питань, які потребують термінового вирішення органами внутрішніх справ; 2) затримання нелегальних мігрантів та осіб, що займаються протиправною діяльністю на кордоні.В свою чергу, дільничні інспектори міліції зобов'язані негайно інформувати дільничних інспекторів прикордонної служби у разі виявлення або отримання даних про:1) осіб, щодо яких є інформація про їх намір незаконно перетнути державний кордон або порушити його режим;2) осіб, які надають допомогу в незаконному перетинанні кордону громадянам інших країн;3) осіб без громадянства, іноземців - вихідців з країн-постачальників нелегальних мігрантів;4) осіб, які надають іноземцям та особам без громадянства житло, транспортні засоби та сприяють в наданні інших послуг;5) затримання іноземців та осіб без громадянства, а також біженців та осіб, яким надано притулок в Україні, які порушили правила перебування, проживання на території України та переміщення в її межах.Контроль за дотриманням громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями та особами, яким надано притулок в Україні, вимог законодавства України з прикордонних питань і про правовий статус іноземців та осіб без громадянства здійснюється в межах ділянок (секторів) відповідальності дільничних інспекторів прикордонної служби та адміністративних дільниць обслуговування дільничних інспекторів міліції шляхом спільного:1) відпрацювання залізничних станцій, автовокзалів, портів, пристаней, причалів, пунктів базування самохідних і несамохідних суден, населених пунктів та місцевості;2) обходу й огляду ділянок місцевості, місць можливого перебування та переховування правопорушників;3) затримання виявлених порушників законодавства України з прикордонних питань і про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, оформлення відповідних документів.Крім того, дієвим засобом організації спільних зусиль щодо протидії проявам нелегальної міграції є проведення спільних міжвідомчих операцій, спрямованих на попередження, виявлення та припинення фактів порушень міграційного законодавства. Основними з них є: - "Кордон", "Рубіж" – у яких беруть участь підрозділи Прикордонної служби разом із підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та іншими структурними підрозділами відповідно до затвердженого плану проведення;- "Підприємець" – здійснюється органами Державної податкової адміністрації із залученням підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю, та інших структурних підрозділів відповідно до затвердженого плану проведення;
|
|
|
- "Студент" – у операції беруть участь органи Міністерства освіти, науки, молоді та спорту, підрозділи Міграційної служби, кримінальної міліції у справах дітей, Департаменту громадської безпеки, Департаменту Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю та інші структурні підрозділи відповідно до затвердженого плану проведення;
- "Магістраль" – до участі у операції залучаються органи Міністерства інфраструктури, та підрозділи ДАЇ МВС України, Головний штаб МВС України та інші структурні підрозділи відповідно до затвердженого плану проведення.
В процесі здійснення зазначених заходів органами державної влади широко застосовуються різноманітні заходи адміністративного примусу.
Адміністративний примус слід розглядати як один з найважливіших засобів здійснення державної влади у сфері управління міграційними процесами. Він використовується з метою підтримання правопорядку, охорони суспільних відносин шляхом недопущення та усунення різних аномалій як протиправного, так і непротиправного характеру. Саме за його допомогою здійснюється відправлення найважливіших правоохоронних функцій у сфері протидії нелегальній міграції.
Адміністративний примус у механізмі адміністративно-правової протидії нелегальній міграції – це здійснюване в односторонньому порядку та в передбачених нормами права випадках застосування уповноваженими на те суб’єктами передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, особистісного (фізичного) та іншого характеру з метою охорони міграційних відносин шляхом попередження й припинення правопорушень та покарання за їх учинення.
Застосування адміністративного примусу виступає одним з важливих факторів дотримання законності у сфері міграційного обміну. За допомогою використання різних примусових заходів здійснюється попередження та припинення порушень міграційного законодавства, забезпечується притягнення порушників міграційного законодавства до відповідальності, підсилюється охорона громадського порядку та захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також дотримується встановлений порядок в’їзду в Україну, пересування її територією та виїзду за межі України.
Суть адміністративного примусу полягає у тому, що застосування примусових заходів не завжди пов'язане із вчиненням правопорушення, адже адміністративний примус передбачає не тільки застосування адміністративних стягнень до правопорушників, але й інші види заходів, які застосовуються за іншими підставами. Деякі з них використовуються навіть тоді, коли правопорушення не скоєні, з метою їхнього попередження, профілактики. Тому, фактичною підставою застосування примусових заходів служить не лише вчинення правопорушень, а також, виникнення інших, не бажаних для суспільства і держави аномалій. Заходи адміністративного примусу можуть застосовуватися органами державного управління, відповідно до спеціального законодавчого акта, при необхідності забезпечення дотримання усіма суб’єктами певної групи правовідносин встановлених правил, які спрямовані на забезпечення правопорядку в суспільстві та протидії нелегальній міграції. Наприклад, Законом України «Про прикордонний контроль» передбачено такий примусовий захід, як перевірка документів у осіб, які перетинають державний кордон, або Законом України «Про державний кордон України» передбачено, що у разі загрози поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб на території України або іноземної держави, сполучення через державний кордон України на загрожуючих ділянках, може бути тимчасово обмежено чи припинено, або встановлено карантин.
Необхідність використання примусових заходів в таких випадках обумовлюється виникненням реально існуючої загрози завдання шкоди суспільним відносинам, навіть за відсутності правопорушення. У такий ситуації держава змушена вдаватися до застосування примусових заходів, які обмежують права певних осіб.
Таким чином, заходи адміністративного примусу застосовуються з потрійною метою: а) для запобігання різним антигромадським проявам, недопущення утворення певної протиправної ситуації; б) для припинення розпочатого або вже вчиненого протиправного діяння та забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки; в) для покарання осіб, які вчинили правопорушення.
Відповідно до цього, заходи адміністративного примусу, що застосовуються в механізмі адміністративно-правового регулювання міграційних процесів поділяють на такі три групи:
1) заходи адміністративного попередження, які спрямовані на профілактику порушень міграційного законодавства;
2) заходи адміністративного припинення, застосуванням яких досягається припинення протиправної поведінки учасників міграційних відносин;
3) заходи адміністративної відповідальності (адміністративні стягнення, дисциплінарні стягнення та стягнення, що накладаються в адміністративному порядку на юридичних осіб) за вчинення адміністративних правопорушень.
Враховуючи, що адміністративний примус застосовується з метою охорони встановленого правопорядку, служить засобом, що забезпечує дотримання правових вимог, зміст і порядок застосування кожного примусового заходу також регламентується нормами права, що встановлюють строго визначені форми примусового впливу, підстави його застосування, коло органів, що застосовують дані заходи, а також гарантії, що забезпечують їхнє правильне застосування.
Розглянемо визначену у законодавчих актах систему заходів адміністративного примусу, які застосовуються з метою забезпечення правових вимог, щодо дотримання законності здійснення міграційних переміщень, та спрямовані на протидію нелегальній міграції.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 943; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!