Програма вивчення особистості воїна.



Загальні відомості про воїна

- військове звання, прізвище, ім'я, по батькові;

- рік, місяць, число народження;

- місце народження і час призову на службу;

- рід занять до армії (фах);

- освіта та загальний інтелектуальний розвиток;

- національність;

- походження;

- загальний фізичний розвиток;

- відомості про батьків та близьких;

- сімейний стан;

- умови життя та виховання у сім'ї (дитячий будинок, школа-інтернат).

Спрямованість особистості і мотиви поведінки воїна

- домінуюча цілеспрямованість (інтереси, погляди, потреби);

- відношення до оволодіння військовим фахом;

- відношення до своєї службової діяльності;

- успіхи у бойовій підготовці;

- про що мріє і що бажає робити після служби;

- як використовує відпустку, звільнення.

Взаємовідносини з іншими військовослужбовцями

- положення у колективі, авторитет;

- відношення до товаришів у колективі (з ким дружить);

- взаємовідносини з молодшими командирами;

- взаємовідносини з офіцерами;

- чи задоволений своїм становищем у колективі;

- з ким підтримує зв'язок за межами частини, з ким листується.

Особливості прояву характеру і темпераменту.

- блискучо виражені риси відношення до оточуючого;

- вольові риси характеру (мужність, стійкість);

- дисциплінованість, виконливість;

- відношення до спорту;

- навчальна праця;

- особливості темпераменту;

- переважаючий настрій;

- негативні риси характеру;

- відношення до морального і матеріального стимулів.

Здібності.

- розумові та фізичні здібності;

- здібності до навчання;

- рівень творчого мислення;

- відношення до навчання.

Суспільна активність.

- відношення до суспільного життя;

- участь у житті колективу;                             

- інтерес до життя країни та міжнародних подій;

- участь у культурно-масових і спортивних заходах;

- мотиви діяльності у суспільній роботі.

Загальні психолого-педагогічні висновки.

- основні позитивні риси та недоліки особистості;

- визначення найважливіших психолого-педагогічних задач, які стоять перед командиром, на шляху подальшої виховної роботи з воїном.

Важливо мати на увазі, що програма - не шаблон. Вона тільки приблизний орієнтир для творчого вивчення підлеглих.

Таким чином вивчення особового складу - психологічно тонка, відповідальна праця офіцера.

Успіх в ній приходить до того, хто володіє відповідними елементами професійної майстерності, добре знає психологічну теорію і методи дослідження, хто близький до підлеглого, проявляє турботу про його потреби і запити.

Вивчення особового складу не є само метою і не повинно перетворюватись у формальне проведення заходів, що не мають практичного використання. Вивчення приносить відчутну користь, якщо воно з самого початку планується як органічна складова частина процесу керівництва колективом, організації бойової підготовки.

 

Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.

Психологія військового колективу.

 

Під колективом у психологічній науці розуміється високоорганізована спільність людей, об'єднаних єдністю світогляду, суспільно-корисної діяльності, їх цілей і засобів, організації, поглядів та інтересів, норм і правил поведінки, близькістю взаємовідносин, єдністю волі і суспільним керівництвом.

Колектив постійно впливає на кожного члена колективу. В свою чергу кожний член колективу здійснює вплив на своїх товаришів, колектив в цілому. Цей взаємний вплив проявляється в психології колективу. Різновидом колективу є військовий колектив. Це - організоване відповідно з військовими статутами об'єднання військовослужбовців військового підрозділу, частини на основі єдності ідейних та моральних позицій, спільної служби і військової діяльності, що виконується за допомогою майстерного використання зброї і бойової техніки, під керівництвом авторитетного командира і характеризується високою згуртованістю, дисципліною, боєготовністю, боєздатністю.

Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:

- наявність цілей і задач високої значимості: перед військовослужбовцями Збройних Сил України стоїть завдання збройного захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

- свої задачі військові колективи виконують з застосуванням зброї та бойової техніки.

- життя військового колективу підпорядковане статутам, нормам і правилам поведінки, чіткій регламентації взаємовідносин між військовослужбовцями, начальником і підлеглим на основі вимог загальновійськових статутів.

- військовим колективам притаманна чітка, відповідаюча способам застосування техніки і зброї у бою, продумана до деталей організаційна структура, сувора узгодженість, що забезпечується командиром.

- своєрідність військового побуту - індивідуального споживання, умов організації дозвілля, трудової діяльності, спілкування, побутових умов.

- є особливості і в комплектуванні військових колективів, підрозділів і частин.

Існує декілька видів груп (колективів):

1. Випадкова група. Люди пов'язані лише єдністю території. Це дуже слабкий зв'язок, і він не породжує ніяких моральних потенцій. По мірі того, як люди продовжують знаходитися разом, між ними встановлюються контакти. Та психологічних ресурсів явно не вистачає.

2. Неорганізована група. Тут більша кількість з'єднуючих чинників. Тут людей пов'язує:

1) єдність території:

2) між особовий склад на базі спільних інтересів;

3) певна спільність емоційних станів.

Це говорить про деяке згуртування групи. Та група мало придатна до ефективної сумісної діяльності. Щоб групу зробити організованою треба:

1) визначити керівника групи;

2) поставити завдання;

3) організаційно її сформувати.

3. Організована група. Перераховані вище зв'язки забезпечують додаткові моральні ресурси, які роблять групу боєздатною.

4. Військовий колектив, це вища форма об'єднання військовослужбовців. Для цього характерні раніш названі ознаки. Крім того він має психологічний потенціал. В колективі не просто існує спільна ціль діяльності, а всі його члени зжилися, колектив став частинкою серця кожного.

Колектив складається з:

- спільних людей, переконань;

- спільності моральних норм, якими люди керуються у своїй поведінці.

Колектив характеризується не тільки спільною діяльністю, а й наявністю у всіх його членів військової майстерності.

Військові колективи, створені відповідно з штатно-організаційною структурою називаються основними колективами. Крім них існують колективи спортивні, художні, різні гуртки.

Стан військового колективу характеризується рівнем соціального сприйняття і мірою задоволення його членів різними сторонами спілкування і взаємодії.

Соціальне сприйняття, в свою чергу, залежить від рівня свідомості, моральної та ідеологічної зрілості військового колективу. Сприйняття складається з окремих відчуттів, емоцій і вражень військовослужбовців як реакція на подію, або вплив командира, в результаті чого виникають індивідуальні і групові почуття, оцінки і настрої.

Суттєвий вплив на психологічні явища у військовому колективі здійснює управлінська діяльність командира, стиль керівництва підлеглими.

Таким чином, психологія військового колективу - це складна сукупність внутрішньо колективних процесів і явищ, сторона його духовного життя, групової, суспільної свідомості, що характеризує його зміст і стан.

Психологію колективу не можна відривати або протиставляти індивідуальній психології. Психологія кожного військовослужбовця і соціально-психологічні явища військового колективу знаходяться в нерозривному діалектичному зв'язку.

Найважливішими компонентами структури психології колективу є:

- між особисті взаємовідносини, спілкування, взаємні оцінки, вимоги.

- колективна думка, колективні погляди.

- колективні настрої, соціальні почуття.

- колективні традиції, навички і звички.

Ці компоненти, будучи наділеними конкретним змістом, складають у своїй сукупності його внутрішньо колективний соціально-психологічний клімат (атмосферу).


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 253; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!