Тема 8. Процесуальні строки у господарському процесі

1. Поняття і види процесуальних строків.

2. Обчислен­ня процесуальних строків.

3. Зупинення, відновлення та продовження процесуальних строків.

4. Наслідки закінчення і пропуску процесуальних строків.

Поняття і види процесуальних строків

На ефективність захисту порушених або оспо­рюваних прав і законних інтересів учасників підприємницької і господарської діяльності у порядку господарського судочинства суттєвий вплив справляє фактор часу з позицій швидкості роз­гляду спору, надання зацікавленим особам можливості максималь­но результативно брати участь у процесі вирішення справи. Тому правове регулювання строків розгляду і вирішення справ у гос­подарських судах, виконання рішень суду, здійснення певних процесуальних дій набуває важливого значення. Важливим засо­бом забезпечення захисту прав у момент розгляду справи госпо­дарським судом є період часу, протягом якого здійснюється су­довий розгляд. Цей період часу називають процесуальні строки.

Процесуальний строк — це встановлений законом або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути здійснена та чи інша процесуальна дія або закінчена певна частина прова­дження по справі (слід відрізняти строки, встановлені господар­ським процесуальним законодавством, від строків, встановлених матеріальним правом, наприклад, строків позовної давності, встановлених Цивільним кодексом України).

За загальним правилом, закріпленим у ст. 50 ГПК, строки у господарському процесі можна поділити на такі види:

— строки, встановлені законодавством, — Господарським процесуальним кодексом України або іншими законами: для гос­подарського суду та для осіб, які беруть участь у справі;

—   строки, які визначені господарським судом — для осіб, які беруть участь у справі, та для осіб, які не беруть участь у справі.

Господарським процесуальним законодавством встановлено такі процесуальні строки:

— п'ятиденний строк для надсилання матеріалів справ за встановленою підсудністю (ст. 17 ГПК);

— триденний строк для вирішення питання про відвід (само­відвід) судді господарського суду (ст. 20 ГПК);

— дводенний строк для розгляду заяви про вжиття запобіж­них заходів (ст. 43-4 ГПК);

— десятиденний строк для подання заяви про скасування ух­вали про вжиття запобіжних заходів (ст. 43-7 ГПК);

— триденний строк для розгляду заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів (ст. 43-7 ГПК);

— п'ятиденний строк для винесення і надсилання ухвали про від­мову в прийнятті позовної заяви (ст. 62 ГПК), про повернення позовної заяви (ст. 63 ГПК), про порушення провадження у справі (ст. 64 ГПК);

— двомісячний строк для вирішення спору (ст. 69 ГПК);

— місяч­ний строк для вирішення спору про стягнення заборгованості за опротестованим векселем (ст. 69 ГПК). Строки вирішення спору можуть бути продовжені головою господарського суду або його за­ступником;

— триденний строк для підпису суддею і секретарем судового засідання протоколу (ст. 81-1 ГПК);

— п'ятиденний строк для ознайомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, з протоколом судового засідання (ст. 81-1 ГПК);

— п'ятиденний строк для розгляду господарським судом за­уважень на протокол судового засідання (ст. 81-1 ГПК);

— десятиденний строк набрання законної сили рішення міс­цевого господарського суду (ст. 85 ГПК);

— п'ятиденний строк для розсилання рішень та ухвал госпо­дарського суду (ст. 87 ГПК);

— десятиденний строк для подання (внесення) апеляційної скарги (подання) (ст. 93 ГПК);

— п'ятиденний строк для надіслання місцевим господарським судом апеляційної скарги (подання) разом зі справою відповід­ному апеляційному господарському суду (ст. 91 ГПК);

— двомісячний строк для розгляду апеляційної скарги (по­дання) (ст. 102 ГПК);

— п'ятиденний строк для надсилання сторонам, прокурору постанови апеляційної інстанції (ст. 105 ГПК);

— місячний строк для подання (внесення) касаційної скарги (подання) (ст. ПО ГПК);

— п'ятиденний строк для надіслання місцевим або апе­ляційним господарським судом касаційної скарги (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України (ст. 109 ГПК);

— двомісячний строк для розгляду касаційної скарги (подан­ня) (ст. 111-8 ГПК);

— п'ятиденний строк для надсилання сторонам постанови ка­саційної інстанції (ст. 111-11 ГПК);

— місячний строк для подання (внесення) касаційної скарги (подання) до Верховного Суду України (ст. 111-16 ГПК);

— десятиденний строк для надіслання Вищим господарським судом України касаційної скарги (подання) разом зі справою до Верховного Суду України (ст. 111-16 ГПК);

— місячний строк для перегляду у касаційному порядку по­станови Вищого господарського суду України Верховним Судом України (ст. 111-17 ГПК);

— п'ятиденний строк для надсилання сторонам постанови Верховного Суду України (ст. 111-20 ГПК);

— двомісячний строк для подання заяви стороні і подання прокурора про перегляд судових рішень за нововиявленими об­ставинами (ст. 113 ГПК);

— місячний строк для розгляду заяви (подання) про перегляд за нововиявленими обставинами (ст. 114 ГПК);

— п'ятиденний строк для надсилання рішення, ухвали, поста­нови про перевірку судових рішень за нововиявленими обстави­нами (ст. 114 ГПК);

— десятиденний строк для виправлення помилок наказу чи визнання його таким, що не підлягає виконанню (ст. 117 ГПК);

— п'ятиденний строк для надсилання ухвали про виправлен­ня помилок наказу чи визнання його таким, що не підлягає вико­нанню (ст. 117 ГПК);

— трирічний строк для пред'явлення наказу господарського суду до виконання (ст. 118 ГПК);

— десятиденний строк для розгляду питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку вико­нання (ст. 121 ГПК);

— десятиденний строк для оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби (ст. 121-12 ГПК).

Крім Господарського процесуального кодексу України, окремі процесуальні строки встановлені Законом України «Про віднов­лення платоспроможності боржника або визнання його банкру­том», які застосовуються господарським судом під час процедури відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяль­ності — боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури повного або часткового задоволення ви­мог кредиторів.

У разі якщо процесуальні строки не встановлено, вони при­значаються господарським судом (ст. 50 ГПК).

Процесуальні строки для здійснення процесуальних дій ви­значаються:

— точною календарною датою;

— зазначенням події, що повинна неминуче настати;

— періодом часу, протягом якого може бути вчинена дія.

Строки у господарському процесі обчислюються роками, мі­сяцями, днями. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якою визначено його поча­ток (ст. 50 ГПК).

Закінчення процесуального строку пов'язане з його скінчен­ням. Це правило встановлює граничну межу строку, до якої може бути або повинна бути здійснена певна процесуальна дія.

Згідно зі ст. 51 ГПК строк, обчислюваний роками, закінчуєть­ся у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число остан­нього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного міся­цями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У випадках, ко­ли останній день строку припадає на неробочий день, днем закін­чення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчи­нена до двадцять четвертої години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рі­шення та інші документи здано на пошту чи телеграф до двад­цять четвертої години останнього дня строку, строк не вважаєть­ся пропущеним. Господарське процесуальне законодавство передбачає зупи­нення процесуальних строків (ст. 52 ГПК). Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням прова­дження у справі.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 79 ГПК. Господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'я­заної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. За кло­потанням сторони, прокурора, який бере участь у господарському процесі, або за своєю ініціативою, господарський суд може зупи­нити провадження у справі, у випадках:

— призначення господарським судом судової експертизи;

— надсилання господарським судом матеріалів до слідчих ор­ганів;

— заміни однієї сторони її правонаступником внаслідок реор­ганізації підприємства, організації.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення проваджен­ня, господарський суд поновляє провадження у справі. З дня по­новлення провадження перебіг процесуальних строків продовжу­ється. У цьому випадку процесуальні строки обчислюються з урахуванням минулого часу до зупинення провадження по спра­ві, тобто процесуальні дії повинні бути здійснені у процесуаль­ний строк, який залишився.

Встановлені законодавством або призначені господарським судом процесуальні строки мають дотримуватися всіма учасни­ками господарського процесу. Разом з тим господарське проце­суальне законодавство передбачає можливість відновлення та продовження процесуальних строків.

За заявою сторони, прокурора чи з власної ініціативи господар­ський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк (ст. 53 ГПК). Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, яку може бути оскаржено. Господарський суд відновлює строки, які вже закінчені.

Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи. Продовження процесуального строку здійснюється, як правило, до його закінчення.

Господарське процесуальне законодавство передбачає певні наслідки, пов'язані із закінченням або пропуском процесуальних строків. Із закінченням процесуального строку право на здійс­нення процесуальної дії особами, які беруть участь у справі, гос­подарському процесі погашається.

У разі пропуску процесуального строку зберігається обов'язок здійснення процесуальної дії, але одночасно з'являється мож­ливість застосування до несправного суб'єкта процесуальних (штрафних) санкцій.

Контрольні запитання для самоперевірки

1. У чому полягає значення процесуальних строків?

2. Чим визначаються строки у господарському процесі?

3. Чи є обов'язковим зупинення процесуальних строків у господарському процесі?

4. Якими актами господарського суду вирішуються пи­тання про процесуальні строки?

5. Чим відрізняється відновлення від продовження строків?

 

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!