Тема 14. Провадження у суді апеляційної інстанції

1. Сутність і значення апеляційного оскарження.

2.  Право апеляційного оскарження, його суб'єкти.

3. Об'єкти оскарження в апеляційному порядку.

4. Подання апеляційної скарги (подання).

5. Розгляд справи.

6. Повноваження апеляційної інстанції.

Сутність і значення апеляційного оскарження.

Для виправлення помилок, допущених судом під час розгляду і вирішення спорів, закон передбачає спеціальну ста­дію перевірки законності та обґрунтованості рішень, ухвал, поста­нов, яка містить самостійні стадії: перегляд судових рішень в апе­ляційному порядку; перегляд судових рішень у касаційному по­рядку; перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Ці перелічені стадії мають загальні ознаки:

— вони призначені для перевірки наявності або відсутності підстав до скасування рішень, ухвал, постанов;

— скасування або зміна рішень, ухвал, постанов може здійс­нюватися тільки у випадках, прямо вказаних у законі;

— перевіряти судові акти мають право тільки ті суди, які упов­новажені на це законом;

— під час перевірки судових актів можуть бути присутні осо­би, які беруть участь у справі.

Разом з тим кожна стадія є самостійною стадією господарсь­кого процесу і має мету, суб'єктний склад, об'єкт, зміст і переду­мови виникнення.

Розгляд справи судом першої інстанції не завжди забезпечує безпомилковість рішень. Перегляд судом апеляційної інстанції рішень місцевого господарського суду, які не набрали законної сили, — найбільш зручний і швидкий спосіб перевірки законнос­ті та обґрунтованості судових рішень.

Апеляційний перегляд здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходжен­ня відповідного місцевого господарського суду. Згідно з Указом Президента України від 11 липня 2001 р. № 511/2001 «Про утво­рення апеляційних судів та затвердження мережі господарських судів України» в Україні створено Дніпропетровський, Донець­кий, Житомирський, Запорізький, Київський, міжоб­ласний, Луганський, Львівський, Одеський, Севастопольський та Харківський апеляційні господарські суди та визначено терито­рії, на які поширюються їх повноваження.

Провадження в апеляційній інстанції — самостійна стадія, яка, вирішуючи загальні завдання господарського процесу, має власні специфічні цілі. Головною метою є перевірка законності й обґрунтованості рішень місцевого господарського суду, з тим щоб не допустити набрання законної сили та виконання помил­кових рішень господарського суду. Контроль суду апеляційної інстанції за діяльністю суду першої інстанції має свої особливо­сті. Він здійснюється в специфічній формі — шляхом винесення судом апеляційної інстанції постанов з кожної розглянутої справи.

Суд апеляційної інстанції перевіряє правильність судових ак­тів з фактичної та правової сторін, за наявними у справі й додат­ково поданими доказами, в оскарженій та неоскарженій частинах. Він не пов'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і зо­бов'язаний перевірити законність і обґрунтованість рішення міс­цевого суду у повному обсязі (ст. 101 ГПК). Отже, апеляційне провадження як стадія господарського процесу — це сукупність дій суду апеляційної інстанції та осіб, які беруть участь у справі, що здійснюються з метою перевірки законності та обґрунтовано­сті судових рішень місцевих господарських судів, які не набрали законної сили та повторного розгляду справи по суті.

Право апеляційного оскарження рішення є правом на пору­шення діяльності апеляційного господарського суду з перевірки законності та обґрунтованості рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Право на оскарження рішення виникає з дня його прийняття у кінцевій формі за наявності вказаних у законі передумов. Такими передумовами є: наявність винесеного місцевим господарським судом рішення, яке не набрало законної сили; суб'єкти оскар­ження, віднесені до осіб, які мають право на оскарження.

Відповідно до ст. 91 ГПК сторони у справі мають право на по­дання апеляційної скарги, а прокурор — апеляційне подання. Згі­дно з ст. 25 ГПК право на подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, має правонаступник сторін.

Представник, який бере участь у процесі на підставі довірено­сті, має право подати апеляційну скаргу на рішення лише у випа­дку, якщо таке повноваження зазначено у довіреності, яка надана особою, що представляють.

Об'єктом апеляційного оскарження можуть бути не лише рі­шення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскар­жені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Госпо­дарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Апеляційні скарги на ухвали місцевого госпо­дарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судо­вого процесу, зазначені Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про відновлення платоспроможно­сті боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляцій­них скарг на рішення місцевого господарського суду (ст. 106 ГПК). У разі скасування апеляційною інстанцією ухвал про від­мову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про бан­крутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим госпо­дарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголо­шено лише вступну та резолютивну частину рішення, — з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог закону.

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рі­шення місцевим господарським судом (ст. 93 ГПК). З відповід­ним клопотанням можуть звертатися лише особи, які мають право на подання апеляційної скарги. Таке клопотання може бути викладено у скарзі чи в окремій заяві і має бути подано одночас­но з поданням апеляційної скарги. Клопотання розглядається, якщо воно надійшло до винесення ухвали про повернення апеля­ційної скарги. Клопотання про відновлення строку подання апе­ляційної скарги розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, що беруть участь у справі, до вирішення питання про при­йняття апеляційної скарги до провадження. За результатами роз­гляду клопотання про відновлення пропущеного строку вино­ситься ухвала, зміст якої може бути викладено в ухвалі про прийняття апеляційної скарги. Зміст ухвали про відмову у відно­вленні пропущеного строку може бути викладено в ухвалі про повернення апеляційної скарги. Ухвалу про відмову у відновлен­ні пропущеного строку подання апеляційної скарги може бути оскаржено у касаційному порядку на підставі ст. 53 ГПК (Роз'яснення ВГСУ N 04-5/366 від 28.03.02 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуаль­ного кодексу України»).

Господарське процесуальне законодавство вказує, куди треба оскаржити рішення суду першої інстанції, яке не набрало закон­ної сили. Перегляд за апеляційною скаргою або поданням рішен­ня місцевого господарського суду здійснює апеляційний госпо­дарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду (ст. 92 ГПК). Території, на які поширюються повноваження апеляційних господарських судів України, визначені Указом Президента України «Про утворення апеляційних судів та затвердження мережі гос­подарських судів України».

Сама апеляційна скарга (подання) подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу. Останній у п'яти­денний строк надсилає одержану скаргу (подання) разом із спра­вою відповідному апеляційному господарському суду.

Згідно з ст. 94 ГПК апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повинна містити:

— найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга (подання);

— найменування місцевого господарського суду, який прийн­яв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

— вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а та­кож підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або по­дані додатково;

— перелік документів, доданих до скарги (подання).

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До скарги додаються докази сплати державно­го мита, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторо­ни відсутні. Прокурор, який вносить апеляційне подання, надси­лає сторонам по справі його копію і копії доданих до неї докумен­тів, які відсутні у справі. До скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу (подання), має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції та особі, яка подала скаргу (подання). Надіслання відзиву — це право, а не обов'язок сторони, строк надіслання відзиву законодавством не встановлено. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду (ст. 96 ГПК).

Проте невиконання викладених у господарському процесуа­льному законодавстві вимог, які висуваються до змісту, і порядку подання апеляційної скарги (подання) тягне їхнє повернення. Відповідно до ст. 97 ГПК апеляційна скарга (подання) не при­ймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:

— апеляційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не за­значено;

— до скарги (подання) не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);

— до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;

— скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановле­ного для її подання, без клопотання про відновлення цього строку;

— до винесення ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її від­кликання.

Після усунення першої, другої і третьої із перелічених обста­вин сторона у справі має право повторно подати апеляційну скар­гу, а прокурор внести апеляційне подання на загальних умовах.

Апеляційна скарга (подання), подан з дотриманням вимог за­конодавства, має бути прийнята до провадження суду. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги (подання) ви­рішується колегією суддів без повідомлення сторін та прокурора, що беруть участь у справі. За результатами вирішення відповід­ного питання виноситься ухвала. На ухвалу про повернення апе­ляційної скарги (подання) може бути подана касаційна скарга.

Про прийняття апеляційної скарги (подання) до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідом­ляється про час і місце розгляду скарги (подання). Ухвала надси­лається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді спра­ви, або вступив у розгляд справи (ст. 98 ГПК).

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливос­тей, передбачених у господарському процесуальному законодав­стві для апеляційної інстанції. Відповідно апеляційний господар­ський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі й додатково поданими доказами повторно роз­глядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заяв­ник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ст. 101 ГПК). Апеляційний го­сподарський суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги (по­дання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцево­го господарського суду у повному обсязі, але не приймає і не розглядає вимог, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господар­ського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходжен­ня справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію (ст. 102 ГПК).

Особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови. Апеляційний госпо­дарський суд має право не приймати відмову від скарги, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права й охоронювані законом інтереси. Про прийняття відмови від скарги (подання) апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною (ст. 100 ГПК).

Повноваження суду апеляційної інстанції — це сукупність йо­го прав на здійснення встановлених законом процесуальних дій відносно рішення, яке не набрало законної сили, що перевіряєть­ся за апеляційною скаргою (поданням).

Апеляційна інстанція (ст. 103 ГПК) за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:

— залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

— скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

— скасувати рішення повністю або частково і припинити про­вадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

— змінити рішення.

Під скасуванням рішення місцевого господарського суду слід розуміти здійснення судом апеляційної інстанції процесуальних дій, спрямованих на визнання недійсним прийнятого місцевим господарським судом рішення, яким було вирішено господарсь­кий спір по суті.

Зміна рішення — це внесення до нього виправлень, які не впливають на кінцеві висновки місцевого господарського суду про права та обов'язки сторін.

Перелік підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду містить ст. 104 ГПК, такими підставами є:

— неповне з'ясування обставин, що мають значення для спра­ви;

— недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

— невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

— порушення або неправильне застосування норм матеріаль­ного чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуаль­ного права може бути підставою для скасування або зміни рі­шення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Але в будь-якому разі порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення міс­цевого господарського суду, якщо:

— справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

— справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

— господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

— рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

— рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

— рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної чи виключної підсудності, крім випа­дків, передбачених у господарському процесуальному законодавстві.

За наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) (ст. 105 ГПК) апеляційний господарський суд приймає постанову. У по­станові мають бути зазначені:

— найменування апеляційного господарського суду, який роз­глянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийн­яття постанови;

— найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);

— найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прі­звища судді (суддів);

— стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

— підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

— доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (подання);

— обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, до­води, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

— у разі скасування або зміни рішення місцевого господарсь­кого суду — доводи, за якими апеляційна інстанція не погоди­лась з висновками суду першої інстанції;

— висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (по­дання);

— новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надси­лається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касацій­ному порядку.

Виконання постанови провадиться на підставі наказу, який є виконавчим документом. За змістом ст. 116 і 117 ГПК видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після вирішення ними спорів у першій інстанції. У разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду за результатами його перегляду в апеляційному порядку, апеляційна інстанція у резолютивній частині своєї постанови має зобов'язати господар­ський суд першої інстанції видати відповідний наказ, зокрема, про поворот виконання рішення, постанови згідно з вимогами ст. 122 ГПК. Питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови або ухвали апеляційної інстанції за наявності обста­вин, передбачених ч. 1 ст. 121 ГПК, вирішує сама апеляційна ін­станція, якщо ці обставини стали їй відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарсько­го суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання ухвали або постанови має міститись у резолютивній частині зазначеної ух­вали або постанови. Питання про відстрочку або розстрочку ви­конання постанови апеляційного суду та порядку її виконання вирішується апеляційним судом одночасно з прийняттям поста­нови за результатами перегляду судового рішення, про що зазна­чається у постанові. В інших випадках, тобто коли відповідну за­яву подано після прийняття постанови апеляційним судом, зазначені питання вирішуються господарським судом, який роз­глянув справу у першій інстанції, з винесенням ухвали на підста­ві ст. 121 ГПК.

Контрольні запитання для самоперевірки

1. Назвіть суб'єкти апеляційного оскарження.

2. Визначте підстави для повернення апеляційної скар­ги (подання).

3. Чи обов'язково апеляційний господарський суд має приймати відмову від скарги?

4. У чому полягають повноваження суду апеляційної ін­станції?

5. Що є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду?

 

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!