Війна проти Антіоха III(192—188 до н. є.) / Античний Рим / Схід (200—133 до н. є.)
200—190 до н. є. Кельтська війна у Верхній Італії.Рим придушує повстання бонів та інсубрів, яких підтримують залишки розпорошеного карфагенського війська. Будівництво Еміліївого шляху як продовження Фламініївого шляху до Плаценти (187 до н. є.). Заснування колонії Аквілея як торговельної столиці Півн. Європи (181 до н. є.).
200—197 до н. є. 2-га Македонська війна.Прохання Риму про допомогу від Пергаму, Родосу й Афін проти експансіоністських прагнень Філіппа VМакедонського, котрий укладає союз з Антюхом ПІ Сирійським, спрямований проти Єгипту. Римський флот захищає Пірей і погрожує Еретрії, яку захоплюють римляни (198 до н. є.). Після прориву до Фес-салії під командуванням Т. Квшктія Фламі-ііія римляни перемагають у 197 до н. є. в битві під Кіноскефалами.Укладення миру: відмова Філіппа V від гегемонії в Греції, сплата 1000 талантів військової репарації. Передача флоту, за винятком 6 кораблів. 196 дон. є. Фллміній під час Істмійських ігор у Коринфі проголошує свободи для грецьких держав (194 до н. є.). Римляни залишають Грецію.
192—188 до н.є. Війна Риму проти Антіоха III,який після відновлення влади Се-левкідів на Сході (похід на Бактрію) витісняє єгиптян із Сирії та Палестини. У союзі з Етолійським союзом він бажає завоювати Птолемеєві володіння в Егєях і висаджується у Фессалії. Після поразки Антіоха Ш під Фермопілами (191до н. є.) 190 до н. є. битва поблизу Магнесії,що біля Сіпіла. Перемога римлян під командуванням Л. Корнелія Сципюпа з допомогою його брата Сципіона Африканського над Антюхом. Етолійський союз зазнає поразки 189 до и. є. при здобутті Амбракп.
|
|
|
188 до н.є. Апамейський мир.Антюх IIIповинен сплатити 15 000 талантів щорічними внесками протягом 12 років, крім того, віддати військові кораблі, за винятком 10. До Родосу і Пергаму відходять малоазійські володіння, що в ролі буферних держав протиставляються як супротивники імперії Селевкідів. Рим є володарем Схід. Середземномор'я.
Рим і Карфаген
Ганнібал, якого в Карфагені обирають су-фетом (виїеіеп — найвищий чиновник) (196 до н. є.), рятується у зв'язку з вимогою Риму до Антіоха III, котрий відкинув запропонований Глнншалом військовий план ведення війни в Італії, про його видачу. Після Апамейського миру Ганнібал утікає до царя Прусія Віфінійського, від якого римляни теж вимагають видати його. Самогубство Ганнібала (183 до н. є.).Його великого суперника Сципіона Африканського звинувачують у Римі в державній зраді, а його брата Л. Сципіона, котрий після перемоги над Антюхом III одержує почесний титул Азіатський і право на тріумф, звинувачують у розтраті. Клтон, який із 184 с державним цензором і бореться проти корупції серед нобілітету, — ватажок партії, ворожої Сципіонам. Сципюн АФРИКАНСЬКИЙ помирає в 183 до н. є. в добровільному вигнанні.
|
|
|
| 171—168 до н.є. 3-тя Македонська війна. |
Персей, син Філіппа V, намагається відновити гегемонію над Грецією, і Евмен Пергамський звинувачує його в Римі. Початкові римські невдачі й хитка позиція Родосу та Пергаму. 22.6.168 до н. є. Битва біля Підни:перемога римлян під командуванням сина однойменного консула Л. Емілія Павла, який загинув під Каннами. Умови Самофра-кійського миру після взяття в полон Персея: ліквідація Македонського царства шляхом поділу Македонії на 4 самостійні області. 1000 заручників Ахейського союзу (серед них історика Поліия) забирають до Риму (с. 95). Делос стає вільною гаваннюі вдається до конкурентної боротьби з Родосом (166 до н. є. відходить до Афін). Римських громадян звільняють від податку на майно (иїЬигшп) завдяки здобичі. Македонія після повстання стає римською провінцією (148 до н. є.; с. 67). Антюх IV, внаслідок римського втручання після битви біля Підни, змушений покинути Єгипет. Придушення повстання Ахейського союзу після 146 до н. є. руйнування Коринфа.Області Ахейського союзу потрапляють під македонське провінційне підпорядкування. Будівництво дороги Ігнатія (уіа Едпаїїа) (Діррахій — Фессалоніки).
|
|
|
149—146 до н. є. 3-тя Пунічна війна.Тривалі, провоковані Римом конфлікти з Масшіссою, котрий розширює кордони своєї держави за рахунок Карфагена, втягують Карфаген у війну (150 до н. є.), яку не схвалює Рим, після чого Рим оголошує війну Карфагену (Клтон: Сеіегот сешео Сагіпадіпет єезе йєіепа'ет = "Карфаген буде зруйновано"). Карфагеняни капітулюють після висадки двох римських армій, але відмовляються залишити місто. Вони відновлюють боротьбу. П. Корне-лію Сципюну Еміліану, котрого послано до Карфагена (147 до н. є.), вдається 146 до н.є. здобути Карфаген,який, попри заступництво П. Корнелія Сципіона Еміліана, руйнують. Тих, хто вцілів, продають у рабство. Карфагенська територія стає римською провінцією Африка. Тріумф Сципіона Еміліана (почесний титул Африканський Молодший).
136—132 до н. є. 1-ша війна рабів.Сирієць Евн збирає рабів великих маєтків (Іаіі-(ипсИа) Сицилії і веде їх на бій проти римлян (одночасно 200 000 повсталих рабів). Прийняття Евном царського титулу за елліністичним зразком. Після здобуття Енни і Тавромонія Евн потрапляє в полон; 20 000 рабів розпинають.
133 до н. є. Аттал III Пергамський передає в спадок римлянам свою державу,яка 129 до н. є. стає римською провінцією Азія.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!