ДР.1.6 – 1.7 Підготовка вентиляційного повітря

⇐ ПредыдущаяСтр 20 из 26Следующая ⇒

Система підготовки вентиляційного повітря в виробничих приміщеннях підтримує наступні параметри: вологість, температура, рухливість, тиск повітря, максимально допустима кількість часток в 1м³ повітря, максимально допустима кількість життєздатних м/о та мікрокліматичні умови повітря наведено нижче.

Приміщення	Клас	Макс. Допустима кількість част. в 1м³повітря		Максимально допустима кількість життєздатних м/о	Умови повітрообміну Кратність обміну год.^-1	Підпір Па
		0,5-5 мкм	>5 мкм
Чистота виробничих приміщень №1	D	3500000	20000	200	20,8	20-30
Чистота виробничих приміщень №2	D	3500000	20000	200	21,4	20-30
Санпропускник з обдувочним шлюзом	D	3500000	20000	200	835	20-30
	А	3500	0	200	20,8	20-30
	В	350000	2000	200	21,4	20-30
	С	3500000	20000	200	835	20-30

Температура, °С	Вологість, %	Рухливість, м/с
21 ±2 (зимою)	40-60	0,15-0,25
23±2 (літом)	40-60	0,15-0,25

Фільтри тонкої очистки встановлені також в місцях забору рециркуляційного повітря з чистих приміщень та на лініях викиду назовні повітря від місцевих відсосів і укрити.

Для постійної підтримки необхідної чистоти повітря та мікрокліматичних параметрів в чистих приміщеннях підтримують надлишковий тиск повітря (підпір). Перевищення приточного повітря над повітрям, що видаляється з приміщення, складає 10-15 %.

Розподілення повітря в чистій зоні – “зверху - вниз”, “знизу - вверх”.

В санпропускнику повітря подається назустріч потоку людей, які заходять в чисті приміщення, що виключає забруднення частинками пилу, які вносяться з людьми.

Для додаткової очистки від пилу з одягу персоналу, що направляється в чисті приміщення, застосовують вентиляцію людей в обдувному шлюзі, розташованому поміж вхідними та вихідними санпропускниками.

Розраховані параметри підготовки вентиляційного повітря повинні відповідати вимогам ГНД 01.001.98 GМР.

Ступінь очистки повітря від механічних частинок перевіряють за допомогою лічильнику аерозольних часток ПК.ГТА-0,3-002.

Ефективність очистки повітря від механічних частинок повинна відповідати:

- для фільтрів 1-го ступеня - не менше 70 %;

- для фільтрів 2-го ступеня - не менше 90 %;

- для фільтрів 3-го ступеня - не більше 3500 частинок/м³.

Визначення ефективності повітряних фільтрів проводять згідно з МУ 42-51-2-93. В випадку відхилення від наведених норм проводять заміну фільтрів на нові. Після встановлення нових фільтрів з метою їх дезинфекції в вентиляційній камері встановлюють лотки, які наповняють 5 %-ним розчином формаліну товщиною в 2 см, та продувають систему протягом 4-6 годин. На час продування в чистих виробничих приміщеннях не повинно бути людей.

Контроль мікробної забрудненості та вмісту механічних частинок в повітрі чистих виробничих приміщеннях проводять два рази в місяць перед початком роботи. Відбір проб повітря здійснюють в двох протилежних кутах приміщення.

Проведення випробувань, облік результатів проводять згідно з МУ 42-51-3-93 та МУ 42-51-4-93. Вміст механічних частинок і життєво здатних мікроорганізмів в 1 м³ повітря чистих приміщень та санпропускників не повинна перевищувати норми, які наведені в таблиці № 5.

ДР. 1.8 Приготування очищеної води

Для деонізації води використовують обладнання на основі перегонки (однокорпусні та багатокорпусні апарати) оборотньго осмосу та електроосмосу. Найбільш економічно вигідно використовувати обладнання на основі оборотнього осмосу. Для того щоб не траплялося забивання солями Ca²⁺ та Mg²⁺ воду необхідно зм'якчити за допомогою йоннообінної смоли з Na⁺. Для того щоб не траплялося забивання йоннообінної смоли воду необхідно очистити від вагомих частинок та розчиненого хлору, що здійснюється за допомогою картонного предфільтру та двох трикутних фільтрів. Усі данні операції виконуються на установці MILLI-RX-20.

Очищену воду, що використовується одержують за допомогою пристрою „Milli RX 20” або „ЕPRO 450”. Для востановлення іонообмінників використовуються реактиви з складу. Експлуатацію проводять відповідно до інструкції. Контроль ступеню деіонізації води виконують в автоматичному режимі за допомогою датчика провідності води. Показник електропровідності очищеної води демонструється на індикаторному табло і повинен становити від 10 до 15 МОм. Очищену воду одержують по мірі потреби для всіх стадій виробничого процесу. Очищену воду збирають в збірник для очищеної води .

ДР. 1.9 Підготовка посуду

ДР. 1.9.1 Підготовка посуду кваліфікації “ч”

На виробництві вводяться наступні способи миття посуду:

«МЗ-1» Включає:

- замочування на 0,5-1 години в гарячому 1 %-ному розчині МЗ «Брілло»;

- обробку посуду йоржиком зсередини;

- ополіскування 12 разів проточною теплою водопровідною водою і 3 рази очищеною водою;

- сушіння при 140-180 °С.

Спосіб використовують для термінової підготовки не сильно забрудненого скляного і пластикового посуду, що не мала контакту з білками, сироватками й іншими біологічними компонентами (наприклад, посуд з-під буферних розчинів).

«МЗ-2»Включає:

- замочування на ніч у гарячому 1 %-ному розчині МЗ «Брілло»;

- обробку посуду йоржиком зсередини;

- ополіскування 12 разів проточною теплою водопровідною водою і 3 рази очищеною водою;

- сушіння при 140-180 °С.

Спосіб використовують для мийки брудного скляного і пластикового посуду, що мала контакт із білками, сироватками й іншими біологічними компонентами (у тому числі посуд і інструменти після знезаражування дезрозчином).

ДР 1.9.2 Підготовка посуду кваліфікації “хч”

Попередньо очищений від сторонніх забруднень, промитий миючим засобом і висушений посуд поміщають в посудину і заливають хромовою сумішшю(ХС) на 1-2 години, після чого хромову суміш виливають назад в ту ж посудину, де вона зберігалась. Залишки ХС на стінках посуду видаляють ополіскуючи концентрованою сірчаною кислотою. Роботу з ХС та з концентрованою сірчаною кислотою проводять в спецодязі (гумові фартук і рукавички, захисні окуляри) сурово дотримуючись правил безпеки, які наведені в інструкції «Правила безпеки при роботі з кислотами та лугами». Посуд, оброблений ХС ретельно промивають теплою проточною водою, потім ополіскують 4-5 разів очищеною водою. Чистий посуд сушать в сушильних шафах при температурі 180-200 °С.

Вимитий посуд розміщують на ґратах (для стікання залишків води), після чого кладуть його в сушильну шафу при температурі 160-200 °С на 2 години. Після сушіння посуду дають охолонути. Чистий посуд зберігають в поліетиленових пакунках.

Одержання хімічно чистого посуду проводять в «Препараторській». Відходи направляють на ЗВ 9.

Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 474; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 15 16 17 18 192021 22 23 24 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!