Економічні наслідки запровадження квоти
Окрім мита, країни використовують низку нетарифних торговельних обмежень, серед яких найважливіше значення мають квоти на імпорт та квоти на експорт. Квотування (контингентування) найчастіше здійснюється у формі ліцензування зовнішньої торгівлі. Ліцензування імпорту означає, що відповідна урядова установа видає певну кількість ліцензій, що дозволяють ввезення певної кількості блага в цю країну, і забороняє неліцензовану торгівлю.
Економічні наслідки субсидування
Результати запровадження експортної субсидії прямо протилежні економічним наслідкам від запровадження експортного мита. Якщо в першому випадку скорочення обсягів експорту призвело до збільшення пропозиції та зниження внутрішньої ціни, втрат виробників та виграшу споживачів, то субсидія, стимулюючи розширення експорту, зумовлює скорочення пропозиції на внутрішньому ринку та зростання внутрішньої ціни.
Отже, субсидування не є оптимальним рішенням в моделі, що ґрунтується на незмінному ефекті масштабу і досконалій конкуренції. Загальний стан економіки країни погіршується як наслідок субсидування виробництва або експорту, а бенефіціаріями вигід є лише зарубіжні споживачі, котрі купують дешевий імпорт. Проте економіка масштабу та недобросовісна конкуренція вказують на надмірно завищені ціни над граничними витратами. У такій ситуації існує мотив для уряду стимулювати виробництво. Більше того, наявність монопольного прибутку на світовому ринку означає, що уряд може надавати більше сприяння вітчизняним виробникам шляхом субсидування виробництва.
|
|
|
Вплив тарифу на велику економіку
Запровадження імпортного тарифу в країні з великою економікою може справити вплив на рівень світових цін на регульований товар. Воно є не стільки засобом захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, скільки засобом поліпшення умов торгівлі із зовнішнім світом. Обмеження масштабів імпорту з допомогою імпортних тарифів відчутно знижує попит на цей товар, що змушує постачальників знижувати ціни. Стандартне положення про умови торгівлі свідчить, що зниження імпортних цін за незмінності експортних поліпшує умови торгівлі країни. Однак позитивний ефект можна очікувати, якщо його вплив не перекривається негативним ефектом втрат від його запровадження для національної економіки.
Запровадження мита великою країною забезпечує дві групи економічних ефектів: перерозподільні (ефект і доходів та ефект границі) та ефекти втрат (ефект захисту і ефект споживання).
Перерозподільні ефекти означають перерозподіл доходів від споживачів до виробників конкуруючої з імпортом продукції. Вартісний обсяг ефекту переділу вираховується як різниця між додатковим прибутком виробника, отриманим внаслідок запровадження імпортного тарифу, та його додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товарів. Перерозподільний ефект доходу — це добуток від обсягу імпорту після запровадження тарифу, помноженого на розмір імпортного мита.
|
|
|
Запровадження мита великою країною змушує постачальника знизити свої ціни нижче світових, внаслідок цього внутрішні ціни підвищуються на величину меншу, ніж сам розмір мита. Тим самим ефект доходу великої країни ділиться на дві частини: ефект внутрішніх доходів та ефект умов торгівлі. Ефект внутрішніх доходів виникає за рахунок перерозподілу доходів від місцевих споживачів до державного бюджету. Ефект умов торгівлі фіксує перерозподіл доходів від іноземних виробників до бюджету великої країни. Як зазначалося, запровадження імпортного тарифу великою країною спричинило скорочення обсягу імпорту, що потягнуло за собою падіння світової ціни на нього. Отриманий ефект умов торгівлі є складовою загального ефекту доходу від зарубіжного постачальника.
У сукупності два ефекти — внутрішніх доходів та умов торгівлі — за вартістю дорівнюють імпортному миту, тягар якого лягає на місцевих споживачів та іноземного постачальника.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 743; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!