Колективні настрої та традиції.
Колективний настрійє емоційно-оціночною, груповою реакцією колективу на поведінку людей, подій, явища, факти і складає структурний компонент психології спільності. На відміну від настрою індивіду, який обумовлений в рівній мірі всією сукупністю фізіологічних, психічних і соціальних чинників, груповий колективний настрій є перш за все продуктом всієї системи соціальних відношень, і переважно визначається матеріальними і духовними умовами життя людей.
Настрої - найбільш динамічний елемент психології. Виникаючи у одних людей вони можуть швидко розповсюджуватися на інших, "психічно заражати" їх. Механізм психологічної індукції сам по собі нейтральний. Він може діяти як в позитивному, так і негативному напрямку. Тому в колективі з однаковою швидкістю розповсюджуються як добрі почини, так і негативні явища.
Колективні настрої не є простою механічною сумою настроїв особового складу. Настрої колективу мають здатність підсилювати почуття людей і збільшувати багаторазово енергію групи індивідів. Аналіз колективного настрою офіцер може провести методом спостереження за воїнами - за їх реакціями, висловлюваннями, поведінкою. Метод цей складний і потребує великого практичного досвіду. (За спокійним зовнішнім виглядом людина може приховувати і радість, і горе, і любов).
- На настрій військового колективу впливає побут. Невдоволення небезпечне тим, що цей психологічний настрій з пасивної форми може перейти в активну форму, вилитися в діях особового складу.
|
|
|
- Сильним джерелом позитивних колективних переживань є військові ритуали.
В динаміці розвитку колективних настроїв можна виділити ряд етапів:
1.Виникнення настрою, що зародився спочатку одиночно, стихійно, випадково, не усвідомлено (етап бродіння).
2.Оформлення у чітко вираженому настрої більшості підкріпленому думками і поглядами (етап підйому).
3.Перехід до дії.
4.Спад.
Мабуть немає особливої необхідності у доказах того, що впливати на колективні настрої краще усього на початку, на перших двох етапах. Справа від цього, безумовно, виграє.
При формуванні позитивного настрою, як показує досвід, найкраще створити його у деякій частині колективу (сержанти, авторитетні воїни), а потім вже прагнути до розповсюдження цього настрою серед іншого особистого складу.
Особливо помітно колективні настрої відображаються на дисципліні і організованості.
Колективні традиції.
Традиції виникають на різних рівнях суспільного життя, в різних соціальних масштабах.
Традиції- укорінені в колективі чітко визначені дії і стосунки, дотримання яких стало суспільною потребою.
|
|
|
Умовно традиції можна поділити за низкою ознак:
- за змістом - бойові, трудові, службові, побутові, спортивні.
- за сферами прояву - моральні, правові, художні, релігійні.
- за належністю різних спільностей людей - національні, територіальні, професійні, групові, мішані, сімейні.
| За змістом | За сферами прояву | За відношенням до різних спільностей людей |
| Бойові | Моральні | Національні |
| Трудові | Правові | Територіальні |
| Службові | Художні | Професійні |
| Побутові | Релігійні | Групові |
| Спортивні | Мішані | |
| Сімейні |
Традиції виступають тим соціальним клеєм, який закріплює колектив в одне ціле, надає йому своєрідність та неповторність. В залежності від умов життя, соціальних відносин з'являються стійкі норми поведінки, засоби праці та життя. Так виникають звички.
Звички- це складна норма поведінки або стосунків у суспільстві і колективі. Звички періодично повторюються, передаються з покоління в покоління і набувають великої ритуальної стійкості, стають потребою народу, нації, соціальної групи. Такі звички називаються - традиціями.
Дослідження суспільної думки в підрозділі.
Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки.
|
|
|
Основні положення, склад і структура.
Збори офіцерів у Збройних Силах України (далі - Збори офіцерів) є постійно діючим громадським органом офіцерського складу, призначеним для збереження військових традицій, створення атмосфери відвертості та взаємної довіри, захисту честі і гідності, нетерпимості до недоліків, байдужності та пасивності.
Збори офіцерів покликані всебічно сприяти сумлінному і чесному виконанню військового обов’язку офіцерським складом і військовими колективами, неухильному додержанню Конституції України і законів України, Військової присяги, військових статутів Збройних Сил України, згуртуванню офіцерських колективів, забезпеченню поваги у взаємостосунках між офіцерами та громадському впливу на порушників військової дисципліни та громадського порядку для підвищення боєздатності і бойової готовності Збройних Сил України. Збори офіцерів забезпечують впровадження в дію положень Кодексу честі офіцера Збройних Сил України, оголошеного Наказом Міністра оборони України від 31 грудня 1999 року № 412, принципів демократизму і гласності в армійському (флотському) середовищі, історичних традицій українського війська.
|
|
|
Метою Зборів офіцерів є:
- здійснення виховного впливу на підготовку офіцерів у дусі високої відповідальності перед українським народом за постійну готовність до захисту Батьківщини, формування у офіцерів високих професійних, ділових і моральних якостей, активності і відповідальності за виконання службових і громадських зобов'язань;
- згуртування офіцерського колективу, підтримання в ньому товариських відносин, що базуються на дотриманні моральних принципів Кодексу честі офіцера Збройних Сил України;
- надання допомоги командуванню в узагальненні і використанні позитивного досвіду роботи офіцерів у відношенні підвищення бойової готовності, зміцнення військової дисципліни, успішного рішення завдань бойової підготовки, військово-патріотичного виховання військовослужбовців;
- підвищення освітнього та культурного рівня офіцерів;
- становлення справедливості під час розгляду конфліктних ситуацій щодо захисту особистості офіцера від грубощів і свавілля, приниження його гідності;
- дотримання чинного законодавства щодо правового і соціального захисту офіцерів і членів їх родин, стимулювання військової служби офіцерського складу, допомога у розв’язанні побутових проблем;
- організація відпочинку та дозвілля офіцерського складу і членів їх родин.
Збори офіцерів створюються в органах військового управління, військових частинах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини) рішенням загального зібрання офіцерів з виданням відповідного наказу командира (начальника).
Командир (начальник) забезпечує створення Зборів офіцерів і сприяє їх роботі.
Членами Зборів офіцерів є офіцери військової частини. Під час розгляду окремих питань у засіданнях Зборів офіцерів можуть брати участь (за запрошенням) представники, які визначені зборами прапорщиків та сержантів військової частини
Членами Зборів офіцерів військових частин можуть бути офіцери окремих підрозділів, які не входять до складу цих військових частин, але які дислоковані поблизу військових частин і входять до складу одного військового гарнізону незалежно від приналежності до видів Збройних Сил України.
Вищим органом Зборів офіцерів є зібрання Зборів офіцерів військової частини. Зібрання Зборів офіцерів проводиться у визначене командиром (начальником) час, при цьому у з’єднаннях та військових частинах - не менше одного разу на квартал, а за необхідністю і в більш короткі терміни. Рішення зібрання Зборів офіцерів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини присутніх і воно не суперечить законам України та військовим статутам Збройних Сил України. Схвалення рішення є обов'язковим для виконання членами Зборів офіцерів військової частини.
Збори офіцерів органів військового управління збираються за необхідності для колективного обговорення та вирішення найбільш важливих питань службової й іншої суспільно значимої діяльності офіцерського складу. Порядок денний визначається президіями відповідних Зборів офіцерів органів військового управління або формується радою голів Зборів офіцерів.
Якщо чисельність Зборів офіцерів військової частини складає до 20 членів - то обирається голова Зборів офіцерів, якщо чисельність більше 20 членів – голова Зборів офіцерів та президія Зборів офіцерів.
Головою Зборів офіцерів може бути обраний офіцер, за якого проголосувало дві третини офіцерів - членів Зборів офіцерів військової частини. Голова Зборів офіцерів обирається таємним голосуванням. Чисельність президії Зборів офіцерів визначається рішенням зібрання Зборів офіцерів.
Вибраними до складу президії Зборів офіцерів вважаються ті офіцери, що одержали за результатами голосування більше половини голосів членів Зборів офіцерів.
Голова та члени президії Зборів офіцерів обираються терміном на два роки.
Зі складу президії Зборів офіцерів обирається її секретар і заступники голови Зборів офіцерів, їх діяльність здійснюється відповідно до ухваленого на зібранні Зборів офіцерів плану роботи Зборів офіцерів, узгодженого з командиром військової частини .
Усі заходи Зборів офіцерів залежно від їх рівня і завдань організовуються і проводяться у виділених командиром приміщеннях, що забезпечені необхідним майном.
Робота Зборів офіцерів проводиться на демократичній основі та в обстановці гласності, доброзичливості, що сприяє відкритому обміну думками. Молодший за званням, нижчий за посадою може звернутися до старшого з будь-яким питанням. Старший зобов'язаний дати відповідні пояснення і сприяти вирішенню питань як службових, так і особистих. Зібрання Зборів офіцерів можуть проводитися за вимогою будь-якого їхнього члена після відповідного звертання до президії Зборів офіцерів та її схвалення.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 598; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!