Закінчення громадянських війн
Після смерті Цезаря сенат бере на себе правління державою. Він виконує розпорядження Цезаря, амністує його вбивць. Хоча внучатого племінника Цезаря Г. Октавіана(63 до н. є. — 14 н. є.) усиновлено Цезарем і призначено спадкоємцем, спадком заволодіває Антоні й. Після траурної церемонії й оприлюднення заповіту Цезаря його вбивці змушені покинути Рим. Диктатура скасовується.
44—43 до н. є. Мутінська війна.М. Брут відбуває до провінції Македонія, Кассій — до провінції Сирія, а Децій Брут — до провінції Галлія Цизальпійська, де його в Мутіні бере в облогу Антоній. Октавіан зі своїм особистим військом одержує про-преторські повноваження, перемагає Антонія в битві біля Мутіни (консули Гірцій і Панса гинуть) і отримує консульство в 43 до н. є. Влаштовуються спеціальні суди над вбивцями Цезаря. 11.11.43 до н. є. 2-й тріумвірат (Антоній, Лепід і Октавіан),визнаний у державно-правовому відношенні і обмежений терміном у 5 років. Провінції Сицилія й Африка дістаються Октавіану, Галлія Цизальпінська — Антонію, Галлія Нарбонська й Іспанія — Лепіду. Терористичне правління в Римі шляхом проскрипцій (більш як 200 сенаторів, 2000 вершників, серед яких і Цицерон). 42 до н. є. Подвійна битва біля Філіпп.Кас-сія, через 20 днів М. Брута розгромлює Антоній. Він іде на Схід (Азія, Сирія, Єгипет).
Після Перузінської війни (41—40 до н. є.), яка спалахує у зв'язку з жорстокими діями Октавіана під час розселення ветеранів і внаслідок боротьби з консулом Л. Антонієм, братом учасника тріумвірату, за посередництва Мецената досягається в 40 до н. є. Брундизійська згода. Розподіл держави:Антоній одержує Схід, Октавіан — Захід, Лепід — Африку. Італія оголошується нейтральною. 39 до н. є. Місенська угода: С. Помпей отримує Сицилію, Сардинію, Корсику й Ахайю за поставки зерна до Риму. 38 до н. є. Поновлення тріумвірату на
|
|
|
5 років. 37 до н. є. Тарентська угода. Антоній залишає Октавіану свій флот для боротьби із С. Помпеєм. 36 до н. є. Перемога Віпсанія Агріппи над С. Помпеєм під Мілами і Навлохом. Після розлучення з Октавією, сестрою Октавіана, 36 до н. є.— шлюб Антонія і Клеопатри VII.Він здійснює невдалий похід проти парфян, однак йому вдається здобути Вірменію (34 до н. є.). Антоній намагається створити елліністично-орієнтальний султанат (дарування римських земель Клеопатрі, співрегентство Цезарі он а)
Вершники стають службовою знаттю (командування імператорською лейб-гвардією преторіанців; префекти і чиновники), друзі цезаря (атісі Саезагіз) дають поради принцепсу.
| Октавіан оприлюднює його заповіт, залишений у весталок. 32—ЗО до н. є. Початок Птолемеївської війни,доля якої вирішується 2.9.31 до н. є. в битві біля мису Акцій:морська перемога Агріппи над флотом Клео-патри, передача без бою 19 легіонів. 3.8.30 до н. є. Взяття Александрії(самогубство Антонія і Клеопатри). Єгипет стає римською провінцією.Після тріумфу в Римі й розселення 120 000 ветеранів у роки 6-го консульства Октавіана надзвичайні повноваження (роїезіаз отпіит гегит) поступово обмежуються. 13.1.27 до н. є. Відновлення республікишляхом складання владних повноважень у сенаті. 16.1.27 до н. є. Надання Октавіанусенатом почесного титулу Август.
Принципат Назва походить від посади принцепса (ргіп-серз = перший між рівними). Принципат ґрунтується на загальній згоді (сопзепвиз ипіуегзогит) і є компромісом між монархічними і республіканськими елементами. Владні повноваження надають сенат і народ. Характерні риси: авторитарна влада (аисіо-гііав) і глибока пошана до традиційних норм поведінки (тогез таіотт). В общинній державі — Римі Август одержує консульство (27—23 до н. є.), а в імперії — широку владу (ітрегіит): верховне командування військом, здійснення зовнішньої політики; поряд з цим — консульські повноваження для імператорських провінцій, якими правлять призначені ним легати. 1.7.23 до н. є. Надання трибунської влади довічно (після відмови від подальшого ведення консульства), без обрання народним трибуном, народний трибун не може захистити від дії законів Августа. 22 до н. є. Август відхиляє прийняття консульства і пов'язаних із цією посадою завдань, натомість він бере на себе повноваження у справах господарства: постачання зерном, мережа шляхів (сига уіагит). 19 до н. є. Август дістає консульську владу довічно та нагляд за звичаями (сига тогит) строком на 5 років, а також службові повноваження без обіймання посад. Із 12 до н. є. Август стає великим понтифіком,у 2 до н. є. Йому присвоюється титул "Батько вітчизни" (Раїег раїгіає). Сенат править умиротвореними провінціями (сенаторськими) і державною казною (аегагіит рориіі Еотапі), натомість управління фінансами (Гізсиз) здійснює принцепс.
|
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!