Тема 12. Вирішення господарських спорів у засіданні господарського суду

1. Поняття і значення стадії судового розгляду.

2. Порядок розгляду справи в засіданні господар­ського суду.

3. Відкладення розгляду справи.

4. Зупи­нення провадження у справі.

5. Закінчення прова­дження у справі без винесення рішення: припи­нення провадження у справі, залишення позову без розгляду.

6. Фіксація судового процесу.

Поняття і значення стадії судового розгляду.

Вирішення розгляду справи по суті в засіданні господарського суду — основна стадія процесу. її значення поля­гає в тому, що саме у ході розгляду й вирішення спору в судо­вому засіданні здійснюється реалізація основного завдання гос­подарського суду — захист прав і охоронюваних законом інте­ресів організацій і громадян-підприємців.

Судовий розгляд відбувається в засіданні господарського су­ду, протягом чого суд безпосередньо досліджує докази і встанов­лює фактичні обставини, на підставі яких виносить законне й обґрунтоване рішення. На стадії судового розгляду найбільш повно виявляються основні принципи господарського процесу: закон­ності, незалежності господарського суду і його суддів, рівності сторін, змагальності, гласності та ін.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює жорстких правил ведення засідання господарського суду, а лише визначає певну спрямованість роботи суду і в засіданні суду, зок­рема, спори вирішуються в засіданні суду у складі одного або трьох суддів (ст. 4-6 ГПК). Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання (ст. 4-4 ГПК). Стаття 81-1 Господарського процесуального кодексу Украї­ни регулює питання, пов'язані з протоколом судового засідання.

Спір має бути вирішений господарським судом у строк не біль­ше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стяг­нення заборгованості за опротестованим векселем має бути ви­рішений господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

У виключних випадках голова господарського суду чи заступ­ник голови господарського суду має право продовжити строк ви­рішення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з дру­гою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий, ніж два місяці строк. Про продовження строку вирішення спору ви­носиться ухвала (ст. 69 ГПК).

Порядок ведення засідання визначається суддею, а у разі роз­гляду справи трьома суддями — суддею, головуючим у засіданні (ст. 74 ГПК). Господарським процесуальним законодавством не виокремлено частини судового засідання. Спираючись на чинне законодавство і судову практику визначають, що засідання гос­подарського суду складається з трьох частин: підготовча, розгляд спору по суті (дослідження, перевірка доказів) і прийняття рі­шення у справі.

Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учас­никам судового процесу їх права та обов'язки і сприяє здійснен­ню належних їм прав. У підготовчій частині засідання суду з уча­стю представників сторін з'ясовується, чи є необхідні умови для розгляду справи по суті в даному засіданні. Для цього вирішуєть­ся питання про можливість розгляду спору по суті при даному складі суду, наявності викликаних і заявлених у суд осіб, які бе­руть участь у справі та мають докази. Для вирішення цих питань здійснюються такі процесуальні дії: перевіряється явка і повно­важення осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників процесу, головуючий у судовому засіданні оголошує склад гос­подарського суду, роз'яснює учасникам господарського процесу їх права та обов'язки.

Встановлення осіб, які беруть участь у справі, повноваження посадових осіб і представників здійснюється по документах. Як­що у справі бере участь особа, яка не володіє мовою, якою ве­деться судочинство, необхідно вирішити питання про участь у справі перекладача. Розгляд справи за відсутності перекладача у цьому випадку буде грубим порушенням процесуальних норм.

У ході порушення справи і підготовки її до судового прова­дження суддя забезпечує своєчасне повідомлення всіх осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду. Судді надане право стягувати з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за не надіслання витребуваних матеріалів, ухилення від вчинення дій, покладених суддею (п. 5 ст. 83 ГПК).

Підстави і порядок відводу судді і судового експерта визнача­ється ст. 20, 31 ГПК. Відвід може бути заявлено особами, які бе­руть участь у справі, до початку розгляду справи по суті. За на­явністю обставин суддя повинен заявити самовідвід.

Після перевірки усіх умов, необхідних для вирішення спору в даному засіданні господарський суд розпочинає розгляд справи по суті. У засіданні заслуховуються представники позивача і від­повідача та інші особи, які беруть участь у засіданні. Розгляд справи по суті, як правило, починається з викладенням обставин справи позивачем. У деяких випадках, залежно від характеру справи і вимог позивача, обставини спору викладаються відпові­дачем. У будь-якому разі кожній стороні повинні бути надані рі­вні можливості подати необхідні для вирішення спору докази. За відсутності позивача або відповідача розгляд спору починається з перевірки матеріалів справи з метою уяснення, чи є у них відмова позивача від позову (за відсутності представника позивача), чи визнання позову відповідачем (за відсутності його представника), оскільки ці документи часто містяться у додаткових матеріалах.

Слід зазначити, що визнання позову або відмова від нього, укладення мирової угоди можливі на будь-якій стадії розгляду спору до винесення рішення. Відмова позивача від позову, ви­знання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викла­даються в адресованих господарському суду письмових заявах, які долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно по­зивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затверджен­ня мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повно­важення на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд вино­сить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд при­ймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповіда­ча не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Основними завданнями розгляду справи по суті є забезпечення з'ясування усіх обставин справи. З цією метою суд за участю сто­рін та інших осіб досліджує та дає оцінку доказам. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, засновано­му на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обста­вин справи, керуючись чинним законодавством. Жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. За­коном передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути роз­глянуто за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК).

Кожна справа в господарському суді закінчується, як правило, прийняттям рішення одразу після розгляду всіх матеріалів спра­ви. Після вирішення господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові, повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення виноситься після того, як будуть визначені всі обста­вини та можна дати відповідь на всі питання спору, який розгля­дається. Головуючий з'ясовує в осіб, які беруть участь у справі, про наявність у них додаткових матеріалів. У разі відсутності та­ких заяв оголошується дослідження справи закінченим.

Прийняття рішень відокремлюється в самостійну частину судо­вого розгляду. Судове рішення приймається суддею за результата­ми обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується ко­легіально— більшістю голосів суддів. Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуа­льний документ і має право викласти письмово свою окрему дум­ку, яка долучається до справи, але не оголошується (ст. 4-7 ГПК).

Прийняте рішення розсилають сторонам, прокурору, який брав участь у господарському процесі, третім особам у п'ятиден­ний строк після його прийняття або вручається під розписку, як­що інше не передбачено законодавством (ст. 87 ГПК).

Нормальний перебіг процесу іноді порушується обставинами, які не були або не могли бути враховані у ході порушення підго­товки справи до судового розгляду. Наявність цих обставин або

перешкоджає винесенню рішення, або виключає можливість роз­гляду спору по суті, що тягне відповідно відкладення розгляду справи, або зупинення по справі, або залишення позову без розгляду.

У таких випадках судове засідання по спору закінчується ви­несенням відповідної ухвали господарського суду. Ухвала розси­лається у п'ятиденний строк після прийняття.

Відкладення розгляду справи — це відстрочка вирішення спо­ру по суті з призначенням часу наступного засідання у справі. Воно полягає у перенесенні засідання на інший строк з тим, щоб забезпечити необхідні умови розв'язання спору.

Господарський суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених для розгляду справи господарським процесуальним законодавством, тобто у межах двох місяців з дня одержання по­зовної заяви, коли за якихось обставин спір не може бути вирі­шено на даному засіданні.

Підстави до відкладення розгляду справи досить різноманітні, зокрема, статтею 77 ГПК визначено такі обставини:

— неявка на засідання представників сторін, інших учасників господарського процесу;

— неподання витребуваних доказів;

— потреба у витребуванні нових доказів;

— залучення до участі у справі іншого відповідача, заміна не­належного відповідача;

— необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказується час і місце проведення наступного засідання.

Суддя має право оголосити перерву в засіданні у межах вста­новленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це у рішенні або ухвалі.

Відкладення розгляду справи та оголошення перерви у засі­данні не впливають на перебіг передбаченого законом загального строку розгляду цієї справи.

Іноді у ході розгляду справи з'ясовуються такі обставини, що перешкоджають подальшому її розгляду, і час їх усунення не можна точно встановити. У цих випадках провадження у справі зупиняється. Зупинення провадження у справі — це припинення процесуальних дій по справі на невизначений строк. Зупинення провадження у справі відрізняється від відкладення розгляду справи. Перелік підстав для зупинення, передбачених ст. 79 ГПК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Підстави зупинення провадження не можуть бути доповнені на розсуд госпо­дарського суду. Існують два види зупинення провадження у справі.

Обов'язковий, який вказаний у законі, та за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, а саме, у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Необов'язковий, коли господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у господарському процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

— призначення господарським судом судової експертизи;

— надсилання господарським судом матеріалів до слідчих ор­ганів;

— заміни однієї зі сторін її правонаступником у зв'язку з реор­ганізацією підприємства, організації.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усу­нення обставин, що спричинили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ух­валу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Зупинення провадження у справі означає і зупинення перебігу загального строку розгляду справи. Днем зупинення справи, а та­кож перебігу вказаного строку буде дата відповідної судової ух­вали. Поновлення провадження у справі поновлює перебіг загаль­ного строку з урахуванням вже витраченого судом часу до вини­кнення обставин, за яких було зупинено провадження згідно із судовою ухвалою.

Під час розгляду господарського спору може бути виявлено такі обставини, за яких наступне провадження процесу взагалі виключається. З урахуванням цього передбачається дві форми закінчення справи без винесення рішення по суті спору: припи­нення провадження у справі та залишення позову без розгляду.

Припинення провадження означає закінчення діяльності гос­подарського суду з розгляду спору через відсутність у позивача прав на захист. У такому разі виключається можливість повтор­ного звернення до господарського суду по даній справі. Цим від­різняється припинення провадження у справі від залишення по­зову без розгляду, яке не перешкоджає повторному зверненню позивача до господарського суду з тим самим позовом, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 80 ГПК господарський суд припиняє прова­дження у справі, якщо:

— спір не підлягає вирішенню у господарських судах України;

— відсутній предмет спору;

— існує рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

— позивач відмовився від позову і відмову прийнято госпо­дарським судом;

— сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирі­шення третейського суду;

— ліквідовано підприємство чи організацію, які є сторонами;

— сторони уклали мирову угоду, яку затверджено господар­ським судом.

Цей перелік є вичерпним.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передба­чених п. 5 ч. 2 ст. 83 ГПК (стягувати у дохід Державного бюдже­ту України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону). Цю ухвалу може бути оскаржено.

Почату у господарському суді справу не може бути закінчено винесенням рішення також у разі, якщо під час її розгляду вияв­лено недодержання позивачем деяких зобов'язань у процесі, а позов залишається без розгляду. Залишення позову без розгляду допускається тільки на підставах, передбачених ст. 81 ГПК, пе­релік яких є вичерпним. Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

— позовну заяву підписано особою, яка не має права підпису­вати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

— у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

— позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, якщо вона за законодавством мала бути одержана через банк;

— позивач без поважних причин не подав витребувані госпо­дарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик на засідання госпо­дарського суду і його неявка перешкоджає вирішенню спору;

— громадянин відмовився від позову, який подано в його ін­тересах прокурором.

Про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій не мають, а можуть бути вирішені питання про розподіл між сторона­ми судових витрат на відміну від ухвали про припинення прова­дження по справі, про повернення державного мита з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у п. 5 ч. 2 ст. 83 ГПК. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Після усунення обставин, що спричинили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до гос­подарського суду у загальному порядку.

Судовий процес фіксується технічними засобами та відобра­жається у протоколі судового засідання у порядку, встановлено­му Господарським процесуальним кодексом України (ст. 4-4). Відповідно до ст. 81-1 ГПК у судовому засіданні складається протокол. У протоколі судового засідання зазначаються: рік, мі­сяць, число і місце судового засідання; найменування суду, що розглядає справу, та склад суду; номер справи і найменування сторін; відомості про явку на судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх не­явки; відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема, права заявляти відводи та попереджа­ти перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта — за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку; усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; усні роз'яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.

Протокол веде секретар судового засідання. Протокол у три­денний строк підписують суддя (суддя — головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові за­уваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випад­ках долучаються до матеріалів справи. Господарський суд роз­глядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подан­ня зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх.

На вимогу хоча б одного з учасників судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового про­цесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Від­творення технічного запису судового процесу здійснюється на судовому засіданні у ході розгляду справи судом у першій інстан­ції, в апеляційному чи касаційному порядку, а також під час розгляду зауважень на протокол судового засідання на вимогу сторін чи за ініціативою суду. Питання про видачу копії техніч­ного запису учаснику процесу, про його відтворення поза судо­вим засіданням вирішуються головуючим у кожному окремому випадку залежно від обставин.

Контрольні запитання для самоперевірки

1. Хто встановлює порядок розгляду справи в засіданні господарського суду?

2. Хто може брати участь у розгляді справи в засіданні господарського суду?

3. Чим відрізняється відкладення розгляду справи від зупинення провадження по справі?

4. Укажіть форми закінчення судового провадження без винесення рішення?

5. Якщо ведеться протокол судового засіданні, чи обо­в'язковою є його фіксування за допомогою звукозаписуваль­ного технічного засобу?

 

Тема 13. Рішення,ухвала, постановагосподарського суду

1. Поняття і види судових актів господарських судів.

2.  Сутність і зміст рішення господарського суду.

3. Ухвали господарського суду.

4. Постанова господарського суду.

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 279; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!