Організація обслуговування робочих місць



Обслуговування робочого місця – система заходів, необхідних для його забезпечення усім необхідним для неперервного виконання виробничого процесу дільниці (підприємства).

Розрізняють наступні функції обслуговування робочих місць:

- виробничо-підготовча (комплектування предметів праці, видача виробничого завдання та технічної документації, проведення виробничого інструктажу);

- інструментальна (забезпечення інструментами та пристосуваннями, заточування та ремонт інструментів);

- налагоджувальна (налагодження та підналагодження обладнання та технологічного оснащення);

- контрольна (контроль якості продукції та дотримання технологічного режиму, попередження браку, обслуговування та ремонт вимірювальних інструментів та контрольно-вимірювальної апаратури);

- транспортно-складська (приймання, облік, зберігання та видача матеріалів, деталей, інструментів, доставка до робочих місць предметів і засобів праці, вивезення з робочих місць готової продукції);

- підтримання в робочому стані основного та допоміжного обладнання (планове профілактичне обслуговування та поточний ремонт);

- енергетична (забезпечення робочого місця усіма видами енергії: електрикою, стиснутим повітрям, парою тощо);

- ремонтно-будівельна (ПР виробничих приміщень і організаційного оснащення);

- господарчо-побутова (систематичне прибирання виробничих приміщень і території, санітарно-гігієнічне та культурно-побутове обслуговування).

Усі ці функції можуть виконуватися за різними системами: централізованій, децентралізованій та змішаній. При централізованій системі обслуговування здійснюється на підприємстві єдиними функціональними службами – відділом головного механіка. Децентралізована система передбачає, що функції обслуговування виконуються або виробничими, або обслуговуючими робітниками. При змішаній (комбінованій системі одні функції обслуговування виконуються централізовано, інші – децентралізовано. Централізовані системи застосовуються на великих підприємствах [27, с.36, 37]

 

 

-66-

Розрахунок площі та розмірів проектованої виробничої дільниці

Розміри та площі робочих місць

Кожне робоче місце має своє планування та конкретні розміри. Загальні рекомендації дозволяють виходити з розрахунку 28 м2 (7 м × 4 м) на одне стандартне робоче місце, 35 м2 (7 м × 5 м) – робоче місце електрика та електронщика, 40 м2 (8 м × 5 м) – робоче місце мийки.

Конкретні робочі місця можуть мати інші розміри, які визначаються в результаті проектування. Наприклад, Volkswagen* рекомендує розмір робочого місця 7,8 × 5,0 м (39 м2), висота 4,3 м; 7,5 м × 4,5 м (35,1 м2), висота 4,3 м; 4,5 м × 8 м (36 м2), висота 4,3 м. Mitsubishi рекомендує площу поста діагностики 30 м2, поста ТО – 25 м2, поста мийки – 40 м2.

Мінімальна площа стандартного робочого місця – 24-28 м2 – залежить від вартості землі (24 м2 рекомендують тільки у скандинавських країнах, 25 м2 – японські фірми, 28 м2 – європейські).

В. В. Волгин * * рекомендує інші мінімальні розміри робочих місць (таблиця И.15).

 

Визначення площ виробничих дільниць

 

Площа виробничих приміщень дільничних робіт визначається за нормами розташування обладнання (графічним методом) або від площі, яку займає обладнання, та коефіцієнтів щільності розташування обладнання (додаток К) за формулою                   

Fв = åf0 × r , м2 ,                                    (2.58)

 

де S fo – сумарна площа обладнання у плані, м2;

r – коефіцієнт щільності розташування постів і обладнання (таблиця И.4).

 

Площа виробничих приміщень дільничних робіт, де розташовані робочі пости (дільниця ремонту кузовів, малярна) визначається за формулою

 

Fв = (fа × Σ П + åf0) × r, м2                          (2.59)

 

 

Площа зон ТО та ремонту визначається додаванням площ робочихмісць, проїздів, офісних площ цехового персоналу та площ технічних приміщень [32,с.347].

 

_____________________________________________________________

* ВельбовецА. Ф., Ишутинов Д. А. Дилерское предприятие концерна «Фолксваген». К., 2004.23 с.

** Волгин В. В. Автобизнес. В 2 т. М.: Центр маркетинга, 2003.- 849 с.

 

-67-

На стадії розробки планувального рішення площі зон ТО та ПР визначається графічною побудовою* [32,с.77].

 

 

Геометричні параметри проектування

 

Геометричні параметри проектування – це габаритні розміри та найменші радіуси поворотів автомобілів, габарити руху і допустимі габарити наближення їх один до одного або до будівельних елементів та обладнання, які й визначають лінійні розміри будівель, приміщень і споруд підприємств автомобільного транспорту.

__________________

*Якщо завданням на проектування передбачається розробка робочого місця (зони) постових робіт, доцільно зробити графічне визначення розмірів з побудовою заїзду автомобіля на пост різними варіантами – без додаткового маневрування або з додатковим маневруванням.

 

Площі та розміри зон ТО та ПР також залежать від:

- обраної будівельної сітки колон (кроку колон і ширини прогонів);

- облаштуваня постів;

- взаємного розташування постів;

- ширини проїзду в зонах.

За взаємним розташуванням пости можуть бути прямоточними та тупиковими.

Прямоточне розташування декількох постів може бути застосоване для прибирально-мийних робіт або загального діагностування Д-1 на великих і крупних або спеціалізованих СТОА при потоковому методі обслуговування автомобілів, а одиночні (проїздні та тупикові) пости – для ТО та ПР при виконанні робіт на окремих постах.

Тупикове розташування постів в зонах ТО та ПР може бути прямокутним однорядним (рисунок 2.5, а) і дворядним (б), косокутним (в), а також комбінованим однорядним (г) і дворядним (д).

Рисунок 2.5 – Схеми планування зон ТО та ПР при тупиковому розташуванні постів:

а – прямокутному однорядному; б – дворядному; в – косокутному;

г – комбінованому однорядному; д – комбінованому дворядному;

 S – ширина проїзду; α – кут установки відносно проїзду

-68-


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 343; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!