Для перевірки засвоєння теми Вирішить наступні задачі

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 12Следующая ⇒

1.Як впливає етиловий спирт на теплообмін: А.Істотно збільшує теплопродукцію. Б.Підвищує температуру тіла. В.Підвищує тепловіддачу. Г.Знижує шкірний кровотік.

2.З перерахованих ефектів виберіть не характерні для етилового спирту: А.Підвищення тонусу пилорического сфінктера. Б.Зниження моторики шлунка. В.Посилення продукції слизу. Г.Підвищення секреції соляної кислоти. Д.Підвищення активності пепсину.

3.Чим наркоз, викликаний етиловим спиртом, істотно відрізняється від наркозу, викликаного диэтиловым ефіром: А.Відсутністю стадії порушення. Б.Відсутністю аналгезії. В.Меншою широтою наркозної дії. Г.Відсутністю стадії хірургічного наркозу. Д.Відсутністю агональной стадії.

4.При якому з перерахованих показань не застосовують етиловий спирт: А.Для наркозу. Б.Для знезаражування місця ін'єкції. В.Для обробки рук хірурга перед операцією. Г.Для лікування отруєнь метиловим спиртом і этиленгликолем. Д.Для лікування гострого набряку легень.

5.Яка зміна функцій ЦНС сприяє зловживанню алкоголем: А.Сонливість. Б.Ейфорія. В.Блювота. Г.Розлад координації рухів. Д.Зменшення болючої чутливості.

6.Терапевтична дія тетурама при алкоголізмі обумовлена: А.Усуненням дії етилового алкоголю на ЦНС. Б.Прискоренням руйнування этанола в печінці. В.Прискоренням виведення алкоголю з організму. Г.Гнобленням окислювання алкоголю на стадії ацетальдегіду. Д.Гнобленням окислювання алкоголю на стадії оцтової кислоти.

Еталон відповіді: 1 В.

ТЕМА 13. ФАРМАКОЛОГІЯСНОДІЙНИХ,ПРОТИСУДОМНИХ ІПРОТИПАРКІНСОНИЧНИХ

ЗАСОБІВ

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) снодійні, протисудомні і протипаркінсоничні засоби для корекції порушень відповідних функцій ЦНС.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Визначати групову приналежність снодійних, протисудомних і протипаркінсоничних засобів.

2. Передбачати зміни функцій ЦНС під впливом снодійних, протисудомних і протипаркінсоничних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати адекватні засоби лікування розладів сну, різних форм епілепсії, паркінсонізму.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 105-111 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури теми.

4.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

5.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі що рекомендується.

6.У робочому зошиті випишіть: нітразепам для лікування безсоння, карбамазепін для попередження великих приступів епілепсії, етосуксимід для попередження малих приступів епілепсії; діазепам і магнію сульфат для усунення епілептичного статусу.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Снодійні засоби: нітразепам, тріазолам, зопіклон, донорміл, етамінал-натрій. Ефекти, механізми дії снодійних засобів. Вплив на фазову структуру сну. Показання до призначення.

Протиепілептичні засоби: фенобарбітал, дифенін, карбамазепін, ламотриджин, натрію вальпроат, етосуксимід. Механізми протисудомної дії, застосування при різних клінічних формах епілепсії. Засоби усунення епілептичного статусу й інших судорожних станів: діазепам, магнію сульфат, натрію оксибутират.

Протипаркінсоничні засоби: леводопа, циклодол. Ефекти, механізм дії, показання до призначення.

Навчальні задачі:

1. Відомо, що виникнення швидкої і повільної фаз сну пов'язано з активністю різних структур мозку. Кількість сновидінь зменшиться при використанні речовин пригнічуючих активність:

А. Стовбурних структур (ретикулярної формації, блакитної плями і т.д.). Б. Неокортекса. В. Таламуса. Г. Ядер переднього гіпоталамуса.

2. З впливом на які медіаторні системи зв'язана дія нітразепаму?

А. Дофамінергічні. Б. Серотонінергічні. В. Гамкергічні. Г.Гістамінергічні. Д.Холінергічні.

3. З впливом на які медіаторні системи зв'язана дія донормила?

А. Дофамінергічні. Б. Серотонінергічні. В. Гамкергічні. Г.Гістамінергічні. Д.Холінергічні.

4. Межнейронна взаємодія забезпечується координованою роботою багатьох функціональних елементів синапсів (іонних каналів, рецепторів, ферментів і т.д.) Протиепілептичні засоби можуть знижувати збудливість нейронів эпилептогенного вогнища і проведення імпульсів за рахунок впливу на різні синаптичні структури. Укажіть молекулярний субстрат дії для діазепаму.

А. Потенціалозалежні Na-канали. Б. Са-канали L і N типів. В. Са-канали Т типу. Г. Рецептори ГАМК.

5. Укажіть молекулярний субстрат дії для карбамазепіну (див. задачу 4).

А. Потенціалозалежні Na-канали. Б. Са-канали L і N типів. В. Са-канали Т типу. Г. Рецептори ГАМК.

6. Укажіть молекулярний субстрат дії для сульфату магнію (див. задачу 4).

А. Потенціалозалежні Na-канали. Б. Са-канали L і N типів. В. Са-канали Т типу. Г. Рецептори ГАМК.

7. Укажіть молекулярний субстрат дії для етосуксиміду (див. задачу 4).

А. Потенціалозалежні Na-канали. Б. Са-канали L і N типів. В. Са-канали Т типу. Г. Рецептори ГАМК.

8. Хворий із синдромом Паркінсона в зв'язку із супутніми захворюваннями одержував різну терапію. При призначенні якого з названих засобів можна чекати зменшення симптомів паркінсонізму?

А. Прозерину. Б. Резерпіну. В. Галоперидолу. Г. Атропіну. Д.Метацину.

Еталон відповіді: 1 А.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ СНОДІЙНИХ, ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНИХ І ПРОТИПАРКІНСОНИЧНИХ ЗАСОБІВ.

1.Відповідно до завдання визначите ефект, що треба досягти при лікуванні безсоння; профілактиці великих приступів епілепсії, профілактиці малих приступів епілепсії; усуненні епілептичного статусу; лікуванні синдрому паркінсонізму.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликають потрібний ефект.

3.Виберіть придатну речовину з необхідними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями і бажаною формою випуску.

Приклад: безсоння

1.Лікування безсоння вимагає або полегшення засипання, або подовження тривалості сну.

2.Така дія притаманна снодійним засобам.

3.Може бути обраний нітразепам як засіб, що діє 6-8 годин та забезпечує досягнення обох ефектів, і придатний для перорального застосування.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка (список препаратів, домашні рецепти) і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: для лікування безсоння з порушенням тривалості сну; для профілактики великих приступів епілепсії, для профілактики малих приступів епілепсії; для усунення епілептичного статусу; для лікування синдрому паркінсонізму.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

ТЕМА 14. ФАРМАКОЛОГІЯЗНЕБОЛЮЮЧИХРЕЧОВИН

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) знеболюючі засоби для впливу на больові синдроми різного походження.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Визначати групову приналежність знеболюючих засобів.

2. Передбачати зміни функцій організму під впливом знеболюючих засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати адекватні знеболюючі засоби при болю різного походження.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 77-88 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури теми.

4.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

5.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі, що рекомендується.

6.У робочому зошиті випишіть: морфіну гідрохлорид для профілактики травматичного шоку; анальгін для усунення головного болю; кислоту ацетилсаліцилову для усунення гіперпирексії.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Знеболюючі засоби: визначення, класифікація. Наркотичні анальгетики. Опій, його походження і склад. Препарати й алкалоїди опію: омнопон, морфіну гідрохлорид. Фармакологічні ефекти: вплив на больову та інші види чутливості, свідомість, мислення, емоції, функції центрів середнього і довгастого мозку, шлунково-кишковий тракт. Механізм знеболюючої дії морфіну. Пристрасть до морфіну. Гостре і хронічне отруєння морфіном (морфінізм). Допомога при гострому отруєнні: налоксона гідрохлорид. Синтетичні замінники морфіну: промедол, піритрамід, фентаніл. Особливості дії. Показання до застосування наркотичних анальгетиків.

Ненаркотичні анальгетики: похідні аніліну — парацетамол, саліцилової кислоти — кислота ацетилсаліцилова, піразолону —анальгін, бутадіон. Відмінності від наркотичних анальгетиків. Механізми знеболюючої і жарознижуючої дії. Практичне застосування ненаркотичних анальгетиків.

Навчальні задачі:

1. Тварині з вогнищем болю на нижній кінцівці після накладення на неї джгута вводили рівноефективні дози анальгетиків. Знеболююче дія якого з них може до деякої міри проявиться при введенні нижче місця накладення джгута?

А. Морфіну. Б. Бутадіону. В. Омнопону. Г. Фентанілу.

2. Тварині з вогнищем болю на нижній кінцівці після накладення на неї джгута вводили рівноефективні дози анальгетиків. Знеболююче дія якого з них може до деякої міри проявиться тільки при введенні вище місця накладення джгута?

А. Анальгіну. Б. Бутадіону. В. Парацетамолу. Г. Ацетилсаліцилової кислоти.

3. Для усунення травматичного болю застосовували анальгетик, дія якого продовжувалась близько 30 хв і супроводжувалась гнобленням дихального центру. Яка це речовина?

А. Морфін. Б. Промедол. В. Пиритримид. Г. Фентаніл.

4. Для усунення травматичного болю застосовували анальгетик, дія якого продовжувалося близько 4 годин, причому тонус гладких м'язів порожніх органів понизився, а подих практично не змінився по частоті і глибині. Яка ця речовина?

А. Морфін. Б. Промедол. В. Омнопон. Г. Фентаніл.

5. Хворому з нирковою колькою ввели засіб, усунувший больовий синдром, але при цьому викликавший сухість у роті, мідріаз і тахікардію. Яку речовину вводили?

А. Морфін. Б. Омнопон. В. Промедол. Г. Атропін.

6. Хворому з нирковою колькою ввели засіб, усунувший больовий синдром, але при цьому викликавший міоз і брадикардію. Яку речовину вводили?

А. Морфін. Б. Метацин. В. Платифілін. Г. Атропін.

7. В отруєного при обстеженні констатували відсутність свідомості, відзначали міоз і посилення моносинаптических рефлексів. Речовиною якої групи викликане отруєння?

А. Алкоголем. Б. Снотворним. В. Наркотичним анальгетиком. Г. Ненаркотичним анальгетиком.

8. В отруєного при обстеженні констатували відсутність свідомості, відзначали мідріаз і гноблення моносинаптических рефлексів. Речовиною якої групи викликане отруєння?

А. Протипаркінсоничним. Б. Снотворним. В. Наркотичним анальгетиком. Г. Ненаркотичним анальгетиком.

9. При проведенні знеболювання в післяопераційному періоді в умовах багаторазового введення наркотичних анальгетиків теоретично можна використовувати різні речовини. Що б Ви вибрали?

А. Морфін. Б. Омнопон. В. Промедол. Г. Фентаніл.

10. У тварини реєстрували імпульси у високопорігових аферентах нижніх кінцівок. Після внутрішкірного введення розчину ПГЕ₂ кількість імпульсів різко зростало. Після введення якої речовини в це місце дія ПГЕ₂ зникне?

А. Анальгіну. Б. Бутадіону. В. Парацетамола. Г. Лідокаїну.

Еталонна відповіді до завдань: 1: Б.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ЗНЕБОЛЮЮЧИХ ЗАСОБІВ.

1.Відповідно до завдання визначите ефект, що треба досягти для усунення болю травматичного, спастичного, запального, зубного, головного, ішемічної кардіальгії.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликає потрібний ефект.

3.Виберіть придатну речовину з необхідними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями і бажаними формами випуску.

Приклад: травматичний біль.

1.При цьому синдромі необхідний знеболюючий ефект із придушенням усіх компонентів ноцицептивной реакції організму – відчуття болю (перцептивный компонент), емоційного і вегетативного компонентів, що загрожують порушеннями вегетативних функцій (шоком).

2.Такими здібностями володіють наркотичні анальгетики.

3.Вибираємо морфіну гідрохлорид як досить сильний засіб тривалої дії, доступний для ін'єкційного введення.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: усунення травматичного болю; спастичного болю; головного болю; гіперпирексії.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

ТЕМА 15. ПСИХОФАРМАКОЛОГІЧНІЗАСОБИ (седативні, транквілізатори, невролептики)

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) психофармакологічні засоби при головних видах патології психіки.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Визначати групову приналежність психофармакологічних засобів.

2. Передбачати зміни психічних функцій під впливом психофармакологічних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати адекватні психофармакологічні засоби при дратівливості, невмотивованій тривозі, галюцинаціях, маренні, психомоторному порушенні і т.п.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 88-98 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури теми.

4.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

5.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі, що рекомендується.

6.У робочому зошиті випишіть: екстракт валеріани для лікування початкової стадії гіпертонічної хвороби, діазепам для лікування неврастенії, аміназин для усунення психотичного збудження, дроперидол для потенціювання наркозу, трифтазин для лікування психозу з вираженою продуктивною симптоматикою.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Психофармакологічні засоби: поняття, класифікація.

Седативні засоби: натрію бромід, настойка й екстракт валеріани. Дія, показання до застосування. Транквілізатори (анксіолітичні засоби): діазепам, феназепам, мезапам, буспірон. Вплив транквілізаторів на ЦНС: свідомість, мислення, емоції, рухову активність і м'язовий тонус. Механізми дії бензодіазепінових і небензодіазепінових транквілізаторів. Використання для лікування неврозів і інші показання до застосування.

Невролептики. Визначення, класифікація. Невролептики-антипсихотики: трифтазин, галоперидол, сульпірид. Невролептики-атарактики: аміназин, клозапин, дроперидол. Вплив невролептиків на функції ЦНС: свідомість, мислення, емоції, м'язовий тонус, дія на вегетативні функції. Вплив невролептиків на психопатологічні розлади мислення, сприйнять, поводження; особливості дії антипсихотиків і атарактиків. Застосування для лікування психозів і інші показання до призначення. Невролептанальгезия. Корекція викликуваних невролептиками екстрапірамідних порушень.

Навчальні задачі:

1. При введенні в яку структуру мозку аміназину в експерименті на тварині варто очікувати розвитку атарактичного ефекту?

А. Специфічні зони кори. Б. Лімбічні структури мозку. В. Чорну субстанцію. Г. Ядра шва середнього мозку. Д. Ретикулярну формацію стовбура.

2. В уявлюваному експерименті людині з галюцинаторним синдромом вводять трифтазин локально в різні структури мозку. При введенні в яке з перерахованих утворень найбільш ймовірне одержання антигалюцинаторного ефекту?

А. Специфічні зони кори. Б. Лімбічні структури мозку. В. Чорну субстанцію. Г. Ядра покришки середнього мозку. Д. Ретикулярну формацію стовбура.

3. В експерименті тварині ін'єкували діазепам у різні структури мозку. У яких випадках варто очікувати противотревожної дії?

4. Існують фармакологічні засоби, що блокують синтез і-РНК у хромосомах і білка в рибосомах. Дія якого із психофармакологических засобів буде істотно змінена такими речовинами?

А. Діазепаму. Б. Трифтазину. В. Броміду натрію. Г.Буспірону.

5. Існують фармакологічні засоби, що блокують синтез і-РНК у хромосомах і білка в рибосомах. Дія якого із психофармакологических засобів не буде істотно змінена такими речовинами?

А. Дроперидолу. Б. Галоперидолу. В. Сульпіриду. Г.Трифтазину.

Еталон відповіді до завдань: 1: Д.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ СЕДАТИВНИХ, ТРАНКВІЛІЗАТОРІВ І НЕВРОЛЕПТИКІВ.

1.Відповідно до завдання визначите ефект, що треба досягти при лікуванні неврозу, вегетоневрозу, тривожного синдрому (невмотивованій, тобто невротичній, тривозі), епілептичному статусі, спастичному паралічі, маревно - галюцинаторному синдромі при психозі, психомоторному порушенні з агресивністю, маніакальному синдромі, токсичній блювоті, потенціюванні наркозу, усуненні інтероцептивних рефлексів.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликають потрібний ефект.

Приклад: маревно - галюцинаторний синдром.

1.Це характерний продуктивний симптом психозу і для його усунення необхідний антипсихотичний (антигалюцинаторний, антимаревний) ефект.

2.Такий ефект викликають лише невролептики.

3.Серед невролептиків існують атарактики й антипсихотики. Антипсихотики мають більш виражену і специфічну антипсихотичну дію і краще діють на емоційну сферу (не придушують позитивних емоцій). Тому слід вибрати їх, наприклад, трифтазин. Вибір лікарської форми залежить від стану хворого. При неадекватності поводження варто вводити трифтазин ін'єкційно, при розумінні хворим цілей лікування – перорально.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: для лікування істерії, для лікування вегетоневротической стадії ішемічної хвороби серця, для усунення психомоторного збудження, для потенціювання дії анальгетиків при невролептанальгезии, для лікування шизофренії.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

ТЕМА 16. ПСИХОФАРМАКОЛОГІЧНІЗАСОБИ (антидепресанти, ноотропи, психостімулятори). АНАЛЕПТИКИ.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Визначати групову приналежність психофармакологічних засобів і аналептиків.

2. Передбачати зміни психічних та інших функцій під впливом психофармакологічних засобів і аналептиків відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати адекватні психофармакологічні засоби при неврозі, психозі, депресії, порушеннях пам'яті і працездатності та ефективні засоби при гострої судинній і дихальної недостатності центрального походження.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 98-105 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури теми.

4.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

5.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі, що рекомендується.

6.У робочому зошиті випишіть: імізин для лікування депресивного синдрому, сиднокарб для лікування постгриппозной астенії, пірацетам при погіршенні пам'яті через порушення мозкового кровотоку, пірацетам при гострій гіпоксії мозку через порушення мозкового кровотоку, кофеїн і кордіамін для усунення дихальної недостатності, викликаної пригнобленням дихального центру, кофеїн-натрію бензоат для усунення колапсу із супутньою серцевою слабкістю, мезатон для усунення периферичного колапсу, ефедрину гідрохлорид для попередження колапсу.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

Антидепресанти. Визначення, класифікація. Засоби: імізин, амітриптилін, флюоксетин, мапротилін, піразидол. Механізми тимолептичної дії. Співвідношення тимолептичної, психостимулюючої, транквілізуючої дії різних речовин. Застосування в лікуванні депресій.

Солі літію: літію карбонат. Застосування для лікування манії і профілактики рецидивів маніакально-депресивного психозу.

Ноотропні засоби: пірацетам, аміналон, етимізол. Вплив на вищу нервову діяльність, пам'ять, мозковий кровообіг, стійкість до гіпоксії. Механізми дії. Застосування.

Психостімулятори: кофеїн, сиднокарб. Ефекти, механізми дії, застосування.

Аналептики. Визначення. Засоби: бемегрид, кордіамін, кофеїну-натрію бензоат, сульфокамфокаїн, етимізол. Вплив на ЦНС, життєво важливі центри, інші органи. Механізми дії. Показання до застосування.

Навчальні задачі:

1. У хворого - отруєння фенаміном. Які засоби показані в такій ситуації в якості функціональних антагоністів?

А. Транквілізатори. Б. Нейролептики. В. Антидепресанти. Г.Психостімулятори.

2. У хворого, неодноразово чинившего замах на самогубство, знижена рухова активність, загальмовано мовлення, подавлений настрій. Які засоби показані для лікування?

А. Транквілізатори. Б. Нейролептики. В. Антидепресанти. Г. Психостімулятори.

3. Людина, яка перенесла важку гостру респіраторну інфекцію, скаржиться на сонливість, знижену працездатність, швидку стомлюваність. Які засоби показані для лікування?

А. Транквілізатори. Б. Нейролептики. В. Антидепресанти. Г.Психостімулятори.

4. У тварини за допомогою вживленного мікроелектрода реєстрували електричну активність нейронів судинорухового центра. Уведення якої речовини не змінить величину ТПСП нейронів?

А. Кордіаміну. Б. Бемегриду. В. Сульфокамфокаїну. Г. Кофеїну.

5. У тварини за допомогою вживленного мікроелектрода реєстрували електричну активність нейронів судинорухового центру. Яка з перерахованих речовин збільшить величину ВПСП?

А. Кордіамін. Б. Бемегрид. В. Коразол. Г. Кофеїн.

6. Аналептики (наприклад, бемегрид) і бензодіазепінові транквілізатори є функціональними антагоністами. Зіставте механізми дії цих речовин і визначить вид виникаючого антагонізму.

А. Непрямий. Б. Конкурентний. В. Неконкурентний. Г.Незалежний.

7. У досвідах на тваринах визначали величину мінімальної судорожної дози стрихніну і бемегрида при введенні їх у різні судини. При введенні в яку судину ці дози стають максимальними для обох речовин?

А. Загальну сонну артерію. Б. Внутрішню сонну артерію. В. Хребетну артерію. Г. Стегнову артерію.

8. Собаці після інфільтрації областей біфуркації загальної сонної артерії 0.25% розчином новокаїну внутрівенно введились аналептики. Дія якої речовини на частоту і глибину дихання зміниться найбільшою мірою?

А. Бемегрида. Б. Кофеїну. В. Кордіаміну. Г. Етимізолу.

9. При отруєнні якою з перерахованих речовин, що викликають падіння АТ, ефективне введення аналептиків?

А. Октадин. Б. Празозин. В. Алкоголь. Г. Пентамін.

Еталон відповіді до завдань: 1: Б.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ АНТИДЕПРЕСАНТІВ, ПСИХОСТІМУЛЯТОРІВ, НООТРОПІВ.

1.Відповідно до завдання визначите ефект, що треба досягти при лікуванні депресії, астенічному синдромі, підвищеній стомлюваності, погіршенні пам'яті при порушенні мозкового кровотоку, гострої гіпоксії мозку при порушенні мозкового кровотоку.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликають потрібний ефект.

Приклад: депресивний синдром.

1.Він характеризується патологічним зниженням настрою, тому необхідний тимолептичний ефект.

2.Такий ефект (підвищення настрою) викликають антидепресанти.

3.Існують антидепресанти різних типів. Почати лікування можна з типового препарату імізину. Вибір лікарської форми визначається психічним статусом хворого. При неадекватності поводження варто вводити імізин ін'єкційно, при сприятливих обставинах – перорально.

ОРІЄНТОВАНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ЗАСОБІВ, ЩО ЗБУДЖУЮТЬ І ТОНІЗУЄ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ЦЕНТРИ.

1.Відповідно до завдання визначите ефект, що треба досягти при судинній недостатності центрального походження і дихальній недостатності при передозуванні снодійних.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликає потрібний ефект.

Приклад: гостра судинна недостатність центрального походження.

1.Необхідно підвищити системний артеріальний тиск, збуджуючі судиноруховий центр і підсилюючі його судинозвужувальний вплив на тонус судин.

2.Такою дією володіють аналептики.

3.Вибираємо кордіамін, що при ін'єкційному введенні швидко впливає на судиноруховий центр і нормалізує рівень системного АТ.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: для лікування інволюціонної депресії, для лікування астенічного синдрому, для лікування амнезії внаслідок розладів мозкового кровообігу, при токсичном гнобленні дихального центра гексеналом, колапсі, викликаном передозуванням тіопентала-натрію, колапсі, викликаном передозуванням пентаміну.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

ІНСТРУКЦІЯ

для підготовки до підсумкового модульного контролю (Фармакологія периферичної і центральної нервової системи)

Повторить теми: Місцевоанестезуючі, в'яжучі і подразнюючі засоби

Холінопозитивні (фармакологія нікотину) і холінонегативні засоби

Адренопозитивні й адренонегативні засоби

Наркозні засоби (фармакологія і токсикологія етилового спирту).

Снотворні засоби.

Протиепілептичні і протипаркінсоничні засоби.

Знеболюючі засоби.

Психофармакологічні засоби.

Аналептики.

Завдання буде включати:

1.Тести з питаннями, що характеризують:

визначення групи

групову приналежність

вплив на молекулярний субстрат; субклітинн, клітинні й органні механізми дії.

фармакологічні ефекти органного і системного рівня.

показання до застосування

Список засобів, включених у тестові завдання.

1.Адреналін 2.Анаприлін 3.Анестезин 4.Ардуан 5.Атропін 6.Валідол 7.Дерматол 8.Дитилін 9.Ізадрин 10.Іпратропій 11.Камфора 12.Галун 13.Лідокаїн 14.Мезатон 15.Метопролол 16.Новокаїн 17.Норадреналін 18.Пентамін 19.Пілокарпін 20.Пірензепін 21.Платифілін 22.Празозин 23.Прозерин 24.Розчин амонію 25.Резерпін 26.Фенотерол 27.Ефедрин 28.Аміназин 29.Анальгін 30.Ацетилсаліцилова кислота 31.Діазепам 32.Дроперидол 33.Зопіклон 34.Імізин 35.Карбамазепін 36.Кетамін 37.Кордіамін 38.Кофеїн 39.Леводопа 40.Морфін 41.Налоксон 42.Натрію вальпроат 43.Натрію оксибутират 44.Нітразепам 45.Парацетамол 46.Пірацетам 47.Промедол 48.Сиднокарб 49.Сульпірид 50.Сульфокамфокаїн 51.Трифтазин 52.Флюоксетин 53.Екстракт валеріани 54.Етимізол 55.Ефір

Максимальна кількість можливих помилок у завданні - 70. Середня математично очікувана кількість помилок при випадковому угадуванні - 39. Якщо допущено помилок не більш 28, оцінка “задовільно”, не більш 17 - “добре”, не більш 7– “відмінно”.

2.Показання (список приведений нижче). По кожному з показань необхідно:

указати фармакологічний ефект, що повинний бути досягнуть, групи і засоби (латинські найменування), його зухвалі.

виписати рецепт на одну з придатних лікарських речовин.

Перелік показань:

1. Місцева анестезія для забезпечення хірургічного втручання. 2.Шкірна сверблячка (при дерматозі). 3.Непритомність. 4.Суглобний біль при запаленні (артриті). 5.Підвищення внутріочного тиску (глаукома). 6.Післяопераційна атонія кишечнику. 7.Відновлення дихання після застосування курареподібн у. 8.Слабість кістякових м'язів (міастенія) 9.Ірит (запалення радужки) 10. Премедикація наркозу (на вибір: для попередження ускладнень, потенціювання, усунення інтероцептивних рефлексів). 11.Гіперацидний гастрит. 12.Виразкова хвороба шлунка. 13.Кишкова колька. 14.Бронхоспазм (усунення). 15.Бронхоспазм (профілактика). 16.Гострий набряк легень. 17.Вимикання дихання при операціях у грудній порожнині. 18.Гіпертонічна хвороба. 19.Гіпертонічний криз. 20.Гостра судинна недостатність периферичного походження (колапс - усунення). 21.Гостра судинна недостатність (колапс - профілактика). 22.Нежить (риніт). 23.Тахіаритмія. 24.Стенокардія (профілактика приступів). 25.Тривожний синдром (невмотивована тривога). 26.Невроз. 27.Вегетоневроз. 28.Маревно-галюцинаторний синдром при психозі. 29.Психомоторне порушення, що супроводжується агресивністю. 30.Маніакальний синдром. 31.Депресивний синдром. 32.Підвищена стомлюваність. 33.Погіршення пам'яті при порушенні мозкового кровотоку. 34.Безсоння. 35.Травматичний біль. 36.Зубний біль. 37.Головний біль. 38.Ішемічний біль. 39.Токсична блювота. 40.Гіперпирексія. 41.Велика (судорожна) форма епілепсії. 42.Мала (безсудомна) форма епілепсії. 43.Епілептичний статус. 44.Спастичний параліч кістякових м'язів. 45.Паркінсонізм. 46.Гостра гіпоксія мозку при порушенні мозкового кровотоку. 47.Судинна недостатність центрального походження. 48.Дихальна недостатність при передозуванні снодійних.

Критерій оцінки другої частини: з 12 елементів завдання (6 ефектів, переліків груп і засобів і 6 рецептів) на «задовільно» повинно бути виконане не менш 7, на «добре» — не менш 9, на «відмінно» — не менш 11.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

к модулю: «ФАРМАКОЛОГІЯ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ, ОБМІНУ ТА ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ»

Цілі модуля: Уміти визначати групову приналежність лікарських речовин, що діють на обмін, патологічні процеси і функції внутрішніх органів.

Уміти здійснювати обґрунтований вибір груп лікарських речовин, що діють на обмін, патологічні процеси і функції внутрішніх органів при типових патологічних синдромах.

Уміти вибирати адекватну форму їх призначення, виписувати рецепт на один із засобів обраної групи, передбачати можливі побічні ефекти й ускладнення.

Змістовні модулі:

Фармакологія обміну.

Фармакологія патологічних процесів

Фармакологія серцево-судинної системи.

Фармакологія травлення і зовнішнього дихання

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 522; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!