II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі
Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
Сутність принципу єдиноначальності.
Сучасна єдиноначальність не може існувати інакше, чим у виді демократично-підконтрольного єдиновладдя, що законодавчо закріплено в Статутах Збройних Сил України. Саме завдяки єдиноначальності, що несе в собі авторитетний-суспільний початок, сучасна Українська армія перетворюється в організовану силу. Історичний досвід свідчить, що втрата єдиноначальності може привести армію і країну до загибелі. Тому керівництво держави робить усе, щоб згуртувати демократичні і здорові сили країни, молодих синів України навколо ідеї державності, прищепити їм любов до рідної землі, українському народу, навчити їх захищати його із сучасною зброєю в руках.
Що ж таке єдиноначальність у Збройних Силах України та в чому полягає суть принципу єдиноначальності?
Спочатку нагадаємо, що саме поняття принцип (від лат. - початок, основа) означає основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки, світогляду, політичної організації і т.і. або внутрішні переконання людини, які визначають її ставлення до дійсності, норми поведінки.
Щоб з'ясувати сутність єдиноначальності взагалі як поняття, звернемося до енциклопедичного словника: «Єдиноначальність - принцип управління, який означає надання керівнику будь-якого органу, закладу, підприємства широких повноважень, необхідних для виконання його функцій, а також встановлення його персональної відповідальності за результати роботи».
|
|
|
Це визначення дає розуміння того, що принцип єдиноначальності є універсальним принципом управління у будь-якій сфері людської діяльності, в тому числі й у військовій справі.
Єдиноначальність у Збройних Силах - принцип військового керівництва, за яким командири (начальники) різних ступенів наділені всією повнотою розпорядчої влади по відношенню до підлеглих і несуть повну відповідальність за всі сторони життя і діяльності військ. Єдиноначальність виражається в одноосібному прийнятті рішень, віддаванні відповідних наказів, розпоряджень і організації роботи з їх виконання.
Єдиноначальність - це найважливіший принцип військового будівництва і централізованого керівництва військами. Він полягає в тому, що на чолі кожного військового колективу, знизу догори, перебуває командир (начальник), якому держава довірила всю повноту розпорядчої влади по відношенню до підлеглих. Поряд з цим командир (начальник) несе відповідальність за всі сторони життя і діяльності військ, військовослужбовців, які йому підпорядковані.
|
|
|
Від того, як здійснюється принцип єдиноначальності, залежить не тільки якісне функціонування Збройних Сил України як централізованого організму, поєднання в них навчання й виховання, стан організованості та дисципліни особового складу, а й перш за все - висока бойова готовність та боєздатність військ, частин і підрозділів.
Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки, відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень (ст. 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Згідно зі статтею 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, «командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за постійну бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння та боєприпасів, бойової та іншої техніки, за всебічне забезпечення військової частини, за додержання принципів соціальної справедливості».
|
|
|
Єдиноначальність у Збройних Силах забезпечує максимальну гнучкість і оперативність у керівництві ними. Дає змогу командирові (начальникові) діяти ініціативно, рішуче, сміливо. Водночас єдиноначальність є неодмінною умовою підтримання міцної військової дисципліни, організації та проведення високоякісного навчання та виховання особового складу частини й підрозділу, забезпечення постійної боєготовності військ.
Особливістю єдиноначальності в Збройних Силах є її правова основа, яка базується на Законах України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про загальний військовий обов'язок та військову службу», статутах Збройних Сил України.
Політичними основами єдиноначальності у Збройних Силах є те, що вони будуються і функціонують на принципах національно-державницької ідеї, покликаної консолідувати народ України на захист територіальної цілісності та недоторканності кордонів Батьківщини, а також забезпечити права і свободи людини та гідні умови для життя.
Командир спільно із заступниками, використовуючи морально-психологічний потенціал військового колективу, виступає в армії провідником національної незалежності, сприяє відродженню національної свідомості та самобутності особового складу. Виховує з підлеглих громадян-патріотів, які готові, зокрема, стати на захист країни, покласти життя, забезпечуючи мирну працю українського народу.
|
|
|
Іншою особливістю єдиноначальності є те, що вона в певних ланках військового керівництва поєднується з колегіальністю, має певні аспекти демократичності. Так на рівні видів Збройних Сил, оперативних командувань і об'єднань - військові ради, на рівні з'єднань, частин і підрозділів - наради керівного складу, офіцерських, сержантських колективів. Колегія Міністерства оборони, військові ради мають право обговорювати і вирішувати найважливіші питання життя і діяльності військ, несуть відповідальність перед державними органами за стан бойової готовності.
У більшості з'єднань, частин і підрозділів плідно використовуються наради з різними категоріями офіцерів, прапорщиків, сержантів, що дає можливість більш об'єктивно аналізувати стан справ з різних питань життєдіяльності військ та приймати обґрунтовані рішення, які реалізуються у відповідних наказах командирів.
В Законі «Про Збройні Сили України» (нова редакція від 5.10.2000р.) визначено: «Збройні Сили України проводять свою діяльність на засадах поєднання єдиноначальності і колегіального розроблення важливих рішень».
Єдиноначальність, як один із принципів Збройних Сил, регулюється одночасно як правовими, так і морально-етичними нормами.
В нашій державі, як і у будь-якому цивілізованому суспільстві, вироблена і постійно удосконалюється певна система морально-етичних норм і правил поведінки, яку називають етикетом. Є також і військовий етикет, що має певну специфіку. Основні положення військового етикету, визначені в статутах Збройних Сил, мають національне походження. Зокрема, слід підкреслити, що у взаємовідносинах єдиноначальника з підлеглими і навпаки мають панувати статутні норми поведінки, повага до особи військовослужбовця, вимогливість як до підлеглих, так і до себе особисто, військова витримка, честь, ввічливість і культура, що виходять із особливостей військової служби.
Визначальними щодо цього мають бути вимоги, права та обов'язки, визначені військовими статутами та морально-етичними нормами суспільного життя.
Командир-єдиноначальник повинен будувати свою поведінку відповідно до норм загальнолюдської моралі. Його особистий авторитет базується на державницьких, політичних, професійних, моральних та ділових якостях.
Він проводить політику держави в Збройних Силах України, є військовим керівником, духовним наставником воїнів.
Єдиноначальність у Збройних Силах України має свою історію, політичні, правові, морально-етичні аспекти і особливості. Вона є важливим принципом побудови, керівництва та розвитку Збройних Сил нашої держави.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 268; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!