Радіальна частина хвильової функції електрона атома водню
Рівняння радіальної частини хвильової функції електрона в атомі водню має вигляд:
, (8.47)
де згідно з (8.23) а згідно (8.10*) і (8.6)
, а
, у якому частинні похідні від r замінені повними похідними, бо функція
залежить від однієї змінної
. Тоді
, (8.48)
де
Спочатку проаналізуємо у формулі (8.48) вираз у дужках,
. (8.49)
Його можна розглядати як ефективний потенціал , до складу якого, крім електростатичного потенціалу, входить ще й енергія кутового руху. Залежність цього потенціалу від відстані між електроном і ядром наведена на схематичному рис.8.4.
Для ефективний потенціал має форму потенціального бар’єра, тому енергетичний спектр власних значень
буде неперервним, як у вільного електрона.
Для ефективний потенціал має форму потенціальної ями, тому електрон в цій ямі матиме дискретний спектр власних енергій.
Рис.8.4. Залежність потенціалу |
Розв’язок рівняння (8.48) знаходять у вигляді спеціальних поліномів Лягера:
, (8.50)
де окремі члени у (8.50) зв’язані співвідношенням
Проаналізуємо власні значення рівняння (8.48). Введемо позначення:
Тоді рівняння (8.48) стає наступним:
. (8.51)
Розглянемо асимптотичні розв’язки (8.51). При
де
, бо при
.
У випадку, коли , в (8.51) повинні залишитися члени з максимальним показником степені
|
|
. (8.52)
Розв’язок (8.52) будемо шукати у вигляді . Це дає наступне:
(8.53)
(8.53*)
Залишаємо лише перший корінь , бо при
і
. Тому залишається тільки
.
Будемо шукати розв’язок (8.51) у вигляді
(8.54)
Після підстановки (8.54) у (851) отримаємо рівняння відносно :
(8.55)
Нехай
. (8.56)
Для того щоб ряд (8.56) при та при
прямував до нуля, він повинен починатись членом
(8.57)
Підстановкою (8.57) у (8.51) одержимо тотожність
(8.58)
Прирівняємо коефіцієнти при однакових показниках степенів
(8.59)
Із (8.59) отримаємо рекурентне співвідношення:
. (8.60)
Для того щоб ряд (8.56) був скінченним, потрібно, щоб з певного номера його коефіцієнти дорівнювали нулю, тобто виконувалась умова
. (8.61)
Скориставшись позначеннями використаними в (8.51), маємо:
. (8.61*)
Комбінуючи (8.60) і (8.61), остаточно запишемо вираз для власного значення енергії електрона
, (8.62)
де . Позначимо
тоді
|
|
, (8.63)
де - головне квантове число. Його фізичний зміст полягає в тому, що воно визначає власні енергії (енергії стаціонарних станів) електрона в атомі водню. Головне квантове число
набуває всі значення від 1 до ¥
Розглянемо найпростіший випадок стану , коли
,
а
. Для нього із (8.51) та (8.56) можна записати
. (8.64)
Перевіримо, чи (8.64) є розв’язком рівняння (8.46). Для цього підставимо (8.64) в (8.48)
(8.65)
(8.66)
Воно стає тотожністю, коли коефіцієнти при членах з однаковими степенями від стають рівними нулеві
;
(8.67)
або . Тоді
,де
– радіус Бора. Таким чином, ми отримали вираз для енергії основного стану електрона в атомі водню, коли
.
Радіальний розподіл електронної хмари атома водню
Проаналізуємо радіальний розподіл електронної хмари або ймовірність того, що електрон знаходиться в інтервалі значень
від
до
. Вона є добутком густини ймовірності
і елементу об’єму
. Знайдемо її для стану
, в якому
,
,
(8.68)
Ймовірність має екстремум. Знайдемо при якій умові:
.
.
Екстремум знаходиться за умовою ,тобто найбільша ймовірність знайти електрон у стані
атома водню має місце на відстані першої борівської орбіти
.
|
|
Таблиця 8.2а. Радіальна частина хвильових функцій та радіальний розподіл електронної хмари атома | |||||
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() | 1 | 0 | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | 2 | 0 | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | 2 | 1 | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | 3 | 0 | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | 3 | 1 | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | 3 | 2 | ![]() | ![]() | ![]() |
Наведемо в таблиці 8.2 радіальний розподіл електронної хмари
або радіальну частину атомних орбіталей в атомі водню. Він залежить від квантових чисел і
.
Приклади розподілу і
для декількох квантових чисел
і
наведені на рис. 8.5. Радіальна частина хвильової функції може зменшуватись і змінювати знак, а густина радіального розподілу завжди позитивна і має характерні максимуми найбільш вірогідного знаходження електронної густини. На рис.8.6 радіальний розподіл електронної густини зображений у масштабі відстаней
.
Рис.8.5. (1) - |
Збільшення квантових чисел зсуває максимум електронної густини на більші відстані від ядра. Для того, щоб уявити собі повний просторовий розподіл електронної густини, користуються хвильовою функцією і просторовий розподіл графічно зображають іншими способами. Один із прикладів такого зображення хвильової функції стану
представлений на рис.8.7. Рис.8.7.а дає уявлення про трьохвимірний розподіл хвильової функції, а рис.8.7.б - про контурну карту хвильової функції, на якій кривими з’єднані точки з однаковими значеннями
.
|
|
Видно, що просторовий розподіл електронної густини в стані направлений вздовж осі
. Це означає, що атомні р-орбіталі направлені вздовж певних осей.
Рис. 8.7. Радіальний розподіл електронної густини а) в) |
Рис.8.6. Радіальний розподіл електронної густини в атомі водню |
На рис.8.7.в зображена залежність - хвильової функції від
. Вона змінює знак. Тому, при побудові атомних орбіталей їм приписують знак хвильової функції. Наприклад, на рис.8.7.б вздовж осі
атомній орбіталі приписують знак +, при
- знак мінус. 0
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 665; Мы поможем в написании вашей работы! |
![](/my/edugr4.jpg)
Мы поможем в написании ваших работ!