Функції перевірки знань, умінь і навичок.
Контроль за знаннями учнів – це забезпечення ефективності формування знань, умінь, навичок учнів, використанняіх на практиці та стимулювання навчальної діяльності дітей.
38.Педагогічні вимоги до перевірки.
1) достатня кількість даних для оцінки;
2) систематичність контролю;
3) дотримання об*єктивності під час оцінювання;
4) єдність вимог;
5) оптимізація контролю;
6) гласність контролю;
7) всебічність контролю;
8) тематична спрямованість контролю;
9)дотримання етичних норм.
39.Види, форми, методи перевірки знань. 
40.Характеристика бальної системи оцінювання знань.
Оцінювання знань учнів прочаткових класів має свої особливості:
в 1 класі оцінки не виставляються, тільки вербальним засобом, і складаєьбся зі схвалення та зауваження.
Схвалення – «Молодець!», «Розумник!», «Чудово!».
Зауваження – «Старайся!», «Не поспішай!», «Будь уважним!», «Подивись на зразок!».
Можна також використовувати аналіз роботи учня (показ роботи, динамічна виставка, перспективна і відстрочена оцінка).
Частина предметів у початковій школі згідно з інструктивними листами Міністерства освіти і науки України оцінюються вербально – образотворче мистецтво, трудове навчання, фізкультура, музика. Про це зазначено і в навчальних програмах.
41.Проблема мети виховання в роботах видатних педагогів: М.І. Пирогов, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко,
В.О. Сухомлинський про мету формування особистості. Сучасне звучання головної мети виховання в документах про школу.
|
|
|
Під проблемою мети виховання слід розуміти передбачуваний результат діяльності держави по формуванню особистості.
Мета виховання виражає загальну цілеспрямованість виховання і поділяється на 2 види:
- загальна – вона формується від завдань і мети виховання, що ставить суспільство;
- індивідуальна – характерна для кожної людини, яка передбачає результати своєї діяльності, визначає шляхи, засоби досягнення мети. Вона підпорядковується загальній меті.
Проблема мети виховання зазначається в творах таких педагогів:
- М.І. Пирогов:
1)мета освіти і виховання – підготувати розумово розвинену людину; 2)належне місце займає моральне виховання – виховання людини «чесної, правдивої, щирої»; 3)головний вихователь – вчитель, його поведінка; 4)виховання дітей відбувається в сім*ї, в школі, у житті, в процесі трудової діяльності; 5) треба дбати про правильне виховання.
- К.Д. Ушинський:
1)визначає два різновиди мети виховання – індивідуальну та соціальну; 2)важливе значення має моральне виховання; 3)трудове виховання забезпечується залученням дітей до різних видів праці; 4)пропонує ідею народності виховання; 5)складовою частиною гармонійного розвитку людини є її фізичний розвиток.
|
|
|
- А.С. Макаренко:
1)розумове виховання: школа покликана давати знання, учень повинен усвідомлювати роль знань; 2)моральне виховання: почуття обов*язку перед Батьківщиною, виховання свідомої дисципліни; 3)трудове виховання: виховання любові до праці, формування вміння працювати; 4)естетичне виховання: виховання почуття прекрасного з допомогою таких засобів, як кіно, театр, музика; 5)фізичне виховання: створення санітарно-гігієнічних умов додержання правильного режиму дня, використання природних факторів, правильне харчування, організація відпочинку.
В.О. Сухомлинський:
1)розумове виховання: інтелектуальне багатство особистості, бажання розвивати розум; 2)моральне виховання: відданість Батьківщині, правильне розрізнення добра і зла, розвиток почуття людської гідності; 3)фізичне виховання: загартування організму; 4)трудове виховання: любов до праці, висока моральність трудових відносин; 5)естетичне виховання: виховання потреби у прекрасному, любові до літератури, живопису, музики.
Мета виховання в нашому суспільстві відображена в таких основних документах про школу:
|
|
|
- Закон України «Про освіту»;
- Закон України «Про загальну середню освіту»;
- Концепція національного виховання дітей і молоді;
- Пріоритетні напрямки національного виховання учнів 1-11 класів.
В цих документах зазначається головна думка національного виховання – це набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування у молоді особистісних рис громадян нашої держави.
На основі мети виховання можна визначити такі напрямки гармонійного розвитку особистості:
- розумове вих.; - моральне вих.; - трудове вих.; - естетичне вих.; - фізичне вих. Ці напрямки виховання реалізуються через навчально-виховний процес.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 468; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!