Особливості військової діяльності.
Основною умовою виникнення і розвитку особистості, її психіки, а потім і свідомості є суспільно-трудова діяльність.
Діяльність - це вплив людей на предмети і процеси зовнішнього середовища у результаті якого вони перетворюються згідно з поставленою метою.
Військова діяльність - це специфічний вид діяльності, що є для воїнів суспільно-необхідним. До поняття військова діяльність входить:
1.бойова підготовка (навчання).
2.підтримання високої бойової готовності:
- бойове чергування;
- вартова служба;
- внутрішня служба;
- обслуговування, перевірка та ремонт військової техніки.
3.безпосередньо бойові дії.
Крім того військова діяльність поділяється на:
- командну
- штабну
- інженерно-технічну
- соціально-психологічну
- військово-педагогічну
- адміністративно-господарчу
Особливе місце у діяльності офіцера займають навчання, виховання і керівництво підлеглими.
Сучасний процес навчання воїнів реалізує чотири основних функції:
1.Освітню (озброєння воїнів системою знань, навичок, умінь).
2.Виховну (формування необхідних якостей особистості як у військовослужбовців так і військових колективів).
3.Розвиваючу ( розвиток інтелектуальних і фізичних сил воїнів).
4.Психологічної підготовки
Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
Управління підрозділом, частиною, навчання і виховання особового складу у сучасних умовах неможливе без урахування якостей і станів воїнів.
|
|
|
Вивчення особового складу об'єктивно обумовлено самим характером роботи офіцера, його призначенням як керівника, організатора і вихователя своїх підлеглих.
Щоб підтримувати постійну бойову готовність, організувати повсякденну службу, бойову діяльність підрозділу, командиру необхідно знати:
- у якій мірі воїни володіють якостями, необхідними для виконання задачі;
- на кого з підлеглих можна покластися;
- кому і яку допомогу треба надати;
- які і до кого можна пред'явити вимоги.
Вивчення особового складу здійснюється систематично. Покладаючись на загальні закономірності військової психології, уміло використовуючи методи вивчення командир отримує достовірні і корисні дані про своїх підлеглих.
Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
Практика показує, що робота з вивчення особистих якостей військовослужбовців, з обліку всіх об'єктивних та суб'єктивних факторів, що впливають на воїна, тоді приводить до успіху, коли дотримуються принципи індивідуально-виховної роботи, які ж вони?
1) повсякденна увага до кожного військовослужбовця, що поєднується з високою вимогливістю і батьківською турботою до його життя, побуту, дозвілля;
|
|
|
2) зв'язок виховання підлеглого з подіями, що відбуваються у державі, із завданнями бойової та гуманітарної підготовки військового колективу;
3) єдність індивідуального і колективного впливу на особистість воїна;
4) дотримання почуття міри в критиці недоліків воїна і опора на його позитивні якості;
5) конкретність, спрямованість на певного військовослужбовця;
6) цілеспрямованість в досягненні визначених завдань вихованця;
7) оперативність, можливість проведення виховної роботи в будь-яких обставинах, швидке реагування на поведінку воїна в різних ситуаціях.
Коефіцієнт корисної дії індивідуально-виховної роботи залежить від:
А) кожний вихователь на своєму рівні завжди в центрі уваги тримає конкретну людину;
Б) будь-який командир враховує індивідуальні особливості підлеглого в інтересах застосування найбільш доцільних методів, способів форм та засобів виховання;
В) кожний офіцер-вихователь прагне оволодіти передовим досвідом індивідуально-виховної роботи на користь підвищення військової майстерності, зміцнення військової дисципліни, згуртування військових колективів.
Роботу з індивідуального вивчення особового складу доцільно проводити за такою схемою:
|
|
|
1.Визначити ступінь розвитку загальних рис, властивих конкретному воїну як громадянину;
2.Виявити особливості внутрішнього світу, обумовлені його віком;
3.Встановити особливості, пов`язані з досвідом військової служби.
4.Оцінити індивідуально-психологічні характеристики.
А для чого вам це потрібно? А для того, щоб визначити на що спрямована індивідуально-виховна робота, тобто її методику.
Практика показує, що там, де командири та вихователі володіють методикою індивідуально-виховної роботи, проявляють турботу про її вдосконалення, успішніше вирішуються усі питання організації життєдіяльності військового колективу, це називається володіти методикою індивідуально-виховної роботи.
Під методикою індивідуально-виховної роботи ми маємо на увазі сукупність форм та засобів, за допомогою яких реалізуються основні її функції - вивчення військовослужбовця з метою визначення найбільш ефективного впливу на нього; планування, організація, проведення, контроль та оцінка досягнутого.
Вивчення військовослужбовців об'єктивно зумовлене самим характером роботи офіцера, його призначенням як керівника, організатора, вихователя своїх підлеглих, для того, щоб підтримувати постійну бойову готовність, організувати повсякденну службу, бойову та гуманітарну допомогу, а також бойову діяльність довіреного підрозділу.
|
|
|
Для того, щоб підвищити ефективність заходів виховної роботи треба пам'ятати, що вивчення підлеглих - це комплексна, практично-пізнавальна діяльність командирів та офіцерів структур виховної роботи, спираючись на те, що індивідуально-виховна робота - це безперервний творчий процес. Досвідчені офіцери, використовуючи пізнавальні бесіди, педагогічне спостереження, тощо, прагнуть знати насамперед загальні біографічні дані кожного воїна, а також його ділові та морально-психологічні якості. Доцільно виявити ідеали, інтереси та установки кожної людини, її темперамент, характер, здібності, особливості інтелектуальної діяльності, ступінь розвитку волі, стан здоров'я, фізичний розвиток, ставлення до військової служби, до товаришів, старих, рівень загальної вихованості, тощо.
Одна з умов підвищення ефективності індивідуально-виховної роботи - це те, що вивчення воїнів в усіх випадках повинно бутиактивним, усе що стає відомо офіцеру про підлеглого, потрібно оперативно використовувати в практиці індивідуально-виховної роботи, при цьому важливо не прилаштовуватися до індивідуальних особливостей воїна, а враховувати їх, спонукати людину до подальшого самовдосконалення, до активної роботи над собою.
В реалізації вимог принципу індивідуального підходу велику роль відіграють індивідуальні бесіди, завдання та доручення, а також індивідуалізація загальних масових заходів.
Вивчення особистих якостей та індивідуальних особливостей підлеглих запропоновано офіцерам статутами та іншими документами. У функціональних обов'язках безпосередніх командирів та начальників особливо підкреслюється важливість глибокого та всебічного вивчення і знання моральних, бойових та психологічних якостей кожного військовослужбовця.
Чи реальна ця задача? Дослідження, проведені в частинах показують, що більше половини опитаних офіцерів оцінюють свої здібності в організації і проведенні індивідуально-виховної роботи задовільними. Передові ж командири-вихователі вважають, що цій справі може допомогти певна система роботи.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 322; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!