Антична Греція /Афіни за Перікла (462—429 до н. є.)
Удосконалення демократії
462 до н. є. На пропозицію Перікла й Ефіальта всі політ, рішення і права передано раді (буле), комісіям судів присяжних і Народним зборам (еклесії); внаслідок цього Ареопаг позбавлено влади, за винятком карного судочинства (суд крові). Після вбивства Ефіальта (461 до н. є.) реформаторську діяльність продовжує Перікл.
461 до н. є. Впровадження щоденної плати (дієти) членам союзу ради і судів присяжних (завдяки союзним податкам).
458 до н. є. Удосконалення демократії шляхом допущення 3-го класу (зевгіти) до архонату. Державою управляють голови ради (притани). Позбавлення влади знаті й перехід політ, відповідальності до народу, точніше до громадян.
451 до н. є. згідно із законом про права громадян: як батько, так і мати мають бути афінянами. (Відокремленість: втрата права громадянства для афінян, у яких матері іноземки; егоїзм: соціальні переваги — дієти (щоденна плата та розподіл зерна) — лише небагатьом; небезпечна, неприродна замкненість).
Боротьба проти Спарти і Персії
461 до н. є. Розірвання союзу між Афінами і Спартою, натомість союз Афін з Аргосом, споконвічним ворогом Спарти.
460—457 до н. є. Будівництво Довгих мурів, внаслідок чого Афіни стають найбільшою фортецею Греції.
460 до н. є. Після переселення мессенських ілотів до Навпакта з афінською допомогою та після укладення союзу Афін з Мегарою зростає спартанський вплив на Коринф, який — як і Егіна — укладає союз із Спартою.
|
|
|
457 до н. є. Загроза Афінам з півночі від союзу Спарти з Фівами. Перемога спартанців і фіванців під Танагрою, афінян — під Енофітом. Гегемонія Афін у Середній Греціїзавдяки приєднанню Беотїї, Локриди і Фокеї.
456 до н. є. Насильницьке прийняття Егіни до морського союзу (надання флоту). Наслідки: усунення конкурента в торгівлі; Пірей стає найбільшим перевалочним портом Греції. Афіїїи з торгово-політичних міркувань підтримують повстанські рухи проти Персії, наприклад, рух інара в Єгипті (Єгипет, поряд із Сицилією та Півн. Причорномор'ям, є найбагатшою зерновою країною того часу). Загибель посланого на допомогу афінського флоту і
454 до н. є. перенесення казни союзу до Афін (сплата 1/60 частини данини богині Афіні). Поступове виснаження Афін у зв'язку з війною на два фронти — проти Спарти і Персії — змушує укласти
451 до н. є. перемир'я зі Спартою (5 років), за посередництва Кімона, який повернувся із заслання і
449 до н. є., незадовго до подвійної перемоги афіняннад персами під Саламіною,помирає на Кіпрі.
448 до н.є. Мир між Персією й Афінами (мир Каллія).Наслідки: грецькі міста Малої Азії і Кіпру залишаються, зі збереженням своєї автономії, в Перській державі. Обопільна відмова від втручання; Егсйське море — грецьке внутрішнє море.
|
|
|
448 до н. є. Заснування Афінської держави за допомогою реорганізації Афінського морського союзу (військовий союз проти Персії стає зайвим): поступове впровадження афінської грошової системи, (системи мір та ваги серед усіх членів союзу. Подальша сплата данини.
447 дон. є. Загальногрєцький Мирний конгрес,скликаний Періклом в Афінах (програма: забезпечення миру, безпека мореплавства, відновлення розорених персами святинь), зазнає невдачі через опір Спарти. У наступний період повстання проти Афін (олігархічний переворот у Беотїї 447 до н. є., відхід Евбеї і Мегари 446 до н. є.) та вторгнення спартанського війська до Аттики. Афіни внаслідок цього
445 дон. є. змушені укласти 30-річний мирзі Спартою: визнання Афінської держави Спартою і гегемоністського становища Спарти на Пелопоннесі Афінами. Афіни, поряд з Персією і Карфагеном, є 3-ю великою державою на Середземному морі.Збереження дуалізму відносин між Спартою й Афінами.
443—429 до н. є. Епоха Перікла.Перікла після подолання опозиції (остракізм його супротивника Фукідіда 443 до н. є.) як демагога (вождя народу) щорічно переобирають стратегом. Посада стратега є правовою основою його панівного становища, проте він справді перевершує своїх колег і стратегів завдяки своєму авторитету серед афінського народу (талант промовця). Афіни — "на словах демократія, а насправді (однак) монархія першої людини" (Фукідід). Заснування колоній та створення клерухій для забезпечення незаможного населення. Небезпека для афінської держави: перехід від держави, що вимагає безплатного виконання своїх обов'язків, до держави, яка платить за це певну платню (дієти). Єдність культурної, зовнішньої і внутрішньої політики. Зв'язок політ, гегемонії і культурної місії. Зведення будівель в Акрополі за допомогою союзних коштів, що на роки забезпечувало багатьом людям роботу і прибуток, але означало більше навантаження на фінанси. Культурне коло Перікла та Аспасп: Геродот Галікарнаський, Анаксагор з Клазомен, Ппподам з Мілета, Софокл і Філій. Реорганізація морського союзу шляхом поділу міст на 5 податкових округів і встановлення демократи в союзних містах. Союзники, перетворені на підданих і примушені до сплати данини, чинять Афінам опір (440 до н. є. вихід Самоса із союзу і здобуття його Періклом). У 425 до н. є. членами морського союзу є більш як 400 міст-держав.
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 203; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!