АЛГОРИТМ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ



(Бібліографія: Шеліхова Н.І. Техніка педагогічного спілкування / Під заг.ред. Н.Р Гінзбурга. – М.,1998)

Перший етапспрямованийна оцінку вчителем ситуації і усвідомлення власних емоцій. Цей етап необхідний для того, щоб не нашкодити дитині поспішними діями і не погіршити взаємини з нею. Тільки у тих випадках, коли ситуація представляє небезпеку для життя і здоров'я дитини, потрібно діяти швидко і рішуче.

Рекомендується, скориставшись паузою, запитати себе: «Що я зараз відчуваю?», «Що я зараз хочу зробити?», «Що я роблю?», після чого необхідно перейти до другого етапу.

Другий етап починається з питання «Чому?», який педагог задає самому собі. Суть даного етапу полягає в аналізі мотивів і причин вчинку дитини. Це дуже важливий етап, оскільки саме причини визначають засоби педагогічної дії. Щоб правильно визначити мотиви поведінки дитини, педагогові необхідно уміти розуміти мову невербального спілкування (демонстративний, викликаючий погляд; нудьгуючий або зосереджений вигляд і т. д.).

Третій етап полягає в постановці педагогічної мети і формулюється за допомогою питання «Що?», «Що я хочу отримати в результаті своєї педагогічної дії?» (відчуття страху у дитини або усвідомлене відчуття провини).

Педагогічний вплив повинен бути спрямований не проти особистості дитини, а проти її вчинку. Дитина має чітко усвідомлювати: саме зараз вона вчинила погано. Необхідно показати дитині у кожному конкретному випадку, що її приймають такою, якою вона є, розуміють її, але в той же час не схвалюють її дій. Такий підхід, не принижує гідність дитини, а здатний викликати позитивний відгук.

Четвертий етап полягає у вибиранні оптимальних засобів для досягнення поставленої педагогічної мети і відповідає на питання «Як?», «Яким чином досягти бажаного результату?». Продумуючи способи і засоби досягнення педагогічного впливу, вчитель повинен залишати свободу вибору за дитиною. Майстерність педагога виявляється не в тому, щоб змусити дитину вчинити належним чином, а в умінні створити такі умови, щоб вона могла зробити вибір. Виходячи з цього, педагог запропонує декілька варіантів дитині, але самим привабливим для неї зробить саме оптимальний і тим самим допоможе їй зробити правильний вибір.

Педагог-майстер використовує широкий арсенал педагогічних засобів, уникаючи погроз, насмішок, скарг батькам. Перераховані способи малоефективні і свідчать про низький рівень професіоналізму. Відмова від подібних засобів з самого початку педагогічної діяльності дає величезні можливості для розвитку творчості педагога, дозволяє зробити процес спілкування з дитиною радісним і плідним.

П'ятий етап– практична дія педагога. Даний етап є логічним завершенням всієї попередньої роботи по розв`язанню педагогічної ситуації. Саме на цьому етапі реалізуються педагогічні цілі через певні засоби і способи відповідно до мотивів дитини. Успіх практичної дії вчителя залежатиме від того, наскільки точно він зможе сформулювати педагогічну мету, наскільки правильно він зуміє вибрати оптимальні способи досягнення поставленої мети і наскільки уміло реалізує їх в реальному педагогічному процесі.

Шостий етап– завершальний в алгоритмі вирішення педагогічної ситуації. Він є аналізом педагогічного впливу і дозволяє оцінити ефективність спілкування педагога з дітьми, порівняти поставлену мету з досягнутими результатами і сформулювати нові перспективи.

 

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 390; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!