ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ ТА
ПОСЛУГ ДРУКОВАНИМИ ЗМІ
Друга половина ХХ ст. ознаменувалась активним вивченням процесів, пов’язаних зі створенням та використанням інформації, що є неодмінною складовою життєдіяльності людини. Багато вчених приділили увагу вивченню такого питання, як інформаційні продукти та послуги. Серед них такі: В. А. Кульчицька, М. О. Данилюк, О. Г. Матижев та ін. Досить детально займались вивченням ринку інформаційних продуктів та послуг В. В. Брежнєва та В. А. Мінкіна. Також у своїй книзі «Маркетинг послуг» Т. А. Тультаєв розглядає класифікацію та основні характеристики послуг. Вітчизняний інформаційний ринок почав формуватися у кінці 80-их років ХХ ст. До особливостей його розвитку можна віднести той факт, що інформаційні центри, що працювали у сфері підготовки та надання інформаційних продуктів та послуг, дуже повільно та з великим трудом адаптувалися до функціонування в нових економічних умовах. Основними суб’єктами інформаційного ринку є користувачі та виробники інформаційної продукції та послуг [1, 83].
Зараз на інформаційному ринку працює велика кількість різноманітних організацій, що пропонує широкий спектр інформаційних продуктів та послуг. Це пов’язано з ростом ролі інформації в сучасному суспільстві, підвищенням попиту на неї, усвідомленням комерційної вигоди від її продажу та розширенням асортименту інформаційної продукції [1, 89]. Інформаційна продукція – матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб’єктів інформаційних відносин [4].
|
|
|
Визначимо основні особливості інформаційного продукту, які кардинально відрізняють інформацію від інших товарів:
1. Інформація не зникає при споживанні, а може бути використана багаторазово. Інформаційний продукт зберігає інформацію, що в ньому міститься, незалежно від того, скільки разів вона була використана.
2. Інформаційний продукт з часом піддається своєрідному «моральному зносу». Хоча інформація і не зношується при вживанні, але вона може втрачати свою цінність в міру того, як надане нею знання перестає бути актуальним [5, 29].
Одним з учасників інформаційного ринку є редакція друкованих засобів масової інформації. Її напрямом діяльності є створення первинних документів. Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію [3].
Стаття 34 Конституції України гарантує право кожному на свободу збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або іншим чином – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежено законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або суспільного порядку з метою запобігання безпорядкам або злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для попередження розголошення інформації, отриманої конфіденційно, або для підтримання авторитету та неупередженості суду [2].
|
|
|
Інформацією визнаються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, які відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі, що визначено законом України «Про інформацію» (далі – Закон). Згідно зі ст. 14 Закону поширення інформації належить до видів інформаційної діяльності. Відповідно до ст. 41 Закону інформаційна діяльність є інформаційною послугою, яка полягає у доведенні у визначеній законом формі інформаційної продукції до споживача з метою задоволення інформаційних потреб [4].
Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб [4]. Самі послуги дуже різноманітні. Їм властиві п’ять специфічних характеристик:
|
|
|
1. Невідчутність послуг: послуги неможливо взяти в руки, почути, побачити або спробувати на смак до моменту придбання. Проблема невідчутності послуг є нагальною для потенціальних покупців, оскільки складно, а часом і неможливо оцінити якість надаваних послуг.
2. Невіддільність, нерозривність виробництва і споживання послуги: послуги надаються і споживаються одночасно тобто можуть бути надані тільки при надходженні замовлення.
3. Непостійність якості, мінливість: якість послуг може істотно змінюватися, залежно від того, коли, ким і за яких умовах вони були надані.
4. Недовговічність, нездатність послуг до зберігання: послуги не можуть бути збережені для подальшого продажу або використання.
5. Відсутність володіння: споживач послуги, як правило, користується нею протягом обмеженої кількості часу. На відміну від товарів, що мають матеріальну форму, послуги не є чиєюсь власністю. У більшості випадків, наданою послугою не можна користуватися дуже великий проміжок часу. Зрештою, вона або застаріває, або стає неактуальною.
6. Взаємозамінність послуг товарами, що мають матеріальну форму: Здатність товарів замінювати ті послуги, які задовольняють однакові або аналогічні потреби. Ця особливість послуг також може з’являтися і в протилежному хибному напрямку: послуги можуть замінювати товари. В результаті, між матеріальними товарами та послугами виникають конкурентні відносини [6, 9-12].
|
|
|
На сьогоднішній день питання надання якісних інформаційних продуктів та послуг друкованими ЗМІ є досить важливим, тому що вони повинні бути коректним і нести в собі необхідну інформацію, націлену безпосередньо на споживача, а також задовольняти інформаційні потреби споживачів у повній мірі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Брежнева В. В., Минкина В. А. Информационное обслуживание: продукты и услуги, предоставляемые битблиотеками и службами информации предприятий / В. В. Брежнева, В. А. Минкина. – СПб.: Профессия, 2004. – 304 с.
2. Конституція України: офіц. текст: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року із змінами, внесеними законом України від 08 грудня 2004 р.: станом на 01 січня 2006 року. – К. : Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с.
3. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 року № 2783-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
4. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
5. Рыженкова И. К. Рынок информации: особенности и проблемы развития. – М., 1995 - 50с.
6. Тультаев Т. А. Маркетинг услуг / Т. А. Тультаев. – М., 2005. – 97 с.
УДК 651;658.53(043) А.О. Бесага
/м. Маріуполь/
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 233; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!