Античний Рим / Конфлікт з Карфагеном І (264—212 до н. є.)
| 1-ша Пунічна війна (264—241 до н. є.) Мамертинці (сини Марса, кампанські найманці) надсилають з Мессани, як до Риму, так і до Карфагена, прохання про допомогу проти Гієрона із Сиракуз. Після висадки римського війська Сиракузи і Карфаген укладають союз, однак Гїєрон із Сиракуз, дізнавшись про поразку їхніх військ поблизу Мессани, йде на союз із Римом. Завоювання Схід. Сицилії римлянами по Акрагант (Агригєнт, 261 до н. є.). 260 до н. є. Морська битва біля Міл.Перемога римлян за допомогою кораблів, збудованих за зразком пунічної п'ятареми, яка сіла на мілину. Завдяки винайденню абордажного містка тактика сухопутного бою переноситься на морську війну. 256 до н. є. Перемога на морі біля мису Екном дозволяє римлянам зробити висадку в Африці. Просування римського війська аж до Карфагена, який просить миру, проте відхиляє жорсткі умови Риму про мир. 255 до н. є. Битва біля Туніса.Перемога карфагенян під проводом спартанського ватажка найманців Ксантіппа за допомогою кінноти і слонів. Римський флот з врятованими залишками війська знищено штормом. Римляни відмовляються від морської війни, проте завойовують Сицилію, окрім карфагенських баз Лілібей, Дрепанум та Ерікс. Новозбу-дований римський флот перемагає 250 до н. є. біля Панорма,але згодом, у 249 до н. є., його знищено поблизу Дре-панума.Після виснажливих невеликих сутичок із Гамільклром Баркою, що тривали роками, будівництво нового флоту на кошти римських громадян (200 пен-тср).
241 до н. є. Морська битва римлян біля Егатських о-вів.Укладення миру: Карфаген відмовляється від Сицилії (1-ша римська провінція)і сплачує репарацію 3200 талантів протягом 10 років. Після повстань найманців та лівійців проти Карфагена сардинські найманці направляють до Риму прохання про допомогу, і той знову оголошує війну Карфагену (238 до н. є.) і примушує поступитися Сардинією (227 до н. є. її об'єднано з Корсикою), а також сплатити ще 1200 талантів. Тіррєн-ське море стає "своїм морем" (Маге позі-гшп) для римлян. 229—228 до н. є. Римський флот бореться з іллірійським піратством.Данину сплачує іллірійська цариця Тевта; з 219 іллірійське узбережжя переходить під римське панування. Після наступу кельтів, у 222 до н. є., перемога римлян поблизу Кластідія,здобуття Медіолана — столиці кєль-тів-інсубрів. Заснування колоній (Плацентія, Кремона, Мутіна), будівництво Фламініївого шляху. Із 237 до н. є.— нова орієнтація карфагенської політики(дії Баркідів). Карфаген завойовує Іспанію як відшкодування за Сардинію і Сицилію, одержує 236 до н. є. рудний район у Південно-Східній Іспанії (Сьсрра-Морена), завдяки чому стає можливою сплата решти репарацій Риму (231до н. є.). Заснування Нового Карфагена (227 до н. є.).
226 до н. є. Угода Ебро:Газдрубал відмовляється перейти Ебро з ворожими намірами. Римляни визнають карфагенське панування на південь від Ебро. Після вбивства Газдрубала (221 до н. є.) верховним карфагенським полководцем стає старший син Гамількара Ганнібал(247— 183до н. є.). 219 до н. є. Римсько-карфагенський конфлікт через Сагунт,взятий в облогу і здобутий Ганнібалом, незважаючи на втручання Риму. Римська вимога: повернення Сагунта і видача Ганні бала. Карфаген відмовляється, відтак Рим оголошує війну. |
219 до н. є. Римсько-карфагенський конфлікт через Сагунт,взятий в облогу і здобутий Ганнібалом, незважаючи на втручання Риму. Римська вимога: повернення Сагунта і видача Ганні бала. Карфаген відмовляється, відтак Рим оголошує війну.
2-га Пунічна війна (218—201 до н.є.)
Римський план ведення війни (наступ на Іспанію та із Сицилії — до Африки) зірвано у зв'язку з раптовим наступом Глнш-бала (перехід Піренеїв і Альп) з 50 000 воїнів, 9000 вершників і 37 бойовими слонами. Кровопролитні бої призводять до зменшення війська перед наближенням до Верхньої Італії до 26 000 чоловік. Газдрубал, брат Ганііібала, з військом охороняє Іспанію. Консул П. Корнелій Сципіон надсилає свого брата Гн. Кор-нелія Сципюнл Кальвша до Іспанії, від Рони повертаєтея до Італії, і восени 218 до н. є. біля Тиціна(Тессіна) його розбиває Ганнібал. Програє також і консул Тіб. Семпроній Лонг, що наближається із Сицилії, разом із Сципюном зазнає поразки у грудні 218 до н. є. в битві поблизу Требії.Кельти приєднуються до карфагенян. Після переходу Ганні бала через Альпив217 до н. є., поразка консула Г. Фламінія біля Тразіменського оз.,у зв'язку з цим К. Фабія Максима(Сипсіаіог = Нерішучий) призначають диктатором.Обережне ведення війни. За наступних консулів,
|
|
|
2.8.216 до н. є., битва під Каннами,найтяжча поразка в римській історії. Римське військо оточує карфагенська кіннота і знищує майже 50 000 римлян, серед яких і консул Емілій Павел, за чисельності війська 86 000 чоловік. Зраджують Ка-пуя, самніти, лукани і бруттії. Римляни відновлюють оборонну політику (стратегія виснажування). Ганнібал займає зимові квартири в Кампанії, однак змушений, через недостатню підтримку Карфагена, відмовитися від наступальної війни.
215 до н. є. Союз Ганнібала з Філіппом VМакедонським(1-ша Македонська війна до 205 до н. є.), наступ якого в Ілліри-ку закінчився невдало.
|
|
|
Іспанія.Після першої перемоги на морі братів П. и Гн. Корнеліїв Сципюнш біля гирла Ебро (217 до н. є.) і захоплення Сагунта здобуває перемогу Газдрубал (216 до н. є.), який долає перешкоди під час прориву до Італії. Римляни пробиваються до Байтіса (Гвадалквівір) і укладають угоду із царем захід, нумідів Сі-факсом проти Карфагена (212 до н. є.)
Сицилія.По смерті Гієрона із Сиракуз (215 до н. є.) — союз його наступника з Карфагеном. Після дворічної облоги римським військом (оборонні пристрої Архімеда) під командуванням консула Марцелла 212 до н. є. взяття і сплюндрування Сиракуз.Сицилію знову завойовано римлянами й очищено від карфагенян (210 до н. є.). 212 до н.є. Ганнібал здобуває Тарент(вихід із союзу грецьких міст на південно-італійському узбережжі). Перемога Ганнібала поблизу Капуї. 212 до н. є. Союз Риму з Етолійським союзом для полегшення в боротьбі з Філіп-пом VМакедонським (пізніше — приєднання Еліди, Мессени і Спарти, 211 до п. є.): завойовані області відходять до союзу, здобич — до Риму. Аттал із Пер-гама у 209 до н. є. приєднується до союзу. 211 до н. є. Римляни беруть в облогу і здобувають Капую,оскільки наступ Ганнібала на Рим з метою відтягування сил зазнає невдачі (НаппіЬаІ апіе рогіаз). Капуя стає адег риЬІісиз (общинною землею). Іспанія.Після поразки від Газдрубала та нумі-дійського князя Масінісси і смерті Сци-піонів (211 до н. є.) римляни відступають до Ебро. Рим посилає П. Корнелія Сципіона (25 років) як привата замість консула (рго сопзиіс) до Іспанії (210 до н. є.), який у 209 до її. є. захоплює Новий Карфаген. Після кровопролитної битви під час прориву біля Бекули (208 до н. є.) Газдрубал іде до Італії. Рим тепер змушений вивести своє військо з Греції. Філіпп Vукладає мир з Етолійським союзом (206 до н. є.).
207 до н. є. Битва під Метавроюпоблизу Сени Галльської. Римляни під командуванням М. Лівія Салінатора і Ц. Клавдія Нерона перемагають за допомогою запозиченої від карфагенян тактики: охоплення флангів війська, самостійні операції легіонів. Смерть Газдрубала. Після перемоги Сципіона біля Іліпи (206 до н. є.) над Магоном і Масініссою римляни просуваються до Півд. Іспанії (здобуття Гадеса). Відхід карфагенського флоту під командуванням Магона до Балеар, звідти до Генуї, щоб знову схилити лігурів і галлів до боротьби з Римом.
Кінець карфагенського панування в Іспанії.Сципюн повертається до Риму і його обирають консулом (205 до н. є.). Мир між Римом і Філіппом V(205 до н.є.).
204 до н. є. Переправа Сципіона до Африки(Масінісса приєднується). Після перемоги римлян під Тунісом (203 до н. є.) і безрезультатних мирних переговорів Карфаген відкликає Ганнібала з Італії (203 до н. є. смерть Магона у Верхній Італії). 202 до н.є. Вирішальна битва під Замою.Карфагенське військо знищено, Ганнібал рятується в Гадруметі й радить укласти мир. Укладення миру:відмова від Іспанії, передача Нумідії Масшіссі, сплата за репарацією 10 000 талантів протягом 50 років, передача військових кораблів, окрім 10 трієр, заборона веден ня війн за межами Африки, ведення війн в Африці тільки за згодою римлян. Райони Сиракуз відходять до провінції Сицилія. Карфагенська поразка засвідчує про перемогу римського громадянина (готовність до самопожертви) над карфагенським торговцем. Сципюн отримує почесний титул — Африканський і право на тріумф. У наступний період в Іспанії постійно спалахують повстання. Перед першим (191—189 до н. е.Ь Іспанія поділяється на дві провінції: Іспанія Ближня й Іспанія Дальня (197 до н. є.). Повстанський рух кельтіберів і лузітаиів, що почався в 154 до н. е„ вождем яких з 147 до н. є. і до його вбивства (139 до н. є.) є Віріат, після багатьох римських поразок придушує посланий до Іспанії П. Корнелій Сципюн Еміліан (134 до н. є.) 133 до н. є., здобуваючи Нумантію.П. Корнелій Сципюн Еміліан отримує також почесний титул — Нумантійський.
Наслідки Пунічних війн.Утворюється аристократична партія (оріітаїез) під керівництвом славнозвісних родів і народна партія (рорчіагез); подовжується річний термін повноважень чиновників з метою виконання довгострокових військових завдань. Після поширення римської влади за межі Італії в підкорених землях, які стають власністю римського народу, утворюються провінції. Земля, за умови сплати податку (зіірепгішт), залишається у володінні колишніх власників. Управління провінціямиздійснюється преторами як намісниками римського народу. Експлуатаціяпровінцій шляхом передачі на відкуп податків і мита збирачам податків (риЬІісапі), які походять переважно з розряду вершників(огсїо еяиезіег), що виник у 2-му ст. Рим стає найбільшим центром банків і капіталу. Чимало держав через клієнтські стосунки втрачають незалежність (Масінісса з Нумідіі, Прусій з Віфінії та ін.): вони визнають римську зверхність і терплять контроль над своєю зовнішньою політикою дипломатичними засобами. Рим, втручаючись у Схід. Середземномор'я, спершу не має наміру завойовувати елліністичні держави. Це передусім випливає із політ, міркувань: збереження рівноваги сил.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 185; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!