Економічні наслідки запровадження квоти



Окрім мита, країни використовують низку нетарифних торго­вельних обмежень, серед яких найважливіше значення мають квоти на імпорт та квоти на експорт. Квотування (контингентування) найчастіше здійснюється у формі ліцензування зовнішньої торгівлі. Ліцензування імпор­ту означає, що відповідна урядова установа видає певну кількість ліцензій, що дозволяють ввезення певної кількості блага в цю країну, і забороняє неліцензовану торгівлю.

Економічні наслідки субсидування

Результати за­провадження експортної субсидії прямо протилежні економічним наслідкам від запровадження експортного мита. Якщо в першому випадку скорочення обсягів експорту призвело до збільшення пропозиції та знижен­ня внутрішньої ціни, втрат виробників та виграшу споживачів, то субсидія, стимулюючи розширення експорту, зумовлює скорочення пропозиції на внутрішньому ринку та зростання внутрішньої ціни.

Отже, субсидування не є оптимальним рішенням в моделі, що ґрунтується на незмінному ефекті масштабу і досконалій конкуренції. Загальний стан економіки країни погіршується як наслідок субсидування вироб­ництва або експорту, а бенефіціаріями вигід є лише зарубіжні споживачі, котрі купують дешевий імпорт. Проте економіка масштабу та недобросовісна конкурен­ція вказують на надмірно завищені ціни над гранични­ми витратами. У такій ситуації існує мотив для уряду стимулювати виробництво. Більше того, наявність монопольного прибутку на світовому ринку означає, що уряд може надавати більше сприяння вітчизняним виробникам шляхом субсидування виробництва.

Вплив тарифу на велику економіку

Запровадження імпортного тарифу в країні з великою економікою може справити вплив на рівень світових цін на регульований товар. Воно є не стільки засобом захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, скільки засобом поліпшення умов торгівлі із зовнішнім світом. Обме­ження масштабів імпорту з допомогою імпортних тари­фів відчутно знижує попит на цей товар, що змушує постачальників знижувати ціни. Стандартне положен­ня про умови торгівлі свідчить, що зниження імпорт­них цін за незмінності експортних поліпшує умови тор­гівлі країни. Однак позитивний ефект можна очікува­ти, якщо його вплив не перекривається негативним ефектом втрат від його запровадження для національ­ної економіки.

Запровадження мита великою країною забезпечує дві групи економічних ефектів: перерозподільні (ефект і доходів та ефект границі) та ефекти втрат (ефект захи­сту і ефект споживання).  

Перерозподільні ефекти означають перерозподіл дохо­дів від споживачів до виробників конкуруючої з імпор­том продукції. Вартісний обсяг ефекту переділу вирахо­вується як різниця між додатковим прибутком вироб­ника, отриманим внаслідок запровадження імпортного тарифу, та його додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товарів. Перерозподільний ефект доходу — це добуток від обсягу імпорту після запрова­дження тарифу, помноженого на розмір імпортного мита.

Запровадження мита великою країною змушує поста­чальника знизити свої ціни нижче світових, внаслідок цього внутрішні ціни підвищуються на величину меншу, ніж сам розмір мита. Тим самим ефект доходу великої країни ділиться на дві частини: ефект внутріш­ніх доходів та ефект умов торгівлі. Ефект внутрішніх доходів виникає за рахунок перерозподілу доходів від місцевих споживачів до державного бюджету. Ефект умов торгівлі фіксує перерозподіл доходів від іноземних виробників до бюджету великої країни. Як зазначало­ся, запровадження імпортного тарифу великою країною спричинило скорочення обсягу імпорту, що потягнуло за собою падіння світової ціни на нього. Отриманий ефект умов торгівлі є складовою загального ефекту доходу від зарубіжного постачальни­ка. 

У сукупності два ефекти — вну­трішніх доходів та умов торгівлі — за вартістю дорівню­ють імпортному миту, тягар якого лягає на місцевих споживачів та іноземного постачальника.

 

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 743; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!