Розрахунок опалення, вентиляції, освітлення, електропостачання, водопроводу, каналізації
Загальні положення
Розрахунок ведеться за укрупненими показниками (питомі витрати, що припадають на один робочий пост) аналогічно розрахункам для АТП, але при цьому потрібно враховувати, що:
а) питомі норми витрати води, тепла стиснутого повітря та встановленої потужності струмоприймачів на один робочий пост наведені у таблиці Л.1;
б) норми витрати води, тепла, стиснутого повітря, встановленої потужності електроспоживачів коректуються у залежності:
1) від потужності підприємства – К1в (таблиця Л.2);
2) від типу ДТЗ – К2в (таблиця Л.3);
в) норми витрати тепла додатково коректуються у залежності від розрахункової температури оточуючого повітря – К2т (таблиця Л.4) [41, с.102].
Водопостачання та каналізація
Підприємства мають бути обладнанні господарчо-питним і виробничим водопостачанням, а також фекальною та виробничою каналізацією згідно з СНиП 2.04.01-85 і ВСН 01-89.
Витрати води СТОА Vвод (питної, технічної, оборотної від миття ДТЗ, оборотної від інших систем, а також стічної від побутових і виробничих споживачів) на рік визначаються окремо за формулою
Vвод = V¢вод × П× Дрр× К1в × К2в , м 3, (2.60)
де V¢вод – питома витрата води, м 3/доб (таблиця Л.1);
П – кількість робочих постів на СТОА
Дрр – дні роботи СТОА на рік (таблиця 2.1)
К1в – коефіцієнт коректування витрати води в залежності від потужності підприємства (таблиця Л.2);
|
|
|
К2в – коефіцієнт коректування витрати води в залежності від типу ДТЗ (таблиця Л.3).
Результати розрахунків, зроблених за формулою (2.60) заносяться у таблицю 2.12
Таблиця 2.12 - Витрата води на СТОА за рік, м3
| Споживаної | Стічної | |||
|
оборотної | свіжої | побутових споживачів | виробничих споживачів | |
| технічної | питної | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
-77-
Використання води окремим виробничим підрозділом Vводі (зоною, дільницею, відділенням):
Vводі = (å Vвод)× Ві /100, м 3, (2.61)
де Ві – відсоток трудомісткості робіт виробничого підрозділу від загальної трудомісткості робіт СТОА:
Ві = Ті / Тзаг , % ,
де Ті – річна трудомісткість робіт виробничого підрозділу, люд-год;
Тзаг – загальнарічна трудомісткість СТОА, люд-год.
Опалення
Опалення передбачається для підтримання в холодну пору року температури повітря у робочій зоні в межах санітарно-гігієнічних норм, встановлених СН 4088 – 86.
Будівлі СТОА повинні бути обладнані центральним опаленням: паровим, водяним, повітряним або пароповітряним.
При проектуванні або реконструкції об’єктів робиться розрахунок опалення з метою визначення кількості нагрівальних приладів і обрання їх типу. При технічному переозброєнні робиться перевірочний розрахунок опалення, тобто визначають потрібну кількість нагрівальних приладів і порівнюють з тією кількістю, що є у наявності.
|
|
|
Витрата тепла на опалення Qo:
Qo = qо × П × Дрр× К1в × К2в × К2т , (2.62)
де qо – питома витрата тепла(qо = 240тис.Вт, qо = 208тис. ккал/год) (таблиця Л.1).
Витрата тепла на вентиляцію приміщень Qвент:
Qвент = Qo× Ввент/100 , (2.63)
де Ввент = 30-50 – відсоток витрат теплана вентиляцію від витрат тепла на опалення
Загальна річна витрата тепла Qзаг:
Qзаг = Qo + Qвент (2.64)
-78-
Витрата стиснутого повітря
Vст = Vп × П× Дрр× К1в × К2в, м3 , (2.65)
де Vп = 0,2 м3/хв – питома витрата стиснутого повітря на один робочий пост (таблиця Л.1).
Розрахунок витрати стиснутого повітря на будь-якому робочому місці V′ст можна провести за формулою
V′ст = ∑V′п × hобл × α , л/хв , (2.66)
де V′п – питома витрата стиснутого повітря одним споживачем (таблиця Л.6).
|
|
|
hобл – коефіцієнт попиту обладнання (таблиця Л.6);
α =1,2-1,3 – коефіцієнт втрат у повітропроводах.
Встановлена потужность електроспоживачів
Встановлена потужність електроспоживачів Wсп:
Wсп= Wп × П× Дрр× К1в × К2в × hобл, кВт, (2.67)
де Wп= 30 кВт – питома встановлена потужність електроспоживачів на один робочий пост (таблиця Л.1, графа 9);
hобл = 0,5 – коефіцієнт використання обладнання за часом (коефіцієнт попиту) (таблиця Л.1. графа 10).
При більш докладних розрахунках окремо визначається кількість силової електроенергії на роботу обладнання та електроенергії на освітлення.
Потреба у силовій електроенергії на роботу обладнання Wо визначається за формулою
Wо = ∑ (Nо × Фобл× hобл × hзав), кВт× год, (2.68)
де Nо – встановлена потужність обладнання, кВт (таблиця 2.10, графа 6);
Фобл – виробничий фонд часу одиниці обладнання (див. формулу (2.52));
hобл = 0,5 – коефіцієнт попиту обладнання;
hзав – коефіцієнт завантаження обладнання (таблиця Ж.3).
Потреба в електроенергії на освітлення Wос визначається за формулою
Wос = р × Т × Fі, кВт× год, (2.69)
|
|
|
де р – норма витрати електроенергії на 1 м2 площі підлоги приміщенн, яке освітлюється, кВт× год/м2 (таблиця Л.5);
Т – середня тривалість роботи електроосвітлення протягом року, год;
Fі – площа підлоги приміщень, які освітлюються, м2.
-79-
Персонал виробничої дільниці
а) чисельність персоналу виробничої дільниці, якщо вона не була визначена в попередніх розрахунках, розраховується за формулами (2.19) і (2.20) для кожного робочого місця окремо.
б) вимоги до персоналу(для кожного робочого місця) [27, с.39]:
- професія;
- основні обов’язки – виконання робіт у відповідності до технологічної документації;
- допоміжні обовязки – отримання робочого завдання, підготовка та розкладання інструментів, обслуговування робочого місця і т.д.;
- мінімальний рівень кваліфікації – розряд, досвід, стаж;
- освіта – загальна, спеціальна, підвищення кваліфікації;
- додаткові вимоги – мінімальний вік, стать, медичні протипоказання і т.д.
в) мотивація (стимулювання) персоналу[27, с.39].
Мотивація персоналу може бути: матеріальна, умовно нематеріальна та нематеріальна (таблиця Е.9)
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 432; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!