Підготовка тварин, операційного поля до операції.
Вибір способу стерилізації залежить від фізико-хімічних властивостей матеріалу, з якого виготовлений інструмент.
Стерилізації інструментів завжди повинне передувати ретельне їх очищення, оскільки забруднення органічного і неорганічного походження (залишки заводського мастила, згустки крові, ексудату, сечі тощо) створюють біля мікроорганізмів захисну оболонку, що різко знижує дієвість термічної і хімічної обробки. З інструментів необхідно попередньо зняти змазку шляхом занурення їх у гарячу воду (50-60 °С) чи 1 %-ні розчини миючих засобів та протерти чистою серветкою. При необхідності інструменти розбирають на складові частини. При неефективності такого способу інструменти протирають серветкою, зволоженою бензином чи ацетоном.
Вживані інструменти чистять дещо інакше. На першому етапі їх піддають антикорозійній обробці в 1 %-ному розчині натрію бензоату впродовж 1-7 годин. Якщо є можливість промити проточною водою інструмент зразу після використання, то в розчин інгібітора корозії його не занурюють. Корозійні плями видаляють сумішшю (2:1) крейди і 10 %-ного розчину аміаку або пастою для точіння безпечної бритви.
Далі інструменти полощуть у проточній воді і заливають на 15 хв миючим засобом (комплексом 3 %-ного перекису водню на 0,5 %-йому миючому засобі), який бажано підігріти до 50 °С. Защемлені шприци виправляють занурюванням в антиформін Форнеля (суміш 7,5 %-го їдкого натру та 6 %-го натрію хлориду).
|
|
|
Миють інструменти за допомогою йоржику чи ватно-марлевого тампона, після чого їх полощуть у воді і висушують у сушильній шафі, розклавши інструменти на рушник. Слід уникати тривалої сушки інструментів на повітрі, щоб запобігти процесом окислення і корозії металу. Особливу увагу надають передстерилізаційному чищенню ін'єкційних голок, які прочищають мандреном з ватою, зволоженою бензином, спиртом, ефіром чи 0,5 %-ним розчином аміаку.
Післяопераційні ускладнення при кастрації с.-г. тварин, усунення і їх профілактика.
Розрізняють ранні й пізні ускладнення після кастрації. Останні (вагіналіт, фунікуліт, набряк, і флегмона мошонки та препуція, перитоніт, актиномікоз і ботріомікоз сім'яного канатика, правець, сепсис) виникають внаслідок порушення правил асептики й антисептики з грубим проведенням оперативного втручання та зниження імунологічної реактивності організму тварин. Ранні ускладнення виникають безпосередньо під час кастрації або через кілька годин після її завершення, але до розвитку запального набряку.
Загальні зауваження. Під час усунення післякастраційних ускладнень велике значення мають транквілізація та міорелаксація. Наркоз застосовують тоді, коли тварині треба надати лежачого положення.
|
|
|
Кровотеча з судин мошонки найчастіше виникає у жеребців. Кров стікає частими краплями з внутрішнього боку мошонки. Коли через 30 хв після операції кровотеча самостійно не спиниться;, вживають необхідних заходів. Тварину фіксують у станку. Помічник піднімає відповідну грудну кінцівку, а тазову підтягує ременем до стовпа станка. Розкриваючи рану пінцетом або гачками, намагаються торзувати гемопінцетом кровоточиву судину. Якщо джерело кровотечі виявити неможливо, у порожнину мошонки вкладають на 3-4 год марлеві стерильні тампони. Краї рани зближують на цей час одним — двома стібками вузлового шва.
Кровотеча з артерії сім'япроводу виникає внаслідок роз'єднання' пахвинної зв'язки безпосередньо біля хвоста придатка. Протягом тривалого часу кров витікає частими краплями з внутрішньої поверхні загальної піхвової оболонки. Тварину фіксують, як і в попередньому випадку. Краї загальної піхвової оболонки виводять-пінцетом на рівень рани шкіри, в порожнину оболонки вміщують кілька марлевих тампонів, а краї рани мошонки на кілька годин зближують двома-трьома стібками вузлового шва. Іноді після ретельного огляду порожнини загальної піхвової оболонки встановлюють джерело кровотечі; його затискують гемопінцетом і торзують.
|
|
|
Кровотеча з кукси сім'яного канатика виникає переважно у бугаїв внаслідок неправильного накладання лігатури на сім'яний канатик (слабкий .вузол, накладання лігатури на розширену ділянку сім'яного канатика — на судинному конусі). Тварині надають бокового положення. Пальці (або корнцанг) уводять у піхвовий канал, щоб захопити кровоточиву куксу І витягти її до рівня кастраційної рани. У коня її затискують гемопінцетом або кишковим затискачем і фіксують бинтом, який перекидають через поперек тулуба. Через добу інструмент видаляють. Іноді кровоточиву куксу виймають пінцетом і накладають на неї лігатуру.
Випадання загальної піхвової оболонки трапляється переважно у жеребців "після малого її розрізу, що спричинює утворення кишеньки, накопичення в ній виділень і звисання з кастраційної рани. Тварину міцно фіксують у стоячому положенні. Випалу частину оболонки витягують пінцетом і відрізують.
Випадання кукси сім'яного канатика спостерігається у жеребців внаслідок низького накладання кастраційних щипців, а також при надмірному витягуванні сім'яного канатика. Як і в попередньому випадку, тварину фіксують у станку. Випалу частину кукси сім'яного канатика ампутують за допомогою емаскулятора або відсікають ножицями після попереднього накладання кетгутної лігатури.
|
|
|
Випадання сальника переважає у жеребців. Звичайно з мошонкової рани звисає білувато-рожева складка, що має тенденцію до збільшення. Операцію виконують на лежачій тварині, застосовуючи приголомшливий наркоз (рауш-наркоз). Сальник обережно витягують на 5-10 см, перев'язують кетгутною ниткою і на 2 см нижче відсікають ножицями; куксу вправляють пінцетом у черевну порожнину. Загальну піхвову оболонку відпрепаровують від мошонки і разом із сім'яним канатиком перекручують на півтора — два оберти навколо осі. Лещата накладають так, як при закритому способі кастрації. Лещата знімають на 8-й день.
Випадання кишкової петлі найчастіше виникає у хряків і жеребців. Тварині накладають суспензорій із стерильного рушника, щоб запобігти подальшому випаданню кишки. Виконують новокаїнову блокаду за Мосіним. Тварину наркотизують хлоралгідратом і надають спинного або бокового положення. Випалу кишкову петлю зрошують фізіологічним розчином або розчином етакридину (1 : 1000) з 0,5 % новокаїну. Кишкову петлю обережно, вправляють, кк при випаданні сальшіка. Якщо це неможливо, діють так, як і при пахвинно-мошонковїй грижі.
Кнурів оперують аналогічно. Тварину фіксують униз головою або з піднятим задом і вправляють випалі нутрощі. Відпрепаровану загальну піхвову оболонку перекручують разом із сім'яним канатиком, перев'язують довгою ниткою, кінці якої проводять крізь латеральний і медіальний краї зовнішнього пахвинного кільця. Нижче на 2 см відрізують сім'яний канатик, а кінці лігатури зближують і зв'язують (див. техніку операції при пахвинно-мошонковій грижі). Шкіру з'єднують вузловим швом.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 980; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!