Антична Греція / Мікенський період (2500—1150 до н. є.), переселення



Рання і середня елладська епохи (2500—1600 до н. є.)

2500—1850 до н. є. Рання елладська епоха. Утворення різноманітних культурних пластів на Егейському просторі. У Греції виникає землеробська культура,яка охоп­лювала Фракію, Фокею, Беотію, Атти­ку і Коринф (характерна ознака — ке­раміка игптпів). У мовному відношенні сліди цього середземноморського насе­лення може бути підтверджено: назви населених пунктів із закінченням на -піо8 і -8808 не є індоєвропейськими (на-зви рослин, металів, назви з мореплав­ства та рибальства запозичувалися гре­ками).

1850—1600 до н. є. Середня елладська епо­ха. Переселення індоєвропейських пле­мен("протогреки"): іонійці та еолійці (ахейці). Відбувалося не поодиноким ве­ликим військовим походом, а повільним проникненням племен та частин племен (мирне співіснування і збройні конфлік­ти). Змішування із корінним населен­ням підготувало поступовий перехід у

1600—1150 до н. є. до пізньої елладської мікенської епохи. Суспільство. Знать (арістой), воїни на бойових колісницях; монументальні замки з мегароном у центрі ("циклопічні мури").Є свідчен­ня про військові сутички між мікен-ськими володарями (каитонні сфери во­лодіння), а також про мирне співісну­вання під владою одного верховного во­лодаря ("володар золоторясних Мікен" в Арголіді). Передумова для будівництва замків — велика кількість рабів. Зміст життя знаті — війни, полювання, при­дворні свята.

15-те ст. до н. є. Поширення влади на Малу Азію (Мілет), Мелос і Крит (розбійні походи). Запозичення мінойської кера­міки і купольних могильників для куль­ту предків панівної верстви. Руйнуван­ня "менших" палаців (с. 33). Заселення Криту, Родосу, Кіпру.

1400—1150 до н. є. Пізньомікенський пері­од. Будівництво купольних могильниківі велетенських за розмірами укріплень (Мікени, Тіринф, Пілос, Гія (Гла), Афі­ни). Славнозвісні Левова брама і Скарб­ниця Атрея (діаметркупола 14,5м)уМіке-нах.

13-те ст. Монументальне розширення укріплень замків для відсічі племенам, що переселяються з Балкан.

Бл. 1250 до н. є. Нова хвиля переселення (егейське переселення).Наслідки: підне­сення сєрєдньоассирійської держави та фінікійських міст-держав. Поява ет­русків в Італії. Руйнування Трої VIIа.

Бл. 1150 до н. є. Руйнування мікенських замків.

Переселення грецьких племен(1200—1000 до н. є.) (також дорійське переселення), викликане просуванням іллірійців до Се­редземного моря. Північно-західні греки оселяються в Етолії та Акарпанії; дорійці морським шляхом досягають Криту і пів­денно-західної Малої Азії, а суходолом — Пелопоннесу. Відтіснювання ахейців на Іонійські о-ви. Аттика, Евбея і Кіклади за­лишаються, незаймані переселенням, у ру­ках іонійського населення захід, узбереж­жя Малої Азії. Міграційні рухи віддзерка­люються в поширенні найважливіших мов­них груп (діалектів) грецьких племен: іоній­ської, ахейської (еолійської) і дорійської. Пе­реваги переселенців — у новому способі ве­дення бою: кіннотники із залізною зброєю проти бойових колісниць із бронзовою зброєю.

Поступове формування нового політич­ного устрою.

1.Подальше заселення давнього мікен-ського замку (поліс) зумовлює утворен­ня міста-держави.

2.Із поселень у новозавойованих місце­востях виникають сільські поселення, в яких відмовляються від колишнього вій­ськового ладу (зібрання царя і вільних воїнів) й утворюється верства землевлас­ників (знать).

3.Царська влада зберігається в грецьких окраїнних областях (Епір, Македонія).

Загальногрецькі зв'язки.Запозичення від фінікійців письмаі подальша розробка з нього алфавіту(відтворення голосних че­рез "зайві" знаки для приголосних (знаки для тих фінікійських приголосних, яких не було у грецькій фонетиці): перше суто фонетичне письмо). Міфи, що походять з мікенських часів ("Атріди", "Персей", "Едіп", "Семеро проти Фів", "Єлена", "Ме-нелай"), — попередники гомерівського епосу.

Релігіяз культовими святинями загально-грецького значення (Дельфи, Делос, Са-мос, Олімпія) та ігри,які виросли з куль­ту як панелліністична інституція (змагання = гр. адоп): олімпійські ігрина честь Зевса, фіксація переможців із 776 до н. є.Піфійські ігри в Дельфах на честь Апол-лона, Істмійські — на Коринфському пе­решийку на честь Посейдона і Немейські

—в Немейській долині в Арголіді на честь Зевса. Виникає протиставлення еллінів(людей грецької культури) варварам. Мистецтво.Дві гілки мистецтва минулого впливають на грецьку геометричну епоху: крито-мікенське мистецтво (поч. 3-го тисяч.

—бл. 1400 до н. є.) і мікенське мистецтво (бл. 1600—1200 до н. є.). У добу субмікен-ського мистецтва (12—11-тест. до н. є.) по­чинається занепад і збідніння мікенської розмаїтості форм.У протогеометричну до­бу (1050—950 до н. є.) відбувається подаль­ше звуження традиційного матеріалу, про­те водночас очевидне і нове починання (гєо-метризація). У геометричну епоху (950—700 до и. є.) — створення иа амфорах орна­ментів з простих геометричних форм (лінії, меандр, півколо). Закріплення витворів ми­стецтва чіткою побудовою (тектоніка = співвідношення між собою горизонтально­го і вертикального). Абстрактні зображен­ня (статуетки).


 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 191; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!