Основні етапи засвоєння знань
Основні етапи засвоєння знань:
1. Сприймання – відображення предметів і явищ навколишнього світу, що діють у даний момент на учня. На цьому етапі найважливішим є перше враження учня від навчальної інформації, яке надовго залишиться в його свідомості. Важливо, щоб воно було правильним. Головну увагу слід зосередити на візуальній передачі інформації.
2. Осмислення і розуміння – процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законів.
3. Узагальнення – логічний процес переходу від одиничного до загального, або від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності. Узагальнюючи навчальний матеріал, вчитель повинен звертати увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти, які найповніше розкривають істотні ознаки явищ і понять.
4. Закріплення знань, умінь і навичок – спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу. Цієї мети можна досягнути у процесі запам*ятовування і повторення навчального матеріалу.
5. Застосування знань, умінь і навичок – оволодіння вмінням використовувати у конкретній практичній діяльності абстрактний навчальний матеріал.
Закономірності процесу навчання.
|
|
|
Закономірності процесу навчання – це об*єктивні, стійкі та істотні зв*язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність.
Закономірності відображають залежності між елементами навчання.. Їх поділяють на 2 види:
Об*єктивні:
- виховний і розвиваючий характер навчання;
- зумовленість навчання суспільним потребам;
- зумовленість навчання віковим та реальним навчальним можливостям учнів;
- рівень активності учнів;
- цілеспрямована взаємодія вчителя, учнів і виучуваного предмету.
Суб*єктивні:
- належна організованість пізнавальної діяльності учня;
- відтворення операціїй і покладених на їх основі дій, передумови формування навичок;
- систематичне повторення навчального матеріалу;
- оволодіння учнями видами і способами діяльності, здатність учня визначати ситуацію, де ці способи можна використати;
- залежність рівня і якості засвоєння знань від урахування вчителем ступенів їх значущості;
- використання вчителем варіативних завдань, що спонукають переносити знання в нові умови.
Принципи навчання. Виховуючий характер навчання. Врахування вікових особливостей учнів у навчанні.
Принципи навчання – це вихідні керівні положення, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи в школі.
|
|
|
Основні принципи навчання: -зв*язок навчання з життям, -свідомості і активності; -систематичності і послідовності; -міцності; -науковості; -наочності; -врахування вікових і індивідуальних особливостей; -принцип доступності; -принцип емоційності.
Принцип наочності і науковості навчання.
Принцип наочності навчання враховує таку психологічну особливість дітей, як наочно-образне мислення. Наочність допомагає встановити зв*язок між наукою і життям, теорією і практикою, допомагає сприйняти об*єкт з різних сторін.
Види наочності:
- натуральна – дерева, рослини, знряддя праці, мінерали, каміння;
- зображувальна наочність: * площинна (картини, ілюстрації), * об*ємна (муляжі, макети, опудала);
- схематична – атласи, контурні карти, графіки);
- ТЗН – телек, комп, ноут, мультимедійна дошка.
Принцип науковості полягає в переході від зовнішнього предмету до його внутрішньої будови.
Види знань:
- донаукові знання – знання, отримані дитиною до 6 років (сім*я, дитсадок);
- наукові знання – розкривають внутрішню будову даного предмета/явища;
- антинаукові знання – знання, які не доведені наукою (казки, міфи, легенди).
|
|
|
Принципи свідомості, активності і доступності навчання.
Принцип свідомості і активності: сутність цього принципу полягає в тому, щоб урахувати стан учня і спрямувати його пізнавальну діяльність. Цей принцип включає 3 аспекти:
- свідоме розуміння учнями навчального матеріалу;
- свідоме ставлення до навчального матеріалу;
- формування пізнавальної діяльності і поділення її на рівні: високий, середній, низький.
Принцип доступності: сутність цього принципу зводиться до того, щоб матеріал, який вивчається, був доступний, але викликав певні затрати, сили, час на його засвоєння.
Фактори, що впливають на доступність навчання:
1) зв*язок нових знань з тими, що є у дітей;
2) новий зміст може включати звичні для учня, незвичні або зовсім незнайомі міркування, доведення, форми, операції, мислення;
3) засвоєння знань залежить від інтересів, нахилу учня, сформованих навичок навчальної праці;
4) доступність змісту навчання завжди пов*язується з його небхідністю для всебічного розвитку учня.
19.Принцип міцності знань, умінь, навичок, систематичності і послідовності навчання.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 1767; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!