Визначення ширини проїзду в зонах ТО та ПР



Існують різні методи визначення ширини проїзду:

- аналітичний;

- експериментальний;

- графічний.

Найбільше розповсюдження в практиці проектування отримав графічний метод для одиночних автомобілів. Через  складність графічної побудови повороту автопоїздів ширину проїзду для них визначають аналітичним та експериментальним методами.

Графічне визначення ширини проїзду при тупиковому розташуванні постів проводиться з урахуванням наступних умов:

- в’їзд на пост здійснюється тілько переднім ходом із застосуванням додаткового маневру (одноразового застосування заднього ходу);

- перед початком руху автомобіля на поворотах його передні колеса повернуті на максимальний кут.

При встановленні автомобіля на тупиковий пост застосування додаткового маневру не тільки зменшує ширину проїзду, але й полегшує встановлення автомобіля відносно сусідніх постів (рисунок 2.7).

 

Розміри приміщення зони ТО при прямоточному розташуванні постів (рисунок 2.6) залежать від кількості постів і ширини автомобіля.

 

Рисунок 2.6 – Графічне визначення розмірів приміщення зони ТО при прямоточному розташуванні постів з внутрішнім проїздом

У відповідності до схеми потокової лінії на рисунку 2.6 довжину S3  зони* ТО розраховують за формулою

 

S3 = La · Xл + а( Xл 1) + S1 + S2,                              (2.60)

 

де La – габаритна довжина автомобіля, м;

Xл – кількість постів лінії;

а – нормована за СНиП відстань між автомобілями, що стоять один за одним (таблиця И.2 – розмір, позначений літерою «е»);

S1; S2 – відстані від передньої частини автомобіля до зовнішніх воріт, м:

   

 S1= Z1+ B+ R2 L2+ La + а,

S2= L2+ B + R2+ Z2,

____________________

* Для визначення довжини зони слід мати на увазі, що при наявності фіксучих напрямних пристроїв на першому посту потокової лінії автомобіль при заїзді з бокових воріт (або бокового проїзду) повинен бути встановлений перед постом з деяким розривом між ним і автомобилем, що стоїть попереду. Аналогічно з’їзд з останнього поста з поворотом має здійснюватися з попереднім просуванням вперед на відстань, що дорівнює габаритній довжині автомобіля.

-69-

де   Z1= 1,5-2,0 м, Z2 = 2,0-3,0 м – ширина додаткових зон безпеки;

B – габаритна ширина автомобіля, м;

  R2 – внутрішній габаритний радіус повороту автомобіля, м;

  L2 – задній звис автомобіля, м;

 

 

  R2 =?

 

 

Ширину Ш3 зони ТО розраховують за формулою

Ш3 = B + 2 b,                                                  (2.61)

 

де  b – нормована відстань між поздовжнім боком автомобіля та стіною або поздовжнім боком автомобіля, що стоїть поряд на лінії ТО, м (таблиця И.2).

 

 

Визначення ширини проїзду в зонах ТО та ПР

Існують різні методи визначення ширини проїзду:

- аналітичний;

- експериментальний;

- графічний.

Найбільше розповсюдження в практиці проектування отримав графічний метод для одиночних автомобілів. Через  складність графічної побудови повороту автопоїздів ширину проїзду для них визначають аналітичним та експериментальним методами.

Графічне визначення ширини проїзду при тупиковому розташуванні постів проводиться з урахуванням наступних умов:

- в’їзд на пост здійснюється тілько переднім ходом із застосуванням додаткового маневру (одноразового застосування заднього ходу);

- перед початком руху автомобіля на поворотах його передні колеса повернуті на максимальний кут.

При встановленні автомобіля на тупиковий пост застосування додаткового маневру не тільки зменшує ширину проїзду, але й полегшує встановлення автомобіля відносно сусідніх постів (рисунок 2.7).

 

 

-70-

 

Рисунок 2.7 – Встановлення автомобіля на пост з додатковим маневром

 

При визначенні ширини проїзду S враховується, що відстань між автомобілем, що рухається і найближчим до нього автомобілем, який стоїть на посту, елементом будівлі (колона, стіна) або стаціонарним обладнанням (внутрішня захисна зона r) для автомобілів з габаритною довжиною до 8 м має бути рівною 0,3 м, понад 8 до 12 м – 0,5 м, більше 12 м – 0,8 м.

Відстань між автомобілем, що рухається і межею проїзду (зовнішня захисна зона Z) для автомобілів з габаритною довжиною до 8 м має бути не менше 0,8 м і не менше 1,0 м – для автомобілів довжиною більше 8 м.

Ширина проїзду залежить від обладнання постів канавами, підйомниками тощо. Враховуючи, що маневрування автомобілів для в’їзду (виїзду) на оглядову канаву є більш складним процесом, ніж на решту обладнання, нижче приведений метод визначення ширини проїзду для зон ТО та ПР, обдаднаних тупиковими канавами вузького типу.

Метод графічного визначення ширини проїзду в зонах з тупиковим розташуванням постів (рисунок 2.8, а) передбачає розгляд чотирьох положень автомобіля в процесі його з’їзду з канави (або в’їзду на неї).

Положення І відповідає початковій стадії побудови.

Положення II визначаться тим, що автомобіль пересувається вдовж осі канави до моменту, поки його передня вісь не співпаде з торцем а - а канави.

У цьому новому положенні через задню вісь проводять пряму і на ній відкладають внутрішній габаритний радіус R2, визначаючи тим самим положення центру повороту О2.

 

 

-71-

Положення ІІІ визначаться рухом автомобіля заднім ходом з положення II з гранично допустимим поворотом передніх коліс. Для визначення положення III паралельно прямій 11, проведеній через точки контурів автомобілів, що найбільше виступають, на відстані Z проводять пряму 2 2.

Ширина смуги Z є нормованою зоною безпеки, в межі якої автомобіль не повинен заїзжати при маневруванні в процесі встановлення на пост або виїзді з нього. З точки O2 радіусом R3 проводять траекторію руху зовнішньої точки автомобіля b до перетину прямої 22, отримуючи точку «с». Потім з цієї точки проводять дугу радіусом  R1. Далі з центру O2 радіусом 2R2+B (В –габаритна ширина автомобіля) проводять дугу до перетину її з дугою радіусу R1 в точці R3. З’єднуючи точки O3 та O2 визначають нове положення задньої осі та відповідно самого автомобіля після його пересування з положення II у положення III.

Положення IV. Для руху вздовжь осі проїзду автомобілю необхідно зробити поворот відносно центру O3 в бік, протилежний попередньому руху. Відклавши від вершини d габаритного прямокутника автомобіля (положення III) нормовану ширину Z зовнішньої захисної зони, проводять прямі 3 3 та 4 4 паралельно 2 2.

Відстань між прямими 1 1 та 4 4 й визначає ширину проїзду S.

 

Рисунок 2.8 – Графічне визначення ширини проїзду S при тупикових постах, обладнаних канавами

-72-

У практиці проектування для визначення та контролю меж, які окреслюють обриси автомобіля при його русі на повороті та маневруванні, користуються шаблонами.

Шаблон вирізають за габаритними розмірами автомобіля (див. рисунок 2.8, б) у масштабі креслення з товстого паперу або прозорого матеріалу.

Размір r приймають рівним 0,3; 0,5 або 0,8 м у залежності від габаритної довжини автомобіля. Встромивши гостру голку в отвір, що відповідає центру повороту 0, обертають шаблон. Контури, що окреслює шаблон, визначають розміри необхідного проїзду.

 

Ширина проезду S не є постійною для даного автомобіля. Вона залежить від:

- інтервалу в ряді та ширини захисних зон;

- способу розміщення автомобілів (прямокутне або косокутне);

- способу заїзду на пост (з додатковим маневром або без нього);

- технологічного облаштування поста (з канавою або без).

Ширина проїзду зменшується:

- зі збільшенням інтервалу між автомобілями, (але збільшується питома площа, через зростання довжини проїзду, а також площі між автомобілями);

- при заїзді на пост із застосуванням додаткового маневру, (особливо при прямокутному розташуванні автомобілів).

Ширина проїзду збільшується:

- зі збільшенням кута розташування автомобілів (досягає свого максимуму при куті, близькому до 90°. Однак питома площа при цьому скорочується, досягаючи найменшого значення);

- при заїзді автомобіля на пост, обладнаний канавою (порівняно з постом без канави).

 

Оптимальне співвідношення між шириною проїзду та питомою площею досягається при нормативних значеннях габаритів наближення, тобто нормованих відстанях між автомобілями та елементами виробничого корпусу.

Нормативні значення ширини проїздів для встановлення (виїзду) автомобілів на тупикові пости ТО та ПР наведені в додатку И (таблиця И.6).

 

При встановленні автомобіля на повноповоротні одноплунжерні гідравлічні подйомники графічна побудова при визначенні ширини проїзду S (рисунок 2.9) аналогічна показаній на рисунку 2.8, а цифри I-IV означають послідовні положення автомобіля.

 

 

-73-

Рисунок 2.9 – Графічне визначення ширини проїзду S на постах, обладнаних одноплунжерними поворотними гідравлічними подйомниками

При цьому відстань l між осями підйомників визначають з виразу                   

                                                   _____

l = 0,5 (B+ √L2a+B2)+1,2                                (2.62)

  

Наведені методи графічної побудови дають можливість визначити розміри зон ТО та ПР при будь-якому планувальному рішенні.

На рисунках 2.10, 2.11 приведені приклади графічного визначення ширини проїзду на пост з двостояковим підйомником з додатковим маневруванням і без додаткового маневрування

-73-


Рисунок 2.10 – Графічне визначення ширини проїзду на пост з двостояковим підйомником з додатковим маневруванням (Приклад)

-75-

Рисунок 2.11 – Графічне визначення ширини проїзду на пост з двостояковим підйомником без додаткового маневрування (Приклад)

 

-76-


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 673; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!